Справа № 211/2526/26
Провадження № 6/211/124/26
іменем України
про перадачу справи на розгляд іншому суду
31 березня 2026 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Юзефович І.О., ознайомившись з матеріалами заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», приватний виконавець Нордіо Вадим Вікторович, боржник ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні,
У провадження овгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла зазначена заява.
Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає, що справу необхідно передати на розгляд іншому суду, виходячи з наступного.
Відповідно до матеріалів заяви предметом спору є вимога про заміну стягувача у виконавчому написі приватного нотаріуса.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі виконавчих написів нотаріусів.
За змістом ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу приватного виконавця, а з місцем вчинення виконавчих дій.
Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Верховний Суд у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 зауважив, що «Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», що місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходження його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Як зазначив заявник, зареєстрованим місцем проживання боржника є: АДРЕСА_1 . Згідно Відповіді №2469065 від 17.03.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, відсутні відомості щодо зареєстрованого місця проживання боржника.
Водночас, згідно з Відповіддю № 2468972 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_1 з 02.06.2022 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно статті 1 ч. 1 абз. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (стаття 4 ч. 1, 2 Закону). Частиною першою статті 5 Закону визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509, зі змінами, регулює як механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, так і облік даних про внутрішньо переміщених осіб, включених до Єдиної інформаційної бази, у тому числі, містить дані про фактичне місце проживання/перебування таких особи, які по суті являють собою реєстрацію фактичного місця проживання/перебування цих особи у зв'язку із тимчасовою окупацією частини території України, на якій була проведена реєстрація місця проживання/перебування осіб до їх переселення до інших регіонів країни.
У зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року №265 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органам реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру».
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад" прийнятий Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), згідно пункту 4 якого визначено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
На період тимчасової окупації територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя положення частини першої статті 4 Закону України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване у житлі, що розташоване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання. Особа, місце проживання якої зареєстроване у житлі, що розташоване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання за межами тимчасово окупованої території України без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки. Відомості про зареєстроване місце проживання такої особи у житлі, що розташоване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, вносяться до реєстру територіальної громади, яка здійснила відповідну реєстраційну дію за межами тимчасово окупованої території може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання за межами тимчасово окупованої території України без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.
Таким чином, переселенці, які покинули домівки внаслідок бойових дій та окупації місць їх постійного проживання, можуть звертатися з позовами до судів в районах тимчасового перебування. Якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як внутрішньо переміщена особа, то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
Отже, інформація про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування боржника.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (постанова Верховного Суду від 29 липня 2019 у справі №409/2636/17).
Так, АДРЕСА_2 не належить до територіальної підсудності Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, а Ананьївського районного суду Одеської області.
Відомостей про доходи або майно боржника на території Довгинцівського району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (підсудності Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області) матеріали виконавчого провадження, наявні в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, на містять. Натомість вони містять інформацію про звернення стягнення на доходи боржника, які він отримує в 3 СПЕЦІАЛЬНОМУ ЦЕНТРІ ШВИДКОГО РЕАГУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, Код ЄДРПОУ 33113264, адреса місця проживання:66410, Одеська область, Ананьївський район, село Жеребкове, Отже, він проживає і отримує доходи поза межами підсудності Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що на території Покровського району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснюються будь-які виконавчі дії. Тому справа підлягає направленню на розгляд до Ананьївського районного суду Одеської області - за зареєстрованим місцем проживання боржника та місцем отримання ним доходів, тобто за місцем вчинення виконавчих дій.
Відповідно до частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно із статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 28, 31, 32, 187, 258-261, 353, 446 ЦПК України, суддя
Цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», приватний виконавець Нордіо Вадим Вікторович, боржник ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні - передати за підсудністю на розгляд Ананьївського районного суду Одеської області (66400, м. Ананьїв, вул. Леоніда Каденюка, 5а).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.О. Юзефович