31 березня 2026 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4
та сторін судового провадження:
адвоката ОСОБА_5 ( у режимі відеоконференції)
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 12.02.2026 р.,
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 12.02.2026 р. відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_8 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні ЄРДР №12013270050000488.
Своє рішення районний суд мотивував тим, що арешт було накладено з метою забезпечення цивільних позовів потерпілих у межах кримінального провадження, а вирок у частині відшкодування шкоди потерпілим станом на час розгляду клопотання не виконано, при цьому заявником не доведено, що потреба в подальшому застосуванні арешту відпала.
Не погоджуючись із рішенням районного суду, адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 12.02.2026р. та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання ОСОБА_8 та скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 червня 2014 року, на житловий будинок та земельну ділянку.
Стверджує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що спірне майно було реалізоване 28.01.2025 року в межах примусового виконання рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15.02.2024 року, а переможцем електронних торгів визнано ОСОБА_8 .
На думку апелянта, акт про проведені електронні торги підтверджує виникнення у ОСОБА_8 права на це майно, при цьому, ані прокурор, ані потерпілі не ставили питання про недійсність електронних торгів чи скасування їх результатів.
ЄУНСС: 725/3992/14-к Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_9
НП:11-кп/822/119/26 Суддя-доповідач: ОСОБА_1 Категорія: в порядку КПК України
Уважає, що після реалізації майна на електронних торгах потреба у подальшому застосуванні арешту майна відпала.
На думку апелянта, подальше існування арешту безпідставно обмежує право ОСОБА_8 володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.
Заслухавши доповідь судді, який виклав суть ухвали та вимоги поданої апеляційної скарги, доводи адвоката ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_8 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав у ній зазначених, міркування потерпілих, які заперечили проти апеляційної скарги та просили залишити ухвалу районного суду, як законну та обґрунтовану, без змін, надавши учасникам судового провадження слово в судових дебатах, перевіривши матеріали кримінального провадження з підстав, зазначених в апеляційній скарзі, та обговоривши наведені у них доводи, колегія суддів доходить такого.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На думку колегії суддів вказаних вимог закону районним судом дотримано.
Згідно з положеннями ст. 170 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження і допускається, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, тобто для забезпечення цивільного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України інший власник або володілець майна має право звернутися з клопотанням про скасування арешту майна, однак саме на заявника покладається обов'язок довести, що арешт накладено необґрунтовано або що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12.06.2014 року в межах кримінального провадження №12013270050000488 накладено арешт на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення цивільних позовів потерпілих.
Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15.02.2019 року ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та звільнено від покарання на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності. Цим же вироком цивільні позови потерпілих частково задоволено та стягнуто солідарно з обвинувачених ОСОБА_10 і ОСОБА_11 на користь потерпілих завдану злочином матеріальну та моральну шкоду, а також судові витрати на користь держави.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 01.12.2020 року вищевказаний вирок районного суду змінено у частині вирішення цивільних позовів та додатково стягнуто з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_12 матеріальну шкоду у розмірі 108000 грн, на користь потерпілого ОСОБА_13 матеріальну шкоду - 37185грн. та моральну шкоду в розмірі 3000 грн, на користь потерпілої ОСОБА_14 матеріальну шкоду - 5000 грн.
Постановою Верховного Суду від 08.09.2021 року зазначену ухвалу апеляційного суду залишено без змін.
Отже, арешт майна в цьому провадженні був пов'язаний саме із забезпеченням виконання судових рішень у частині цивільних позовів потерпілих.
Колегія суддів також установила, що станом на день розгляду клопотання судом першої інстанції вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15.02.2019 року у частині відшкодування шкоди потерпілим не виконано, а завдана потерпілим шкода у межах зазначеного кримінального провадження не відшкодована.
З наявної в матеріалах провадження відповіді органу державної виконавчої служби вбачається, що станом на 02.02.2026 року на виконанні перебували 12 відкритих виконавчих проваджень щодо боржників ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , у тому числі за виконавчим листом, виданим у кримінальному провадженні № 725/3992/14-к.
Поряд із цим, як убачається з матеріалів справи, рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15.02.2024 року задоволено позов ОСОБА_8 до ОСОБА_11 та ОСОБА_10 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 800 000 грн.
У межах примусового виконання зазначеного рішення 28.01.2025 року спірне нерухоме майно було реалізовано на електронних торгах ДП «СЕТАМ». Згідно з протоколом електронних торгів переможцем торгів визнано ОСОБА_8 , а після сплати ним вартості придбаного майна 20.02.2025 року складено акт про проведені електронні торги.
Разом із тим такий акт підтверджує лише факт реалізації майна, визначення переможця торгів та сплату ним вартості придбаного майна, однак сам по собі не свідчить про виникнення у ОСОБА_8 права власності на нерухоме майно без оформлення передбачених законом документів та державної реєстрації такого права.
Отже, сам по собі факт реалізації майна на електронних торгах у межах виконання рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15.02.2024 року не є безумовною підставою для скасування арешту, накладеного в межах кримінального провадження.
Матеріали провадження свідчать, що на час розгляду клопотання судом першої інстанції мета арешту майна не була досягнута, оскільки судові рішення у частині цивільних позовів потерпілих залишалися невиконаними.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявником не доведено наявності передбачених ст. 174 КПК України підстав для скасування арешту.
Доводи апеляційної скарги про те, що після реалізації нерухомого майна на електронних торгах арешт підлягав безумовному скасуванню, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки вони не спростовують установлених судом обставин щодо невиконання вироку в частині задоволених цивільних позовів потерпілих.
Посилання адвоката на положення ст. 41 Конституції України, а також ст. 317, 319, 321 ЦК України не спростовують правильності висновків місцевого суду, оскільки право власності може бути обмежене у випадках і порядку, встановлених законом, а в даному випадку таке обмеження ґрунтується на положеннях кримінального процесуального закону та пов'язане із забезпеченням прав потерпілих.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що районний суд повно та всебічно перевірив доводи клопотання, правильно встановив обставини, що мають значення для його вирішення, належним чином оцінив надані матеріали та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування арешту майна.
На підставі наведеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 12.02.2026 р., якою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_8 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні ЄРДР №12013270050000488, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3