23 березня 2026 року
м. Київ
справа № 185/3368/21
провадження № 61-1484ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката СлободянюкаРусланаОлександровича на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року всправі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Перша Павлоградська державна нотаріальна контора, про визнання договору позики недійсним та
У травні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у солідарному порядку як спадкоємців після смерті ОСОБА_6 в межах вартості отриманого вспадщину майна заборгованість за договором позики від 20 вересня 2020 року в розмірі 2 811 270,00 грн.
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом, у якому просила визнати договір позики від 20 вересня 2020 року недійсним.
19 листопада 2024 року рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області позов ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в солідарному порядку як спадкоємців після смерті ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 в межах вартості отриманого в спадщину майна заборгованість за договором позики
від 20 вересня 2020 року в розмірі 2 811 270,00 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
10 грудня 2025 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 19 листопада 2024 року залишено без змін.
У лютому 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Слободянюк Р. О. через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 19 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 10 грудня 2025 року, в якій просить їх скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
24 лютого 2026 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
У березні 2026 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, зі змісту якого та доданих до нього додатків встановлено виконання особою, яка подає касаційну скаргу, вимог ухвали.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що вперше з касаційною скаргою заявник звернувся в строк.Водночас в роботі системи «Електронний суд» відбувалися технічні порушення, було довготривале вимкнення електроенергії на всій території України, що, на його думку, вплинуло на подачу ордеру, який не відповідав вимогами закону.
Указану касаційну скаргу було повернуто, оскільки адвокатом на підтвердження своїх повноважень не надано ордеру, який відповідав би Положенню про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженомурішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41.
Вдруге з касаційною скаргою заявник звернувся в найкоротший термін після отримання ухвали Верховного Суду про повернення його касаційної скарги.
Вважає, що діяв послідовно та добросовісно, тому строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня2025 року необхідно поновити.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій
статті 394 цього Кодексу.
З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що датою складення повного тексту постанови Дніпровського апеляційного суду
від 10 грудня 2025 року зазначено 19 грудня 2025 року.
Встановлено, що оскаржувану постанову отримано заявником 23 грудня
2025 року, про що свідчить скріншот інтерфейсу електронного кабінету в системі «Електронний суд» адвоката Слободянюка Р. О.
Строк на касаційне оскарження розпочався 24 грудня 2025 року та закінчився
22 січня 2026 року.
22 січня 2026 року заявник звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року в справі.
26 січня 2026 року вказану касаційну скаргу було повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, оскільки касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Роз'яснено також, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з касаційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
02 лютого 2026 рок вказану ухвалу отримано адвокатом Слободянюком Р. О.
Того ж дня 02 лютого 2026 року заявник повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду
від 10 грудня 2026 року повторно.
У висновку Верховного Суду в постанові від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23) зазначено, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження, у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
З урахуванням дати прийняття оскаржуваного судового рішення, дати звернення з касаційною скаргою вперше, та того, що, звертаючись вдруге з касаційною скаргою, заявник не зволікав, пропущений строк має бути поновлений як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.
Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди не врахували правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року в справі № 924/1096/17,
від 01 листопада 2023 року в справі № 409/479/17, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктами 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України, заявник вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та встановилиобставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Крім того, заявник просить зупинити дію рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2024 року та постановиДніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року до закінчення касаційного провадження, оскільки виконання вказаного рішення може утруднити або зробити неможливим поворот його виконання у випадку задоволення судом вимог касаційної скарги.
Наголошує на необхідності забезпечення збалансованості прав та інтересів учасників справи.
Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду може бути надано копію такої постанови.
Заявник не обґрунтував, в чому полягає утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення. Незгода з оскаржуваними судовими рішеннями як така не є підставою для зупинення їх дії на час перегляду справи в касаційному порядку.
Заявником не надано доказів на підтвердження обставин, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію судових рішень, в задоволенні заяви необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Слободянюку Руслану Олександровичу строк на касаційне оскарження рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року.
Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката СлободянюкаРусланаОлександровича на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 19 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 10 грудня 2025 року.
Витребувати із Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 185/3368/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Перша Павлоградська державна нотаріальна контора про визнання договору позики недійсним.
Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката СлободянюкаРусланаОлександровича про зупинення дії рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 19 листопада 2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду
від 10 грудня 2025 року до закінчення касаційного провадження.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська