18 березня 2026 року
м. Київ
справа № 569/11978/24
провадження № 61-5922св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Кременецький міський голова Смаглюк Андрій Миколайович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги Кременецького міського голови Смаглюка Андрія Миколайовичата представника Смаглюка Андрія Миколайовича - Лихого Богдана Петровича , на постанову Рівненського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року за результатами апеляційного перегляду рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 грудня 2024 рокуу складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Гордійчук С. О., Шимків С. С. та постанову Рівненського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року за результатами апеляційного перегляду додаткового рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Гордійчук С. О., Шимків С. С.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Кременецького міського голови Смаглюка А. М. про визнання протиправним та скасування розпорядження № 135-о від 06 червня 2024 року.
2. Позов обґрунтовував тим, що 06 червня 2024 року Кременецьким міським головою Смаглюком А. М. було прийняте розпорядження № 135-о, відповідно до якого на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, а саме за неналежне виконання обов'язків щодо дотримання умов контракту в частині невиконання вимог, передбачених підпунктами 1, 5, 7, 20, 25, 27 пункту 2.1 контракту від 22 листопада 2019 року з усіма додатковими угодами.
3. Зазначене порушення, як вбачається зі змісту розпорядження, полягало
у неналежному складанні та поданні звітності, зокрема звіту про виконання фінансового плану за І квартал 2024 року, поданого 09 травня 2024 року, який не відповідав Порядку складання, затвердження та контролю за виконанням фінансового плану комунальних некомерційних підприємств у галузі охорони здоров'я, що перебувають у комунальній власності Кременецької міської територіальної громади, затвердженому рішенням Кременецької міської ради
№ 5316 від 30 січня 2024 року.
4. На переконання позивача, вищевказане розпорядження є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки підставою для прийняття останнього стали наступні документи: доповідна записка від 23 травня 2024 року головного спеціаліста відділу з питань охорони здоров'я Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Кременецької міської ради Лепко А. В.; лист
від 27 травня 2024 року № 01-05/224 Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Кременецької міської ради; лист Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Кременецької міської ради від 06 червня 2024 року № 01-05/236 з додатками; лист-пояснення від 28 травня 2024 року
№ 917 директора комунального некомерційного підприємства «Кременецька опорна лікарня» (далі - КНП) ОСОБА_1 .
5. Згідно з пунктом 1 доповідної записки ОСОБА_1 не було виконано рішення власника в частині подання документів, наслідки виконання яких впливають на фінансовий стан КНП, тобто позивачем порушено пункт 2.5 рішення Кременецької міської ради №5316 від 30 січня 2024 року. Разом з тим, у рішенні Кременецької міської ради №5316 від 30 січня 2024 року відсутній пункт 2.5.
6. Водночас позивач зауважив, що у випадку, якщо припустити, що головний спеціаліст відділу з питань охорони здоров'я Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Кременецької міської ради Лепко А. В. у змісті доповідної записки мала на увазі пункт 2.5 Порядку, затвердженого рішенням Кременецької міської ради № 5316 від 30 січня 2024 року, то, на переконання позивача, вищевказаний пункт стосується вимог щодо складання фінансового плану, а не звіту про виконання фінансового плану. В той час, коли КНП готувала та подавала на затвердження фінансовий план на 2024 рік (жовтень 2023 року), рішення Кременцької міської ради № 5316 від 30 січня 2024 року не існувало,
а позивач ( ОСОБА_1 ), своєю чергою, не був керівником КНП.
7. Згідно з пунктом 2 доповідної записки форма подачі звіту про виконання фінансового плану підприємства не містить грифу «Погодження», як затверджено рішенням Кременецької міської ради № 5316 від 30 січня 2024 року, додаток 2 до Порядку складання, затвердження, внесення змін, звітування та контролю за виконанням фінансових планів закладів охорони здоров'я, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Рівне та діють
в організаційно-правовій формі комунальних некомерційних підприємств.
8. Разом з тим, рішенням Кременецької міської ради № 5316 від 30 січня
2024 року не було затверджено додаток 2 до Порядку складання, затвердження, внесення змін, звітування та контролю за виконанням фінансових планів закладів охорони здоров'я, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Рівне та діють в організаційно-правовій формі комунальних некомерційних підприємств.
9. Позивач зауважував, що додатком 2 до рішення Кременецької міської ради № 5316 від 30 січня 2024 року затверджено форму фінансового плану, а не звіту про виконання фінансового плану.
10. Також у пункті 2 доповідної записки обумовлено, що у поданій КНП формі фінансової звітності показники про податок на прибуток, витрати і збитки, вирахування з доходу, вибуття коштів, зменшення складових власного капіталу мають наводитись у дужках, а не зі знаком «-». Разом з тим, у доповідній записці не вказано, чому саме обумовлені показники мають наводитись у дужках, а не зі знаком «-».
11. Водночас, зауважив, що у випадку якщо припустити, що головний спеціаліст відділу з питань охорони здоров'я Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Кременецької міської ради Лепко А. В. мала на увазі вимоги пункту 5 Національного положення (стандарту) 1, то слід зазначити, що вони стосуються лише форми звітності, затвердженої обумовленим стандартом. Проте, КНП не складає та не подає звітність, визначену вказаним стандартом, оскільки є суб'єктом малого підприємництва, у зв'язку із чим складає та подає звітність, визначену Національним положенням (стандартом) 25, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 39 від 25 лютого 2000 року.
12. Вищевказаним стандартом чітко визначено, які саме показники наводяться у дужках. До них не належать показники, які були визначені КНП зі знаком «-»
у фінансовій звітності малого підприємства на 31 березня 2024 року.
13. Згідно з пунктом 3 доповідної записки звіт КНП поданий з порушеннями, а усі дані, зазначені у планових показниках, не відповідають показникам, які затверджено рішенням Кременецької міської ради № 5156 від 14 грудня
2023 року. Оскільки станом на момент подачі підприємством звіту про виконання фінансового плану за І квартал 2024 року відсутній змінений фінансовий план на відповідний період, вищевказані дані, які не затверджені радою, не мають ніяких законних підстав і суперечать прийнятому власником Порядку та чинному законодавству. Разом з тим, як зауважує позивач, такі доводи доповідної записки не відповідають дійсності.
14. На переконання позивача, згідно з пунктом 3.1 Порядку КНП має право звернутись до Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Кременецької міської ради з метою ініціювання внесення змін до фінансового плану. У силу вимог пункту 3.2 Порядку проект змін до фінансового плану разом з пояснювальною запискою про причини таких змін готується КНП і подається Управлінню соціального захисту населення та охорони здоров'я Кременецької міської ради не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
15. Проект змін було подано КНП до Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Кременецької міської ради 18 квітня 2024 року.
16. У відповідності до пункту 3.3 Порядку Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Кременецької міської ради протягом 10 робочих днів після надходження проекту змін до фінансового плану КНП розглядає їх згідно з вимогами, передбаченими Порядком. За результатами розгляду погоджує їх або відхиляє, про що повідомляє КНП у письмовій формі із зазначенням підстав такого відхилення. Оскільки Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Кременецької міської ради не відхилило проект змін до фінансового плану протягом зазначеного вище терміну та не повідомляло КНП про причини такого відхилення до дня подання підприємством звіту про виконання фінансового плану, КНП обґрунтовано вважала погодженим відповідний проект змін та подало звіт про виконання фінансового плану за І квартал 2024 року з урахуванням змін, що не були відхилені Управлінням соціального захисту населення та охорони здоров'я Кременецької міської ради.
17. Більше того, позивач зауважує, що не відповідають дійсності й суми, вказані у пункті 3 доповідної записки, зокрема доходи надавача за програмою медичних гарантій від Національної служби здоров'я України - 1 812 тис. грн, оскільки
у змісті звіту вказано 24 587 тис. грн; отримані відсотки по депозитах -
102,1 тис. грн, оскільки у звіті вказано 77,9 тис. грн. Також не відповідають дійсності й висновки доповідної записки щодо проведеного аналізу по заробітній платі, оскільки особа, яка проводила аналіз, не проаналізувала відмінності між фондом оплати праці штатних працівників (рядок 7050) та середньомісячними витратами на оплату праці штатних працівників (рядок 7030).
18. Так, відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 5 від 13 січня 2004 року, середньомісячні витрати на оплату праці штатних працівників, на відміну від фонду оплати праці, включають в себе витрати на оплату праці та суми обов'язкових відрахувань, у зв'язку з чим висновки відповідного аналізу щодо невідповідностей показників оплати праці були зроблені на невірному аналізі даних.
19. Згідно з пунктом 4 доповідної записки у пояснювальній записці відсутнє пояснення та обґрунтування відхилення від запланованого рівня доходів/витрат.
20. Разом з тим, у доповідній записці не зазначено, щодо якої саме пояснювальної записки зроблено відповідне застереження та яке саме відношення вона має до звіту про виконання фінансового плану за І квартал
2024 року.
21. Усі спростування висновків доповідної записки були наведені у листі КНП № 917 від 28 травня 2024 року, однак, не були жодним чином враховані міським головою при ухваленні спірного розпорядження про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
22. Підпунктом 1 пункту 2.1 укладеного із позивачем контракту, датованого
22 листопада 2019 року, передбачено, що директор зобов'язаний організувати належне виконання завдань, передбачених статутом, а також укладених договорів про медичне обслуговування населення.
23. Однак у спірному розпорядженні не конкретизовано, невиконання яких саме завдань чи виконання договорів не організував позивач.
24. Згідно з підпунктом 5 пункту 2.1 контракту позивач зобов'язаний готувати та подавати на затвердження Кременецької районної ради фінансовий план підприємства, ініціювати до нього зміни у випадку необхідності. Як випливає
з доповідної записки, зміни до фінансового плану були ініційовані позивачем та подані до органу управління підприємством згідно із встановленим Порядком.
25. У силу вимог підпункту 7 пункту 2.1 контракту позивач повинен подавати Кременецькій районній раді фінансовий звіт. Такий звіт також було надано позивачем, що вбачається зі змісту доповідної записки.
26. Відповідно до підпункту 20 пункту 2.1 контракту позивач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі виконувати нормативно-правові розпорядчі акти власника та органу управління.
27. Позивач зауважував, що він неухильно дотримується зазначених вимог контракту, а у спірному розпорядженні не зазначено, які самі нормативно-правові та розпорядчі акти і коли саме не були виконані ним.
28. За приписами підпункту 25 пункту 2.1 контракту на позивача також було покладено обов'язок виконувати інші завдання та обов'язки, встановлені єдиними кваліфікаційними вимогами та законодавством.
29. Позивач зазначав, що не порушив вищевказаних вимог контракту, оскільки протилежне не зазначено у змісті оспорюваного розпорядження.
30. Крім того, підпунктом 27 пункту 2.1 контракту визначено, що позивач повинен надавати органу управління на погодження, а власнику на затвердження плани розвитку підприємства та звіти про його виконання.
31. Разом із тим, ані у доповідній записці, ані у спірному розпорядженні не вказано, що позивач не подав на погодження та затвердження плани розвитку підприємства.
32. З урахуванням вищезазначеного, на переконання позивача, з його боку відсутні порушення хоча б одного з підпунктів 1, 5, 7, 20, 25 чи 27 пункту 2.1 контракту, що, своєю чергою, є підставою для визнання протиправним та скасування розпорядження № 135-о від 06 червня 2024 року, яким на нього було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції по суті позовних вимог
33. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 06 грудня
2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Кременецького міського голови від 06 червня 2024 року № 135-О «Про застосування дисциплінарного стягнення».
Стягнуто з Кременецького міського голови Смаглюка А. М. на користь
ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 1 211,20 грн.
34. Задовольняючи позовні вимоги та, як наслідок, визнаючи протиправним
і скасовуючи розпорядження Кременецького міського голови про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, міський суд мотивував своє рішення тим, що відповідачем як роботодавцем не було доведено факт порушення позивачем як директором КНП умов укладеного з ним контракту, що, своєю чергою, свідчить про відсутність правових підстав для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
35. Більше того, суд першої інстанції зауважив, що сам по собі факт наявності
у позивача, як директора КНП, обов'язку організувати належне ведення звітності, пересвідчитись у її достовірності та відповідності встановленій формі подання не свідчить про законність накладення дисциплінарного стягнення.
Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції
36. Додатковим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області
від 23 грудня 2024 року стягнуто з Кременецького міського голови
Смаглюка А. М. на користь ОСОБА_1 витрати, що будуть понесені ним на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 20 000,00 грн.
37. Задовольняючи вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення
у справі та стягуючи на користь позивача заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу, понесені у суді першої інстанції, міський суд мотивував своє рішення тим, що сторона позивача належними та допустимими доказами підтвердила розмір таких витрат.
Короткий зміст постанови апеляційного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по суті вирішення позовних вимог
38. Постановою Рівненського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року апеляційну скаргу представника Кременецього міського голови Смаглюка А. М. - Лихого Богдана Петровича , залишено без задоволення.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 грудня 2024 року залишено без змін.
39. Залишаючи апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції за результатами вирішення позовних вимог по суті без змін, апеляційний суд вважав обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо відсутності у діях позивача складу дисциплінарного проступку та, як наслідок, відсутності підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення
у вигляді догани.
40. Додатково колегія суддів зауважила, що сторона відповідача, обґрунтовуючи свою позицію щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, вдалася до надмірної деталізації обставин справи, що проявилося, зокрема, в акцентуванні уваги на неправильності застосованих КНП у звіті розділових знаків (використанні дужок () чи лапок «»), оцінці доказів, які не мають визначального значення для вирішення справи,
а також у переоцінці вже досліджених доказів, що, своєю чергою, знайшло відображення і в позиції сторони позивача щодо їх спростування.
Короткий зміст постанови апеляційного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції
41. Постановою Рівненського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року апеляційну скаргу представника Кременецького міського голови Смаглюка А. М. - Лихого Б. П., залишено без задоволення.
Додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 грудня 2024 року залишено без змін.
42. Залишаючи апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд вважав обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для відшкодування на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку із розглядом справи судом першої інстанції.
43. Водночас, апеляційний суд зауважив, що ані апеляційна скарга, ані додаткові пояснення представника відповідача не містять доводів на підтвердження неспівмірності заявленої до відшкодування суми фіксованого гонорару адвоката зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів справи, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю судових засідань та тривалістю розгляду справи.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
44. У травні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшли касаційні скарги Кременецького міського голови Смаглюка А. М. на постанови Рівненського апеляційного суду від 03 квітня 2025 рокута представника Смаглюка А. М. - Лихого Б. П. на постанови Рівненського апеляційного суду
від 03 квітня 2025 року у вказаній справі.
45. Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 08 травня 2025 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 569/11978/24 визначено Білоконь О. В., судді, які входять до складу колегії: Осіян О. М.,
Сакара Н. Ю.
46. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 23 липня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи та надано строк для подачі відзивів на касаційні скарги.
47. Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2025 року на підставі службової записки Секретаря Першої судової палати Луспеника Д. Д. призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Білоконь О. В.
48. Протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 листопада 2025 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 569/11978/24 визначено Сакару Н. Ю., судді, які входять до складу колегії:
Осіян О. М., Ступак О. В.
49. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
50. У касаційній скарзі Кременецький міський голова Смаглюк А. М. просить скасувати постанови Рівненського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року та передати справу повністю для продовження розгляду до Рівненського апеляційного суду.
51. Представник Смаглюка А. М. - Лихий Б. П. , своєю чергою, просить скасувати постанови Рівненського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року та передати справу повністю на новий розгляд до Рівненського апеляційного суду.
52. Підставою касаційного оскарження вказують неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 756/12798/18, від 12 лютого 2020 року у справі № 754/15156/15, від 26 серпня 2020 року у справі
№ 127/26237/17, від 24 жовтня 2019 року у справі № 824/238/19-а, від 14 листопада 2018 року у справі № 804/3583/17, від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17, від 18 вересня 2019 року у справі № 752/294/18, тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
53. Також заявники оскаржують судові рішення з передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав, зокрема зауважують на перегляд справи апеляційним судом за їх відсутності, а також встановлення апеляційним судом обставин справи на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої
статті 389 ЦПК України).
54. Зокрема вказують, що відповідно до ухвали від 01 квітня 2025 року судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 03 квітня 2025 року о 12:30 год, постановлено проводити в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи за участю представника ОСОБА_1 та представника Кременецького міського голови Смаглюка А. М. Тобто суд визначив, що учасники братимуть участь
у судовому засіданні в режимі відеоконференції та призначив розгляд справи на чітко визначені дату - 03 квітня 2025 року і час - 12:30 год.
55. Водночас, 03 квітня 2025 року судове засідання о 12:30 год, як це було визначено в ухвалі, не відбулося, а в системі «Захищений відеоконференцзв'язок з судом» за офіційним посиланням https://vkz.court.gov.ua/ було відсутнє будь-яке запрошення для приєднання до відеоконференції. Більше того, у зазначеній системі взагалі не було створено відповідної відеоконференції.
56. Про іншу дату, час і місце проведення судового засідання ані відповідача, ані його представника належним чином повідомлено не було, що унеможливило участь сторони відповідача у судовому засіданні.
57. Вищевказані обставини, на переконання заявників, є підставою для скасування оскаржуваних постанов суду апеляційної інстанції із направленням справи на новий розгляд.
58. Більше того, заявники вважають, що апеляційним судом було встановлено, зокрема, обставини того, що «… між позивачем та відповідачем склалися непрості відносини, зокрема пов'язані зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора КНП, яке визнано незаконним, і його поновлено на роботі; тривалим невиконанням рішення суду про поновлення на роботі та стягненням коштів за час невиконання рішення; стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу; оскарженням розпоряджень відповідача про застосування нових дисциплінарних стягнень, застосованих неодноразово після поновлення його на роботі у незначні проміжки часу».
59. Вищевказані обставини були покладені в основу оскаржуваної постанови за результатами перегляду рішення суду першої інстанції по суті, однак, на переконання заявників, вони не підтверджені належними та допустимими доказами, що також свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови Рівненського апеляційного суду.
60. Більше того, стороною відповідача було повністю, детально та обґрунтовано дотримано вимог статей 147-149 КЗпП України щодо правил і порядку застосування дисциплінарного стягнення. Зокрема, у матеріалах, на підставі яких застосовано дисциплінарне стягнення, а також у заявах по суті спору, поданих до суду першої інстанції, та в апеляційній скарзі у цій справі були враховані й належним чином викладені обставини, за яких позивачем було вчинено дисциплінарний проступок, що помилково не було враховано апеляційним судом.
61. Відтак, як зауважує заявник та його представник, оскаржувані постанови Рівненського апеляційного суду у справі, яка є предметом касаційного перегляду, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. При цьому заявник посилається на положення частини першої
статті 411 ЦПК України, відповідно до яких у разі порушення норм процесуального права, допущених апеляційним судом, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційні скарги
62. У серпні 2025 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 - адвоката Авдєєнка Владислава Валерійовича, на касаційні скарги,
у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг висновків апеляційного суду не спростовують.
63. На переконання адвоката Авдєєнка В. В., заявник касаційної скарги мав можливість довести правомірність накладення дисциплінарного стягнення, яке було предметом судового дослідження у межах цієї справи, а суди попередніх інстанцій надали належну оцінку відповідним доводам.
64. Щодо доводів касаційної скарги про розгляд справи апеляційним судом
у режимі відеоконференції за відсутності сторони відповідача, адвокат
Авдєєнко В. В. зауважує, що був присутній у судовому засіданні із використанням власних технічних засобів, що підтверджує наявність у суду технічної можливості провести таке судове засідання. Водночас, ризики неможливості участі
у відеоконференції представника відповідача покладаються на нього, а тому наведені у касаційній скарзі доводи не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних постанов суду апеляційної інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
65. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 листопада 2019 року між Кременецькою районною радою як власником та ОСОБА_1. як директором комунального некомерційного підприємства «Кременецька районна комунальна лікарня» Кременецької районної ради Тернопільської області укладено строковий трудовий договір (контракт) (далі - Контракт) (Т.1, а.с.13-16).
66. 21 січня 2021 року між директором КНП «Кременецька опорна лікарня» ОСОБА_1. та Кременецькою міською радою укладено Додаткову угоду до Строкового трудового договору (Контракту) від 22 листопада 2019 року, відповідно до якої замінено у всіх рядках, всіх відмінках слова КНП «Кременецька районна комунальна лікарня» на КНП «Кременецька опорна лікарня», слова «Кременецька районна рада» на «Кременецька міська рада» (Т.1, а.с.17).
67. 12 травня 2022 року між директором КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради ОСОБА_1. та Кременецькою міською радою укладено Додаткову угоду до Контракту від 22 листопада 2019 року (Т.1, а.с.5).
68. Зі змісту Контракту зі змінами вбачається, що його сторонами
є Кременецька міська рада та ОСОБА_1 , який, своєю чергою, як Директор КНП, підзвітний та підконтрольний останній.
69. Рішенням сесії Кременецької міської ради від 23 червня 2022 року № 3904 затверджено Статут КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради в новій редакції (надалі - Статут), за яким власником Підприємства
є Кременецька міська територіальна громада в особі органу, до сфери управління якого входить Підприємство - Кременецької міської ради. Керівник підприємства призначається на посаду і звільняється з неї за рішенням сесії Кременецької міської ради.
70. 06 червня 2024 року Кременецьким міським головою Смаглюком А. М. прийнято розпорядження №135-о про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни - неналежне виконання обов'язків щодо виконання умов контракту в частині невиконання вимог, передбачених пп. 1, 5, 7, 20, 25, 27 п. 2.1 контракту від 22 листопада
2019 року з усіма додатковими угодами, що полягає у неналежному складанні
і поданні звітності, у тому числі звіту про виконання фінансового плану за
І квартал 2024 року, який було подано 09 травня 2024 року, що не відповідає Порядку складання, затвердження та контролю за виконанням фінансового плану комунальних некомерційних підприємств в галузі охорони здоров'я, що перебувають у комунальній власності Кременецької міської територіальної громади, затвердженого рішенням Кременецької міської ради № 5316 від 30 січня 2024 року (Т.1, а.с.22-23).
71. Підставою для прийняття розпорядження стали наступні документи: доповідна записка від 23 травня 2024 року головного спеціаліста відділу
з питань охорони здоров'я Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Кременецької міської ради Лепко А. В.; лист від 27 травня
2024 року № 01-05/224 Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Кременецької міської ради; лист Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Кременецької міської ради від 06 червня
2024 року № 01-05/236 з додатками; лист-пояснення від 28 травня 2024 року
№ 917 директора КНП «Кременецька опорна лікарня» ОСОБА_1.
72. Відповідно до змісту доповідної записки від 23 травня 2024 року головного спеціаліста відділу з питань охорони здоров'я Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Кременецької міської ради Лепко А. В., директором КНП «Кременецька опорна лікарня» ОСОБА_1. було вчинено ряд порушень, одним з яких було неналежне складення та подання звітності та порушено форми подання звітності, в тому числі Звіту про виконання фінансового плану за І квартал 2024 року, який було подано 09 травня 2024 року, що не відповідає Порядку складання, затвердження та контролю за виконанням фінансового плану комунальних некомерційних підприємств в галузі охорони здоров'я, що перебувають у комунальній власності Кременецької міської територіальної громади, затвердженого рішенням сесії Кременецької міської ради від 30 січня 2024 року № 5316 (Т.1, а.с.20 (зворот)-21).
73. У зв'язку із відображеними у змісті доповідної записки порушеннями директора КНП «Кременецька опорна лікарня» Управлінням соціального захисту населення та охорони здоров'я Кременецької міської ради на адресу Кременецького міського голови було надіслано лист від 27 травня 2024 року
№ 01-05/224 з інформацією про виявлені порушення, до якого додано доповідну записку і відповідні документи (Т.1, а.с.62).
74. 29 травня 2024 року на виконання наказу Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Кременецької міської ради директором КНП «Кременецька опорна лікарня» ОСОБА_1. було надано лист-пояснення
від 28 травня 2024 року вихідний № 917, у змісті якого він зазначив про відсутність звіту в додатках до рішення сесії Кременецької міської ради від 30 січня 2024 року № 5316, а також зауважив, що вважає необґрунтованими висновки щодо невідповідності звіту на момент подання показникам фінансового плану, і вказав на усунення технічних помилок у звіті на виконання листа Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Кременецької міської ради від 23 травня 2024 року № 01-05/661 (Т.1, а.с.18-19).
75. Допитана Рівненським міським судом Рівненської області у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , заступник директора з правових питань КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради, вказала на наявність затвердженого Кременецькою міською радою Порядку подання, розгляду, затвердження та внесення змін до фінансового плану, відповідно до якого КНП має право подавати до уповноваженого органу, а саме Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Кременецької міської ради зміни до фінансового плану. З урахуванням вищезазначеного КНП подало зміни до фінансового плану, який складався на 2024 рік і затверджувався в кінці
2023 року. Відповідні зміни були надіслані до Управління 18 квітня 2024 року та КНП очікувало на результат.
76. Не отримавши повідомлення від органу, який розглядав відповідні зміни,
у зв'язку зі спливом термінів, КНП підготувало звіт по фінансовому плані за
І квартал та подало його 09 травня 2024 року із врахуванням змін, які були подані попередньо.
77. Зазначила, що 19 лютого лікарні було доведено до відома саме рішення про затвердження Порядку, яке містило два додатки, а саме положення та форму фінансової звітності. Також вказала, що бухгалтерія, яка безпосередньо займається питанням заповнення звітності, враховуючи, що вони не мали затвердженої форми звітності, зателефонували в управління запитати, яким чином вони мають звітувати. Оскільки бухгалтер була новою особою, яка вперше стикнулася з питанням подання звітності про виконання фінансового плану, їй повідомили, що звіт розміщено на сайті. Однак на сайті вона не знайшла такого звіту, а тому завантажила звіт довільної форми, оскільки вважала, що всі комунальні підприємства користуються такою формою звіту.
78. Зазначила, що готує і формує звітність бухгалтерія і головний бухгалтер, відповідальний за ці питання. Готовий звіт, своєю чергою, подається на підпис директорові, щоб він міг його подати уповноваженому органу.
79. Допитана Рівненським міським судом Рівненської області у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , головний бухгалтер КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради, зазначила, що взяла довільну форму фінансового звіту, оскільки вона телефонувала в Управління, де їй повідомили, що звіт знаходиться за посиланням. Однак за посиланням нічого не було, а тому вона взяла з інтернету перший звіт, який їй попався, і такий подала. Вказала, що все належно було подано. До дисциплінарної відповідальності за неправильність складання звіту вона не притягувалася.
Позиція Верховного Суду
80. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
81. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
82. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених
у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
83. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
84. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
85. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню
з огляду на наступне.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
86. Як убачається зі змісту касаційних скарг, їх доводи здебільшого зводяться до тверджень про незабезпечення участі відповідача у судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції.
87. Вищезазначені доводи, на переконання колегії суддів, є обґрунтованими
з огляду на таке.
88. Як встановлено колегією суддів із матеріалів справи, ухвалою Рівненського апеляційного суду від 10 березня 2025 року заяву представника Смаглюка А. С. - Лихого Б. П. про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції було задоволено. Ухвалено проводити засідання, призначене на 13 березня 2025 року, у режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку (Т.3, а.с.31).
89. Аналогічним право скористався також представник позивача - адвокат Авдєєнко В. В. (Т.3, а.с.46).
90. Судове засідання, призначене на 13 березня 2025 року, не відбулось, про що свідчить довідка, складена секретарем судових засідань Рівненського апеляційного суду 13 березня 2025 року. Розгляд справи відкладено на 03 квітня 2025 року об 12:30 год (Т.3, а.с.41).
91. Ухвалами Рівненського апеляційного суду від 01 квітня 2025 року заяви представника Смаглюка А. С. - Лихого Б. П. та представника ОСОБА_1 - адвоката Авдєєнка В. В. про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції було задоволено. Ухвалено проводити засідання, призначене на 03 квітня 2025 року об 12:30 год, у режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за участі представника ОСОБА_1 та Кременецького міського голови Смаглюка А. М. (Т.3, а.с.50-51).
92. Апеляційним судом здійснювалось повідомлення заявника про дату та час судового засідання (Т.3, а.с.23).
93. 03 квітня 2025 року відбулося судове засідання у суді апеляційної інстанції, яке розпочалося з запізненням об 13 год 15 хв. Згідно з протоколом судового засідання в режимі конференції № 4312735 Рівненський апеляційний суд запрошував представника ОСОБА_1 - адвоката Авдєєнка В. В. до участі у розгляді справи в режимі відеоконференції, останній був авторизований за КЕП (ЕЦП).
94. Відомостей про здійснення запрошення учасника справи Смаглюка А. М. або його представника протокол судового засідання в режимі конференції
№ 4312735 не містить (Т.3, а.с.54).
95. У контексті встановлених обставин колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
96. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 ЦПК України).
97. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом
і судом.
98. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
99. Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість брати участь
в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (рішення ЄСПЛ у справі Trudov v. Russia, № 43330/09, § 25, 27, від 13 грудня
2011 року).
100. Перелік прав та обов'язків учасників справи закріплено статтею 43 ЦПК України, відповідно до змісту пункту 2 частини першої якої передбачено право учасників справи брати участь в судових засіданнях.
101. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій
у разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням (стаття 366 ЦПК України).
102. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу (частина третя статті 368 ЦПК України).
103. Право на участь у судовому засіданні закріплено у статті 212 ЦПК України, відповідно до змісту частини першої якої учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
104. Відповідно до частини четвертої статті 212 ЦПК України учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі відсутності в учасника справи, його представника засобів електронної ідентифікації, передбачених абзацом першим цієї частини, ідентифікація такої особи здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
105. Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку
і встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.
Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов'язки.
Відеоконференція, в якій беруть участь учасники судового процесу, їх представники, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції долучаються до матеріалів справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина сьома, восьма, дев'ята статті 212 ЦПК України).
106. Порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя, зокрема, підсистеми відеоконференцзв'язку унормовано Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення).
107. Відповідно до пункту 49 Положення для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв'язку, для роботи із системою відеоконференцзв'язку.
108. Пункт 51 Положення встановлює, що у разі проведення судового засідання в режимі відеоконференції секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання.
109. Для забезпечення належної організації роботи судів в ході фіксування судових засідань, встановлення рекомендацій та єдиних підходів до використання судами технічних засобів фіксування судового засідання, а також узагальнення правових норм щодо порядку фіксування судових засідань розроблена Інструкція щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 06 червня 2022 року № 156 (далі - Інструкція).
110. Пункт 6 розділу І «Загальні положення» Інструкції встановлено, що фіксування судового засідання здійснюється за допомогою наявних в судах технічних засобів відео- та (або) звукозапису з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі, для цілей цієї Інструкції - підсистема відеоконференцзв'язку).
111. Відповідно до підпункту 5.3 пункту 5 розділу ІІ «Створення технічного запису судового засідання засобами підсистеми відеоконференцзв'язку» Інструкції після автентифікації в підсистемі відеоконференцзв'язку секретарю судового засідання необхідно відповідно до вимог Інструкції користувача у випадку проведення судового засідання в режимі відеоконференції створити конференцію та запросити до неї учасників процесу, які прийматимуть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. В такому разі можливо буде здійснювати запис як учасників судового процесу, що знаходяться в залі судового засідання, так і тих, що прийматимуть участь у засіданні в режимі відеоконференції.
112. На вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua розміщена Інструкція для організатора конференції (суду), за змістом якої деталізовано дії організатора конференції в процесі додавання учасників конференції (зокрема, їх пошуку та запрошення).
113. Комплексний аналіз наведеного дає підстави для висновку, що у разі проведення судового засідання в режимі відеоконференції обов'язковими
є ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічна фіксація судового засідання засобами ЄСІТС.
114. Водночас порядок фіксування судового засідання, що проводиться в режимі відеоконференції, передбачає обов'язок секретаря судового засідання здійснити запрошення учасника справи до створеної конференції для його участі у такому засіданні.
115. Функціонал підсистеми відеоконференцзв'язку дає можливість належним чином відобразити у протоколі (журналі) судового засідання, зокрема, обставини неявки учасника справи, який виявив бажання брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, або настання обставин, визначених частиною п'ятою статті 212 ЦПК України.
116. Відтак, саме на секретаря судового засідання покладено обов'язок щодо направлення запрошення учаснику справи для приєднання до судового засідання, призначеного до розгляду в режимі відеоконференції, оскільки можливість самостійного приєднання в учасника справи відсутня.
117. При призначенні усного слухання справи суд зобов'язаний забезпечити право учасників справи брати участь в судових засіданнях, що є елементом гласності і відкритості судового процесу як однією із основних засад судочинства. Складовою забезпечення цього права є участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Участь
у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду
є правом учасників справи, у задоволенні відповідної заяви учасника справи суд може відмовити лише за відсутності у суді відповідної технічної можливості, таке право учасника справи є безумовним, у тому числі з використанням власних технічних засобів (постанова Верховного Суду від 09 серпня 2023 року в справі
№ 161/10117/21).
118. Згідно з частиною першою статті 58 ЦК України сторона, третя особа,
а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
119. Відтак, за встановлених у справі обставин 03 квітня 2025 року Рівненський апеляційний суд всупереч постановлених ухвал від 10 березня 2025 року та
01 квітня 2025 року про задоволення клопотань, зокрема, сторони відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, розглянув справу за відсутності як відповідача, так і його представника.
120. Вищевказане свідчить про те, що судом апеляційної інстанції фактично не було враховано приписи частини третьої статті 223 ЦПК України, а саме те, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи
у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
121. Заявник та його представник у своїх касаційних скаргах стверджують, що вони були позбавлені можливості брати участь у судовому засіданні
у Рівненському апеляційному суді, що призначеному на 03 квітня 2025 року. Зазначають, що 03 квітня 2025 року судове засідання о 12:30 год, як це було визначено в ухвалі, не відбулося, а в системі «Захищений відеоконференцзв'язок з судом» за офіційним посиланням https://vkz.court.gov.ua/ було відсутнє будь-яке запрошення для приєднання до відеоконференції. Більше того, у зазначеній системі взагалі не було створено відповідної відеоконференції.
122. Заявник вказує, що неодноразово телефонував до Рівненського апеляційного суду з метою повідомлення про намір брати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
123. Враховуючи вищенаведене, а також те, що протокол судового засідання
в режимі відеоконференції містить відомості про запрошення до участі у справі виключно представника позивача - Авдєєнка В. В., проте не містить жодних відомостей щодо запрошення Смаглюка А. М. , або його представника, оскаржувані постанови Рівненського апеляційного суду не можна вважати законними
й обґрунтованим.
124. Подібних за змістом висновків щодо порушення права учасника справи на доступ до суду у зв'язку з незабезпеченням можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції дійшов Верховний Суд у змісті постанови
від 30 листопада 2023 року у справі № 607/7742/23 (адміністративне провадження № К/990/25587/23)
125. На переконання колегії суддів, суд апеляційної інстанції не забезпечив відповідачу можливість брати участь у судовому засіданні у цій справі, що
є порушенням права на доступ до правосуддя та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таке порушення створило перешкоди заявнику у належному користуванні процесуальними правами, передбаченими нормами ЦПК України, та призвело до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.
126. Відтак, оскільки Рівненський апеляційний суд фактично не забезпечив Смаглюку А. М. реалізацію права на доступ до суду, останній був позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні та надавати пояснення у справі.
127. Зазначені порушення призвели до позбавлення відповідача можливості реалізувати свої процесуальні права як учасника справи та представляти власні інтереси у суді в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого і публічного судового розгляду, що, своєю чергою, перешкодило належному використанню процесуальних прав, передбачених статтею 43 ЦПК України.
128. Аналогічних висновків щодо порушення прав учасника справи шляхом незабезпечення можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції дійшов Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2026 року
у справі № 210/7015/19 (провадження № 61-15522св25), висновки якої, згідно
з частиною третьою статті 400 ЦПК України, підлягають врахуванню під час касаційного перегляду справи.
129. З урахуванням вищевикладеного, на переконання колегії суддів, підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом п'ятим частини першої
статті 411 ЦПК України, а саме апеляційний перегляд справи за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, знайшла своє підтвердження за наслідками касаційного перегляду справи, а відтак оскаржувані постанови суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
130. При цьому, оскільки суд касаційної інстанції встановив порушення апеляційним судом норм процесуального права під час апеляційного перегляду справи, підстав для надання оцінки висновкам судів попередніх інстанцій по суті вирішення спору немає.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
131. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
132. Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
133. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта
статті 411 ЦПК України).
134. Таким чином, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, оскільки фактично не забезпечив його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, незважаючи на наявність ухвали про проведення такого засідання з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 403, 409, 411 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційні скарги Кременецького міського голови Смаглюка Андрія Миколайовичата представника Смаглюка Андрія Миколайовича - Лихого Богдана Петровича , задовольнити.
2. Постанову Рівненського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року за результатами апеляційного перегляду рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 грудня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року за результатами апеляційного перегляду додаткового рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 грудня 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Сердюк В. В. Шипович