Справа № 457/256/26
провадження №3/457/106/26
05 березня 2026 року м. Трускавець
Суддя Трускавецького міського суду Львівської області Марчук В.І., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 2 Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №578042 від 28.01.2026 року ОСОБА_1 28.01.2026року о 22 год. 20 хв. у м. Трускавець, майдан Кобзаря, 3 керував транспортним засобом «AUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки тест 5007 результат 2.11 проміле, також огляд на стан сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я, що підтверджується Висновком №2 від 28.01.2026р., чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху.
Правопорушник у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання за місцем проживання. Його захисник адвокат Коцан Р.М. подав до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Вказує зокрема на те, що жодними допустимими та належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи не доведено факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 Звертає увагу, що відеозаписи: WhatsApp Video 2026-02-03 at 13.07.42 та WhatsApp Video 2026-02-03 at 13.13.00 (1) є технічно пошкодженими, що унеможливлює ознайомлення з їхнім змістом. В матеріалах справи міститься роздруківка результатів тестування на алкоголь Drager ALKOTEST 6810 проте в ній не зазначено номер протоколу до якого він долучається. В матеріалах справи містяться результати огляду спеціального технічного засобу Drager 6810, проте в Направленні зазначено, що огляд проводився за допомогою Алкофор 505. Огляд на стан сп'яніння в медичому закладі здійснювався з суттєвими порушеннями. Зокрема на відеозаписах зафіксовано, що медичний огляд здійснювався двома медичними працівниками, хоча у Висновку, який міститься в матеріалах справи зазначено лише одного працівника.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, долучені до протоколу матеріали, суддя приходить до наступного.
Відповідно дост. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні порушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи.
Згідност. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Адміністративним правопорушенням згідно ч. 1 ст. 130 КпАП України визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п.2.9«а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247,280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Статтею 280 КУпАПвстановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАПє керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Склад правопорушення включає в себе ознаки, які об'єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують: - об'єкт адміністративного правопорушення, - об'єктивну сторону правопорушення; - суб'єкт адміністративного правопорушення; - суб'єктивну сторону правопорушення, і являють собою нерозривну єдність, і наявність яких обов'язкова для кваліфікації конкретного діяння.
Об'єктом правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і на річковому транспорті та маломірних судах.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, характеризується наявністю прямого умислу.
Суб'єктом правопорушень, передбачених частиною 1 статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є водії транспортних засобів.
При цьому, у випадку, коли хоча б один з елементів відсутній або ж не відповідає тим властивостям, що передбачені відповідною статтею Особливої частини КУпАП, - указане діяння адміністративним проступком (правопорушенням) не являється.
Відповідно доп. 2.5 ПДРУкраїни водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зазначені дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У ст. 40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
У п.п. 1 п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999 передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Разом з тим, із оглянутих судом відеозаписів, вбачається, що ними не підтверджується факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 . Вказане спростовується також Рапортом поліцейського, який міститься в матеріалах справи. Відеозаписи:
WhatsApp Video 2026-02-03 at 13.07.42
WhatsApp Video 2026-02-03 at 13.13.00 (1) є технічно пошкодженими, що унеможливлює ознайомлення з їхнім змістом. Таким чином даний відеозапис не відповідає положенням ст.251 КУпАП та не може вважатися допустимим та належним доказом.
Таким чином, якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Зазначене кореспондує із позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а.
З СD-R диску, долученого працівниками поліції до матеріалів справи вбачається, що такий містить сім відео файлів, які не є безперервними, а тому не є належним та допустимим доказом у справі.
Так, до матеріалів справи долучено відеофайли на CD - диску, які складаються з часткових фрагментів, а не з безперервного запису, що ставить під сумнів їх належність та допустимість як доказу.
Суддя зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Згідно з пунктом 2 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, направлення на огляд можливе виключно щодо водіїв транспортних засобів у разі наявності відповідних підстав. Таким чином, вимога щодо проходження огляду може бути законною виключно у випадку, якщо особа фактично керувала транспортним засобом. Суд вважає підставними доводи захисника про відсутність належних доказів факту керування унеможливлює покладення обов'язку проходити огляд, а отже, виключає склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
На відеозаписі «01611_00161120260128222836_0002A», а саме а 5хв 30с. хронометражу зафіксовано, я поліцейський озвучує наступе: «У зв'язку із ситуацією, яка склалась пропоную Вам пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою Драгер алкотест». Однак працівниками поліції не з'ясовано та не озвучено які саме ознаки алкогольного сп'яніння наявні в особи, які дали підстави вважати, що особа перебуває в стані сп'яніння, адже згідно п.2,3 розділу 2 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. В матеріалах справи, а саме в Акті огляду та Направленні зазначено, що в особи виявлені такі ознаки алкогольного сп'яніння, як запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці.
Процедура проведення, проходження та направлення водіїв транспортних засобів на огляд, зокрема щодо стану алкогольного сп'яніння визначена:
-Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 зі змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 338/825 від 16.05.2025 (далі по тексту Інструкція);
- Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103зі змінами затвердженимипостановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 57(далі по тексту Порядок).
З відео вбачається, що представник поліції отримавши результат тесту озвучує: «Ви в стані алкогольного сп'яніння, щодо вас буде складено протокол за ч.1, ст.130…». Не запитуючи чи згідний з результатом чи бажає проїхати в медичний заклад, що суперечить положенням Інструкції адже, при розгляді встановлено і матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 не згідний з результатом. Далі представник поліції всупереч Інструкції озвучує, що в медичному закладі зійснюватиметься таке ж саме тестування, що завідомо не відповідає дійсності.
Разом з тим, у порушення вимог Інструкції, працівники поліції не роз'яснили порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, наслідки відмови від проходження такого огляду, а також не забезпечили можливість проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у разі незгоди водія із результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу згідно із вимогами п.7 Розділу I Інструкції, відповідно до яких: у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі заклад охорони здоров'я).
Суд звертає увагу, на неточності при складанні Акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та Направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зокрема в акті огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів наявна порожня графа «Свідки огляду», що є порушеннями, так як знову ж таки в порожню графу після підпису документа можливо дописати будь - які дані, які можуть не відповідати дійсним обставинам справи.
З позначки часу, проставленої на Акті вбачається що він був складений о 22:30, проте на відеозаписі не зафіксовано моменту складання поліцейськими Акту.
В матеріалах справи містяться результати огляду спеціального технічного засобу Drager 6810 Проте в Направленні зазначено, що огляд проводився за допомогою Алкофор 505.
Дані відмінності у доказах наводять на обгрунтовані сумніви щодо правильності складення адміністративних матеріалів, що в повній мірі є недопустимим та наводять на обгрунтовані сумніви, чи дійсно дані результати стосуються ОСОБА_1 .
Суд при розгляді справи бере до уваги доводи захисника щодо того, що медичний огляд на стан сп'яніння в медичному закладі здійснювався з суттєвими порушеннями. Зокрема на відеозаписах зафіксовано, що медичний огляд здійснювався двома медичними працівниками, хоча у Висновку, який міститься в матеріалах справи зазначено лише одного працівника - ОСОБА_2 .
Під час перебування у медичному закладі у особи виникли об'єктивні медичні труднощі із забором біологічних зразків, зокрема крові, що було пов'язано з її фізичним станом. Водночас, замість належної фіксації зазначених обставин та вжиття дій, спрямованих на забезпечення повноцінного проведення медичного огляду, медичні працівники фактично запропонували особі підписати відповідні документи, а саме відмову , що не може свідчити про належне, проведення медичного огляду у розумінні вимог законодавства та схиланням особи до вчинення певних дій. Про що свідчать фрази: «Тоді пишіть відмову», «Він відмовляється».
Суд звертає увагу, що Відповідно до п.22 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
При судовому розгляді також встановлено, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, роз'яснення при складенні протоколу його прав і обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Враховуючи зазначені порушення, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом допустимими та достовірними доказами.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, приходжу до переконання про необхідність закриття провадження в даній справі, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діянні ОСОБА_1 .
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 283-287 КУпАП,-
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.
Суддя: В. І. Марчук