Постанова від 25.03.2026 по справі 157/230/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року

м. Київ

справа № 157/230/25

провадження № 61-13360св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Колєснік Богдан Володимирович, на постанову Волинського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І., Карпук А. К., від 23 вересня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до

ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка посилалась на те, що займаючись у період з 2014 по 2016 роки волонтерською діяльністю, пов'язаною з допомогою своїм землякам, які брали участь в антитерористичній операції (далі - АТО) на сході України, вона у 2015 році познайомилась та підтримувала тісні дружні відносини з ОСОБА_3 , який у період із січня 2015 року до квітня 2016 року, будучи призваним до лав Збройних Сил України, брав участь в АТО.

3. Вказувала, що після демобілізації ОСОБА_3 з 31 грудня 2016 року вони почали проживати однією сім'єю як подружжя без реєстрації шлюбу у її батьківському житловому будинку разом з її матір'ю ОСОБА_4 по

АДРЕСА_1 , вели спільний побут та господарство, облаштовували будинок, робили поточні ремонти, мали спільний бюджет та витрати. Отримані доходи витрачали на забезпечення потреб власної родини, почали будівництво житлового будинку в м. Камінь-Каширському, разом відпочивали, піклувалися один про одного, підтримували батьків, мали взаємні права та обов'язки щодо утримання житла, спільне харчування, обговорювали питання укладення шлюбу.

4. У зв'язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну

ОСОБА_3 24 лютого 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України та брав безпосередню участь у військових діях, пов'язаних із захистом Батьківщини.

5. 11 березня 2022 року вона востаннє спілкувалася з

ОСОБА_3 телефоном, а ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , виконуючи свій конституційний обов'язок по захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, загинув в с. Ніжиловичі Бучанського району Київської області.

6. Позивачка зазначає, що встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 необхідне їй для набуття права на звернення, в тому числі і в підрозділи Міністерства оборони України, оформлення пільг і соціальних допомог, гарантованих державою членам сімей загиблих військовослужбовців.

7. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить суд встановити факт спільного проживання її та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час військових дій, однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період часу з 01 січня 2017 року по день його смерті

ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області

від 03 липня 2025 року позов задоволено. Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та Героя України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув

ІНФОРМАЦІЯ_2 під час воєнних дій, як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2017 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

9. Суд першої інстанції, оцінивши наявні у справі письмові докази, а також показання свідків, дійшов висновку про доведеність позивачкою факту її спільного проживання з ОСОБА_3 як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2017 року до 12 березня 2022 року.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

10. Постановою Волинського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року апеляційну скаргу матері ОСОБА_3 - ОСОБА_2 задоволено, рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 03 липня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в позові.

11. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що позивачка не довела існування між нею та ОСОБА_3 протягом тривалого часу відносин, притаманних сім'ї. Апеляційний суд зауважив, що саме по собі перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у близьких стосунках, присутність у будинку позивачки та надання їй допомоги по господарству, періодичне проживання за однією адресою не можуть беззаперечно свідчити, що між ними склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат

Колєснік Б. В., просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

13. У жовтні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат

Колєснік Б. В., подала касаційну скаргу на постанову Волинського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року.

14. Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи

№ 157/230/25, які у листопаді 2025 року надійшли до Верховного Суду.

15. Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

16. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, від 03 липня

2019 року у справі № 554/8023/15, від 18 березня 2020 року у справі

№ 129/1033/13, від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13,

від 28 листопада 2018 року у справі № 127/11013/17, від 16 січня 2019 року

у справі № 343/1821/16, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16,

від 17 квітня 2019 року у справі № 490/6060/15, від 23 вересня 2019 року

у справі № 279/2014/15, від 10 жовтня 2019 року у справі № 748/897/18,

від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16, від 12 грудня 2019 року

у справі № 490/4949/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 761/3325/17,

від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16, від 09 листопада 2020 року

у справі № 757/8786/15, від 19 грудня 2022 року у справі № 149/2697/21,

від 06 грудня 2023 року у справі № 359/9533/18, від 07 лютого 2024 року

у справі № 569/18407/22, від 26 вересня 2025 року у справі № 369/11620/20, постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі

№ 6-843цс17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

17. Крім того, вказує на порушення апеляційним судом норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскарженого судового рішення (пункт

4 частини другої статті 389 ЦПК України).

18. Касаційна скарга мотивована тим, що позивачка надала суду належні та допустимі докази, які в своїй сукупності та взаємозв'язку доводять факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ведення ними спільного господарства, наявність між ними взаємних прав та обов'язків з 01 січня 2017 року до 12 березня 2022 року.

19. Вважає, що апеляційний суд не врахував пояснення позивачки та допитаного в якості свідка брата загиблого ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , який фактично визнав обставину, що підлягала доведенню, а також аналогічних пояснень відповідачки. Крім того, відповідачка не надала доказів проживання ОСОБА_3 разом з нею та не пояснила звідки у позивачки особисті документи ОСОБА_3 , його речі, інструменти тощо.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

20. У листопаді 2025 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін. Вважає правильними висновки апеляційного суду про те, що наявність між позивачкою і ОСОБА_3 близьких стосунків не означає, що ці відносини були сімейними.

Інші процесуальні звернення, які надійшли на адресу Верховного Суду

21. У грудні 2025 року Міністерство оборони України надіслало до Верховного Суду пояснення, які за своїм змістом є відзивом на касаційну скаргу, доводи якого не можуть бути враховані касаційним судом, оскільки відзив подано з пропуском строку, визначеного в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

22. Колегією суддів не встановлено підстав для поновлення цього строку та враховано, що касаційну скаргу доставлено до електронного кабінету Міністерства оборони України у підсистемі Електронний суд - 28 жовтня

2025 року, а ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження - 07 листопада 2025 року. Отже, Міністерство оборони України мало достатньо часу щоб реалізувати своє право на подання відзиву на касаційну скаргу у встановлений судом строк до 27 листопада 2025 року. Доводи відзиву цих обставин не спростовують, а рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

23. 12 березня 2022 року внаслідок травми, отриманої під час військових дій, загинув військовослужбовець ОСОБА_3 .

24. Згідно з актом обстеження матеріально побутових умов від 10 серпня

2022 року № 175, складеним комісією Камінь-Каширської міської ради, зі слів сусідів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - ОСОБА_1 проживала з 2016 року разом зі співмешканцем ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .

25. В графі «сімейний стан і місце проживання сім'ї» копії облікової картки до військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 міститься інформація про дружину - « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4», та зазначений контактний номер телефону.

26. Позивачкою долучено до матеріалів справи фотографії ОСОБА_3 ; фотокопії його особистих документів; докази надсилання

ОСОБА_1 кореспонденції ОСОБА_3 ; квитанції про придбання товарів.

27. Свідок ОСОБА_11 повідомив, що зі школи знайомий із ОСОБА_3 , який жив в районі с. Підцир'я і він час від часу бачив його у супроводі позивачки. Свідок разом із позивачкою та братом ОСОБА_3 забирав тіло загиблого з моргу. В день поховання їздив додому до позивачки за документами ОСОБА_3 щоб надати їх працівникам військкомату.

28. Свідок ОСОБА_9 повідомила, що є сусідкою позивачки у якої ОСОБА_3 проживав на постійній основі приблизно з 2016 року. Вони разом господарювали, ОСОБА_3 їздив на заробітки. Матір ОСОБА_1 любила ОСОБА_3 , називала «сином». Свідок бачила сусідів кожного дня. Періоди, коли ОСОБА_3 не проживав були тоді, коли він їздив на заробітки. Щодо його проживання у батьків їй не відомо. По господарству ОСОБА_3 іноді допомагав його батько ОСОБА_15 . Також вона бачила, як ремонтували другий поверх будинку. Про взаємини ОСОБА_3 з матір'ю їй не відомо.

29. Свідок ОСОБА_8 , повідомив, що є сусідом позивачки і спостерігав її спільне проживання з ОСОБА_3 приблизно з 2016 року, коли той повернувся з АТО. Свідок сприймав проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як цивільний шлюб. Батько ОСОБА_3 приходив допомагати по господарству. Також і ОСОБА_3 допомагав батькам, про що йому розповідав. Проживання ОСОБА_3 у батьків було періодично, іноді тижнями.

30. Свідок ОСОБА_16 пояснила, що з серпня 2016 року до лютого 2020 року проживала в с. Підцир'я. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мешкали на сусідній вулиці і вона часто була у них в гостях. Сестра ОСОБА_1 - ОСОБА_17 стала хрещеною її сина в липні 2017 року. З ОСОБА_3 вона познайомилась у ОСОБА_1 перед тим, як він поїхав на заробітки восени 2016 року, а згодом бачила на Різдво у 2017 році. Весною разом з ОСОБА_3 садили картоплю в ОСОБА_1 . ОСОБА_3 періодично їздив на заробітки за кордон. Бачила як робили ремонт на кухні приблизно влітку 2018 року. Була в гостях на Різдво у 2021 році. Чому ОСОБА_1 і ОСОБА_3 не реєстрували шлюб, а також щодо проживання ОСОБА_3 у батьків їй не відомо. Бачила, що він на велосипеді їздив до матері. Вважає, що ОСОБА_3 і ОСОБА_1 спільно проживали і вели спільне господарство.

31. Свідок ОСОБА_6 повідомив, що його брат ОСОБА_3 допомагав ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 допомагала ОСОБА_3 як волонтер, коли той служив в АТО. ОСОБА_3 орієнтовно в 2014-2017 роках жив у матері в літній кухні у м. Камінь-Каширському. Півтора роки прослужив на військовій службі, а потім виїхав за кордон на заробітки. Кошти, які заробляв витрачав на будматеріали, які зберігав у ОСОБА_1 вдома. Свідок допомагав ОСОБА_3 робити ремонт в ОСОБА_1. З 2017 до 2022 року ОСОБА_3 допомагав ОСОБА_1 , при цьому «і жив, і не жив» з матір'ю. У ОСОБА_3 було бажання збудувати власний будинок. На пряме питання ОСОБА_3 казав, що не живе з ОСОБА_1 , але про особисте не розповідав. Наскільки відомо свідку, у позивачки залишилось чимало інструментів, які належали ОСОБА_3 - зварювальний апарат, перфоратори, шуруповерти, бетономішалка. У 2019 році ОСОБА_3 просив його допомогти скласти будматеріали на території домогосподарства ОСОБА_1 .

32. Свідок ОСОБА_18 повідомила, що знайома з сім'єю ОСОБА_3 знає зі школи, бувала часто в його сім'ї. Кілька разів на тиждень, надавала медичні послуги. Переважно бачила ОСОБА_3 у матері. Про його шлюбні відносини не чула і ОСОБА_1 не бачила.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

33. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

34. Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

35. Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

36. Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

37. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

38. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

39. Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, позивачка зазначала про необхідність підтвердження права на оформлення пільг і соціальних допомог, гарантованих членам сімей загиблих військовослужбовців передбачених зокрема Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

40. Згідно з частиною другою статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

41. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зазначено, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України).

Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.

42. Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 умовами для визнання осіб членами сім'ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.

43. Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї, але визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є зокрема спільне проживання (за винятком роздільного проживання подружжя), спільний побут і взаємні права та обов'язки

(див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц).

44. Факт спільного відпочинку та присутності на святах, перекази коштів, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може достовірно свідчити, що між сторонами склались та мали місце усталені сімейні відносини, які притаманні подружжю (див. постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20).

45. Факт реєстрації місця проживання жінки та чоловіка за однією адресою не є ані головною, ані обов'язковою ознакою наявності фактичного шлюбу (див. постанову Верховного Суду від 04 грудня 2023 року у справі

№ 543/563/22).

46. Закон не визначає переліку конкретних доказів, які підтверджують факт спільного проживання, тому вирішення питання про належність, допустимість і достатність таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.

47. Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

48. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

49. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

50. Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

51. Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

52. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

53. У розглядуваній справі відповідачка (матір загиблого військовослужбовця) заперечила проти позову та не визнала обставини, на які посилалась позивачка, а суди попередніх інстанцій по різному оцінили надані сторонами докази. Суд першої інстанції вважав наявні у справі докази достатніми для встановлення заявленого факту, а апеляційний суд - такими, що не підтверджують те, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 склались та існували у період з 01 січня 2017 року до 12 березня 2022 року усталені відносини притаманні подружжю.

54. ЄСПЛ визнає допустимість застосування у цивільних справах стандарту доказування «баланс ймовірностей» (balance of probabilities) (див. наприклад

п. 43 рішення від 15 листопада 2007 року у справі «Бендерський проти України», заява № 22750/02; рішення від 15 листопада 2007 року у справі «Khamidov v. russia», заява №72118/01; рішення від 23 серпня 2016 року у справі «J.K. and others v. Sweden», заява № 59166/12) та вказує на його відмінність із стандартом доказування у кримінальних справах - «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

55. На відмінність між стандартами доказування у цивільних та кримінальних справах звертав увагу і Верховний Суд, зокрема у постанові

від 21 січня 2026 року у справі № 755/9838/23.

56. Водночас стандарт доказування «баланс ймовірностей» чи «перевага доказів» не є просто припущенням, заснованим на здогадках або підозрах, він обов'язково має ґрунтуватися на певних доказах та їх оцінці судом.

57. Велика Палата Верховного Суду у пункті 81 постанови від 18 березня 2020 року у цивільній справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформулювала висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

58. Частина перша статті 400 ЦПК України визначаючи межі касаційного розгляду зокрема передбачає, що суд касаційної інстанції не вирішує питання про перевагу одних доказів над іншими.

59. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. постанову Великої Палати Верховного Суду

від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц).

60. У розглядуваній справі Верховним Судом не встановлено, що суди попередніх інстанцій будь-яким чином перешкоджали сторонам в реалізації їхніх процесуальних прав та обов'язків щодо надання доказів і доведення своїх вимог та заперечень.

61. Водночас Верховний Суд вважає обґрунтованим та належно вмотивованим саме висновок апеляційного суду щодо недоведеності заявленого факту про те, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 склались та існували у період з 01 січня 2017 року до 12 березня 2022 року усталені відносини, притаманні подружжю.

62. Формулюючи цей висновок апеляційний суд ретельно проаналізував надані докази та навів свою оцінку кожному з них та/або групам цих доказів.

63. Зокрема, досліджуючи письмові докази, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що накладні про надсилання позивачкою

ОСОБА_3 військової амуніції та інших речей, необхідних військовослужбовцю, не доводять заявленого факту, оскільки таке пересилання відбувалось у 2014-2015 роках та лише підтверджує доводи позивачки про її волонтерську діяльність.

64. Наданий на підтвердження позовних вимог акт обстеження від 10 серпня 2022 року № 175, в якому вказано про спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у період з 2016 року до 2022 року, фактично складений зі слів сусідів, частина з яких була допитана судом в якості свідків.

65. Посилання позивачки на те, що в обліковій картці до військового квитка ОСОБА_3 вона зазначена як дружина та зазначено її номер телефону апеляційний суд обґрунтовано відхилив з огляду на те, це не підтверджує факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як чоловіка та дружини. Крім того не відома дата внесення цих відомостей в облікову картку.

66. Долучені до матеріалів справи копії товарних чеків на придбання інструментів та будівельних матеріалів, які, за поясненнями позивачки, купувались ОСОБА_3 для будівництва власного будинку, не підтверджують тієї обставини, що для придбання цих товарів використовувались спільні кошти загиблого і ОСОБА_1 . Крім того, із частини квитанцій неможливо встановити кому вони видані.

67. Апеляційний суд також правильно звернув увагу, що незважаючи на стверджуваний позивачкою тривалий період проживання однією сім'єю (понад п'ять років), у справі відсутні докази особистого листування та спільні фотографії ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , а із наданих позивачкою судам трьох фотознімків ОСОБА_3 , на одному з них він зображений з матір'ю позивачки, а на двох інших - з собакою.

68. Оцінив апеляційний суд і показання свідків ОСОБА_9 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , вказавши на неможливість покладення їх в основу судового рішення без інших доказів, які підтверджують заявлені позовні вимоги. Суд звернув увагу, що цим особам, могли бути відомі поодинокі факти перебування ОСОБА_3 за місцем проживання позивачки та його допомогу по господарству, однак свідки не знали про взаємні права та обов'язки, наявність чи відсутність спільного бюджету ОСОБА_1 та

ОСОБА_3 .

69. При цьому матір загиблого військовослужбовця (відповідачка у справі) та свідки з її сторони заперечували, що ОСОБА_3 і позивачка мали відносини, притаманні подружжю.

70. З огляду на викладене необхідно визнати обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у близьких стосунках, спільна присутність у будинку позивачки та надання їй допомоги по господарству, періодичне проживання за однією адресою не підтверджують, що між ними склались та існували усталені відносини, притаманні подружжю.

71. Забезпечивши змагальний розгляд справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази, за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність факту спільного проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу у період з 01 січня 2017 року до 12 березня 2022 року.

72. Вирішення цієї справи у порядку позовного провадження у цивільному судочинстві узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23 (провадження № 14-40цс25).

73. Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17,

від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15, від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13, від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13,