Справа № 489/1852/26
Провадження № 3/489/626/26
іменем України
31 березня 2026 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Валігурський Г.Ю., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП не відомий,
за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
Поліцейським УПП в Миколаївській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 219164 від 02.03.2026 у якому вказано, що ОСОБА_1 02.03.2026 о 20:00 год за адресою: АДРЕСА_3 ухилилась від виконання передбачених законом обов'язків щодо виховання та контролю за поведінкою своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , допустила вживання алкоголю своєю дитиною, не роз'яснила про заборону вживання алкогольних напоїв, чим порушила вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України.
Дії ОСОБА_1 поліцейським, який складав протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ч. 3 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила. Про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом направлення судової повістки за вказаною в протоколі адресою місця проживання, розміщенням оголошення на сайті судової влади. Також вказану особу додатково повідомлено на вказаний в протоколі номер телефону шляхом направлення СМС повідомлення.
Вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Матеріали справи не містять клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням поважних причин неможливості явки у судове засідання ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, вважаю за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 .
До адміністративної справи були додані документи, які досліджені під час розгляду справи, а саме: - протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №219164 від 02.03.2026, в якому викладено обставини інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме: дата, час, місце висновок про ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків, та зазначення про вживання її донькою ОСОБА_2 алкогольних напоїв та про порушення вимог ст. 150 Сімейного кодексу України;
- письмові пояснення ОСОБА_2 , наданими в присутності її матері ОСОБА_1 від 02.03.2026, в яких ОСОБА_2 пояснила, що 02.03.2026 приблизно о 16:43 год, їй та її подругам їх товариш ОСОБА_3 запропонував алкоголь, потім вони прийшли до ТЦ "Сіті центр", після чого перебували за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру перехрестя вул. Шкільна та її подрузі ОСОБА_4 стало зле, перехожі викликали поліцію та швидку;
- відео-файли з нагрудних відео-реєстраторів поліцейських на яких зафіксовано процес складання матеріалів про адміністративне правопорушення.
Оцінюючи досліджені докази, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №219164 від 02.03.2026, складеного відносно ОСОБА_1 , вбачається, що її дії кваліфіковані за ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Положеннями ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, яке тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кваліфікувавши дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП, особа, яка склала протокол, не вказала, яке саме адміністративне правопорушення, що передбачено цим Кодексом, вчинила її дитина ОСОБА_2 . Крім того, поза увагою інспектора поліції залишилась та обставина, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не досягла віку чотирнадцяти років.
Отже, під час розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти росії» від 30.05.2013 та «Карелін проти росії» від 20.09.2016, у випадку, коли викладена в протоколі фабула правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, наведене під час розгляду справи вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення належними та допустимими доказами не доведена, а тому відсутні підстави для притягнення її до відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Зазначене є підставою для закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 247, 252, 265, 280, 283, 291, 294 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 184 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя Г.Ю. Валігурський