Справа номер 171/509/26
Номер провадження 3/171/574/26
Іменем України
24.03.26 м.Апостолове
Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Шкарлат Яна Юріївна, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з ВП № 8 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , особу встановлено паспортом громадянина України № НОМЕР_2 від 31.08.2020 виданий органом 1240, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 959396 від 23.02.2026 року, 07.02.2026 о 14:30 год. гр. ОСОБА_1 в м. Апостолове по вул. Центральній,49, в приміщенні фото центру з хуліганських мотивів влаштував сварку, висловлювався нецензурною лайкою на адресу гр. ОСОБА_2 не реагуючи на зауваження порушував громадський порядок та спокій громадян чим вчинив дрібне хуліганство та порушив ЗУ № 55/97 від 07.02.1997, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Будучи належними чином повідомленим про час та місце розгляду справи у суді, в тому числі судовою повісткою через повідомлення в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився. Останній рухом справи не цікавився, судову повістку отримав, що підтверджується довідкою про доставку SMS з відміткою «доставлено 04.03.2026 о 14:35:59», до суду не з'явився, клопотання про причини неявки до суду та відкладення розгляду справи не заявляв, а тому суд, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 р. про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за його відсутності, що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП.
Окрім того, з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом вимог КУпАП учасники судового процесу та їхні представники повинні з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіряючи поважність причин неявки в судове засідання правопорушника суд встановив, що йому надсилались судові повістки про виклик в судове засідання на засоби зв'язку, які зазначено в протоколі, однак він не з'явився і не повідомляв суд про поважність причин неявки в судові засідання. Така поведінка правопорушника суперечить приписам КУпАП, а тим більше що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, з метою запобігання безладному руху справи з врахуванням особливостей судового процесу, та зважуючи на те що сторони нових доказів ніж ті, що подано до суду, не зможуть подати і такі слід вважати достатніми для вирішення справи, то зазначене на переконання суду щодо розгляду справи за відсутності правопорушника не вплине на своєчасний розгляд справи та не призведе до порушення процесуальних прав сторін, а відтак, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
Згідно ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок).
Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
В судовому засіданні досліджені наступні письмові докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 959396 від 23.02.2026 року, рапорт на ім'я начальника ВП №8 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області Т.Кіяся; протокол прийняття заяви від 07.02.2026 року; письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та іншими письмовими доказами по справі.
Проаналізувавши докази по справі, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовую, що ОСОБА_1 є винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, правопорушник підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, визначених ст.ст.34,35 КУпАП, не встановлено.
При обранні міри адміністративного стягнення, враховано обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, характеристику правопорушника суд вважає, що до ОСОБА_1 треба застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір.
Керуючись ст.173, ст. ст. 276-280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП і призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одну) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.
Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання скарги до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя Яна Юріївна Шкарлат
Дата документу 24.03.2026