26 березня 2026 року
м. Київ
справа № 214/8910/20
провадження № 61-14558св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
вирішуючи питання про прийняття відзиву ОСОБА_1
на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 , про виселення без надання іншого житлового приміщення,
та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним,
13 листопада 2025 року ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку надіслала
до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду
від 14 жовтня 2025 року у зазначеній справі.
Верховний Суд ухвалою від 08 січня 2026 року відкрив касаційне провадження
у цій справі, витребував справу із Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, надав строк для подання відзиву до 09 лютого
2026 року.
20 березня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направила
до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу.
Відзив не може бути прийнятий до розгляду Верховним Судом та підлягає поверненню заявниці без розгляду з таких підстав.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 395 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу
в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції
в ухвалі про відкриття касаційного провадження. До відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені статтею 183 ЦПК України. Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік вказаний у цій статті та інші відомості,
що вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Частинами першою та другою статті 126 ЦПК України передбачено,
що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої та другої статті 127 ЦПК України суд за заявою
учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення
або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Верховний Суд зауважує, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжено лише у разі наявності дійсно непереборних та об'єктивних перешкод, істотних труднощів, які не залежать від волі особи та унеможливлюють своєчасне вчинення відповідної процесуальної дії.
Верховний Суд ухвалою від 08 січня 2026 року роз'яснив учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, визначив строк на подання відзиву
до 09 лютого 2026 року. Також зазначив про необхідність додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення
вх. № 3094/0/233-26 від 26 січня 2026 року копію ухвали від 08 січня 2026 року
про відкриття касаційного провадження та копію касаційної скарги з додатками ОСОБА_1 отримала 21 січня 2026 року.
Відзив надісланий засобами поштового зв'язку 20 березня 2026 року, тобто поза межами встановленого судом строку та без зазначення належних поважних причин пропуску такого строку.
При цьому заявниця не звертається до суду з клопотанням про продовження такого процесуального строку.
Відповідно до статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю треба розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду,
що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи наведене, а також те, що відсутнє клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву, відзив ОСОБА_1 слід повернути заявниці без розгляду.
Керуючись статтями 126, 127, 183, 260 ЦПК України,
Відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року у справі
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 , про виселення без надання іншого житлового приміщення, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, повернути заявниці без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров