г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4061/25
Номер провадження 2/213/116/26
31 березня 2026 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Мазуренка В.В., за участю секретаря судового засідання Бабейкіної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 , до Територіальної громади в особі виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради, про визнання права власності,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який доводився позивачу рідним дядьком. Після його смерті відкрилась спадщина, одним об'єктом з якої є квартира за адресою АДРЕСА_1 , яка належала матері померлого. За життя матір померлого, ОСОБА_4 , склала заповіт на ОСОБА_3 , та після її смерті останній звернувся за спадщиною але йому було відмовлено оскільки ним пропущено строк звернення за спадщиною. Зазначає, що ОСОБА_3 строк не пропустив, оскільки на момент смерті спадкодавця постійно з нею проживав та фактично вступив у спадщину. Вказує, що ОСОБА_4 перед смертю тяжко хворіла, та ОСОБА_3 з нею постійно проживав, доглядав за нею, та після її смерті залишився проживати в тій же квартирі. ОСОБА_3 за життя склав заповіт на позивача. Позивач звернулась до нотаріуса, отримала свідоцтво про право на спадщину на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , щодо іншої квартири свідоцтво не видано. Зазначає, що після смерті ОСОБА_4 у неї не було інших спадкоємців окрім ОСОБА_3 , який фактично вступив у спадщину. Після смерті ОСОБА_3 , у нього відсутні інші спадкоємці окрім позивача. Просила визнати за нею в порядку спадкування право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Представник відповідача надала Відзив на позов, відповідно до якого звертала увагу, що не встановлено факт спільного проживання ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_4 на момент її смерті, тому вважали не підтверджено, що ОСОБА_3 може бути спадкодавцем спірного майна.
Позивач до суду не з'явилась. Представник позивача просила задовольнити позов, посилалась на обставини викладені у позові.
Представник відповідача до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
08.08.2025р. відкрито провадження.
08.10.2025р. витребувано докази.
25.02.2026р. закрито підготовче засідання справу призначено до розгляду.
В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які суду пояснили, що вони є сусідами померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , та підтвердили, що ОСОБА_4 мала тяжкі захворювання, була онкохворою, та у зв'язку з доглядом за нею, з нею постійно проживав по АДРЕСА_1 її син ОСОБА_3 , доглядав за нею, готував їжу, прибирав, купляв ліки, їжу, тощо. За адресою реєстрації (по АДРЕСА_2 ) ОСОБА_3 в той час вже не проживав, та за його реєстрацією проживала племінниця ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_4 , - ОСОБА_3 залишився проживати в квартирі матері ( АДРЕСА_1 ) по момент смерті.
Дослідивши письмові докази, вислухавши сторони, суд вважає встановленими такі обставини.
ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.10.2000р. мала у власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19,20,138).
ОСОБА_4 за життя 29.10.2004р. склала заповіт на ОСОБА_3 , яким заповідала йому квартиру за адресою АДРЕСА_1 (а.с.22,136).
ОСОБА_4 доводиться матір'ю ОСОБА_3 (а.с.17).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 (а.с.21,66,71).
Після смерті ОСОБА_4 за спадщиною звертався лише ОСОБА_3 (а.с.79,163).
07.08.2009р. нотаріусом було відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_4 у зв'язку з пропуском строку звернення для прийняття спадщини (а.с.23,84,168). Адреса реєстрації ОСОБА_3 АДРЕСА_2 . Адреса реєстрації ОСОБА_4 АДРЕСА_1 .
Відповідно до Акту від 22.07.2025р. ОСОБА_3 проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , разом з матір'ю ОСОБА_4 в період з січня 2007р по день смерті останньої ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), та залишився проживати у вказаній квартирі до своєї смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (а.с.31).
Суд враховує правову позицію, викладену в п.23 Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», в якому зазначене, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Враховуючи показання свідків, які підтвердили, що ОСОБА_3 постійно проживав зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1 , що також узгоджується з наданими стороною позивача письмовими доказами, актом про проживання, суд вважає підтвердженим даний факт, та в цій частині позов підлягає задоволенню.
ОСОБА_3 за життя 30.01.2020р. склав заповіт на ОСОБА_1 , яким заповідав їй квартиру за адресою АДРЕСА_2 (а.с.24,91).
ОСОБА_7 доводиться рідною племінницею ОСОБА_3 (а.с.15-18,61,62,65,123), батько позивача ОСОБА_8 брат ОСОБА_3 . Батько позивача (брат спадкодавця ОСОБА_3 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.28).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с.14,57,68).
Після смерті ОСОБА_3 за спадщиною зверталась лише ОСОБА_1 (а.с.54,85,135)
23.10.2024р. ОСОБА_1 отримала Свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.25,26,118).
23.10.2024р. нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті дядька ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що не підтверджено, що ОСОБА_3 отримав у спадок квартиру за адресою АДРЕСА_1 та фактично вступив у спадщину після смерті ОСОБА_4 та (а.с.30,143).
Викладеним обставинам відповідають спадкові правовідносини та відносини, що регулюються ст. 370 ЦК України. Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до ст. 1263 ЦК України, у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
Відповідно до ст. 1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
Відповідно до ст. 1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Право на визначення частки померлого витікає з поняття спадкування, яким відповідно до ст. 1216 ЦК України, є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Враховуючи встановлений судом факт спільного проживання ОСОБА_3 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 вважається таким, що прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , а саме квартиру за адресою АДРЕСА_1 , яка таким чином є спадковим майном після смерті ОСОБА_3 .
Таким чином, враховуючи, що суду доведено, що ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті матері на вказану квартиру, вказана квартира входить до спадкової маси після його смерті, то підлягає задоволенню вимога позивача про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .
Таким чином позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 16, 328, 370, 372, 392, 1216, 1217, 1218, 1223-1225, 1226, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 125,126,131 ЗК України ст.ст. 10, 11, 15, 60, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 , до Територіальної громади в особі виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради, про визнання права власності- задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , з січня 2007 року по день смерті ОСОБА_4 , тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.
Визнати квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , спадковим майном після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .
Відповідач Територіальна громада в особі Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради, код ЄДРПОУ 04052548, м. Кривий Ріг, пл. Гірницької Слави,1.
Дата складення тексту рішення 31.03.2026р.
Суддя: В.В. Мазуренко