Справа № 199/3797/26
(1-кп/199/676/26)
іменем України
31 березня 2026 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі: головуючий - суддя ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026047220000060, за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Веселе, Запорізької обл., громадянина України, з середньою спеціальною освітою, холостого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
08 березня 2026 року, близько 15 години 13 хвилин, ОСОБА_3 перебував на вулиці поряд з будинком АДРЕСА_1 разом зі своєю сусідкою ОСОБА_4 , де між ними на тлі таких, що виникли раніше, неприязних відносин, виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на умисне спричинення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Так, ОСОБА_3 , реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та бажаючи настання таких наслідків щодо здоров'я потерпілої ОСОБА_4 , у цей же день, приблизно о 15 годині 15 хвилин, перебуваючи на вулиці поряд з будинком №73 по вулиці Незламна у місті Дніпро, в безпосередній близькості спиною до обличчя потерпілої ОСОБА_4 , діючи умисно, розвернувшись та долонею своєї правої руки наніс один удар в область лівого вуха потерпілої ОСОБА_4 .
Вважаючи свої умисні дії доведеними до кінця, ОСОБА_3 покинув місце вчинення кримінального правопорушення.
Внаслідок своїх умисних дій, ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: садно лівої завушної ділянки, лівосторонній зовнішній отит, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки.
До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані:
-письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності його захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
-письмова заява потерпілої ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначені заяви як обвинуваченого, так і потерпілої, є усвідомленими, відповідають їх внутрішній волі, а їх процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на них.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.
Вищенаведені фактичні обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку в обсязі обвинувачення, яке було сформульоване прокурором, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК Україні особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначаючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є умисним, закінченим кримінальним проступком, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, відомості про особу обвинуваченого.
Останній до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога та психіатране перебуває.
Обставиною, що пом'якшує, покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.
На обставини, що обтяжують, покарання обвинуваченому, сторони не посилаються і такі обставини судом не встановлені.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді штрафу у межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України, оскільки підстави для призначення більш суворих видів покарання судом не встановлені і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 302, 368, 374, 381-382 КПК України,
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий:
31.03.2026