31 березня 2026 року
м. Київ
Справа № 924/871/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Власова Ю. Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05 березня 2026 року (колегія суддів у складі: головуюча Бучинська Г.Б., судді: Гудак А.В., Василишин А.Р.)
у справі №924/871/25
за позовом Управління поліції охорони в Тернопільській області
до Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 ,
про визнання недійсним та скасування рішення,
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02 грудня 2025 року у справі №924/871/25 відмовлено у задоволенні позову Управління поліції охорони в Тернопільській області про визнання недійсним та скасування рішення Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Територіальне відділення АМК України).
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05 березня 2026 року у справі №924/871/25 рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким визнано недійсним та скасовано рішення Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25 липня 2025 року №72/85-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №72/15-25.
26 березня 2026 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Верховний Суд, Суд) через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Територіального відділення АМК України, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05 березня 2026 року у справі №924/871/25, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 02 грудня 2025 року у справі №924/871/25 залишити без змін. Судові витрати покласти на Управління поліції охорони в Тернопільській області.
В системі «Електронний суд» документ сформований 26 березня 2026 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 березня 2026 року для розгляду зазначеної касаційної скарги у справі визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т. М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Вимоги до форми і змісту касаційної скарги встановлено статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Пункт 3 частини другої статті 290 ГПК України передбачає, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Учасником справи №924/871/25, крім сторін, також є третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , однак у касаційній скарзі скаржник не зазначив її, місце її проживання або перебування, а в порушення приписів статті 291 ГПК України не надав суду доказів надсилання третій особі копії цієї скарги і доданих до неї документів.
Відповідно до абзацу 1 пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з абзацом 1 частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У касаційній скарзі зазначено, що Територіальне відділення АМК України подало касаційну скаргу з підстав, встановлених пунктами 1, 3 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що згідно із абзацом 2 пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
При цьому, посилаючись на підставу, передбачену пунктом 3 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник має зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Скаржник, пославшись на пункт 3 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначив про неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що полягає у неправильному тлумаченні пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», стосовно чого відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах. Водночас на неправильне застування цієї ж норми права скаржник посилається і в обґрунтування підстави, передбаченої пунктом 1 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України, вказавши, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду стосовно застосування положень цієї норми.
Оскільки наведені обґрунтування не узгоджуються одне з одним, касаційна скарга потребує уточнень в частині визначення підстави касаційного оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 05 березня 2026 року стосовно застосування приписів пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
З огляду на викладене, касаційна скарга Територіального відділення АМК України на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05 березня 2026 року оформлена із порушеннями вимог пунктів 3 і 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Територіального відділення АМК України на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05 березня 2026 року у справі №924/871/25 без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України та надати скаржникові строк для усунення недоліків, а саме:
1) зазначити ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, її місце проживання чи перебування;
2) подати уточнення касаційної скарги, в якій зазначити підставу (пункт 1 чи 3 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України) оскарження постанови апеляційного господарського суду в частині застосування положень пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Також, на виконання приписів статті 291 ГПК України скаржнику слід надіслати копію касаційної скарги, доданих до неї документів, а також матеріали усунення недоліків третій особі, докази про що надати Суду.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05 березня 2026 року у справі №924/871/25 залишити без руху.
2. Надати Південно-західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему «Електронний суд» або засобами поштового зв'язку на адресу: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Південно-західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Ю. Л. Власов