26 березня 2026 року м. Чернівці справа № 717/1646/25
провадження №22-ц/822 /415/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Перепелюк І. Б.
суддів: Лисака І.Н., Литвинюк І.М.
секретар Черновська А.К.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 22 грудня 2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про продовження стягнення аліментів на утримання дружини,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про продовження стягнення аліментів на утримання дружини.
Позов обґрунтовано наступним. Позивачка та відповідач перебували в шлюбі, який було зареєстровано 21 березня 2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Володарського районного управління юстиції у Донецькій області.
Під час шлюбу у сторін народилось двоє дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 4 травня 2023 року по цивільній справі № 717/595/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу шлюб між сторонами розірвано.
Заочним рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2022 року по цивільній справі № 717/1692/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини стягнено з ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 2 листопада 2022 року і до досягнення дітьми повноліття, а також стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з дня подачі заяви до суду до досягнення ОСОБА_4 трирічного віку.
Відповідно до Виписки з нейрохірургічного відділення позивачці встановлено діагноз остеохондроз, деформуючий спондильоз, деформуючий спондилоартроз попереко-крижового відділу хребта з килою між хребцевого диску з больовим, вертеброгенним лівобічним корінцевими синдромами.
Позивачка здійснює постійний догляд за малолітньою дитиною, має обмеження за станом здоров'я, є внутрішньо переміщеною особою, не має можливості працевлаштуватися та потребує матеріального забезпечення.
Посилаючись на зазначене, просила стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання, в розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду до усунення обставин, що унеможливлюють працевлаштування ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 22 грудня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про продовження стягнення аліментів на утримання дружини - задоволено частково.
Продовжено строк виплати аліментів на утримання ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, а саме з 24 червня 2025 року, по 25 березня 2026 року.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі 1/6 (однієї шостої) частини від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2025 року в Україні, у межах суми платежу аліментів за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 1 211,20грн. судового збору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 22 грудня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що дитині- ОСОБА_4 3 роки виповнилося 22.03.2025 року.
Таким чином, предметом доказування в даній справі є вади фізичного та психологічного розвитку дитини та можливість батька дитини надавати матеріальну допомогу. Згідно наданої позивачем Довідки №114 КНП «Кельменецький центр медико санітарної допомоги» від 6 березня 2025 року ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , потребує домашнього догляду з 7 березня 2025 року по 2 березня 2026 року. Проте, дитина відвідує Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) с.Мошанець Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області і не потребує домашнього догляду. З відповіді ДНЗ с.Мошанець на адвокатський запит: дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відвідує ДНЗ с.Мошанець Кельменецької селищної ради з 18.02.2025 року.
Враховуючи викладене, якщо дитина відвідує дитячий садок, то така дитина не потребує домашнього догляду.
Проте, вказані обставини при винесенні оскаржуваного рішення судом проігноровані та їм не надано належної правової оцінки. Також обґрунтовуючи необхідність продовження стягнення аліментів на її утримання, позивачка зазначає, про свій стан здоров'я та необхідність реабілітації.
Так, згідно Виписки з нейрохірургічної карти стаціонарного хворого №80 від 02.02.2024 року, позивачці 23.01.2024 року провели операцію та виписали з лікарні та призначили лікування ще протягом 3 тижнів. З приводу призначення реабілітації в довідці про таке не згадується. Інших документів, які б підтверджували необхідність лікування позивачки чи її незадовільний стан здоров'я - матеріали справи не містять. З моменту здійснення операції пройшло вже близько 2 років, жодних документів на підтвердження непрацездатності позивачки, до матеріалів справи не додано. Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимим доказами вади фізичного чи психологічного розвитку дитини, непрацездатність позивача та неможливість влаштуватися на роботу, враховуючи той факт, що дитина відвідує дитячий садок.
Щодо неврахування судом неможливості відповідача сплачувати аліменти на утримання дружини звертає увагу суду, що відповідач є внутрішньопереміщеною особою, що підтверджується Довідкою від 23.05.2022 року №7102-7500892303, та проживає в м.Черкаси, оскільки сюди його переведено роботодавцем. Так, власного житла в м.Черкаси немає, винаймає житло на підставі Договору оренди житлового приміщення від 17.03.2023 року. Відповідно до п.3.1. Договору Орендна плата за використання об'єкта оренди та майна в ньому за один місяць становить 6000 грн. Іншого житла відповідач не має. Вказана обставина підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта Однак судом, цього не було взято до уваги.
В резулятивній частині оскаржуваного рішення судом постановлено продовжити строк виплати аліментів на утримання позивача та стягувати з відповідача аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, однак, при постановлені оскаржуваного рішення, судом не враховано, що Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 08 листопада 2023 року, яке набрало законної сили, змінено розмір аліментів, які стягуються на утримання ОСОБА_2 за рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2022 року по справі №717/1692/22 та визначено до стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу) до досягнення ОСОБА_4 трьох років.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі, який був зареєстрований 21 березня 2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Володарського районного управління юстиції у Донецькій області.
Під час шлюбу у сторін народилось двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 4 травня 2023 року по цивільній справі № 717/595/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу шлюб між сторонами розірвано.
Заочним рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2022 року по цивільній справі № 717/1692/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини, стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 02 листопада 2022 року і до досягнення дітьми повноліття, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з дня подачі заяви до суду до досягнення ОСОБА_4 трирічного віку.
Відповідно до Виписки з нейрохірургічного відділення позивачці встановлено діагноз остеохондроз, деформуючий спондильоз, деформуючий спондилоартроз попереко-крижового відділу хребта з килою між хребцевого диску з больовим, вертеброгенним лівобічним корінцевими синдромами.
Згідно Довідки КНП «Кельменецький центр медико-санітарної допомоги» № 114 від 6 березня 2025 року ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , потребує домашнього догляду з 7 березня 2025 року по 25 березня 2026 року.
Як вбачається з відповіді № 1593454 від 22 липня 2025 року середньомісячний дохід відповідача за період з 1 липня 2024 року по 30 червня 2025 року становить 40 873,93 грн на місяць.
В той же час середньомісячний дохід позивачки в період з 1 вересня 2024 року по 31 червня 2025 року - 11 934,30 грн. (відповідь № 1969032 від 4 листопада 2025 року).
Позивачка має статус ВПО, що підтверджується довідкою від 18 лютого 2025 року № 7706-5003612573.
Згідно відповіді ГУ ДСНС у Черкаській області за адресою: вул. Набережна, 87, м.Черкаси, житловий фонд в АРЗ СП ГУ ДСНС України у Черкаській області немає, відповідач за вказаною адресою не проживає.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у відповідача нема у власності нерухомого майна.
ІНФОРМАЦІЯ_5 загинув батько відповідача - військовослужбовець ОСОБА_5 внаслідок нещасного випадку (вибухова травма).
Відповідач також має статус ВПО, що підтверджується відповідною довідкою.
ОСОБА_6 - мати відповідача, станом на 26 травня 2023 року мала призупинений трудовий договір у ПАТ «Маріупольгаз».
17 березня 2023 року відповідач уклав договір оренди будинку АДРЕСА_1 терміном до 17 березня 2024 року, розмір орендної плати становив 6 000 грн.
7 липня 2023 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_7 (прізвище змінено на ОСОБА_8 ).
Відповідно до Довідки № 33 від 26 серпня 2025 року відповідач працює у аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління ДСНС на посаді старшого водолаза-сапера відділення підводного розмінування та інших спеціальних робіт, за період з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року йому нараховане грошове забезпечення в розмірі 431 261,20 грн.
Відповідно до Довідки № 33 від 26 серпня 2025 року відповідачу нараховано та виплачено грошове забезпечення за період з 1 січня по 31 серпня 2025 року - 325 687,16 грн.
З інформації, наданої адміністрацією закладу ДО, ОСОБА_4 відвідує ЗДО с. Мошанець з 18 лютого 2025 року.
Неповнолітній ОСОБА_9 ( сестра відповідача), яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , встановлено діагноз - вкорочення правої нижньої кінцівки зі стійкими значними порушеннями функції опорно-рухового апарату.
ОСОБА_6 ( мати відповідача) перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію у разі втрати годувальника, призначену згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У ч.1 ст. 369 ЦПК України зазначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа в силу положень ч.6 ст. 19 ЦПК України є малозначною та розглядається в спрощеному порядку і ціна позову складає менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, виходячи із того, що ціна позову визначена сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців (стаття 176 ч.1 п.3), розгляд апеляційної скарги здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, відповідно до положень статті 84 СК України, має право на стягнення з відповідача аліментів на своє утримання, а відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
У ст.15 ЦК передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі, який було зареєстровано 21 березня 2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Володарського районного управління юстиції у Донецькій області.
Під час шлюбу у сторін народилось двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 4 травня 2023 року по цивільній справі № 717/595/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу шлюб між сторонами розірвано.
Заочним рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2022 року по цивільній справі № 717/1692/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини, стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 02 листопада 2022 року і до досягнення дітьми повноліття, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з дня подачі заяви до суду до досягнення ОСОБА_4 трирічного віку.
Звертаючись з даним позовом, позивач посилалась на те, що здійснює постійний догляд за малолітньою дитиною, має обмеження за станом здоров'я, є внутрішньо переміщеною особою, не має можливості працевлаштуватися та потребує матеріального забезпечення.
Статтею 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно статті 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Судом встановлено, що сторони мають спільну дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який досяг трирічного віку ІНФОРМАЦІЯ_7 та проживає із позивачкою.
Вимогами чинного законодавства чітко визначений порядок та умови надання матеріальної допомоги по досягненню дитиною шести років.
Згідно ч.3 ст.84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.
Відповідно до ст. ст. 76, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч.1 80, ч.1 ст.81, ст. 89 ЦПК України достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача; за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов'язків.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Відповідно до частини 2 статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Як на підставу задоволення позову, позивач посилалась на довідку КНП «Кельменецький центр медико-санітарної допомоги» № 114 від 6 березня 2025 року, в якій зазначено, що ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , потребує домашнього догляду з 7 березня 2025 року по 25 березня 2026 року. Дитині ОСОБА_4 25 березня 2022 року встановлено діагноз Д 80.9.
В той же час з відповіді ДНЗ с.Мошанець від 19.08.2025 року №21 на адвокатський запит вбачається, що дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відвідує ДНЗ с.Мошанець Кельменецької селищної ради з 18.02.2025 року.
Будь-якої іншої медичної документації, що містить висновки компетентної лікарської комісії, які б давали змогу, не вдаючись до припущень, зробити категоричний і однозначний висновок про наявність підстав для особливого догляду за дитиною до досягнення нею 6 років, і відповідно надання позивачці на цей період утримання відповідача, суду не надано.
Позивачка також не довела належними та допустимими доказами усіх обставин передбачених статтями 75, 76 СК України, а саме своєї непрацездатності, наявності чи відсутності інвалідності, що позбавляє можливості забезпечувати себе та дитину.
Згідно Виписки з нейрохірургічної карти стаціонарного хворого №80 від 02.02.2024 року, позивачці 23.01.2024 року провели операцію та виписали з лікарні та призначили лікування ще протягом 3 тижнів.
Інших документів, які б підтверджували необхідність лікування позивачки чи її незадовільний стан здоров'я, матеріали справи не містять.
Відсутні достатні відомості про майновий стан позивачки, отримання/неотримання допомоги по безробіттю та інше.
За наведених обставин, суд першої інстанції безпідставно зробив висновок про наявність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з обґрунтованими доводами апелянта, та вважає, що належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог позивачем не надано, а судом не встановлено. За таких обставин, підстав для задоволення позову немає.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, рішення суду відповідно до п.2 ч.1 ст.376 ЦПК України, слід скасувати та відмовити в позові.
Керуючись ст.ст.362, 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 22 грудня 2025 року скасувати.
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про продовження стягнення аліментів на утримання дружини відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Судді І.Б. Перепелюк
І.Н. Лисак
І.М. Литвинюк