16 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 559/1531/24
провадження № 61-14332ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 лютого 2025 року та постанову Рівненського апеляційного суду
від 2 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Рівненській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу досудового розслідування,
12 листопада 2025 року ОСОБА_1 за допомогою поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 лютого 2025 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 2 жовтня 2025 року, повний текст якої складено 2 жовтня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 5 грудня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення зазначених
у ній недоліків.
Заявнику необхідно було подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, та копії скарги відповідно до кількості учасників справи; надати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Роз'яснено, що якщо заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано заявником у зазначений строк, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
У разі невиконання у встановлений судом строк іншої вимоги зазначеної ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню.
21 січня 2026 року заявник засобами поштового зв'язку подала до суду заяву про усунення недоліків та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому зазначає, що повну постанову апеляційного суду не отримувала в день її складення, також судове рішення не отримувала засобами поштового зв'язку.
Вимоги ухвали Верховного Суду від 5 грудня 2025 року заявник виконала частково, оскільки не надала виправленої касаційної скарги, оформленої у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, та копії скарги відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, в зазначеній ухвалі суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає
пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, оскільки заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, на постанови Верховного Суду, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою.
Верховний Суд в зазначеній ухвалі роз'яснив спосіб та порядок обґрунтування підстав касаційного оскарження, що заявник проігнорувала.
Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня
1997 року).
Оскільки заявникомнедоліки касаційної скарги усунено частково,вказане свідчить про невиконання вимог ухвали, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її заявнику.
У зв'язку із поверненням касаційної скарги не підлягає вирішенню клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 лютого 2025 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 2 жовтня 2025 року вважати неподаною і повернути заявнику.
Заявнику надіслати копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами, іншим учасникам справи надіслати копію ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко