Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кп/641/460/2026 Справа № 641/1719/26
31 березня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурора - ОСОБА_2 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до ЄРДР за № 42024041110000311 від 14.06.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
В провадженні Слобідського районного суду міста Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення в якому, внесені до ЄРДР за № 42024041110000311 від 14.06.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , при цьому вказав, що ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 05.02.2026 року ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням розміру застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн. Зазначив, що на даний час не змінились ризики, передбачені ст. 177 КПК України, встановлені при застосуванні запобіжного заходу, зокрема ОСОБА_4 може переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, тому вважав, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки.
Захисник - адвокат ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу, судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Слобідського районного суду м. Харкова від 05.02.2026 року застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням розміру застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн, у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Згідно із рішенням Європейського Суду «Харченко проти України» від 10.02.11р. яке є частиною національного законодавства, продовження тримання під вартою може бути виправданою тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості перевищує принцип поваги до особистості, а тому суд враховує підвищену соціальну небезпеку інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, яка не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, а також ризик втечі, продовження скоєння кримінальних правопорушень обвинуваченим, незаконне впливання на свідків та потерпілих.
Підставами продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
При розв'язанні питання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу, суд виходить із того, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суду не надано. Таким чином, на даний час не перестали існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тому суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час кримінального провадження і приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.
Виходячи з наведеного, суд, приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави вважати, що більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Суд, враховуючи особу обвинуваченого, конкретні обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, яке вчинено в умовах воєнного стану, з метою виконання завдань кримінального провадження, дотримання загальних засад кримінального провадження, з метою застосування до особи належної правової процедури, не вбачає підстав для зміни розміру застави, визначеного ухвалою слідчого судді від 05.02.2026 та вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 заставу у виді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 66 560,00 грн, оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 183,199, 314-315, 336,376, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали до 29 травня 2026 року.
Визначити суму застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят грн 00 коп.) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. UA208201720355299002000006674, призначення платежу: застава згідно з ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 31.03.2026, справа №641/1719/26, номер провадження 1-кп/641/460/2026) до сплину терміну тримання під вартою.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».
При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід Держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід Держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Застава, не звернена у дохід Держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд міста Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 5 днів з дня її проголошення.
Cуддя- ОСОБА_1