Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 2-н/641/840/2026 Справа № 641/2485/26
31 березня 2026 року м. Харків
Суддя Слобідського районного суду м. Харкова Курганникова О.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей,
встановив:
Адвокат Фільчакова Юлія Ігорівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліментів на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, з урахуванням вимог законодавства щодо граничного розміру відрахувань, починаючи з дня подання цієї заяви і до досягнення дитиною повноліття..
В заяві про видачу судового наказу зазначає, що діти зареєстровані та проживають разом з нею та перебувають на її утриманні. Між нею та батьком дітей відсутня домовленість про сплату аліментів на утримання дітей, у зв'язку з чим вона звертається із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
До заяви про видачу судового наказу заявником не додано належних та допустимих доказів зареєстрованого у встановленому порядку місця проживання/перебування неповнолітньої дитини- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із заявником за адресою: АДРЕСА_1 .
Надання доказів в обґрунтування вимог викладених в заяві про видачу судового наказу покладається саме на заявника.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
З викладених вище норм Сімейного кодексу України вбачається, що право на отримання аліментів на утримання дитини має той з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Враховуючи викладені вище обставини, суд приходить до висновку, що заявником до заяви про видачу судового наказу не додано належних доказів того, що неповнолітня дитина- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована чи фактично проживає разом із нею та знаходиться на її утриманні.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видач судового наказу, крім доказів передбачених п. п. 1-3 ч. 3 цієї статті, також додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Таким чином, враховуючи положення ч. 3 ст. 181, ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України, суд приходить до висновку, що заявником до заяви про видачу судового наказу не додано доказів того, що в неї виникло право грошової вимоги до боржника щодо стягнення аліментів, оскільки заявником не доведено належним чином перебування неповнолітньої дитини- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з нею та перебування на її утриманні.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 161 ЦПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 8 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 136, 161, 163, 165, 260-261, 353, ЦПК України, ст. ст. 181, 183 Сімейного кодексу України, суд,
постановив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 8 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Суддя -О. А. Курганникова