Справа № 953/13585/25
н/п 2/953/1077/26
"24" березня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Шаренко С.Л.,
при секретарі судового засідання Реуцькій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири,-
установив:
В провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22.12.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явилась, про день та час підготовчого судового засідання повідомлялась належним чином.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явилась, про день та час підготовчого судового засідання повідомлялась належним чином. Від представника відповідача - адвоката Чернишова К.О. до суду надійшло клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої, представник просив поставити наступні питання:
-чи здійснювалось переобладнання (перепланування) кімнати, яка була залита, у квартирі АДРЕСА_1 , шляхом об'єднання (приєднання) лоджії до цієї кімнати? у разі здійснення такого переобладнання (перепланування) зазначити, чи відповідають такі дії нормам ДБН;
-чи відповідають виконані будівельні роботи проєктній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
-чи відповідають об'єкти в квартирі проектно-технічній документації на їх будівництво (ремонт, реконструкцію) та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва. Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
-чи відповідають виконані будівельні роботи (або окремі елементи об'єктів нерухомого майна, конструкції, вироби, матеріали тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
-чи відповідає первинна звітна документація (форми КБ-2в, КБ-3 тощо) з будівництва (ремонту, реконструкції) за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
-які пошкодження об'єкта (квартири, приміщення, оздоблення тощо) виникли внаслідок залиття?
-чи може знаходитись здійснені будівельні роботи в причинно-наслідковому зв'язку з залиттям квартир ?
Від представника позивача - адвоката Шаповалової В.М. до суду надійшла заява, в якій вона просить відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення експертизи, оскільки зазначена експертиза не стосується предмету спору та має на меті затягування розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, зміст клопотання представника відповідача, суд вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як вбачається із змісту ст.76 ЦПК України висновки експертів є засобом встановлення даних (доказів), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.2 та ч.3 ст.102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмету доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасників справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до вимог ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об'єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Підстави для обов'язкового призначення експертизи судом передбачені в ст.105 ЦПК України. До них відносяться: заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити:1)характер і ступінь ушкодження здоров'я;2) психічний стан особи;3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Дослідивши подане клопотання про призначення експертизи та його мотиви, виходячи із підстав та предмета позову, обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, суд приходить до висновку, що представником відповідача, всупереч вимог ст.103 ЦПК України, не наведено переконливих доводів щодо необхідності призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи, а також не подано належних доказів на підтвердження того, що за відсутності висновку експерта відповідні обставини справи не можуть бути встановлені в ході судового розгляду за допомогою інших засобів доказування.
Згідно ч. 1 ст. 197 ЦПК України, підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. Згідно п. 15 ч. 2 вказаної статті, у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. Згідно п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
В порядку підготовчого провадження судом були вивчені матеріали справи, з'ясовані всі фактичні обставини справи, які підлягають з'ясуванню під час судового розгляду, вирішено клопотання представника відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що спір між сторонами до судового розгляду не врегульований, підстав для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі немає, клопотань про залучення до участі у справі відповідачів, третіх осіб до суду не надійшло. Підстав для відкладення підготовчого судового засідання немає.
В зв'язку з викладеним, суд вважає можливим закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.103, 104, 107-109, 197, 200, 211, 222, 252, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Чернишова Кирила Олександровича про призначення судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири - відмовити.
Закрити підготовче провадження та призначити до розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартирина 29 квітня 2026 року на 09.30 годин.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.Л. Шаренко