27 березня 2026 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , власника майна ОСОБА_7 апеляційні скарги ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 березня 2026 року, -
Ухвалою слідчого судді Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 березня 2026 року задоволено клопотання прокурора Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_5 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12026262060000096 за ч. 4 ст. 246 КК України шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження з метою забезпечення збереження речових доказів:
-деревину хвойної породи в кількості 150 штук (сортиментів) довжиною по п'ять та шість метрів об'ємом 73,294 м3 за викладеним в ухвалі переліком кожної із колод деревини,
-65 штук зрізів комлів колод лісодеревини, які поміщено на тимчасове зберігання на територію Яблунецького лісництва в с. Яблуниця, вул. Головна, 99, Вижницького району, Чернівецької області,
-відеореєстратор для записів з камер відеонагляду марки HIKVISION , який належить ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 жит. АДРЕСА_1 та поміщений на тимчасове зберігання в камеру зберігання речових доказів ВП №1 сел.Путила Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області
На таке судове рішення ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 подали апеляційні скарги.
ОСОБА_7 у апеляційній скарзі вказує, що вилучена лісодеревина в кількості 73,294 кубометрів належить йому на праві власності, оскільки придбана ним на аукціонних торгах, що підтверджується належними доказами, які долучені ним до апеляційної скарги.
Провадження №11-сс/822/137/26 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_9
Категорія: ст.422 КПК України Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Вказує, що під час обшуку 16.03.2026 року він надавав документи, які підтверджують його право власності на майно та право оренди лісопильного цеху.
Стверджує, що під час розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно було порушено його право на захист інтересів у суді, оскільки він не був допущений до судового засідання.
Зазначає, що факт скоєного кримінального правопорушення, за яким були внесені відомості до ЄРДР, не доводить, що злочин був скоєний ним.
Доказів, що лісодеревина, яка була придбана ним законним шляхом, відповідає ознакам, визначеним ст.167 КПК України в матеріалах справи немає, тому накладення арешту на його майно є необґрунтованим.
Наголошує, що готовий надати зразки деревини для проведення трасологічної експертизи з кожної колоди.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на деревину хвойної породи в кількості 150 штук (сортиментів) довжиною по 5 та 6 метрів об'ємом 73,294 м3.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 у апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Вважає, що слідчий суддя не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, формально підійшов до дослідження та оцінки доказів по справі, внаслідок чого ухвалив необґрунтоване судове рішення.
Вказує, що про формальний підхід свідчить зокрема те, що в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя зазначив про існування достатніх підстав вважати, що вилучений транспортний засіб може бути доказом у кримінальному провадження, хоча у клопотанні прокурора відсутнє посилання на вилучений транспортний засіб.
Зазначає, що будь-яких індивідуальних ознак вилучених зрізів комлів колод лісодеревини, зокрема їх розміру, об'єму, ні в клопотанні прокурора, ні в ухвалі слідчого судді не зазначено.
Стверджує, що клопотання прокурора не містить відомостей, які б давали розумні підстави вважати, що деревина в кількості 150 колод, а також виявлені та вилучені 65 штук зрізів комлів колод лісодеревини, які знаходились біля естакади для розпиловки лісодеревини, та вилучений під час обшуку відеореєстратор для записів з камер відеонагляду, які визнано по даному кримінальному провадженні речовим доказом, відповідають критеріям ст. 98 КПК України.
Наголошує, що на території лісопильного цеху здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_7 , при цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не повідомлено про підозру в цьому кримінальному провадженні.
ОСОБА_7 під час обшуку надав документи, які підтверджують походження деревини та здійснення ним підприємницької діяльності.
Звертає увагу, що прокурор в клопотанні не конкретизував, які саме експертизи необхідно провести з вилученими лісоматеріалами та відеореєстратором, також не надав обґрунтувань, що саме такий вид арешту запобігатиме ризикам, передбаченим ст. 170 КПК України.
Вважає, що відсутні підстави чи розумні підозри, що саме ці лісоматеріали та відеореєстратор є доказами кримінального правопорушення, тому факт визнання даного майна речовими доказами у кримінальному провадженні є формальним, а накладення арешту на дане майно призведе до негативних наслідків.
Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційні скарги, доводи прокурора про відсутність підстав для скасування ухвали слідчого судді, дослідивши надані матеріали провадження, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді чи суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення та відчуження.
Згідно вимог п.1 ч.2 ст.170, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та з цих підстав накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України (а саме, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій…).
Як вбачається із матеріалів провадження, 04 березня 2026 року до ЄРДР за №12026262060000096 внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України (а.с.15).
За змістом внесених відомостей, 03 березня 2026 о 14 год. 59 хв. на спецлінію "102" м. Чернівці надійшло повідомлення від лісничого Путильського лісництва ОСОБА_10 про те, що працівниками лісової охорони Путильського лісництва Путильського надлісництва «ДП Ліси України» в урочищі Максимець в кв. 8 та кв. 9, та в урочищі "Малишівка" в кв. 23 виявлено факт незаконної рубки дерев породи «Ялина», невстановленими особами.
Згідно рапорту о/у СКП Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_11 від 12.03.2026 року, оперативним шляхом було встановлено, що до вказаного факту незаконної рубки дерев причетні невідомі особи, які в ніч з 03.03 на 04.03.2026 року керували вантажними ТЗ марки ЗИЛ-131 д.н.з. НОМЕР_1 та ТЗ марки Урал д.н.з. НОМЕР_2 , які в зазначений період часу незаконно зрізану лісодеревину завезли на територію лісопильного цеху ОСОБА_8 , що розташована за адресою АДРЕСА_2 (а.с.33-34).
Ухвалою слідчого судді Вижницького районного суду Чернівецької області від 13.03.2026 року надано дозвіл на проведення обшуку території лісопильного цеху та іншого володіння ОСОБА_8 , з метою відшукання та вилучення речових доказів, знарядь вчинення злочину, самовільно зрубаної деревини, транспортних засобів які використовувались для транспортування самовільно зрубаної лісодеревини, чорнових записів, знарядь для звалювання та крижування самовільно зрубаної лісодеревини, а також камер відео-спостереження розташованих на території вказаного лісопильного цеху, відеореєстраторів, цифрових носіїв інформації, чи будь-яких інших матеріалів, які б свідчили про вчинення злочину, які в свою чергу можуть мати значення для даного кримінального провадження і можуть бути доказом під час досудового розслідування та судового розгляду (а.с.20-21).
З протоколу обшуку від 16.03.2026 року вбачається що на території лісопильного цеху ОСОБА_8 в с. Яблуниця Вижницького району було виявлено та вилучено відеореєстратор для записів з камер відеонагляду марки HIKVISION Digital Video Recorder Model DS-7108HQHI-K1IP 12V1.5A MAX, SN J17708042 12/2021; деревину хвойної породи в кількості 150 колод (сортиментів) довжиною по п'ять та шість метрів об'ємом 73,294 м3; 65 штук зрізів комлів колод лісодеревини, які знаходились біля естакади для розпиловки лісодеревини (а.с.22-25).
Постановою слідчого від 16.03.2026 року вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (а.с.35-41).
Отже, слідчий суддя мав достатні на даний час підстави вважати, що вилучене майно є речовими доказами, а тому незастосування обмеження права відчуження, користування, розпорядження цим майном може призвести до його приховування, перешкодить встановленню істини у справі та подальшому проведенню необхідних експертиз.
За таких обставин слідчий суддя із метою забезпечення збереження речового доказу та унеможливлення ризиків обґрунтовано наклав на таке майно арешт, що на даний час є розумним та співмірним з метою забезпечення завдань кримінального провадження.
Всупереч доводам захисника, прокурор у клопотанні вказав, що перебування лісодевини у розпорядженні сторони обвинувачення є необхідним для проведення відповідних експертиз та встановлення істотних для провадження обставин.
ОСОБА_7 до апеляційної скарги долучив документи, а саме: договір купівлі-продажу необробленої деревини від 01.01.2026 року, товарно-транспортна накладна від 09.03.2026 року, аукціоне свідоцтво за №12547/221225/2651220490/1, договір купівлі-продажу необробленої деревини від 22 грудня 2025 року, копії товарно-транспортних накладних від 06.02.2026, 09.02.2026, 10.02.2026, 13.02.2026, 14.02.2026, 06.03.2026, 09.03.2026, 11.03.2026, договір з розпилення давальницької сировини від 01 січня 2026 року.
Разом з тим,перевірка,чи стосуються надані документи саме тієї деревини, на яку прокурор просив накласти арешт, може бути здійснена саме в ході досудового розслідування, оскільки на вилучених колодах були відсутні бирки,що вбачається із протоколу обшуку.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_7 підтвердив,що бирки були відсутні на частині колод,однак зауваження до протоколу обшуку,де вказано,що бирки відсутні на усіх колодах,він не вносив.
Посилання на те,що вилучення деревини може перешкодити підприємницькій діяльності доказами не підтверджене,натомість до апеляційної скарги ОСОБА_7 долучені документи,які свідчать про придбання ним деревини довжиною 4м та 8 м.,які не вилучались під час обшуку.
Суд зауважує,що оцінка доказів на предмет їх допустимості та достатності є завданням іншого етапу кримінального провадження.
При цьому, досудове розслідування триває, встановлюються причетні до кримінального правопорушення особи, ще не проведені необхідні експертизи, тому висновок слідчого судді про те, що незастосування арешту майна може призвести до його приховування чи відчуження є обґрунтованим.
Судова колегія вважає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна у виді заборони користування, відчуження та розпорядження майном з метою повного, всебічного встановлення обставин кримінального провадження.
Окрім того, такий захід забезпечення є тимчасовим та може бути скасований, якщо у його застосуванні відпаде потреба.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала прийнята відповідно до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно.
Враховуючи викладене, наразі підстав для скасування ухвали слідчого судді немає, а тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.404,405,407,418,419,422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційні скарги ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 березня 2026 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач: Судді:
_________________ __________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2