30 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 918/949/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"
на рішення Господарського суду Рівненської області
у складі судді Селівона А. О.
від 17.02.2025 та
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів:Філіпова Т.Л.-головуючий, Бучинська Г.Б., Маціщук А.В.
від 12.02.2026
за позовом Керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів,
Керівник Сарненської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про:
- визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 20.09.2023 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 14237-ВЦ від 13.01.2023, укладеного між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія";
- визнання недійсною додаткової угоди № 4 від 18.12.2023 до договору про постачання електричної енергії споживачу №14237-ВЦ від 13.01.2023, укладеного між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія";
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області кошти у сумі 125 450,36 грн.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 17.02.2025 у справі № 918/949/24 позов задоволено.
Постановою від 12.02.2026 Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Рівненської області від 17.02.2025 у справі № 918/949/24.
06 березня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Рівненської області від 17.02.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2026 у справі № 918/949/24.
Перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд із цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - чітку вказівку на норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень;
пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;
пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
У разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, повинно бути зазначено яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив про витребування, дослідження або огляд яких саме доказів або інше клопотання (заяву) щодо встановлення яких конкретно обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Заявник касаційної скарги повинен враховувати і те, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, в касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" відсутнє чітке зазначення й, відповідно, належне обґрунтування виключного випадку (виключних випадків), за наявністю якого (яких) оскаржуються рішення Господарського суду Рівненської області від 17.02.2025 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2026 у справі № 918/949/24. Скаржник процитував пункти 1 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, однак доводів в обґрунтування їх наявності в касаційній скарзі не виклав:
- чітко не вказав норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, не навів постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень;
- не вказав норму/норми права щодо якої/яких відсутній висновок Верховного Суду її/їх застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
Наведене є порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, щодо належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 та 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до приписів частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом:
- уточнення за наявністю якого виключного випадку/випадків, передбаченого частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскаржуються рішення Господарського суду Рівненської області від 17.02.2025 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2026 у справі № 918/949/24 в касаційному порядку;
- викладення належного обґрунтування наявності цього виключного випадку/випадків, з урахуванням вказівок, наведених у цій ухвалі.
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 17.02.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2026 у справі № 918/949/24 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", що якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко