30 березня 2026 року
м. Київ
справа № 728/921/21
провадження № 51 - 3179 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02 березня 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 18 грудня 2025 року,
встановив:
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд вказаних судових рішень в касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п. 4 ч. 2, ч. 4зазначеної статті.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи, тобто не тільки висунути на підтвердження допущених судом порушень переконливі факти, але й аргументувати як саме ці порушення істотно позначилися на законності та обґрунтованості судового рішення. Крім цього, вимагаючи скасування судового рішення та призначення нового судового розгляду в суді відповідної інстанції, особа у касаційній скарзі має вказати, яким чином таке скасування дозволить виправити порушення, на які вона посилається.
Суд касаційної інстанції є судом права та у силу ст. 433 КПК не досліджує доказів, не перевіряє їх з погляду достовірності, не ревізує висновків щодо фактичних обставин, при вирішенні справи виходить із фактів, установлених судами попередніх інстанцій та уповноважений скасувати чи змінити оспорювані рішення виключно на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК. Тому скаржник має обґрунтувати допущення в конкретній справі саме істотних порушень закону, які відповідно до ст. 438 КПК є підставами для скасування вироку та ухвали.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 посилається на незаконність вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_5 у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Водночас не наводить доводів, які би з урахуванням установлених у справі фактів й у розумінні статей 84-87, 92, 94, 370, 374, 412, 404, 405, 419 КПК свідчили про допущення судами попередніх інстанцій істотних порушень норм права та неналежну оцінку здобутих доказів.
Натомість захисник, надаючи свою оцінку доказам, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім того, захисник не конкретизує, які порушення допустив апеляційний суд з урахуванням приписів статей 404, 409, 419 КПК, відповідно до яких цей суд переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та у своїй ухвалі надає вичерпну відповідь на доводи, наведені в ній.
Відсутність у скарзі належного обґрунтування з огляду на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 427 КПК якщо касаційну скаргу подає захисник, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження.
Згідно приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 50 КПК повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Однак, усупереч вищезазначеним нормам, захисник ОСОБА_4 не долучила до касаційної скарги копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається думка захисника з приводу участі у касаційному розгляді, з урахуванням положень ч.ч. 1, 7 ст. 336 КПК.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши захиснику строк для усунення недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02 березня 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 18 грудня 2025 року щодо ОСОБА_5 , залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом десяти днів із дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_6 ОСОБА_2 ОСОБА_3