Справа №459/51/17
"31" березня 2026 р. місто Сокаль
Сокальський районний суд Львівської області в складі: колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря: ОСОБА_4
прокурорів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_7 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , з вищою освітою, не одруженого, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_7 19 жовтня 2016 року близько 18 години, знаходився у дитячій кімнаті за місцем свого проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 , вживав алкогольні напої. Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_7 , в ході раптово виниклого словесного конфлікту, який утворився на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті останнього, взяв з поверхні стола, за яким вони сиділи, кухонний ніж та утримуючи його в правій руці умисно наніс один удар ножем в грудну клітку зліва ОСОБА_10 , чим заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді: сліпого проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітки з наскрізним ушкодженням серця, крововиливом в порожнину серцевої сорочки, крововиливом в ліву плевральну порожнину, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в час заподіяння, внаслідок заподіяння яких настала смерті потерпілого ОСОБА_10 19.10.2016 близько 21 год. 30 хв. в Червоноградській центральній міській лікарні.
Таким чином ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст.115 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні не визнав. Повністю заперечив свою причетність до вказаного правопорушення. Показав, що ввечері 19.10.2016р. він розпивав спиртні напої зі своїм знайомими ОСОБА_10 та сусідом ОСОБА_11 вживали спиртне 4 доби. Докладно подій він вже не пам'ятає, оскільки багато часу пройшло. Він сидів за комп'ютером, відносно далеко від ОСОБА_12 , який знаходився з іншого боку кімнати. ОСОБА_12 вже давно хотів закінчити життя самогубством, про це говорила йому мати загиблого. Він не бачив як ОСОБА_10 заподіяв собі ножем смертельне поранення в область серця. Коли це сталось вони викликали швидку. Коли пораненого забрали в лікарню, вони з ОСОБА_11 повернулись до нього додому назад та продовжували вживати спиртне. Він не міг вбити ОСОБА_10 так як він був його хорошим другом.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що є сусідом ОСОБА_7 19.10.2016р. він розпивав з ним та його другом ОСОБА_10 спиртні напої, пиячили вони три дні. Між ОСОБА_13 та ОСОБА_10 почалась сварка. Дійсно ОСОБА_10 у руці бавився ножем. Як відбулось нанесення удару ножем у груди ОСОБА_10 йому невідомо бо в цей момент він закривав вікно та був повернутий до хлопців задом.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що є сусідом ОСОБА_7 . В жовтні 2016р. він вийшов з квартири та побачив обвинуваченого, який йому повідомив, що в його квартирі знаходиться поранений ОСОБА_10 . Більше нічого йому невідомо.
Потерпіла ОСОБА_15 (мати загиблого) до суду не з'явилась так як згідно даних Державної Прикордонної служби України перетнула кордон з України в росію та не повернулась назад. Разом з тим у матеріалах справи є дві заяви ОСОБА_15 про розгляд справи у її відсутності так як вона перебуває за межами України, покладає вирішення даної справи на розсуд суду. (т-1 ст.210, т-3 ст.23)
Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, повністю знайшла своє
підтвердження з огляду на наступні безпосередньо досліджені у судовому засіданні такі докази:
Рапортом інспектора Червоноградського ВП ГУ у Львівській області про повідомлення 19.10.2016р. лікарем-хірургом, що ОСОБА_10 знаходячись в реанімаційному відділенні ЧЦМЛ помер.
Протоколом огляду місця події від 19.10.2016р. встановлено, що таким є квартира АДРЕСА_3 . В дитячій кімнаті на столі знаходиться кухонний ніж, який складається з руків'я білого кольору та клинка. На клинку маються сліди речовини бурого кольору. Вказаний ніж було вилучено з місця події.
Висновком експерта №159/2016 від 20.10.2016р. на трупі ОСОБА_10 виявлено рану на передній поверхні лівої половини грудної клітки, яка проникла в грудну порожнину. Ушкодження серцевої сорочки, наскрізне ушкодження серця, які утворилися від дії плоского колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа та які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Причиною смерті стало колото-різане поранення грудної клітки з пошкодженням серця, яке супроводжувалось внутрішньою кровотечею, привело до гострої, масивної крововтрати, що спричинило зупинку серцевої діяльності і дихання, припинення функції центральної нервової системи.
Повідомленням головного лікаря ЧЦМ лікарні що о 18.00 год 19.10.1981р. ОСОБА_10 доставлений машиною швидкої допомоги в приймальне відділення лікарні з діагнозом проникаюче ножове поранення грудної клітки та серця.
Заявою матері загиблого- ОСОБА_15 щодо заподіяння її сину ножового поранення від 24.11.2016р.
Висновком експерта №1482/2016р. від 24.10.2016р. Кров ОСОБА_7 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А анти В за ізосерологічною системою АВО.
Висновком експерта №344/2016 від 24.10.2016 та фототаблицею встановлено на передній поверхні светра зліва одне наскрізне колото-різане пошкодження, на передній поверхні футболки зліва одне наскрізне колото різане пошкодження, на клапті шкіри одне наскрізне колото-різане ушкодження, на фрагменті лівого шлуночка одне колото-різане ушкодження, які утворились від дії гострого плоского колюче -ріжучого знаряддя типу клинка ножа.
Висновком експерта №1484/2016 від 24.10.2016р. у слідах на джемпері на штанах на парі шкарпеток вилучених у ОСОБА_7 крові не виявлено.
Висновком експерта №1485/2016 від 24.10.2016р. Кров ОСОБА_7 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А анти В за ізосерологічною системою АВО.
Висновком експерта №380/2016 від 24.10.2016р. кров трупа ОСОБА_10 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. На климнку ножа кров може походити від потерпілого ОСОБА_10 .
Висновком №4/1838 від 16.12.2016р. встановлено, що три сліди пальців рук вилучені під час огляду місця події 19.10.2016р. за фактом нанесення тілесного ушкодження ОСОБА_10 , що спричинило йому смерть залишені відповідно великим пальцем лівої руки ОСОБА_11 та двічі великим пальцем правої руки ОСОБА_7 .
Висновком судово-психіатричного експерта №188 від 30.11.2016рн. встановлено, що ОСОБА_7 психічною хворобою не страждає, на час події 19.10.2016р. міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Речовими доказами: одягом потерпілого ОСОБА_10 з слідами крові (светр, футболка), прозорою клейкою стрічкою зі слідами пальців рук; рідиною в полімерній пляшці ємкістю 0,5 дм-3 з водо-спиртною сумішшю з вмістом етилового спирту, одягом обвинуваченого ОСОБА_7 - джемпер, штани, пара шкарпеток,
Знаряддям вчинення злочину- кухонним ножем господарського призначення з білою пластиковою рукояткою.
Разом з тим, згідно протоколу слідчого експерименту та оптичного диску із відеозаписом від 24.10.2016р., який проведено за участю свідка ОСОБА_11 , який показав, що в жовтні 2016р. розпивав спиртні напої разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 . До того ОСОБА_7 три дні пив спиртне. Закушували яблуками та хлібом, сиділи в вітальні. На столі як правило у ОСОБА_13 лежать кухонні ножі якими вір ріже продукти. Почали розмову про АТО і його ОСОБА_10 запитав чи він під час військової служби вбивав людей, він відповів що було різне. Тоді Рок звернувся до ОСОБА_13 з таким же запитанням з образливим зверненням: «а що слабо?». В цей момент я пішов відкрити вікно, бо від тютюнового диму не було чим дихати, це тривало 5 секунд. Коли повернувся на місце то побачив окровавлений ніж на столі, то що ОСОБА_10 лежить без свідомості ( він коли напивався часто засинав). Йому ОСОБА_13 пояснив, що ОСОБА_10 сам впав на ніж та себе пошкодив. Самого інциденту він не бачив. ОСОБА_13 та ОСОБА_10 товаришували. Вони викликали швидку, але рана була смертельна.
Та протоколу слідчого експерименту та оптичного диску з відеозаписом від 14.12.2016р. за участю обвинуваченого ОСОБА_7 який розказав що 19 жовтня 2016р. (коли вони 4 доби вживали спиртне) між ним та ОСОБА_10 розпочався конфлікт. В цей момент він сидів за столом навпроти ОСОБА_10 . Останній тримав в руках ніж та почав ним крутити, він йому зробив зауваження щоб він поклав на стіл ніж. ОСОБА_10 його не слухав. Тоді він ногою намагався вибити ніж у ОСОБА_10 та так сталось, що ОСОБА_10 наніс собі сам цей доленосний удар у груди. Коли це сталося ОСОБА_11 викликав швидку, ОСОБА_10 ще був живим та помер у лікарні. та показав де хто сидів коли ставця цей випадок. Як ОСОБА_10 під час сварки від його удару ногою сам собі наніс удар ножем у груди.
Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_7 в судовому засіданні, оскільки він змінив свої попередні покази, що надавав під час досудового розслідування та попереднього судового розгляду, а відтак вони на думку суду є суперечливі, неоднозначні, неповні, нелогічні та непослідовні. Тому не знайшли в суді підтвердження показання обвинуваченого, що ОСОБА_10 здійснив самогубство заподіявши собі смертельне ножове поранення в область серця. Окрім того, його показання спростовуються письмовими та речовими доказами. А відтак і протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 спростовується - висновком експертизи №85 від 26.12.2017р. якою встановлено, що сліпе проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітки з наскрізним ушкодженням серця у ОСОБА_10 перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті. Садно та синець на тильній поверхні правої кисті ОСОБА_10 утворились від дії тупого предмета. Сліпе проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітки з наскрізним ушкодженням серця у ОСОБА_10 не могло утворитись за обставин відображених у протоколі проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 . Механізм утворення сліпого проникаючого колото- різаного поранення лівої половини грудної клітки з наскрізним ушкодженням серця у ОСОБА_10 не відповідає протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 . Дане поранення не могло утворитись від удару ногою ОСОБА_7 в ділянку кисті ОСОБА_10 коли останній тримав ніж у своїй руці між вказівним та середнім пальцем. З цього слідує, що ОСОБА_10 не зміг здійснити самогубство заподіявши собі смертельне поранення ножем у серце.
Висновком №4/1838 від 16.12.2016р. встановлено, що три сліди пальців рук вилучені під час огляду місця події 19.10.2016р. за фактом нанесення тілесного ушкодження ОСОБА_10 , що спричинило йому смерть залишені відповідно великим пальцем лівої руки ОСОБА_11 та двічі великим пальцем правої руки ОСОБА_7 .
Висновком судово-психіатричного експерта №188 від 30.11.2016рн. встановлено, що ОСОБА_7 психічною хворобою не страждає, на час події 19.10.2016р. міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Окрім того покази свідків ОСОБА_11 ОСОБА_14 , які є сусідами та хорошими знайомими обвинуваченого, суд розцінює як показання заінтересованих осіб з метою пом'якшення обвинуваченому покарання.
Це стосується також і протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_11 , який надав свідчення з метою приховати об'єктивну істину у справі.
Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про наявність у обвинуваченого ОСОБА_7 умислу на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині - вбивство, безперечним для суду є той факт, що внаслідок суспільно-небезпечних дій обвинуваченого загинув потерпілий, який був його близьким товаришем, знайомим, окрім того обвинувачений, завдав потерпілому удар ножем, в життєво важливий орган, грудну клітку та серце.
Оцінюючи та аналізуючи всі вищенаведені докази у своїй сукупності, суд вважає їх допустимими та належними.
Стаття 115 КК України передбачає відповідальність за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. З суб'єктивної сторони даний злочин характеризується умисною формою вини (прямим або непрямим умислом) коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання.
Якщо у кримінальному провадженні відсутні прямі докази, що підтверджують винуватість обвинуваченого у вчиненні умисного вбивства, однак обставини кримінального право порушення підтверджуються сукупністю інших належних і допустимих непрямих доказів, з якими не узгоджуються непослідовні версії обвинуваченого щодо обставин смерті потерпілої, то сукупність таких непрямих доказів може бути покладена судом в основу обвинувачення особи у вчиненні умисного вбивства.(Постанова ККС ВС від 07.12.2020р. №728/578/19).
Таким чином, суд оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_7 у цьому провадженні у сукупності з іншими доказами, попередні його покази не втрачають значення та підлягають перевірці. Суд не зобов'язаний автоматично приймати нові докази, він порівнює їх з попередніми показами (у попередньому судовому провадженні, у протоколах слідчих експериментів тощо), враховує місце, час та спосіб вчинення злочину (послідовність, цілеспрямованість та прицільність рухів обвинуваченого, а саме застосування ним достатньої сили для заподіяння проникаючого, колото-різаного поранення, що підтверджено висновком експерта судово-медичної експертизи №85 від 26.12.2017р. (сліпе проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітки з наскрізним ушкодженням серця у ОСОБА_10 перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті), знаряддя (ніж), особливо-небезпечий характер, локалізація ушкодження- в ділянку грудної клітки, де розташоване серце. Наявність мотиву на вчинення даного кримінального правопорушення - поведінка винного до вбивства, конфлікт який виник напередодні через спір у стані сильного алкогольного сп'яніння ( вживали спиртне продовж 4 днів) Всі ці обставини в сукупності вказують на наявність суб'єктивної сторони умисного вбивства, що характеризується виною у формі умислу.
Крім цього, враховуючи характер, локалізацію, механізм та спосіб нанесеного тілесного ушкодження, суд відхиляє версію сторони захисту та обвинуваченого про вчинення загиблим самогубства, яке сталося в результаті того, що сам потерпілий ОСОБА_10 тримаючи в руках ножа заподіяв собі смертельне тілесне ушкодження. В даному випадку це твердження спростовується судово-медичною експертизою №85 від 26.12.2017р. а саме, що сліпе проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітки з наскрізним ушкодженням серця у ОСОБА_10 не могло утворитись за обставин відображених у протоколі проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 . Механізм утворення сліпого проникаючого колото- різаного поранення лівої половини грудної клітки з наскрізним ушкодженням серця у ОСОБА_10 не відповідає протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 . Дане поранення не могло утворитись від удару ногою ОСОБА_7 в ділянку кисті ОСОБА_10 коли останній тримав ніж у своїй руці між вказівним та середнім пальцем. В даному випадку цим висновком також спростовуються і покази надані в суді ОСОБА_7 що потерпілий сам собі заподіяв ножове поранення та вчинив самогубство.
Показання обвинуваченого та заперечення своєї винуватості суд вважає такими, що суперечать показанням свідків та інших доказів, не відповідають фактичним обставинам справи, спростовуються об'єктивними доказами у справі, є неконкретними, суперечливими, не містять послідовності, є не що іншим як способом захисту обвинуваченого та мають мету переконати суд у його непричетності до скоєного злочину та уникнення ним відповідальності за скоєне.
Отже, висновки суду щодо винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 ґрунтуються на всебічно досліджених і об'єктивно оцінених судом доказах та для цього проаналізовані і оцінені всі розглянуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, та саме сукупність дослідження доказів, а не кожного доказу окремо, на переконання суду, мають визначальне значення для встановленні істини у кримінальному провадженні.
Дати іншу оцінку цим доказам, про що фактично просить обвинувачений та захисник на переконання суду, підстав немає з наведених вище мотивів.
Відтак, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки він вчинив умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство).
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є особливо тяжким, його наслідки, посягання обвинуваченого на життя людини, яке згідно Конституції України є найвищою соціальною цінністю, що свідчить про відсутність достатніх моральних цінностей, особу обвинуваченого, який вину у вчиненні злочину повністю заперечив, не сприяв встановленню істини у кримінальному провадженні, непрацюючого, на обліку в лікаря-психіатра не перебуваючого.
Обставин, що пом'якшують покарання суд не знаходить.
Обставиною що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції ч.1 ст. 115 КК України, за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є справедливим та необхідним для виправлення обвинуваченого, який вчинив умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, попередження нових злочинів та на переконання суду саме таке покарання відповідатиме справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Питання про долю речових доказів вирішитив порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, суд-
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання
у виді 10(десяти) років позбавлення волі;
Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_7 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Зарахувати ОСОБА_7 в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 72 КК України, до призначеного судом покарання, строк його попереднього ув'язнення з 19 жовтня 2016р. по 17 січня 2017р., із розрахунку один день позбавлення волі дорівнює одному дню попереднього ув'язнення.
Скасувати арешт на речові докази, згідно ухвал слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 21.01.2019 року.
Речові докази: 1 )одяг потерпілого ОСОБА_10 з слідами крові (светр, футболка), 2) прозора клейка стрічка зі слідами пальців рук; рідина в полімерній пляшці ємкістю 0,5 дм-3 з водо-спиртною сумішшю з вмістом етилового спирту, вилучені з місця події, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Шептицького ВП ГУНП у Львівській області - після набрання вироком законної сили -знищити.
2) одяг обвинуваченого ОСОБА_7 - джемпер, штани, пара шкарпеток, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Шептицького ВП ГУНП у Львівській області - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_7 .
На підставі ст.96-1, 96-2 КК України конфіскувати у власність держави засоби та знаряддя вчинення кримінального правопорушення вилучені з місця події а саме: картонна коробка в якій знаходиться кухонний ніж господарського призначення з білою пластиковою рукояткою, яка перебуває на зберіганні у відділенні поліції №1 Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2