Єдиний унікальний номер 127/38352/25
Номер провадження 2/719/74/26
31 березня 2026 року м. Новодністровськ
Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:
судді - Луців О.В.,
за участю секретаря - Марчук А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняв м. Новодністровськ, Чернівецької області, цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
04 лютого 2026 року Новодністровський міський суд Чернівецької області отримав матеріали цивільної справи за позовом ТОВ «Фінансова компанія Єврокредит» (надалі - ТОВ «ФК Єврокредит») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 34468,44 грн. та судових витрат, що складаються із витрат зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11200,00 грн., передані на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2025 року.
В обґрунтування позову зазначають, що 22 квітня 2021 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір № TDB.2021.0804.11112 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі Інтернет www.todobank.com, та індивідуальної частини, якою є вказана Заява - Договір. У подальшому Банк свої зобов'язання перед Клієнтом за Кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши Доступний ліміт кредитної лінії у межах Максимального ліміту кредитної лінії на Поточний рахунок Клієнта у гривні і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах Доступного ліміту кредитної лінії, визначеного Кредитним договором. Клієнт здійснював користування грошовими коштами Доступного ліміту кредитної лінії, що відображено у виписках з його рахунку. Однак, свої зобов'язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією ОСОБА_1 не виконала. Згідно з виписками по рахунку Позичальника станом на 03.09.2024 року у Позичальника сформувалась заборгованість перед Банком, що становить 34468,44 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) - 9984,00 грн.; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 24484,44 грн.
03 вересня 2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено Договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за кредитним договором № TDB.2021.0804.11112 від 22.04.2021р.
27 грудня 2024 року між ТОВ «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладено Договір №1/12 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за кредитним договором № TDB.2021.0804.11112 від 22.04.2021р.
З огляду на зазначене, ТОВ «ФК Єврокредит» просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0804.11112 від 22.04.2021р. в розмірі 34468,44 грн., а також судові витрати, що складаються із витрат зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11200,00 грн.,
Ухвалою суду від 10.02.2026р. відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом (повідомленням) сторін, надано строк учасникам справи для подачі заяв по суті справи, призначено судове засідання на 10 березня 2026 року о 11 год. 00 хв., яке неодноразово відкладалося, останній раз на 31 березня 2026 о 11 год. 00 хв., із викликом учасників справи.
02 березня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання зазначила, що кредитна картка дійсно нею оформлялася, але вона нею не користувалася, вона залишилася у колишнього чоловіка ще з 2021 року, він знав ПІН -код до неї. Ніяких повідомлень про те, що в неї є кредит та повідомлень про необхідність його сплати, вона не отримувала, оскільки з 2021 року змінила місце реєстрації та проживання. Зауважила, що про те, що АТ «Мегабанк» припинив свою діяльність та є правонаступники відповідач не знала, у зв'язку з чим, не знала про існування кредиту та кому повинна сплачувати кредит, оскільки умови договору приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі всім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим, банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
При цьому, позивачем не надано підтверджень, який саме документ розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи Заяву-Договір, а також того, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили спірні умови кредитування, зокрема розрахункової дати місяця, наступного за звітним, та розміру мінімального обов'язкового платежу, в т.ч. процентів та інших обов'язкових платежів, передбачених Договором. Матеріали позовної заяви не містять підтверджень, що саме ці Правила обслуговування клієнтів за платіжними картками todobank у AT «МЕГАБАНК» та Тарифи на послуги банку розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-Договір до Договору, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови зокрема й щодо сплати щомісячної комісії. Крім того, Правила обслуговування клієнтів за платіжними картками todobank у AT «МЕГАБАНК» та Тарифи на послуги банку належним доказом бути не можуть, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони Договору (банку), яка може в односторонньому порядку вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Зазначила, що пунктом 4 Заяви-Договору встановлений пільговий період для нарахування процентів по заборгованості, що виникла внаслідок здійснення операцій в торгово- сервісних мережах, - до 62 днів, процентна ставка у цей період становить 0,0001%. Але у випадку неповернення кредитних коштів у строк 62 днів банк застосовує підвищену процентну ставку 56%, яка в 560 000 (!) разів перевищує ставку, встановлену для пільгового періоду. Крім того, облікова ставка Національного банку на момент укладення Договору 22.04.2021 р., - становила 7,5% річних. Отже, ставка 56% річних в 7,5 разів перевищує ставку НБУ. У зв'язку з воєнним станом з 24.02.2022 року, кредитор не має права підіймати процентну ставку за користування кредитом у випадку невиконання зобов'язань. За таких обставин вважає таке непомірне збільшення процентної ставки в умовах воєнного стану неприйнятним та незаконним.
Вважає, що строк кредитування за Договором № ТБВ.2021.0804.11112 від 22.04.2021р. сплинув, а право кредитора на нарахування процентів за Договором діяло тільки у межах строку його дії до 22.04.2022 року (включно). Таким чином, враховуючи, що підстави для нарахування їй відсотків за період з 22.04.2022 року відсутні, у зв'язку з чим, відсотки в межах строку дії договору можуть бути здійснені тільки починаючи з 22.04.2021 по 22.04.2022, що могло б скласти 4641,33 грн (9984,00 грн. (сума заборгованості) х (56%/365) х (365-62). Оскільки позивачем наданий розрахунок заборгованості з 12.01.2023 по 02.09.2024, то такі відсотки взагалі не підлягають стягненню.
Окрім того, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11200,00 грн. Вважає, що витрати пов'язані з оплатою правничої допомоги у розмірі 11200,00 грн. є неспівмірними позовним вимогам та наданим правничим послугам, оскільки розгляд справи відбувається в спрощеному позовному провадженню без участі сторін, позовна заява є типовою для такого роду справ, досудове врегулювання спору не проводилось, справа є малозначною, а тому заявляє клопотання про їх зменшення.
На підставі вищенаведеного, просить відмовити в задоволенні позову ТОВ «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 34468,44 грн., витрат на правничу допомогу у розмірі 11200,00 грн. та судового збору в розмірі 2422,40 грн.
23 березня 2026 року від представника позивача Журавльова С.Г. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній зазначив, що відповідач належним чином не повідомив позивача про подання зазначеної відповіді на відзив та не надав жодних доказів її направлення позивачу, в матеріалах справи відсутні докази надсилання відзиву позивачу (його представнику), відзив не було направлено ані до Електронного кабінету ТОВ «ФК Єврокредит» чи його представника адвоката Журавльова С.Г. у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, ані засобами поштового зв'язку на їхні адреси, зазначені у позовній заяві. За таких обставин позивач вважає, що поданий відповідачем відзив на позовну заяву не може бути прийнятий судом до розгляду без належного підтвердження його направлення позивачу.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначила, що начебто «позивачем не надано підтверджень, який саме документ розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи Заяву-Договір, а також того, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили спірні умови кредитування, зокрема розрахункової дати місяця, наступного за звітним, та розміру мінімального обов'язкового платежу, в т.ч. процентів та інших обов'язкових платежів, передбачених Договором. Матеріали позовної заяви не містять підтверджень, що саме ці Правила обслуговування клієнтів за платіжними картками todobank у AT «МЕГАБАНК» та Тарифи на послуги банку розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-Договір до Договору». Проте, з такими висновками відповідача неможливо погодитися.
22.04.2021 року між АТ «МЕГБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заява-Договір №TDB.2021.0804.11112 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (далі - Кредитний договір). Таким чином Кредитний договір складається з двох частин: публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками та індивідуальної частини, якою є вказана Заява - Договір. Всі вищевказані документи у сукупності складають договірну основу, яка закріплює домовленості Банка і Клієнта щодо регулювання правовідносин, які виникли між ними, і відповідно до приписів ст. 634 ЦК України є за своєю суттю договором приєднання, що укладений шляхом прийняття Клієнтом пропозиції Банку згідно ст. ст. 641, 644 ЦК України. Окремо зауважив, що у матеріалах справи наявні копії Заяви-Договору №TDB.2021.0804.11112 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank від 22.04.2021 року, Паспорту споживчого кредиту. Усі зазначені документи містять підпис ОСОБА_1 , що вказує про її дійсне волевиявлення на отримання кредиту та згоду з умовами кредитування, викладеними у Кредитному договорі та Паспорті споживчого кредиту, у тому числі з розміром та порядком нарахування відсотків. Сторони погодили і Клієнт своїм підписом підтвердив, що істотні умови, які є обов'язковими для договору даного виду відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у цьому тексті чи додатках, додаткових угодах до нього, так і у Правилах, Тарифах, тощо, що у сукупності складає Договір (п.7. Кредитного договору). Також Клієнт своїм підписом підтвердив, що з умовами Договору (з урахуванням Правил, які розміщені на офіційному сайті Банку www.todobank.com та/або www.megabank.ua, та/або у відділеннях Банку, Тарифів, тощо), ознайомлений і згодний (п.7. Кредитного договору).
Також зазначив, що у відзиві на позовну заяву відповідач ставить під сумнів факт встановлення кредитного ліміту та його погодження. 22.04.2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір № TDB.2021.0804.11112 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank. У вказаній Заяві-Договорі Відповідач просила «відкрити на моє ім'я поточні рахунки: в гривні, доларах США, у Євро та надати платіжну картку міжнародної платіжної системи». Також, відповідно до змісту вказаної Заяви-Договору, відповідач вказала: «Прошу встановити на мій поточний рахунок у гривнях ліміт кредитної лінії в розмірі до 200 000 (двохсот тисяч) гривень на умовах згідно Тарифами Банку та Паспортом споживчого кредиту». На виконання умов Кредитного договору Банк відкрив Відповідачу: поточний рахунок НОМЕР_1 (у гривні), що обслуговується за дебетовою схемою, поточні рахунки №№ НОМЕР_2 (у доларах США), № НОМЕР_3 (у Євро) а також видав платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International Gold Rewards миттєвого випуску. Розпочавши користування кредитними коштами у квітні 2021 року, що видно з виписки по особовому рахунку, відповідач вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору зі збільшеним Доступним лімітом кредитної лінії, який створив для неї певні цивільні права та обов'язки. Однак, відповідач в порушення умов Кредитного договору не повернула кредит та не виконала всі грошові зобов'язання за Кредитним договором, внаслідок чого у неї виникла заборгованість.
Зауважив, що розмір заборгованості та відсотків відповідача за Кредитним договором були розраховані у відповідності до умов Кредитного договору та згідно з нормами чинного законодавства, що підтверджують наявні в матеріалах справи виписки з рахунку Відповідача, які відображають інформацію про списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта.
Також, відповідач ставить під сумнів відступлення права вимоги за Кредитним договором. Як було зазначено у позовній заяві, 03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги. На підставі вказаного Договору до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» перейшло право вимоги за кредитними договорами про надання споживчих кредитів, укладеними між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та його клієнтами (фізичними особами). В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Первісний кредитор) 27.12.2024 року уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (Новий кредитор) Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги. На підставі вказаного Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» права вимоги, набуті ним за Договором № GL1N426240 про відступлення прав вимоги. Таким чином, ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» є правонаступником АТ «МЕГАБАНК» за кредитними договорами, укладеними з клієнтами (фізичними особами) про надання споживчих кредитів. До Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло, зокрема, і право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №TDB.2021.0804.11112 від 22.04.2021 року.
Окрім того, відповідач не погоджується із розміром заявлених позивачем судових витрат, вказуючи, що вони, на його думку, є неспівмірними та необґрунтованими. Зауважив, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони позивача. Зі сторони позивача надано усі необхідні докази на підтвердження розміру понесених ним витрат на правничу допомогу, відповідач же не довів перед судом неспівмірність витрат, понесених позивачем на правову допомогу та не надав жодних доказів у зв'язку із чим, на його думку, слід зменшити розмір витрат на правничу допомогу. Судові витрати у заявленому розмірі, понесені позивачем, відповідають критеріям реальності (їх дійсності та необхідності), розумності, розмір таких витрат є обґрунтованим. Відтак, просить позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі та провести судове засідання за відсутності представника позивача.
Представник позивача Журавльов С.Г. в судове засідання не з'явився, додаткових поясненням просив позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі та провести судове засідання за відсутності представника позивача. Окрім того, 31.03.2026р. подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та додатково повідомив, що не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання через підсистему «Електронний суд», жодних заяв чи клопотань про відкладення судового розгляду не подавала.
Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги положення ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності сторін по справі.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, суд встановив, що22 квітня 2021 року АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено Заяву-Договір №TDB.2021.0804.11112 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі Інтернет www.todobank.com, та індивідуальної частини, якою є вказана Заява - Договір.
Відповідно до п. 1 Заяви-Договору підписанням цього договору Клієнт беззастережно підтверджує: прийняття в повному обсязі Публічної пропозиції АТ «МЕГАБАНК» на приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (надалі Договір), який розміщений у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет ww.todobank.com; згоду з умовами Договору, а також положеннями усіх Додатків до нього; укладання з Банком шляхом приєднання до Договору , який складається з публічної частини договору, що розміщена у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК» www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com та індивідуальної частини договору, а саме цієї Заяви-Договору, підписанням якої Клієнт приєднується до Договору в цілому; укладання з Банком шляхом приєднання до Публічного договору (оферти) АТ «МЕГАБАНК» про умови надання послуги «Р2Р-перекази з картки на картку» (розміщеного на Сайті Банку, за інтернет-посиланням https://erc.megabank.ua/ru/p2poffer та у Місці інформування Клієнта), з урахуванням особливостей, передбачених розділом 2.17. публічної частини Договору.
Пунктом 2 Заяви-Договору передбачено, що Банк відкриває Клієнту: поточний рахунок № НОМЕР_4 (у гривні), що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, поточні рахунки № НОМЕР_5 (у доларах США), № НОМЕР_6 (у Евро), що обслуговуюгься за дебетовою схемою, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International Gold Rewards миттєвого випуску (неперсоніфіковану). Картка є власністю Банку.
Згідно із пунктом 3 Заяви-Договору картка використовується Клієнтом для отримання/внесення готівкових коштів, оплати товарів і послуг, а також з метою здійснення інших операцій, передбачених умовами Договору та/або чинним законодавством України і не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності.
Пунктом 4 Заяви-Договору закріплено, що Банк може надавати Клієнту кредит шляхом сплати з Карткового рахунку платежів Клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах Доступного ліміту кредитної лінії, а саме: сума максимального ліміту кредитної лінії становить 200000,00 грн; строк кредиту 12 місяців; пільговий період - 62 дні; процентна ставка (фіксована): базова складає 56% річних, у пільговий період 0,0001% річних; обов'язковий мінімальний платіж (ОМП), % від використаного доступного ліміту становить 5,0%; строк оплати ОМП є передостанній робочий день місяця, в який здійснюється розрахунок/нарахування обов'язкових платежів Клієнта за відповідний Звітний період.
Відповідно до пункту 5 Заяви-договору такі умови, як: права та обов'язки сторін; відповідальність сторін; порядок обчислення, зміни та сплати процентів; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; порядок повернення (в т.ч. дострокового) кредиту; порядок зміни і припинення дії Договору, погоджено в публічній частині договору.
22 квітня 2021 року відповідач підписала паспорт споживчого кредиту, що є Додатком 9 до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, у пункті 6 якого встановлено наслідок прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит: процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту становить 80,00% річних від прострочення суми за весь період прострочення.
Таким чином, АТ «Мегабанк» виконав свої зобов'язання за Договором, відкривши відповідачу поточні рахунки, видавши платіжну картку та здійснивши перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача в межах ліміту кредитної лінії, що підтверджується виписками з особового рахунку відповідача.
Відповідач користувався кредитними коштами, що підтверджується виписками з особового рахунку, відкритого відповідачу у позивача, за період з 22.04.2021р. по 03.09.2024р. (а.с. 35-40, 44-48).
Згідно з довідкою-розрахунком заборгованість відповідача за кредитним договором №TDB.2021.0804.11112 від 22.04.2021р. станом на 03.09.2024р. становить 34468,44 грн., яка складається із: заборгованості за основним боргом - 9984,00 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 24484,44 грн. (а.с. 42).
Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За правилами частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Частиною 1 статті 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом відповідно до вимог ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У ст. 1082 ЦК України закріплено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Суд встановив, що кредитний договір укладено між сторонами в письмовій формі та відповідачем отримані кредитні кошти шляхом перерахування їх на вказану у кредитному договорі платіжну карту.
Отже, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідачки щодо необізнаності про існування кредиту внаслідок передачі кредитної картки колишньому чоловіку, оскільки такі добровільні дії ОСОБА_1 не звільняють останню від обов'язку виконання договірних зобов'язань, учасником яких вона є.
Окрім того, Заява-Договір про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів від 22.04.2021 року, факт підписання якої не заперечує відповідачка, містить усі істотні умови кредитного договору, а саме - строк дії, пільгова та звичайні процентні ставки, обов'язків мінімальний платіж, орієнтовна загальна вартість кредиту, відповідальність сторін.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про необізнаність із Умовами кредитного договору є безпідставними.
Суд вважає також необґрунтованими пояснення відповідачки щодо необізнаності про зміну кредитора неспроможними та взаємно суперечливими, з огляду на її заперечення щодо отримання кредитних коштів її колишнім чоловіком та неповернення кредиту через необізнаність про його існування.
03 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024р., між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) укладено Договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги (а.с. 20-21).
У п. 1 вказано, що за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб підприємців та/або юридичних осіб, Зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.
Пунктом 2 Договору № GL1N426240 визначено, що Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов'язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних в Основних договорах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3,0% річних) і т.д.
Таким чином, Новий кредитор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимоги до Боржників за основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача - боржника за Кредитним договором №TDB.2021.0804.11112 від 22.04.2021 року.
Пунктом 2 Договору № GL1N426240 передбачено, що після набуття Новим кредитором Прав вимоги, Новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі Права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.
27 грудня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено Договір №1/12 про відступлення прав вимоги. (а.с. 19).
Відповідно до витягу з Додатку №1 до Договору №1/12 про відступлення прав вимоги, укладеного 27 грудня 2024 року до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 - боржника за Кредитним договором №TDB.2021.0804.11112 від 22.04.2021 року на суму 34468,44 грн., що включає в себе: заборгованість за основним боргом - 9984,00 грн. та заборгованість по відсоткам - 24484,44 грн. (а.с. 34).
Можливість заміни кредитора в зобов'язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
При цьому, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.
Зважаючи, що умови договору про відступлення права вимоги виконано сторонами, вартість, обумовлена договором, сплачено ТОВ «ФК «Єврокредит», в судовому порядку вказаний правочин не оскаржено, суд вважає, що позивач набув право вимоги до відповідача на законних підставах.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 не виконала свого зобов'язання щодо повернення кредиту.
Таким чином, оскільки на день звернення позивача до суду зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконала, тому позивач на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості.
Однак, суд не погоджується із визначеним розміром заборгованості стосовно стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості по відсоткам у розмірі 24484,44 грн.
Згідно з умовами договору №TDB.2021.0804.11112 від 22.04.2021р. строк кредиту складає 12 місяців. Таким чином, строк кредитування сплив 21 квітня 2022 року.
Матеріали справи не містять підтверджень про наявність умов договору щодо порядку пролонгації строку кредитування.
Тому, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації за кредитом.
Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 .
Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові від 05 квітня 2023 року, справа №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Відповідно до з статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищенаведене, підстави для нарахування та сплати відсотків за період з 22.04.2022р. по 03.09.2024р. відсутні. Розрахувати відсотки необхідно в межах строку дії договору, тобто за 12 місяців, починаючи з 22.04.2021р. по 21.04.2022р.
Згідно із виписками з особового рахунку (а.с. 35-40, 44-48), за період з 22.04.2021р. по 22.04.2022р. ОСОБА_1 нарахована заборгованість по відсотках у розмірі 4887,10 грн. Відсотки, які нараховані після 22.04.2022р. стягненню не підлягають.
Отже, стягненню підлягає заборгованість за відсотками у розмірі 4887,10 грн.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, тобто необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №TDB.2021.0804.11112 від 22.04.2021 року у загальному розмірі 14871,10 грн., що складається із: заборгованості за основним боргом - 9984 грн.; заборгованості по сплаті відсотків - 4887,10 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За звернення до суду із позовом до ОСОБА_1 ТОВ «ФК Єврокредит» сплачено 2422,40 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №4529 від 12.11.2025р. (а.с. 10).
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з частиною 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
В своїй постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 п.п.145, 147 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.
Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом даної справи, останній підтверджує наданими документами, а саме, договором про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025 року, актом приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12130044 віл 14.08.2025 року, свідоцтвом серії ДП №5817 від 04.07.2024 року, ордером серії АЕ №1414107 від 11.08.2025 року (а.с. 25, 28, 30-32, 49).
Вищезазначеними документами підтверджується сплата ТОВ «ФК Єврокредит» витрат на правову (правничу) допомогу в розмірі 11200,00 грн.
З огляду на викладене, з урахуванням складності справи, зокрема, належності її до малозначних справ, враховуючи співмірність та пропорційність понесених витрат щодо предмета спору, значення справи для сторін, ціни позову, типовість даної категорії справ, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов переконливого висновку, що розмір розмір витрат на професійну правову допомогу, який відповідатиме принципу розумності, співмірності, пропорційності та справедливості, повинен становити 8000,00 грн.
При цьому, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК Єврокредит» підлягає стягненню судовий збір в пропорційному розмірі до задоволених позовних вимог, що становить 1045,12 грн. (2422,40 грн.*14871,10 грн./34468,44 грн.); витрати на професійну правничу допомогу в пропорційному розмірі до задоволених позовних вимог з розрахунку 8000,00 грн. (співмірні витрати на правову допомогу), що становить 3451,52 грн. (8000,00 грн.*14871,10 грн./34468,44 грн.).
В іншій частині судові витрати покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
На підставі вищенаведеного та ст.ст. 509, 526-527, 530, 610-612, 625, 626, 629, 634, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України керуючись ст.ст.2-4, 7-13, 17-19, 76-82, 89, 95, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-274, 279-284, 288-289, 352, 354-355, п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит» (адреса місця знаходження: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Ушинського, буд. 1, офіс 105; код ЄДРПОУ 40932411) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний № НОМЕР_7 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний № НОМЕР_7 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит» (адреса місця знаходження: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Ушинського, буд. 1, офіс 105; код ЄДРПОУ 40932411) за кредитним договором №TDB.2021.0804.11112 від 22.04.2021 року в розмірі 14871,10 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят одна гривня 10 копійок), що складається із заборгованості за основним боргом у розмірі 9984,00 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) та заборгованості по сплаті відсотків у розмірі 4887,10 грн. (чотири тисячі вісімсот вісімдесят сім гривень 10 копійок).
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний № НОМЕР_7 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит» (адреса місця знаходження: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Ушинського, буд. 1, офіс 105; код ЄДРПОУ 40932411) судові витрати у розмірі 4496,64 грн. (чотири тисячі чотириста дев'яносто шість гривень 64 копійки), що складаються з судового збору в розмірі 1045,12 грн. (одна тисяча сорок п'ять гривень 12 копійок) та витрат на правову допомогу в розмірі 3451,52 грн. (три тисячі чотириста п'ятдесят одна гривня 52 копійки).
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду безпосередньо або через Новодністровський міський суд Чернівецької області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: