31.03.2026 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кшик О.І.
секретар судового засідання Сисан С.І.
Справа № 458/308/26
Провадження №2-о/458/17/2026
Учасники справи:
заявник ОСОБА_1
представник заявника Миньо М.М.
заінтересована особа ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,
встановив:
30.03.2026 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Миньо М.М. подала до Турківського районного суду Львівської області заяву, в якій просить видати обмежувальний припис до ОСОБА_2 строком на шість місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме: заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , строком на шість місяців.
Обставини, якими заявник обґрунтовує свою заяву.
Заявник ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 та в них народилося троє дітей: син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Подружнє життя в них не склалось через те, що чоловік зловживав алкогольними напоями, вчиняв домашнє насильство, а тому їх шлюб було розірвано в судовому порядку 13.01.2026. На даний час заявниця проживає разом із дітьми за адресою своєї реєстрації: АДРЕСА_1 , у житловому будинку, який належить їй на праві приватної власності. Також з ними продовжує проживати її колишній чоловік ОСОБА_2 . Однак, він продовжує аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, кривдить заявницю у присутності дітей, зокрема 23.02.2026 вчинив щодо неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, працівники поліції винесли терміновий заборонний припис, яким зобов'язано ОСОБА_2 залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено входити та перебувати у місці проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено контактувати у будь-який спосіб з постраждалою особою терміном з 23.03.2026 до 02.04.2026. Заявниця відчуває загрозу від ОСОБА_2 , постійну тривогу, не може спокійно спати. Погрози ОСОБА_2 вона сприймає як реальні, оскільки він продовжує зловживати алкогольними напоями, а накладені на нього штрафи та притягнення до кримінальної відповідальності за ст.. 126 КК України не змінили його поведінку, він вже заподіював тілесні ушкодження заявниці, його дії носять систематичний характер, а також наявні ризики їх повторення у майбутньому. У зв'язку з цим, заявниця змушена просити суд захисту від протиправних дій ОСОБА_2 як особа, яка постраждала від домашнього насильства, шляхом подання заяви про видачу обмежувального припису.
Процесуальні дії у справі.
Суд своєю ухвалою від 30.03.2026 відкрив провадження у справі, призначив судовий розгляд.
Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Миньо М.М. у судовому засіданні підтримали вимоги викладені у заяві щодо обставин справи.
Заявник пояснила, що її колишній чоловік ОСОБА_2 неодноразово вчиняє щодо неї домашнє насильство, яке виявляється в психологічному тиску на неї, погрозах, фізичних проявах шляхом нанесення їй тілесних ушкоджень. Після розірвання їх шлюбу в судовому порядку в січні 2026 він залишився проживати з нею та дітьми в її будинку. Однак, продовжує вчиняти домашнє насильство, така його поведінка є тривалою і зумовлена зловживання ним спиртними напоями. Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, колишній чоловік проявляє до неї агресію, погрожує, виганяє з будинку, шарпає за одяг, хапає за шию. Останній раз це було 23.03.2026, після чого вона викликала працівників полії, які застосували тимчасовий заборонний припис до ОСОБА_2 на 10 днів залишити їх будинок. Вона не один раз вибачала його, зокрема за спричинення фізичного болю, у зв'язку з чим двічі було закрито кримінальне провадження. Але своєї поведінки ОСОБА_2 не змінює. Його притягав суд до адміністративної відповідальності за ст. 173-2, 130 КУпАП і всі штрафи, а це близько 37 000 грн., стягуються примусово з його картки, на яку він отримує допомогу по догляду за їх хворою дочкою, а сам не працює. Вона боїться колишнього чоловіка, коли він агресивний втікає з будинку, все це бачать неповнолітні діти. Якщо б він не вживав спиртного, то все було б по-іншому. Щодо строку застосування обмежувального припису, то в судовому засіданні ОСОБА_1 уточнила свої вимоги і просила визначити такий строк тривалістю чотири місяці.
Представник заявника адвокат Миньо М.М. підтримав показання та позицію заявника ОСОБА_5 , зокрема уточнену вимогу в частині тривалості строку застосування обмежувального прису, а саме чотири місці.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав та підтвердив усі обставини справи, які викладені в заяві ОСОБА_1 та повідомлені нею в суді. Ствердив, що дійсно неодноразово мало місця вчинення ним домашнього насильства щодо колишньої дружини, останній раз 23.03.2026. Було двічі закрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 126 КК України через його примирення з потерпілою ОСОБА_1 , яка тоді ще було його дружиною та вибачила його. Не заперечив, що дійсно за вчиненні ним правопрушення за ст. 173-2, 130 КУпАП з нього в примусовому порядку стягуються штрафи з банківської карти на яку він отримує допомогу на дитину, яка хворіє, оскільки він ніде не працює. Просив встановити обмежувальний припис тривалістю чотири місяці та дати йому змогу змінити свою поведінку.
Фактичні обставини, які встановив суд.
Як видно з копії рішення Турківського районного суду Львівської області від 13.01.2026 в справі № 458/1220/25, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Від шлюбу у сторін народилося троє дітей: син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що доводиться свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 07.05.2010; дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що доводиться свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 20.08.2012; дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що доводиться свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 26.09.2018.
Як видно з довідки про склад сім'ї № 319, яка видана 30.03.2026 виконавчим комітетом Турківської міської ради Самбірського району Львівської області та копії будинкової книги, заявник ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , склад сім'ї: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , колишній чоловік ОСОБА_2 .
Вказаний житловий будинок належить заявнику ОСОБА_1 на праві приватної власності, а саме, 1/2 будинку належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину Р-№1195 від 26.10.2011, яка відкрилася після смерті її батька ОСОБА_6 ; інша 1/2 вказаного будинку належить їй на підставі договору дарування Р-№121 від 31.01.2012, копії яких долучені до матеріалів справи.
Як видно з медичного заключення № 15626 дитина ОСОБА_7 , 23.09.2018 має захворювання, яке дає право на одержання державної соціальної допомоги строком до 16 років.
З копій матеріалів за зверненням ОСОБА_1 до ВП № 2 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області видно, що 23.03.2025 ОСОБА_1 написала заяву про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 , який вчинив відносно неї домашнє насильство 23.03.2026.
З копії терміново заборонного припису стосовно кривдника серії ЕТ № 106182 від 23.03.2026 видно, що такий складений інспектором реагування патрульної поліції ВП № 2 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області Мишковським Р.В. щодо ОСОБА_2 у зв'язку з вчиненням ним домашнього насильства фізичного, психологічного характеру відносно ОСОБА_1 . Зобов'язано залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено входити та перебувати у місці проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено контактувати у будь-який спосіб з постраждалою особою терміном з 23.03.2026 до 02.04.2026.
Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 передбачено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
З копії ухвали Турківського районного суду Львівської області від 15.05.2023 у справі № 458/440/23, яка наявна в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суд встановив, що що ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілою, кримінальне провадження закрито. Потерпілою у цій справі була ОСОБА_1 .
З копії ухвали Турківського районного суду Львівської області від 22.07.2024 у справі, яка наявна в Єдиному державному реєстрі судових рішень, видно, що ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілою, кримінальне провадження закрито. Потерпілою у цій справі була ОСОБА_1 .
З копії постанови Турківського районного суду Львівської області від 21.01.2026 видно, що ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. Потерпілою у справі була ОСОБА_1 .
Заявник ОСОБА_1 , покликаючись на норми Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» просить суд видати обмежувальний припис ОСОБА_2 та застосувати до нього вказані в її заяві обмеження.
Вирішуючи заяву, суд виходить з таких мотивів та вимог закону.
Згідно з вимогами ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать обмежувальний припис стосовно кривдника.
Відповідно до п.1, 2 ч. 1 ст. 26 Закону право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають постраждала особа або її представник; у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - зокрема батьки.
Як зазначено у ч. 3 ст. 26 Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що оцінка ризиків це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Як видно з фактичних обставин справи, що відповідає приписам пункту 14 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2229-VIII, ОСОБА_2 вчиняв психологічне, фізичне насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 .
Окрім того, доказами, що підтверджують факти вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 , які в свою чергу свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, є заяви ОСОБА_1 до поліції щодо фактів вчинення домашнього насильства, притягнення ОСОБА_2 за цими фактами до адміністративної (ст. 173-2 КУпАП) та кримінальної відповідальності (ч. 1 ст. 126 КК України).
Відтак, суд дійшов висновку, що з боку ОСОБА_2 мало місце домашнє насильство, а саме його форми психологічне та фізичне насильство, яке знайшло свій прояв у висловлюваннях в адресу ОСОБА_1 нецензурними словами, погрозами фізичної розправи, шарпання за одяг, чим було завдано шкоди здоров'ю постраждалої.
Також, суд встановив, що з боку ОСОБА_2 мало місце умисне вчиння інших насильницький дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесний ушкоджень потерпілій ОСОБА_1 .
Такі обставини визнав у судовому засіданні ОСОБА_2 .
Оцінюючи ризики повторного вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 відносно своєї дружини, суд враховує, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася до органів поліції з заявами про вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства психологічного характеру та вчинення насильницьких дій відносно неї, а тому ризик наступного вчинення аналогічних дій високий.
Частиною 2 ст. 26 цього Закону визначено, заходи тимчасового обмеження прав кривдника, які визначаються обмежувальним приписом, такими зокрема є: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Як вказав Верховний Суд у своїй постанові від 28.04.2020 у справі №754/11171/19, тимчасове обмеження права власності кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального припису у порядку, визначеному Законом № 2229-VIII, є легітимним заходом втручання у права та свободи особи. При вирішенні питання щодо застосування такого заходу суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність втручання у права і свободи особи враховуючи, що ці заходи пов'язані із протиправною поведінкою такої особи.
Розглянувши визначені законом заходи протидії домашньому насильству, а також вимоги заявниці, суд дійшов висновку, що такий захід як заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; за конкретних встановлених обставин у цій справі, є належними та адекватним заходом обмеження прав кривдника.
ОСОБА_2 неодноразово допустив домашнє насильство в сім'ї відносно своєї дружини, що спричинило неможливість проживання їх разом у такому будинку, а тому суд вважає, що буде легітимним втручання у право користування житлом ОСОБА_2 , яке є порційним встановленим судом ризикам домашнього насильства.
Суд бере до уваги також той факт, що житловий будинок належить заявниці ОСОБА_1 , де вона проживає разом з трьома неповнолітніми дітьми і така поведінка її колишнього чоловіка негативно впливає не лише на неї, а й на дітей, викликає в ОСОБА_1 побоювання за них.
Щодо строку застосування заходу обмеження, то визначаючи такий, суд враховує висловлену в судовому засіданні позицію самої заявниці, яку, в свою чергу, підтримав і її представник, що такі заходи доцільно застосувати строком чотири місяці.
Такий строк дії обмежувального припису за конкретних обставин справи суд вважає достатнім та співмірним.
За таких обставин, заява підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 259, 263, 264, 265, 268, 350-5, 350-6 Цивільного процесуального кодексу України,
вирішив:
Задоволити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису.
Видати обмежувальний припис, яким заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом чотирьох місяців перебувати за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Повідомити про прийняте рішення Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік.
Копії повного рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Заінтересована особа: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Рішення суду складено та підписано 31.03.2026.
Суддя О.І. Кшик