30 березня 2026 року
м. Київ
справа № 201/1579/25
провадження № 61-1003св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (судді-доповідача), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 січня 2026 року, ухвалену колегією у складі суддів Гапонова А. В., Новікової Г. В., Никифоряка Л. П.,
1. У лютому 2025 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування транспортного засобу.
2. Соборний районний суд міста Дніпра рішенням від 03 вересня 2025 року позов АТ КБ «Приватбанк» задовольнив. Визнав недійсним договір дарування транспортного засобу марки «LEXUS», модель NX 200T, VIN/номер кузова (рами, шасі) НОМЕР_1 , укладений 02 липня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оформлений у ТСЦ № 0741 РСЦ ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
3. Дніпровський апеляційний суд постановою від 13 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Перекрестов С. В., задовольнив. Рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 03 вересня 2025 року скасував. Позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування транспортного засобу залишено без задоволення.
4. 21 січня 2026 року АТ КБ «Приватбанк», в інтересах якої діє представник - адвокат Данильченко О. О., подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 січня 2026 року, в якій заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
6. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
7. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
8. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
9. Частиною першою статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
10. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
11. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
12. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
13. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу буде призначено до розгляду колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування транспортного засобу призначити до розгляду.
Справу розглянути колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
А. І. Грушицький
Є. В. Петров