Справа № 466/2181/26
Провадження № 3/466/1085/26
30 березня 2026 року, суддя Шевченківського районного суду м. Львова Зима І.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працездатного, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -
12.03.2026 року, близько 12:37 год., в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини , ОСОБА_2 , домашнє насильство психологічного характеру. Зокрема, погрожував їй фізичною розправою, ображав нецензурною лайкою, що відбувалось в присутності малолітньої дитини , ОСОБА_3 2023 року народження. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав, щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство, згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону, - є форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення у небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Частина друга ст. 173-2 передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП України доведена та стверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ВБА №214265, та серії ВБА №214266 від 16.03.2026 року, рапортом працівників поліції, заявою потерпілої від 12.03.2026 року, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, письмовими поясненнями учасників вказаної події, реєстрацією звернення до ВП потерпілої, заявою про визнання вини від 30.03.2026 року, іншими матеріалами адміністративної справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано ч. 1, 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки останній вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини, ОСОБА_2 , в присутності дитини , ОСОБА_3 , 2023 року народження.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи особу правопорушника та обставини справи, оскільки ОСОБА_1 вчинив два адміністративних правопорушення, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення слід накладати в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення із числа вчинених.
Враховуючи особу правопорушника та обставини справи, вважаю, що йому слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно ст. 5. п. 9 ЗУ «Про судовий збір», звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.(посвідчення серії НОМЕР_1 ).
Керуючись ст. ст.8, 39-1, 268, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та оштрафувати його на 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. (п'ятсот десять гривень) в дохід держави.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. (триста сорок гривень) в дохід держави.
На підставі ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оштрафувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. (п'ятсот десять гривень) в дохід держави.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору, на підставі ЗУ «Про судовий збір», ст. 5 п. 9.
Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів -ГУК Львів/Львівська ТГ/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA268999980313070106000013933, Код класифікації доходів бюджету 21081100).
Квитанції про сплату штрафу слід надіслати до Шевченківського районного суду м. Львова, для долучення до матеріалів адміністративної справи.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І. Є. Зима