8 січня 2026 року
м. Київ
справа № 756/8/25
провадження № 61-10788ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Оболонського районного суду міста Києва
від 30 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 8 квітня 2025 року у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Універсал Банк», фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю,
20 серпня 2025 року Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області) за допомогою підсистеми «Електронний суд» подало касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 8 квітня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2025 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження; надання виправленої касаційної скарги, оформленої у відповідності до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, в якій зазначити пункт (пункти)
частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави (підстав), а також доказів направлення скарги учасникам справи.
Заявнику роз'яснено, що якщо заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано у зазначений строк, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
У разі невиконання у встановлений судом строк іншої вимоги ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
18 грудня 2025 року заявник у підсистемі «Електронний суд» сформував виправлену касаційну скаргу, зареєстровану судом 19 грудня 2025 року.
Проте заявником не виконано вимог ухвали Верховного Суду від 10 вересня 2025 року, оскільки останнім не надано заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження. Крім того, виправлена касаційна скарга не містить належного обґрунтування підстав (підстави) касаційного оскарження, оскільки визначаючи у виправленій касаційній скарзіпідставою касаційного оскарження судових рішень пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник не зазначив, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Верховний Суд в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху роз'яснив заявнику спосіб та порядок обґрунтування підстав касаційного оскарження, на що він не звернув уваги. Водночас касаційний суд констатував, що при повторному поданні касаційної скарги заявник не дотримався вимог пункту 5 частини другої
статті 392 ЦПК України, тому ГУ ДПС у Дніпропетровській області не доведено умов, за наявності яких строк на касаційне оскарження у разі повторного подання касаційної скарги може бути поновлено.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.
Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти
Іспанії, № 11681/85, § 35).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня
2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).
Також касаційний суд зауважує, що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 квітня 2021 року
у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21), який є обов'язковим для застосування судами відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог
статті 296 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:
- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої
статті 169 КАС України), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;
- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов'язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).
На переконання Великої Палати Верховного Суду, до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, окрім цього, має інші недоліки і такі недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунено, зокрема, не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для поновлення строку, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
За таких обставин касаційний суд зобов'язаний відмовити у відкритті касаційного провадження.
Оскільки заявник в межах строку, встановленого ухвалою Верховного Суду
від 10 вересня 2025 року, не надав заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, наведене свідчить про неусунення недоліку, пов'язаного з недотриманням вимог щодо строку на касаційне оскарження судових рішень, і є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 8 квітня 2025 року.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська