Справа № 638/2773/26
Провадження № 2/638/5468/26
31 березня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова в складі головуючої судді Штих Т.В за участі секретаря Черкашиної А.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 третя особа ОСОБА_4 про стягнення шкоди в порядку розгляду клопотань про витребування доказів від 26 березня 2026 року та від 30 березня 2026 року,-
Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 третя особа ОСОБА_4 про стягнення шкоди.
До суду надійшло клопотання представниці позивача від 26 березня 2026 року щодо витребування у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саврасової Інни Олександрівни належним чином завірених копій документів по оформленню та видачі свідоцтв про право власності на частку у спільному майні подружжя на ім'я ОСОБА_2 та на ім'я ОСОБА_3 на об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , виданих 16.10.2025, видавник ПН ХМНО Саврасова І.О., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1045364163101, належно завірені копії документів по оформленню та посвідченню договору дарування від 16.10.2025 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на 1\2 частину об'єкта нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , посвідченого ПН ХМНО Саврасовою І.О. за № 397, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1045364163101, номер відомостей про речове право 61925457. Також 30 березня 2026 року надійшло клопотання від представника позивачки щодо витребування із Департаменту реєстрації Харківської міської ради належним чином завірену копію реєстраційної справи про реєстрацію права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , рішення державного реєстратора Гвоздьович А.І. Департаменту реєстрації Харківської міської ради № 78474986 від 18.04.2025.
Як мотив звернення з вказаними клопотаннями представниця позивача зазначає, що вказані дані необхідні для підтвердження або спростування обставин, чи повідомлявся позивач про відчуження належного йому майна чи проводилась оцінка нерухомого майна та інші обставини, викладені у позовній заяві, а також для підтвердження або спростування обставин, чи повідомлявся позивач про відчуження належного йому майна, чи проводилась оцінка нерухомого майна та інші обставини, викладені у позовній заяві.
У судовому засіданні представниця позивача наполягала на задоволенні вимог вказаних клопотань.
Позивач, третя особа та особисто відповідачі у судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомлялися належним чином.
До суду 13.03.2026, зареєстрований за № 18324 надійшов лист. З вказаного листа вбачається, що ОСОБА_1 просить розглядати справу за його відсутності. До вказаного листа жодних доказів, що саме ОСОБА_1 звертався до суду не надано. У судовому засіданні представниця позивача зазначила, що про вказаний лист їй відомо, вона стверджувала, що вказаний лист написано ОСОБА_1 та направлено до суду його приятелем, так як сам позивач знаходиться за кордоном України. Подібні пояснення надані представницею позивача і щодо листа ОСОБА_4 , який надійшов до суду 13.03.2026, зареєстрований за номером 18322.
Від відповідачів особисто не надійшло заяв. Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Гордейчук В.В. повідомив, що його довіритель перебуває у місті Києві, а інформація про ОСОБА_3 у нього відсутня.
Представник відповідача ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні клопотань, вважав їх поданими з порушеннями вимог щодо часу звернення з вказаними клопотаннями, а також зазначив, що не має підстав для задоволення вказаних клопотань, так як спір не стосується безпосередньо квартири та доворів оформлення вказаної квартири. Як зазначив представник відповідача сторона позивачів не оскаржує вказані дії реєстраторів та нотаріуса та не оскаржує договори. Крім того додав що до відзиву він надав копії документів про нотаріальні дії щодо вказаної квартири і дії реєстраторів щодо вказаної квартири.
Суд за таких обставин вважає за можливо розглянути вказані клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (п. 5).
Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.
Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.
Як встановлено, ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Сторона позивача не довела необхідність отримання такої інформації, так як це суттєво може впливати на вирішення справи по суті.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд, зокрема, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Згідно з п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв'язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
За ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Тобто, заявляючи клопотання про витребування доказів особа повинна зазначити причини, з яких вона не може одержати цей доказ самостійно, до клопотання обов'язково долучаються письмові докази (відомості), які підтверджують неможливість одержання таких доказів самостійно. При цьому, необхідним є обґрунтування, які саме обставини можуть бути підтверджені витребуваними доказами, а також їх значення для правильного розгляду та вирішення справи.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно з ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно з ч. 5 ст. 83 ЦПК України, у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Таким чином, клопотання про витребування доказів подане представником позивача з порушенням норм ЦПК України та не може бути взяте до розгляду судом.
Розглядаючи справу, суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
В порушення вказаних вимог, заявником не надано відомостей щодо неможливості самостійно одержати запитувані документи, та оскільки представником позивача пропущено строк на подання клопотання про витребування доказів та не зазначено у позовній заяві про неможливість подання відповідних доказів разом з позовом, враховуючи, що позивач не здійснював жодних дій для витребування самостійно відповідної інформації й клопотання не містить доказів звернення до відповідних органів чи осіб, з метою отримання запитуваних документів, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.
Стороною відповідача надані копії документів, про які зазначала у клопотанні представниця позивача, а саме копія договору дарування від 16 жовтня 2025 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , копія свідоцтва про право власності від 16 жовтня 2025 року ОСОБА_3 .
Керуючись ст. 83,84 ЦПК України,-
У задоволенні клопотань про витребування доказів від 26 березня 2026 року та від 30 березня 2026 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 третя особа ОСОБА_4 про стягнення шкоди - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.
Головуюча - суддя Т. В. ШТИХ