Провадження № 2/641/692/2026 Справа № 641/7836/25
30 березня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Кожихової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Кузьменко О.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги
Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
14.10.2025 представник позивача Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» - Підлужний М.М., через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води, заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води в загальній сумі 73 194,96 та судові витрати, які складаються із суми судового збору, та витрат, пов'язаних з відправкою відповідачу позовної заяви з додатками та отриманням витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно.
На обґрунтування вимог позову посилається на те, що КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з постачання теплової енергії мешканцям багатоквартирних будинків м. Харкова, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830. Відповідач перебуває на реєстраційному обліку в житловому будинку з єдиною централізованою системою опалення, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем послуг з централізованого теплопостачання. Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати послуг, що надаються позивачем, у відповідача утворилась заборгованість станом на 01.08.2025 в загальному розмірі 73 194,96 грн, з яких: 55662,90 грн заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.03.2015 по 31.07.2025; 1117,20 грн - заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.07.2025; 15061,38 грн - заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з 01.03.2015 по 31.07.2025; 647,52 грн - заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.07.2025; 532,80 грн заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.07.2025; 173,16 грн заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.07.2025.
Виклад позиції відповідача
Відповідачка правом подання відзиву на позовну заяву не скористалася, водночас надала до суду заяву, в якій просила застосувати трирічний строк звернення до суду та наслідки застосування позовної давності під час ухвалення рішення.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 17.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін та призначено судове засідання.
У судове засідання представник КП «ХТМ» не з'явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.
ОСОБА_1 надала до суду заяву, в якій просила застосувати до позовних вимог строки позовної давності, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вказала, що через скрутне фінансове становище не має можливості сплачувати комунальні послуги, не погоджується із нарахованими сумами, посилаючись на те, що комунальні послуги, зокрема за постачання гарячої води нараховані на її чоловіка, який вже помер.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
ОСОБА_1 зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади міста Харкова.
Рішенням Харківської міської рад від 23.12.1993 № 1407, від 20.12.2006 № 1186 КП «Харківські теплові мережі» визначено виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова.
КП «Харківські теплові мережі» за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , що вказує на узгодження між сторонами правовідносин щодо надання / отримання послуг з теплопостачання.
Відповідно до відомостей про нарахування та оплату послуг по особовому рахунку № НОМЕР_1 у відповідача утворилась заборгованість станом на 01.08.2025 в загальному розмірі 73 194,96 грн, з яких: 55662,90 грн заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.03.2015 по 31.07.2025; 1117,20 грн - заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.07.2025; 15061,38 грн - заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з 01.03.2015 по 31.07.2025; 647,52 грн - заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.07.2025; 532,80 грн заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.07.2025; 173,16 грн заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.07.2025.
У зв'язку з несплатою заборгованості, позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з централізованого водопостачання надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. (ч. 7 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Згідно зі ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 35 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (далі Правила № 830) розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Згідно з п. 45 Правил № 830 індивідуальний споживач зобов'язаний: оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.
Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Згідно з п. 13 Правил № 830 послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про житлово-комінальні послуги" дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до вимог закону споживачі зобов'язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг в повному обсязі.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 02.03.2018 у справі № 915/89/16, від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц, які, в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховуються судом.
На підставі частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022), на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет було розміщено 31 жовтня 2021 року індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01 грудня 2021 року.
Відповідно до п. 4 Індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги.
Відповідно до п. 5 Індивідуального договору Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу.
Відповідно до п. 51, 52 Індивідуального договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний період.
На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 №1186 «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Харкова» КП «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
З 1 липня 2022 року набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, які опубліковані на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року.
Відповідно до п. 5 Публічного договору виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та на умовах, визначених цим договором.
Суд ураховує, що КП «Харківські теплові мережі» відкрито відповідачці особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що вказує на надання позивачем відповідачці послуг з теплопостачання. Відповідачка не відмовилися від послуг з централізованого теплопостачання та гарячої води, які надавало комунальне підприємство, а тому у неї виник обов'язок сплатити отримані послуги.
За даними відомісті щодо нарахування та оплат за теплову енергію з урахуванням періоду платежу за період з 01.03.2015 по 31.07.2025 у відповідачки виникла заборгованість у сумі 73 194,96 грн, з яких: 55662,90 грн заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.03.2015 по 31.07.2025; 1117,20 грн - заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.07.2025; 15061,38 грн - заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з 01.03.2015 по 31.07.2025; 647,52 грн - заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.07.2025; 532,80 грн заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.07.2025; 173,16 грн заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.07.2025.
Суд установив, що відповідачка належним чином свої зобов'язання не виконувала, несвоєчасно та не в повному обсязі оплачувала послуги з теплопостачання та гарячої води, у зв'язку з чим за нею утворився борг за послугу з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.03.2015 по 31.07.2025 перед позивачем у розмірі 73 194,96 грн.
Згідно статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Вказане в повній мірі стосується відповідача у вказаній справі.
Суд відхиляє доводи відповідачки про неправильний розрахунок сум, які заявлені до стягнення, оскільки свого контррозрахунку остання не запропонувала. Суд надав можливість ОСОБА_1 звернутися до позивача із заявами про перерахунок сум, які, як вона стверджує, нараховані також на її чоловіка, який помер, однак остання такою можливістю не скористалася. До суду не надано жодних доказів, які підтверджують ті обставини, на які посилається відповідачка, як на підставу зменшення заявленої до стягнення суми заборгованості.
Разом із тим, ОСОБА_1 надала до суду заяву про застосування строку позовної давності, у якій відповідач просила застосувати наслідки пропуску позивачем строку позовної давності та частково відмовити в задоволенні позовних вимог.
Щодо вказаної заяви, суд зазначає таке.
Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
У спірних правовідносинах обов'язок споживача - відповідача у справі сплатити за надані позивачем послуги визначений ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - щомісяця.
Згідно зі ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Запроваджений нормами ЦК України від 16 березня 2003 року інститут позовної давності полягає у наданні особі, цивільне право якої порушено, певного строку саме для звернення до суду за захистом цього права, в тому числі за допомогою державного примусу. Дія інституту позовної давності є проявом принципу правової визначеності, який забезпечує стабільність цивільних відносин у суспільстві.
У постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.
Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.
Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.
Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).
Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився.
При цьому Законом України «Про внесення змін до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності 03.09.2025, вказану норму виключено.
З системного аналізу наведених вище норм вбачається, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану. При цьому строк позовної давності було відновлено з 04.09.2025, а тому в цілому період часу з 02.04.2020 по 03.09.2025 виключається з періоду розрахунку для визначення строку позовної давності.
При цьому суд ураховує, що з 04.09.2025 відновився строк позовної давності, що також має кореспондуватися з датою звернення до суду. Для цілей розрахунку загальний трирічний строк подовжується на кількість днів, що минули з дня відновлення строку позовної давності (04.09.2025) до дати звернення до суду (14.10.2025) та в контексті розгляду цієї справи становить 1 місяць 10 днів.
В даному спірному випадку вимоги позову заявлено за період з 01.03.2015, тобто станом на 02 квітня 2020 року та після 03 вересня 2025 року частину вимог заявлено поза межами строку позовної давності, що є підставою для застосування строку позовної давності.
Отже, заборгованість, яка існувала в межах трирічного строку позовної давності на день набрання чинності згаданого Закону України № 540-IX, а також з урахуванням набрання чинності Законом України «Про внесення змін до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності, а також з урахуванням дати звернення до суду (14.10.2025) має розраховуватися не з 02.04.2017, а з 11.05.2017 (з урахуванням 1 місяця 10 днів після відновлення строків позовної давності та дати звернення до суду 14.10.2025).
Отже, з урахуванням наведеного вище, застосування судом строків позовної давності, заборгованість відповідачки має враховуватися за період з 12 травня 2017 року по 31 липня 2025 року та згідно наявних розрахунків за цей період борг за комунальні послуги становить 62420,53 грн, а саме:
44888,47 грн заборгованість за послугу з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 12.05.2017 по 01.01.2022, заборгованість за послугу з постачання теплової енергії з 01.01.2022 по 30.06.2025;
1117,20 грн - заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.07.2025;
15061,38 грн - заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 31.07.2025 (до 01.01.2022 заборгованість нараховувалася однією сумою разом із постачанням теплової енергії);
647,52 грн - заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.07.2025;
532,80 грн заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.07.2025;
173,16 грн заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.07.2025.
Враховуючи наведене, позовні вимоги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення з відповідачки заборгованості за теплопостачання є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в межах строку позовної давності на загальну суму 62420,53 грн.
Розподіл судових витрат
Частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (пункт 1 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, з матеріалів справи вбачається, що КП «Харківські теплові мережі», звертаючись до суду із позовом, сплатило 2422,40 грн судового збору (а.с.15)
Позовні вимоги задоволено пропорційно на 85,28 %. Отже, судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог становить 2422,40 х 85,28 % =2065,82 грн. Також в матеріалах справи наявні докази понесення витрат за відправлення відповідачу позовної заяви з додатками у загальному розмірі 50,00 грн. Доказів понесення позивачем витрат з метою отриманням витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно до матеріалів справи не надано, а тому вказана сума стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованость заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води, заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води станом 01.08.2025 в загальному розмірі 62420 (шістдесят дві тисячі чотириста двадцять) грн 53 (п'ятдесят три) коп.
В іншій частині позов Комунального підприємства "Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2065 (дві тисячі шістдесят п'ять) грн 82 (вісімдесят дві) коп та витрати за направлення засобами поштового зв'язку позовної заяви з додатками у розмірі 50 (п'ятдесят) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Інформація про учасників справи:
позивач Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», МФО 351823, ЄДРПОУ 31557119, юридична адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11;
відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована місце прожиивання за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та проголошено 30.03.2026
Суддя Г.В.Кожихова