Справа № 479/1650/25
Провадження № 1-кп/474/22/26
Іменем України
31.03.26р. с-ще Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянув матеріали кримінального провадження, внесеного 28.10.2025р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025153290000064, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Держаки Білогірського району Хмельницької області, громадянина України, освіта середня, пенсіонера, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, -
встановив:
На розгляді суду перебуває кримінальне провадження внесене 28.10.2025р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025153290000064, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України.
В обвинувальному акті зазначено, що у вересні 2014р. у ОСОБА_4 виник умисел виготовити підроблене посвідчення тракториста-машиніста, з метою отримання можливості керувати транспортними засобами.
З метою отримання підробленого посвідчення тракториста-машиніста у спосіб, що не відповідає порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993р. “Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску до керування транспортними засобами», ОСОБА_5 , за допомогою Інтернет ресурсів здійснив пошук бланку посвідчення тракториста-машиніста, яке завантажив на персональний комп'ютер.
При цьому, достовірно знаючи порядок отримання посвідчення тракториста-машиніста, встановлений чинним законодавством, діючи всупереч цього порядку, ОСОБА_4 умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, у завантажений бланк надрукував свої анкетні дані та з метою виготовлення підробленого посвідчення тракториста-машиніста на своє ім'я та подальшого його використання роздрукував виготовлений ним бланк на принтері. Після чого ОСОБА_4 на посвідчення тракториста-машиніста приклеїв своє фото зображення та вкрив прозорою плівкою (ламінація) з метою подальшого використання.
В результаті вище зазначених дій ОСОБА_4 виготовив посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 видане на ім'я ОСОБА_4 для подальшого використання вказаного підробленого посвідчення.
Встановлене у судовому засіданні обвинувачення кваліфіковано органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 358 КК України, а саме: підроблення посвідчення, яке видається установою, яке має право видавати такі документи і який надає право, з метою його використання, підроблювачем чи іншою особою.
Виготовивши підроблене посвідчення тракториста-машиніста ОСОБА_4 з вересня 2014р. по 28.11.2025р. достовірно знаючи, що вказане посвідчення тракториста-машиніста підроблене, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи, що порушує вимоги Постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993р. “Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску до керування транспортними засобами», умисно використовував завідомо підроблений документ - посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 від 11.09.2014р. видане на своє ім'я для керування трактором марки “МТЗ-82.1.26», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Так, 28.11.2025р., о 10 год., по вул. Кобзаря в с-щі Криве Озеро Кривоозерської ТГ Первомайського району Миколаївської області, поліцейським СРПП Відділення поліції № 3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області за порушення правил дорожнього руху, а саме ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, був зупинений колісний трактор марки “МТЗ-82.1.26», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 .
Під час перевірки документів, на законну вимогу працівника поліції, діючи з метою реалізації протиправного умислу на використання завідомо підробленого документа, ОСОБА_4 пред'явив посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 від 11.09.2014р. видане на його ім'я, тобто умисно, протиправно використав завідомо підроблений документ.
Встановлене у судовому засіданні обвинувачення кваліфіковано органами досудового розслідування за ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: використання завідомо підробленого документа.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив усне клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 358 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, та закриття кримінального провадження в цій частині.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив задовольнити клопотання прокурора та дав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 358 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Заслухав думку сторін судового провадження, суд приходить до таких висновків.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до положень ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2, 3 ст. 49 КК України).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до кримінальних проступків.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі минуло три роки.
З обвинувального акту вбачається, що інкримінований обвинуваченому ОСОБА_4 кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 358 КК України, вчинено у вересні 2014 року, тобто на даний час минуло більше трьох років з моменту його вчинення.
Будь-яких даних про те, що перебіг давності зупинявся або переривався з підстав, зазначених ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що міститься у п. 1 Постанови “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005р., звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням давності є обов'язковим для суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.
При цьому, закон не пов'язує можливість застосування правил ч. 1 ст. 49 КК України із визнанням особою вини, оскільки обов'язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Положеннями ст. 285 КПК України встановлено, що особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення. Обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Тобто, установивши обставини, що дають підстави для закриття справи суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.
Системний аналіз наведених норм закону вказує на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження: досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 285/2238/17 від 19.02.2019р., № 185/7934/13 від 27.02.2018р., № 456/3557/17 від 07.02.2020р., № 754/10717/17 від 16.12.2019р., № 202/3148/16 від 17.09.2019р. та № 287/359/15 від 29.05.2019р.
У постанові від 18.02.2025р. у справі № 712/8174/23 Верховний Суд виснував, що у результаті закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов'язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.
Оскільки, обвинувачений ОСОБА_4 скористався своїм правом щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та має право на таке звільнення, а суд, в свою чергу, роз'яснив обвинуваченому його право на звільнення від кримінальної відповідальності та юридичні наслідки щодо реалізації цього права, в тому числі, і те, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності не має реабілітуючого характеру і обвинуваченим надано згоду на звільнення від кримінальної відповідальності із зазначених вище підстав, суд приходить висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 44, 49 КК України, ст.ст. 284-288, 369-372 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Кривоозерського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження, внесене 28.10.2025р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025153290000064, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1