24 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/712/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянувши касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 (колегія суддів Руденко М. А., Барсук Б. А., Пономаренко Є. Ю.) у справі
за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест КМБ-3»
про стягнення 2 471 565,00 грн
(у судове засідання з'явився представник позивача Ракоїд М. Ю.),
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області звернулась до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Трест КМБ-3» (далі - ТОВ «Трест КМБ-3») про стягнення 2 471 565,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.08.2023 між службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, як замовником, та ТОВ «Трест КМБ-3», як підрядником (далі також виконавець), укладено договір № 6К-23 про закупівлю робіт з капітального ремонту адміністративної будівлі за адресою: смт. Бородянка, вул. Центральна, 331 Бучанського району Київської області (далі - договір), на виконання якого замовником було сплачено підряднику 7 916 700,00 грн попередньої оплати (згідно платіжної інструкції № 1 від 27.09.2023; дата виконання платежу - 28.09.2023), яка, за твердженням позивача, мала бути використана (погашена) або повернута підрядником на рахунок замовника в строк до 28.02.2024 (не пізніше 5-ти місяців з дати отримання підрядником попередньої оплати згідно додаткової угоди № 5 від 27.12.2023 до договору), а оскільки відповідач 30.05.2024 частково повернув попередню оплату у розмірі 3 157,84 грн та не використав (не погасив) решту суми авансу на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), то позивач просив стягнути з відповідача 2 471 557,11 грн неустойки нарахованої:
- на підставі пункту 16.2 договору у розмірі 0,5 % від 7 916 700,00 грн невикористаної попередньої оплати за кожен день затримки такого повернення з 29.02.2024 до 28.04.2024;
- на підставі пункту 16.2 договору, в редакції додаткової угоди № 5.1 від 29.04.2024 до договору, в розмірі 0,01 % від 7 916 700,00 грн невикористаної попередньої оплати за кожен день затримки такого повернення з 29.04.2024 до 29.05.2024;
- на підставі пункту 16.2 договору, в редакції додаткової угоди № 5.1 від 29.04.2024 до договору, в розмірі 0,01 % від 7 913 542,16 грн невикористаної попередньої оплати за кожен день затримки такого повернення з 30.05.2024 до 28.08.2024.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 11.08.2023 між службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, як замовником, та ТОВ «Трест КМБ-3», як підрядником (далі також виконавець), укладено договір № 6К-23 про закупівлю робіт з капітального ремонту адміністративної будівлі за адресою: смт. Бородянка, вул. Центральна, 331 Бучанського району Київської області (далі - договір; долучений до позовної заяви в електронній формі), за умовами якого виконавець зобов'язався відповідно до проєктної документації, умов цього договору та вимог законодавства власними силами та/або залученими силами виконати роботи: «Капітальний ремонт адміністративної будівлі за адресою: смт. Бородянка, вул. Центральна, 331 Бучанського району Київської області» (згідно коду ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)» (далі - роботи), а замовник прийняти та оплатити роботи в порядку та на умовах, передбачених даним договором за об'єктом робіт, зазначеним у пункті 1.2 цього договору.
Відповідно до п. 1.2 договору об'єктом є адміністративна будівля за адресою: смт. Бородянка, вул. Центральна, 331 Бучанського району Київської області. Місце розташування об'єкта: смт. Бородянка, вул. Центральна, 331 Бучанського району Київської області (далі - об'єкт). Виконавець здійснює виконання робіт в строки, передбачені календарним графіком виконання робіт (додаток № 2 до даного договору), в повному обсязі, передбаченому проєктною документацією та тендерною документацією, до повної готовності об'єкту внаслідок завершення робіт та прийняття його в експлуатацію.
Виконавець підтверджує, що належним чином оцінив та розрахував договірну ціну, при поданні своєї тендерної пропозиції, за якою визначено ціну за цим договором та яка не може переглядатись за виключенням випадків, визначених законодавством України. Виконавець підтверджує, що укладення та виконання ним цього договору не суперечить нормам чинного законодавства України та відповідає його вимогам (зокрема, щодо отримання всіх необхідних дозволів та погоджень), а також підтверджує те, що укладання та виконання ним цього договору не суперечить положенням його установчих документів. Виконавець підтверджує, що він має всі необхідні дозволи (ліцензії, сертифікати), які вимагаються законодавством України для виконання ним своїх обов'язків за цим договором. Виконавець підтверджує, що, розуміє, всі вимоги замовника щодо строків, якості та обсягу робіт. Ціна робіт, вказана в розділі 3 цього договору, включає повний обсяг робіт. Виконавець не вправі виконувати будь-які додаткові роботи, не передбачені цим договором та додатками до нього без узгодження та їх належного оформлення з замовником відповідно до чинного законодавства (п.п. 1.3, 1.4, 1.5 договору).
Пунктом 2.1 договору визначено, що виконавець приступає до виконання робіт за договором протягом 3-ох днів з дня підписання договору при наявності дозвільної документації (за потреби) згідно чинного законодавства та незалежно від отримання авансу.
Згідно з п. 2.5 договору строки, початок та закінчення робіт, види, послідовність та етапи виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який з невід'ємною частиною договору (додаток № 2 до даного договору).
Зі змісту п. 2.7 договору вбачається, що сторони мають право переглянути строки виконання робіт із обов'язковим внесенням відповідних змін у договір, шляхом укладання додаткових угод, зокрема, у разі внесення суттєвих змін до проєктної документації, якщо це безпосередньо тягне за собою збільшення обсягів виконання робіт. Рішення про перегляд строків оформлюється додатковою угодою про внесення змін до договору з одночасним внесенням змін у календарний графік виконання робіт.
Відповідно до п. 3.1 договору ціна договору визначається на підставі договірної ціни (додаток № 1 до договору) і становить: 26 392 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 4 398 666,67 грн. Договірна ціна є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною (додаток № 1 до даного договору). Договірна ціна за цим договором визначається сторонами як тверда.
За умовами п. 3.3 договору закупівлю обладнання та матеріалів, необхідних для виконання робіт, здійснює виконавець, з урахуванням заборон визначених пп. 4.4.15 даного договору.
Відповідно до п. 4.1 договору замовник має право, зокрема, вносити зміни у проєктну документацію до початку робіт або під час їх виконання в установленому порядку (пп. 4.1.3 договору).
Згідно п. 4.2 договору замовник зобов'язаний, зокрема, надати виконавцю доступ до об'єкту та проєктну документацію відповідно до договору (пп. 4.2.1); прийняти від виконавця в установленому порядку виконані роботи та оплатити їх у разі прийняття (пп. 4.2.2 договору).
За умовами п. 4.4 виконавець зобов'язаний, зокрема, отримати від замовника до початку виконання робіт дозвільну та проєктну документацію в порядку визначеному цим договором (пп. 4.4.18 договору); здійснювати за свій рахунок матеріально-технічне забезпечення виконання робіт; здійснювати замовлення, приймання, розвантаження, постачання, складування, зберігання, подачу до місця виконання підрядних робіт необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, інженерного обладнання, устаткування; нести ризики їх випадкової втрати і випадкового пошкодження до моменту здачі об'єкта в експлуатацію (пп. 4.4.28 договору).
Відповідно до п. 6.1 договору забезпечення робіт проєктною документацією покладається на замовника із урахуванням положень загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) № 668 від 01.08.2005, інших нормативних документів та цього договору.
Замовник має право вносити зміни в проєктну документацію. Виконавець може надавати замовнику пропозиції щодо поліпшення проєктних рішень. Замовник розглядає і надає відповідь виконавцю протягом 5-ти робочих днів з дня одержання пропозицій (п.п. 6.2, 6.3 договору).
Згідно п. 6.4 договору виконавець зобов'язаний до початку виконання робіт перевірити проєктну документацію на об'єкт, її комплектність та відповідність установленим вимогам. У разі виявлення невідповідності проєктної документації установленим вимогам виконавець протягом 3-ох днів повідомляє про це замовника.
Зі змісту п. 9.1 договору вбачається, що замовник передає, а виконавець зобов'язується прийняти за актом прийому-передачі супроводжувальну документацію на об'єкт протягом 3-ох робочих днів з дня набрання чинності даним договором.
Порядок та строки фінансування за цим договором визначаються чинними нормативно-правовими актами України, умовами цього договору та узгодженим сторонами протоколом погодження договірної ціни (додаток № 3), який є невід'ємною частиною цього договору. Роботи виконуються та фінансуються за рахунок бюджетних коштів передбачених у державному бюджеті та/або інших джерел не заборонених законодавством (п.п. 11.1, 11.5 договору).
Зі змісту п. 12.1 договору вбачається, що оплата за роботи відбувається шляхом поточних платежів. Проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми № КБ-3) та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання. Акти приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми № КБ-3), акти приймання-передачі обладнання підписуються замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів. Виконавець надає разом із формами №№ КБ-2в, КБ-3 (у 2-х примірниках) замовнику в паперовому і електронному вигляді (в машинозчитувальному форматі) документи, що підтверджують виконання робіт, всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріали, паспорти на конструкції та обладнання, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження, та ін.), відомість ресурсів, яка підписана головним бухгалтером або керівником підприємства та завірена печаткою (за наявності), а також реєстр накладних застосованих матеріалів і устаткування із зазначенням вартості, завірений підписом керівника і печаткою (за наявності).
Акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат приймаються замовником по мірі виконання робіт з урахуванням календарного графіку виконання робіт (пп. 12.1.1 договору).
Оплата робіт здійснюється у межах одержаних коштів на казначейський рахунок замовника шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця упродовж 20-ти робочих днів з дати підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання. Грошові кошти перераховуються в Національній валюті України (пп. 12.1.2 договору).
За умовами п. 12.2 договору вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначаються із урахуванням обсягів виконаних робіт, по усіх складових вартості робіт, розрахованих у договірній ціні, підтверджених відповідними документами.
У пункті 12.7 договору визначено, що замовник має право здійснювати попередню оплату з урахуванням вимог постанови КМУ № 1070 від 04.12.2019 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», в розмірі та на строк визначених в належним чином оформленому рішенні Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, лише щодо робіт, надання яких здійснюється протягом поточного бюджетного періоду.
Згідно п. 12.8 договору попередня оплата здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей визначених даним договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Склад і обсяги додаткових робіт/витрат, необхідність виконання яких виникає в процесі будівництва, фіксуються трьох/чотиристороннім актом або протоколом виробничої наради, що підписується замовником, замовником на проєктування, підрядником та генеральним проєктувальником та внесенням відповідних змін/доповнень/уточнень до проєктно-кошторисної документації із зазначенням причин, що привели до виникнення таких робіт: введення удосконалень/зміна стандартів і норм/додаткові вимоги замовника/усунення помилок, згідно ДСТУ Б А.2.4-4:2009 «Основні вимоги до проєктної та робочої документації». Відомості обсягів (при ремонті - дефектний акт) на додаткові роботи/витрати затверджується замовником на проєктування і направляється генеральному проєктувальнику для складання відповідного коригуючого кошторису/розрахунку. Відомість обсягів (при ремонті - дефектний акт) на додаткові роботи/витрати та складені на її основі кошториси/розрахунки направляються замовнику, який погоджує джерело фінансування (інфляція, економія за складовими прямих чи «непрямих» витрат) на виконання даних робіт/витрат в межах договірної ціни (додаток № 1, який є невід'ємною частиною цього договору) або за іншими статтями витрат замовника по об'єкту (додаток № 3, який є невід'ємною частиною цього договору). Підрядник зобов'язаний попередити замовника про виникнення потреби в додаткових роботах/витратах, погодити обсяги та джерело фінансування виключно до початку виконання робіт або понесення додаткових витрат. Якщо підрядник виконав роботу або виникли додаткові витрати, без оформлення належним чином документів, додаткові роботи/витрати, понесені ним, не відшкодовуються (п. 12.9 договору).
Відповідно до п. 13.1 договору роботи виконуються підрядником і приймаються замовником згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток № 2 до даного договору) та відповідно до умов цього договору. Про закінчення робіт підрядник письмово повідомляє замовника.
У пункті 13.2 договору визначено, що по мірі виконання робіт, але не пізніше як протягом 15-ти робочих днів після закінчення терміну виконання робіт, визначеного в календарному графіку виконання робіт, підрядник передає замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3. Зобов'язання по складанню усіх необхідних актів та довідок покладається на виконавця.
Згідно п. 13.3 договору замовник протягом 10-ти робочих днів з дати отримання документів, зазначених у п. 13.2 цього договору, повертає виконавцю підписаний екземпляр або надає йому письмову мотивовану відмову від приймання виконаних робіт. Усунення недоліків підрядник здійснює власними силами та за власний рахунок. Після усунення підрядником в повному обсязі недоліків та за відсутності зауважень, замовник підписує вищезазначені документи.
Зі змісту п. 13.4 договору вбачається, що до документів, визначених у п. 13.2 цього договору, додається виконавча документація, завірені підрядником копії документів (накладні, рахунки, сертифікати тощо), які підтверджують вартість та якість придбаних та використаних матеріалів, виробів і конструкцій для виконання робіт.
Відповідно п. 13.5 договору приймання-передача завершених робіт проводиться у порядку, встановленому загальними умовами, іншими нормативними актами та цим договором.
Якщо нормативними актами та чинними будівельними нормами та правилами передбачено проведення попередніх випробувань закінчених робіт або таке випробування викликане характером цих робіт, їх приймання-передача проводиться при забезпеченні виконавцем позитивного результату попереднього випробування (пп. 13.5.1 договору).
За умовами п. 13.6 договору датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником.
Згідно п. 13.7 договору після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі завершених робіт замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання. Приймання прихованих робіт, перевірка їх якості здійснюється у порядку, визначеному цим договором. Приймання прихованих робіт проводиться замовником в наступному порядку:
- підрядник в письмовій формі повідомляє представника замовника, інженера-консультанта/фахівця (в разі залучення/призначення), відповідального за технічний нагляд, за два робочі дні до початку прийняття останнім окремих відповідальних конструкцій та прихованих робіт по мірі їх готовності (пп. 13.7.1 договору);
- готовність прихованих робіт, які приймаються, підтверджується підписанням замовником, інженером-консультантом/фахівцем (в разі залучення/призначення), особами, що здійснюють технічний та авторський нагляд, підрядником актів прийняття відповідних конструкцій та/або актів прийняття прихованих робіт (пп. 13.7.2 договору);
- роботи, виконані підрядником згідно з актами прийняття відповідних конструкцій та/або актами прийняття прихованих робіт, складених без дотримання вимог пп. 13.7.2 договору, не підлягають оплаті (пп. 13.7.3 договору).
У п. 13.8 договору зазначено, що за результатами виконання робіт у повному обсязі підрядником, протягом 10-ти робочих днів з дня підписання сторонами форми № КБ-2в та форми № КБ-3 за останнім видом робіт складається і подається для підписання замовнику акт про виконані роботи в повному обсязі, з урахуванням виконання всіх видів робіт, передбачених календарним графіком виконання робіт.
За порушення зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність та врегульовують спори відповідно до законодавства та умов договору (п. 16.1 договору).
Зі змісту абз. 5 п. 16.2 договору вбачається, що у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань за договором виконавець сплачує замовнику штрафні санкції, а саме:
- за порушення виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, виконавець за користування грошовими коштами замовника сплачує неустойку в розмірі 0,5 % від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ), що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення.
Згідно з п.п. 19.1, 19.4 договору він вважається укладеним і набирає чинності після підписання сторонами та діє до 31.12.2023, а у частині виконання зобов'язань сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Строк дії договору може бути продовжений за взаємною згодою сторін на умовах даного договору.
Додатком № 1 до договору сторонами погоджена договірна ціна на «Капітальний ремонт адміністративної будівлі за адресою: смт. Бородянка, вул. Центральна, 331 Бучанського району Київської області» (згідно коду ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація). Вид договірної ціни - тверда, яка визначена згідно з настанова з визначення вартості будівництва, затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021 про затвердження кошторисних норм України у будівництві; складена в поточних цінах станом на 07.08.2023. Всього договірна ціна складає 26 392 000,00 грн.
Додатком № 2 до договору сторонами погоджено календарний графік виконання робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт адміністративної будівлі за адресою: смт. Бородянка, вул. Центральна, 331 Бучанського району Київської області» (згідно коду ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)». 2023 рік - 3 000,00 грн; 2024 рік (з початку фінансування) - 26 389 000,00 грн.
Додатком № 3 до договору сторонами підписано протокол погодження договірної ціни на весь період будівництва у сумі 26 392 000,00 грн.
Додатком № 4 до договору сторонами погоджено перелік повноважень інженера-консультанта в межах договору.
14.08.2023 сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору, якою внесені зміни:
- до розділу 10 договору порядок здійснення замовником контролю за якістю робіт і матеріальних ресурсів;
- до пункту 20.8 розділу 20 інші умови договору;
- п. 19.1 договору викладено в такій редакції: договір вважається укладеним і набирає чинності після підписання сторонами та діє до 31.12.2024, а у частині виконання зобов'язань сторін до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
01.09.2023 сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору, якою відповідно до п. 11.4 та п. 18.1 договору сторони погодились викласти в новій редакції додаток № 2 до договору - календарний графік виконання робіт; додаток № 3 до договору - протокол погодження договірної ціни на весь період будівництва. Відповідно до п. 18.1 та п. 20.3 договору сторони погодились доповнити реквізити замовника в р. 21 місцезнаходження та банківські реквізити сторін і викласти їх в новій редакції.
26.09.2023 сторонами підписано додаткову угоду № 3 до договору, якою відповідно до п. 11.4 та п. 18.1 договору сторони погодились викласти в новій редакції додаток № 2 до договору - календарний графік виконання робіт; додаток № 3 до договору - протокол погодження договірної ціни на весь період будівництва. Відповідно до п. 18.1 та п. 20.3 договору сторони погодились доповнити реквізити сторін в р. 21 місцезнаходження та банківські реквізити сторін і викласти їх в новій редакції.
27.09.2023 на виконання умов договору замовником перераховано підряднику на його рахунок НОМЕР_1 (надавач платіжних послуг отримувача - Держказначейська служба України) 7 916 700,00 грн попередньої оплати (28.09.2023 отримано підрядником), що підтверджується платіжною інструкцією № 1 від 27.09.2023 (а.с. 120 том 1).
Згідно листа № 70 від 03.10.2023 (а.с. 163 том 2) підрядник повідомив замовника, зокрема, про необхідність корегування проєктної документації для виконання робіт та про необхідність звільнення будівельного майданчика від відвідувачів, які перешкоджають виконанню робіт.
Відповідно листа ?№ 84 ?від 10.10.2023 (а.с. 164-165 том 2) підрядник повідомив замовника про відсутність можливості використовувати отриманий від замовника авансовий платіж для виконання робіт, у зв'язку із тим, що управління Державної казначейської служби у Києво-Святошинському районі Київської області відмовлялось здійснювати відповідні платежі.
В подальшому, як зазначав відповідач, ним згідно п. 3.3, пп. 4.4.28 договору було здійснено придбання матеріальних ресурсів, конструкцій, виробів для виконання своїх зобов'язань за договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами придбання матеріалів у: ТОВ «Будгурт»; ТОВ «Профремпостач»; ТОВ «Вартіс»; ТОВ «Форум Малахіт»; ТОВ «Глассо»; ТОВ «Дебют-Україна»; ТОВ «Ромстал Україна»; ТОВ «Стандарт-Буд»; ТОВ «Термоцентр ТК»; ТОВ «Крафт» (а.с. 24-118 том 1).
Вказаним контрагентам відповідачем у жовтні 2023 року сплачено з його рахунку НОМЕР_1 (надавач платіжних послуг платника - Держказначейська служба України) загальну суму 7 913 542,16 грн згідно платіжних інструкцій.
??17.11.2023 сторонами підписано додаткову угоду № 4 до договору, якою відповідно до наказу державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України № Н-428/08-02 від 11.10.2023 та п. 18.1 договору сторони погодились змінити п. 12.7 договору та викласти його в такій редакції:
- попередня оплата, що не перевищує 30 % вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей визначених даним договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін не пізніше 4-ох місяців в межах поточного бюджетного періоду. Підрядник зобов'язується повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок замовника.
Зі змісту листа № 139 від 28.11.2023 (а.с. 166 том 2) вбачається, що підрядник повідомив замовника про відсутність можливості виконувати одночасно роботи на різних поверхах будівлі, у зв'язку із тим, що працівниками сільської ради не було повністю звільнено будівлю, яка в той же час використовувалася ними для функціонування сільської ради, що зумовило збільшення строків виконання робіт, у зв'язку з чим просив продовжити термін виконання робіт до 30.06.2024.
27.12.2023 сторонами підписано додаткову угоду № 5 до договору, у п. 1 якої зазначено, що відповідно до наказу № Н-377 від 08.09.2023 (в редакції наказу державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України № H-511/08-02 від 23.11.2023) та п. 18.1 договору сторони погодились змінити п. 12.7 договору та викласти його в такій редакції:
- попередня оплата, що не перевищує 30 % вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей визначених даним договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін не пізніше 5-ти місяців. Підрядник зобов'язується повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок замовника.
Листом № 200 від 13.02.2024 підрядник направив замовнику протокол виробничої наради по об'єкту від 02.02.2024 де сторонами було узгоджено необхідність внесення змін до проєктної документації.
Згідно з листом № 225 від 11.03.2024 (а.с. 170-171 том 2) підрядником повідомлено замовника, зокрема, про фактичне використання авансового платежу та необхідність нормативного врегулювання між сторонами питання погашення авансового платежу, оскільки замовник не забезпечив відповідних умов для погашення попередньої оплати на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт, враховуючи, що підрядник неодноразово звертався з цим питанням, зокрема, з листами про необхідність корегування проєкту: № 47 від 21.08.2023; № 70 від 03.10.2023; № 139 від 28.11.2023, протокол виробничої наради підписаний 02.02.2024 та направлений супровідним листом замовнику № 200 від 13.02.2024, 27.02.2024 на пленарному засіданні 48 сесії Бородянської селищної ради восьмого скликання прийнято рішення про підписання договору корегування проєктно-кошторисної документації. Підрядник зазначав, що як тільки відповідні зміни будуть враховані в змінах до договору він готовий здійснити погашення попередньої оплати на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт.
Відповідно листа № 238 від 21.03.2024 (а.с. 172 том 2) підрядник направив замовнику акт виконаних робіт КБ-2в на суму 7 941 859,72 грн, довідку про вартість виконаних робіт КБ-3, підсумкову відомість ресурсів для підписання та запропонував врахувати оплату за вказаним актом в рахунок авансу.
29.04.2024 сторонами підписано додаткову угоду № 5.1 до договору, у п. 1 якої домовились внести зміни до договору та викласти абз. 5 п. 16.2 договору в такій редакції:
- за порушення виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, виконавець за користування грошовими коштами замовника сплачує неустойку в розмірі 0,01 % від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ), що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення.
30.05.2024 підрядником частково повернуто перераховану йому замовником попередню оплату в розмірі 3 157,84 грн згідно платіжної інструкції № 146 від 30.05.2024 (а.с. 119 том 1).
11.06.2024 замовником було передано підряднику проєктну документацію (а.с. 209 том 2).
Згідно з листом № 374 від 30.09.2024 підрядник повідомив замовника, що із виявленням відмінностей між проєктно-кошторисною документацією та фактичними обсягами робіт виникає необхідність коригування проєктної документації, у зв'язку з неможливістю продовжувати роботи без коригування проєктної документації та відсутністю фінансування, просив викласти в новій редакції календарний графік виконання робіт (а.с. 188-189 том 2).
30.09.2024 сторонами підписано додаткову угоду № 6 до договору, якою відповідно до п.п. 11.4, 18.1 договору та з урахуванням листа відповідача № 374 від 30.09.2024, сторони погодились викласти в новій редакції додаток № 2 до договору - календарний графік виконання робіт.
Відповідно листа № 387 від 08.11.2024 підрядник повідомив замовника про виявлення відмінностей між проєктно-кошторисною документацією та фактичними обсягами робіт, де не було враховано ряд робіт про що складено відповідні дефектні акти №№ 1, 2 від 28.10.2024, які направлені замовнику для подальшого внесення змін до проєктно-кошторисної документації (а.с. 190-207 том 2).
У листі № 388 від 11.11.2024 (а.с. 208 том 2) підрядник повідомив замовника про необхідність приведення проєктно-кошторисної документації у відповідність та передачі проєктних рішень підряднику до виконання для закриття авансового платежу в повному обсязі.
20.11.2024 сторонами підписано додаткову угоду № 7 до договору, якою відповідно до постанови КМУ № 986 від 13.08.2024 (зі змінами, внесеними згідно з постановою КМУ № 1140 від 04.10.2024), керуючись п.п. 11.4, 18.1 договору сторони погодились викласти в новій редакції додаток № 2 - календарний графік виконання робіт; додаток № 3 - протокол погодження договірної ціни на 2024 рік.
31.12.2024 сторонами підписано додаткову угоду № 8 до договору, якою відповідно до п.п. 11.4, 18.1 договору сторони погодились:
- замінити додаток № 3 до договору - протокол погодження договірної ціни на весь період будівництва; додаток № 3-23 до договору - протокол погодження договірної ціни на 2023 рік на додаток № 3 план фінансування;
- виключено п. 16-1.7 договору;
- доповнено розділ 7 забезпечення робіт матеріалами, устаткуванням та послугами пунктом 7.4;
- внесені зміни до пункту 15.5.3 договору;
- керуючись ст. 48 Бюджетного кодексу України та на підставі п. 3.2 договору замовником зменшуються бюджетні зобов'язання щодо оплати обсягів робіт на суму 18 478 457,84 грн в тому числі ПДВ - 3 079 742,97 грн, згідно з постановою КМУ № 986 від 13.08.2024 (зі змінами), відповідно до плану використання бюджетних коштів на 2024 рік по бюджетній програмі КПКВК 3111370;
- відповідно до листа підрядника № 412 від 17.12.2024, керуючись пп. 4 п. 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022 (із змінами й доповненнями), враховуючи п.п. 2.7, 18.1, 18.3 договору, сторони домовились продовжити строки дії договору та викласти п. 19.1 договору у такій редакції: цей договір вважається укладеним і набирає чинності після підписання сторонами та діє до 31.12.2025, а у частині виконання зобов'язань сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Згідно додатку № 2 до договору календарний графік виконання робіт по об'єкту з 2023 року до 2025 року.
Відповідно додатку № 3 до договору план фінансування робіт складається з:
- 2023 рік - кошти державного бюджету (постанова КМУ № 823 від 04.08.2023) у сумі 7 913 542,16 грн;
- 2024 рік - кошти державного бюджету (постанова КМУ № 986 від 13.08.2024) у сумі 0,00 грн;
- 2025 рік - кошти державного бюджету у сумі 18 478 457,84 грн.
Замовник звернувся до підрядника із вимогою № 164/01с/02 від 24.01.2025 про повернення попередньої оплати в розмірі 7 913 542,16 грн та сплату неустойки за договором у розмірі 2 471 557,11 грн нарахованої за період прострочення підрядником виконання обов'язку з повернення невикористаної (непогашеної) попередньої оплати.
У відповідь підрядник листом № 23 від 05.02.2025 повідомив замовника про неоднозначне тлумачення пункту 12.8 договору, у зв'язку з чим, на переконання відповідача, умовами договору не визначено, а ні термін настання якого покладало б на підрядника обов'язок із повернення авансового платежу (його частини), а ні сам строк, в який би підрядник був зобов'язаний повернути замовнику невикористану суму отриманого авансу; та те, що підрядник використав частину попередньої оплати у сумі 7 913 542,16 грн, а решту невикористаного авансового платежу в розмірі 3 157,84 грн повернув позивачу, у зв'язку з чим відповідачем були виконані всі свої зобов'язання, в порядку визначеному договором, які стосувались повернення частини невикористаного авансового платежу. Відповідач також зазначав, що сам замовник не забезпечив відповідних умов для погашення попередньої оплати на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт, при тому що підрядник звертався до замовника з питанням необхідності приведення у відповідність проєктно-кошторисної документації, зокрема, листами № 374 від 30.09.2024, № 387 від 08.11.2024, № 388 від 11.11.2024, у зв'язку з чим підрядник просив замовника надати скореговану проєктно-кошторисну документацію для вчинення дій щодо погашення використаної попередньої оплати.
20.03.2025 замовником передано підряднику проєктну документацію, яка була скорегована відповідно до наданих раніше дефектних актів (а.с. 210 том 2).
В подальшому сторонами підписані та скріплені печатками:
- довідка від 17.04.2025 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2025 року на суму 11 859 527,19 грн (а.с. 188 том 1);
- акт № 1 від 17.04.2025 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2025 року на суму 11 448 624,55 грн (а.с. 189-220 том 1);
- акт від 17.04.2025 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт додатково до акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2025 року на суму 410 902,64 грн (а.с. 221-226 том 1).
Матеріали справи також містять:
- підсумкові відомості ресурсів по об'єкту (а.с. 149-187; 236-240; 246-248; 256-258 том 1);
- експертний звіт № 0010-25/ПРОЕКСП від 18.02.2025 щодо розгляду кошторисної частини проєктної документації за робочим проєктом: «капітальний ремонт адміністративної будівлі за адресою: смт. Бородянка, вул. Центральна, 331 Бучанського району Київської області. Коригування» (а.с. 1-6 том 2);
- акти на закриття прихованих робіт, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій, акти гідравлічного або манометричного випробування внутрішніх систем опалення на герметичність (а.с. 7-97 том 2);
- загальний журнал робіт (а.с. 98-143 том 2).
3. Короткий зміст судових рішень у справі
3.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 06.08.2025 у справі № 911/712/25 (суддя Бацуца В. М.) позов задоволено.
Рішення аргументоване тим, що у встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач не виконав обов'язок з використання (погашення) перерахованої йому позивачем попередньої оплати у розмірі 7 916 700,00 грн, що підтверджується відсутністю підписаних уповноваженими представниками сторін у встановленому договором порядку актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт та витрати за формою № КБ-3 на загальну вартість 7 916 700,00 грн, при цьому підрядник не здійснив повернення позивачу 7 913 542,00 грн невикористаної (непогашеної) суми попередньої оплати за договором.
Розрахунок пені від суми неповернутої та невикористаної (непогашеної) відповідачем попередньої оплати, є обґрунтованим та правильним, а вимоги позивача про стягнення 2 471 565, 00 грн неустойки є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо неможливості з вини позивача (зокрема у зв'язку із невідповідністю проєктної документації реальним обсягам робіт по об'єкту) завершити певні етапи робіт, підготувати акти приймання-передачі виконаних робіт (форма № КБ-2в) та погасити використану ним попередню оплату, є безпідставними і необґрунтованими з огляду на те, що виконання відповідачем свого обов'язку щодо повернення невикористаної (непогашеної) суми попередньої оплати ніяким чином не залежить від факту належного чи неналежного виконання самих будівельних за договором, а є самостійним зобов'язанням відповідача згідно з договором № 6К-23.
3.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 рішення господарського суду Київської області від 06.08.2025 у справі № 911/712/25 скасовано та відмовлено у позові.
Постанова аргументована тим, що в початковій редакції договору сторонами не було погоджено як граничного строку для використання (погашення) попередньої оплати на підставі підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), так і граничного строку для повернення підрядником замовнику невідпрацьованих сум попередньої оплати. Однак в подальшому сторонами були внесені до п. 12.7 договору зміни.
Строк використання/повернення підрядником попередньої оплати за договором не прив'язаний до дати перерахування замовником авансу.
Сторонами в останній редакції договору було погоджено, що попередня оплата погашається/повертається виконавцем в строк не пізніше 5-ти місяців, і такий строк має відраховуватись з дати підписання додаткової угоди № 5 до договору від 27.12.2023, тобто до 27.05.2024, шляхом: 1) погашення на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін; 2) повернення невикористаної суми попередньої оплати на рахунок замовника. При цьому сторони у договорі чітко визначили вимоги щодо документів, які підтверджують факт використання суми авансу, зазначивши, що такими документами є акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в.
Отриманий підрядником від замовника авансовий платіж у сумі 7 916 700,00 грн відповідач мав використати/повернути (відповідно до п. 12.7 договору в редакції додаткової угоди № 5 від 27.12.2023) в строк до 27.05.2024, проте акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, який був підписаний сторонами у квітні 2025 року (на суму 11 448 624,55 грн, що включає попередню оплату; а.с. 189-220 том 1), після внесення змін замовником у проєктну документацію, яка була скорегована відповідно до дефектних актів та передана підряднику 20.03.2025.
З огляду на невиконання замовником умов договору стосовно своєчасного надання підряднику відкоригованої проєктної документації, то такі обставини позбавили виконавця можливості завершити певні етапи робіт та, відповідно, підготувати акти приймання виконаних будівельних робіт формою КБ-2в, тож у даному випадку наявні обставини порушення саме замовником своїх договірних зобов'язань. Такі обставини позивачем документально не спростовані, як і те, що попередня оплата станом на час розгляду справи використана підрядником для забезпечення виконання робіт за договором.
Таким чином за висновками суду апеляційної інстанції матеріалами справи підтверджується відсутність у діях відповідача вини та протиправної поведінки зобов'язаної особи, що виключає стягнення з нього у встановлений судом спірний період неустойки, передбаченої п. 16.2 договору за порушення строків повернення невідпрацьованої суми попередньої оплати, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 у справі № 911/712/25 скасувати і залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 06.08.2025.
Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Скарга обґрунтована тим, що судами не враховано висновок, викладений у постановах від 22.01.2019 у справі № 922/1119/18, від 07.12.2018 у справі № 910/23196/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, від 15.11.2019 у справі № 924/233/18 про те, що належними і допустимими доказами використання одержаного авансу є, зокрема, підписані сторонами примірні форми КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт», КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».
Крім того, Верховний Суд у постановах від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17, від 28.11.2019 у справі № 910/1084/18 виклав висновок щодо правової природи авансу (попередньої оплати) та підставам його повернення.
Скаржник зазначає, що сторони в Договорі чітко визначили вимоги щодо документів, які підтверджують факт використання суми авансу, зазначивши, що такими документами є акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в.
Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що відсутність відкоригованої проєктної документації позбавила Підрядника можливості завершити певні етапи робіт та, відповідно, підготувати акти приймання виконаних будівельних робіт формою КБ-2в, оскільки обов'язок повернути аванс не є зустрічним.
Обов'язок підрядника підтвердити використання авансу актами КБ-2в або повернути невикористані кошти до визначеної дати є самостійним строковим грошовим зобов'язанням, яке не поставлене договором у залежність від внесення змін до проєктної документації, погодження додаткових робіт, укладення додаткових угод.
4.2. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує на безпідставність доводів скаржників та просить залишити без змін оскаржену постанову.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.3. За змістом статей 13, 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Як установлено судами попередніх інстанцій спірні відносини виникли на підставі договору будівельного підряду.
Відповідно до частини першої статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (частини друга, третя статті 875 ЦК України).
Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію (частини перша, друга статті 877 ЦК України).
Згідно з частиною четвертою статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
5.4. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо наявності випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, для касаційного оскарження судових рішень, необхідно зазначити, що обов'язковою умовою у цьому разі є неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 вказала, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів.
Враховуючи наведені висновки щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин), Велика Палата Верховного Суду визнала за потрібне конкретизувати раніше викладені Верховним Судом висновки щодо цього питання та зазначила, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
5.5. У касаційній скарзі скаржник посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 922/1119/18, від 07.12.2018 у справі № 910/23196/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, від 15.11.2019 у справі № 924/233/18, від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17, від 28.11.2019 у справі № 910/1084/18.
У справі № 913/703/20 департамент житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації звернувся з первісним позовом до товариства про стягнення безпідставно набутого майна (грошових коштів), інфляційних втрат та 3% річних. Товариство, у свою чергу, звернулося із зустрічним позовом до департаменту про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи за договором будівельного підряду.
За наслідками перегляду справи в касаційному порядку Верховний Суд визнав правомірним відхилення судами попередніх інстанцій посилань підрядника на реєстр накладних на придбання матеріалів, устаткування, обладнання, а також на видаткові накладні, оскільки вони є неналежними доказами, які підтверджують факт використання попередньої оплати за договором. Накладні фактично свідчать лише про придбання генпідрядником відповідних матеріалів, однак із них не вбачається, що він використовував їх саме на виконання договору. З моменту придбання такі матеріали і устаткування фактично були у власності генпідрядника, а відтак могли бути використані ним не лише для реалізації проєкта департаменту на виконання договору, однак і для виконання інших замовлень, що не пов'язані зі спірним проектом, або могли бути відчужені.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважила, що у договорі сторони чітко визначили вимоги щодо документів, які підтверджують факт використання генпідрядником суми авансу, зазначивши, що такими документами є акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3. Крім того, Верховний Суд погодився із висновками судів, що аванс за вирахуванням суми, використання якої підтверджено підписаним сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року, підлягав поверненню.
У справах від 22.01.2019 у справі № 922/1119/18, від 07.12.2018 у справі № 910/23196/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18, виходячи з умов підрядних договорів щодо авансування робіт замовником та документів, які підтверджують використання одержаного авансу підрядником, подібних до умов Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, Верховний Суд виснував, що належними і допустимими доказами використання одержаного авансу є, зокрема, підписані сторонами примірні форми КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт», КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», зазначаючи, що виходячи з договірного погодження сторін саме ці докази підтверджують відповідні обставини та погодився із відхиленням судами інших, наданих підрядником доказів (реєстрів накладних на придбання матеріальних цінностей, видаткових накладних, листування сторін тощо), на підтвердження використання авансу.
Отже, у вказаних справах Верховний Суд акцентував увагу на відсутності підтвердження використання авансу належними доказами та як наслідок невиконання зобов'язання. Водночас у справі яка переглядається встановлено обставини виконання зобов'язання і фактично сторонами вказане не оспорюється. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважив на підписанні сторонами довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акта приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в.
Крім того встановлено, що відповідач листом від 21.03.2024 № 238 направив замовнику акт виконаних робіт КБ-2в, довідку про вартість виконаних робіт КБ-3, підсумкову відомість ресурсів для підписання.
Таким чином, колегія суддів не убачає підстав вважати, що оскаржена постанова апеляційного господарського суду суперечить наведеним вище висновкам Верховного Суду.
Наведені скаржником справи хоча і є подібними зі справою, що розглядається за критеріями, визначеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, однак не свідчать про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у них.
Більше того, зміст касаційної скарги фактично не містить спростування висновків апеляційного господарського суду щодо відмови у позові у контексті встановлення обставин виконання зобов'язання та наявності доказів на підтвердження використання авансу. Посилання ж на зазначені вище висновки Верховного Суду не є таким, яке релевантно вказувало б на помилковість мотивів суду апеляційної інстанції саме у контексті застосування норм матеріального права.
У свою чергу, у справі № 910/1084/18 П «Київжитлоспецексплуатація» звернулося з позовом до ПП «Вестінвестбуд» про розірвання договору підряду, стягнення 178 852,50 грн. заборгованості (суми невикористаного авансу), 411,61 грн. - 3% річних, 24 755,75 грн. пені. Суди першої і апеляційної інстанції дійшли висновку про розірвання договору підряду, стягнення 69 429,04 грн. суми невикористаного авансу, 22 319,45 грн. пені, 159,78 грн. 3% річних. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення 109 423,46 грн. основної заборгованості, 2436,30 грн. пені, 251,83 грн. 3% річних - відмовлено. Водночас постановою від 28.11.2019 Верховний Суд дійшов висновку про скасування судових рішень в частині відмови в позові і в цій частині позов задовольнив. Так, Верховний Суд зауважив, що у судів попередніх інстанцій не було підстав для висновку про належне використання відповідачем авансу в сумі 109 423,46 грн (фактично витрачена вартість матеріалів) на придбання і постачання як необхідних для виконання робіт обладнання, матеріалів, конструкцій та виробів, оскільки придбані дверні блоки є іншими, ніж погоджено сторонами Договору. Крім того, відповідачем зобов'язання за Договором виконані не були.
Отже, у зазначеній справі Верховний Суд акцентував увагу на відсутності доказів щодо належного використання авансу (придбання інших, відмінних від передбачених договором дверних блоків) та невиконання зобов'язання загалом. Водночас, як вказано вище, у справі № 911/712/25 встановлено наявність актів на підтвердження використання авансу і відповідне зобов'язання було виконано.
У справі № 910/12382/17 Міністерство оборони України звернулось а з позовом про стягнення з ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» авансу. Судовими рішеннями відмовлено у позові з огляду на те, що позивач не довів належними та допустимими доказами невиконання обумовлених робіт по етапу № 2 з вини відповідача, що унеможливлює стягнення з нього авансу, враховуючи вимоги чинного законодавства. Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 погодивися із висновками судів про те, що ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» не припиняло виконання зазначених робіт, зворотного не доведено належними та допустимими доказами, а відтак, у позивача відсутні підстави вимагати повернення спірної суми авансу.
Тобто, посилання на висновки Верховного Суду у справі № 910/12382/17 також не спростовує мотивів апеляційного господарського суду у справі № 911/712/25 щодо відмови у позові.
Крім того, хоча скаржник посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.11.2019 у справі № 924/233/18, однак у Єдиному реєстрі судових рішень відсутня постанова від вказаної дати.
Таким чином, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови з цієї підстави.
Інші наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановленні інших обставин. Водночас, Суд звертає увагу на те, що касаційна інстанція не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а її повноваження обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).
Суд зауважує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», а не «факту», отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
За таких обставин, колегія суддів не убачає підстав для скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 у справі № 911/712/25.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд
6.1. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.2. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржену постанову необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувану постанову, то відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
Касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області залишити без задоволення.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 у справі № 911/712/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді Г. М. Мачульський
С. К. Могил