Справа № 932/16201/25
Провадження № 1-кп/932/1604/25
31 березня 2026 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
Головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 (ВКЗ),
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62024170030002044 від 11.07.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, який на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , курсанта 2 навчального взводу 1 навчальної роти зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки в/ч НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Оборону України» у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб - до 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року введений воєнний стан.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.05.2024 № 271/2024, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.05.2024 № 3684-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року до 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 133 від 04.05.2024, солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення та призначено на посаду курсантом навчального взводу навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 133 від 04.05.2024, солдата ОСОБА_5 , з метою проходження базової загальновійськової підготовки відряджено у військову частину НОМЕР_1 з 05 травня 2024 року.
Так солдат ОСОБА_5 у розумінні вимог ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст.407 КК України, є військовослужбовцем, тобто суб'єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, солдат ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, а згідно з ст. 14 Статуту - із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
За ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями тощо.
Стаття 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначає відповідальність солдата у мирний і воєнний час за точне та вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, збереження виданого йому майна. У той же час стаття 128 Статуту, зокрема, покладає на солдата обов'язок сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням, додержуватися військової дисципліни, мати охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієни, виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників) , у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
За приписами ст. 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте солдат ОСОБА_5 достовірно знаючи свої обов'язки, встановлені зазначеними нормами законодавства, що визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України, їх взаємовідносини та регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, курсант другого навчального взводу першої навчальної роти зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 , який відряджений до військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, у порушення вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), 25 травня 2024 року о 06 годині 30 хвилин був відсутнім під час перевірки наявності особового складу, яке відбувалось у табірному зборі військової частини НОМЕР_1 , що розташоване в наметовому містечку поблизу АДРЕСА_2 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), тобто самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_1 , командуванню про причини залишення частини ОСОБА_5 не доповів, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд поза межами місця несення служби, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: залишення військовослужбовцем військової служби, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Обвинувачений у судовому засідання провину визнав та відмовився надавати пояснення на підставі ст. 63 Конституції України.
Встановлені судом обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, які узгоджуються між собою, зокрема:
- повідомленням від 10.06.2024 №605 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, від в/ч НОМЕР_1 , відповідного до якого солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на службу ІНФОРМАЦІЯ_2 04.05.2024, військовослужбовець військової служби за мобілізацією, курсант другого навчального взводу першої навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 , що відряджений до військової частини НОМЕР_1 , відсутній на військовій службі без поважної причини і не виконує обов'язки військової служби, самовільно залишивши табірний збір в/ч НОМЕР_1 з 06 год 30 хв 25.05.2024 по час складання повідомлення (том 2 а.с. 20--22);
- доповіддю від 25.05.2024 №503 про відсутність на службі без поважних причин військовослужбовця військової служби за мобілізацією в/ч НОМЕР_2 солдата ОСОБА_5 , відповідно до якої о 06 год 30 хв 25.05.2024 під час шикування роти для ранкової перевірки командиром першої навчальної роти зведеного начального батальйону капітаном ОСОБА_6 виявлено відсутність військовослужбовця, курсанта навчального взводу першої навчальної роти зведеного навчального батальйону солдата ОСОБА_7 (том 2 а.с. 24);
- витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.05.2024 № 81 про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини (том 2 а.с. 25);
- актом службового розслідування, відповідного до якого, крім іншого, було встановлено, що 25.05.2024 о 06 год 30 хв під час шикування особового складу другого навчального взводу першої навчальної роти зведеного навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , командир першої навчальної роти зведеного навчального батальйону капітан ОСОБА_6 виявив відсутність у строю курсанта другого навчального взводу першої навчальної роти зведеного навчального батальйону в/ч НОМЕР_1 солдата ОСОБА_5 . Місце перебування вищевказаного військовослужбовця невідоме (том 2 а.с. 26-32);
- наказом командира в/ч НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 45 від 10.06.2024, відповідно до якого було завершено службове розслідування та, крім іншого, наказано заступнику командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення підготувати повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до Державного бюро розслідувань міста Полтави, Дніпровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері та ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_5 для прийняття правового рішення (том 2 а.с. 33-35);
- витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) №133 від 04.05.2024, відповідного до якого солдат ОСОБА_5 - курсант навчального взводу навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважається таким, що прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов'язків за посадами з визначеними посадовими окладами (том 2 а.с. 36);
- витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) №133 від 04.05.2024, відповідно до якого солдата ОСОБА_5 - курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки з метою проходження курсу базової загальновійськової підготовки було відряджено у в/ч НОМЕР_1 з 04.05.2024 (том 2 а.с. 37);
- витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) №158 від 28.05.2024, відповідно до якого військовослужбовця за призовом під час мобілізації солдата ОСОБА_5 , курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, який з 04 травня 2024 року проходив курс базової загальновійськової підготовки у в/ч НОМЕР_1 , вважається таким, що самовільно залишив військову частину 25 травня 2024 року (том 2 а.с. 38);
- довідкою про доходи ОСОБА_5 , який отримував за проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 в/ч НОМЕР_2 грошове забезпечення за травень 2024 року (том 2 а.с. 44);
- довідкою військово-лікарської комісії від 04.05.2024 №958/3, відповідно до якої ОСОБА_5 визнано придатним до військової служби (том 2 а.с. 45);
- аркушом доведення статей Кримінального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у якому, з-поміж іншого, роз'яснено 05.05.2024 ОСОБА_5 вид покарання за кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану за самовільне залишення військової частини або місця служби - позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_5 (том 2 а.с. 46);
- ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 28.08.2025 (справа № 203/5539/24; провадження № 1-кс/0203/3732/2025), якою було надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 для його подальшого доставлення в Центральний районний суд міста Дніпра для участі у розгляді клопотання про застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (том 2 а.с. 82);
- рапортом затримання ОСОБА_5 09.10.2025 (том 2 а.с. 93);
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.10.2025, за фактом затримання ОСОБА_5 (том 2 а.с. 94-96);
- копією ухвали Шевченківського районного суду міста Дніпра від 10.10.2025 (справа №932/15161/25; провадження №1-кс/932/6049/25) про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 (том 2 а.с. 113);
- копією ухвали Шевченківського районного суду міста Дніпра від 13.10.2025 (справа №932/15161/25; провадження №1-кс/932/6140/25) про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , зі зміною останньому місця утримання під вартою з гауптвахти на ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» (том 2 а.с. 120);
- копією військового квитка, виданого на ім'я ОСОБА_5 , відповідно до якого, з-поміж іншого, останній 08.05.2024 прийняв військову присягу в/ч НОМЕР_1 (том 2 а.с. 133-137).
Оцінюючи докази у їх сукупності, відповідно до ст. 94 КПК України, у результаті всебічного, повного і неупередженого їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що обставини вчинення кримінального правопорушення підтвердилися, пред'явлене обвинувачення доведене.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд у відповідності до ст. 65-67 КК України враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчиненого обвинуваченим ОСОБА_5 умисного кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Відповідно до ст. 66 КК України обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 судом встановлено не було.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , не встановлено.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи із засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винної. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
Оскільки Кримінальний кодекс України виключає можливість застосування статей 69, 75 КК України у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого зокрема статтею 407 КК України, відповідно суд не розглядає можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням або призначення йому більш м'якого покарання, ніж передбаченого санкцією статті.
Враховуючи ступінь вини, відсутність обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_5 , покарання в межах санкції, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України у вигляді позбавлення волі.
Вищевказане покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , на переконання суду, буде відповідати його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, воно буде законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) та необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлений.
Запобіжний захід застосований до обвинуваченого залишити у силі до моменту вступу вироку в законну силу.
Процесуальні витрати пов'язані із залученням експертів та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання, призначеного цим вироком, строк попереднього ув'язнення з моменту затримання, а саме з 09.10.2025 до набрання вироком законної сили із розрахунку, передбаченого ч. 5 ст. 72 КК України - один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
На вирок може бути подано апеляцію до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд міста Дніпра.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після проголошення.
Суддя ОСОБА_1