Справа № 638/24566/25
Провадження № 2/638/4244/26
30 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді: Хайкіна В.М.,
за участю секретаря: Мажукіної Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
09.12.2025 року через підсистему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ісоєва М.Н. до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, згідно прохальної частини якої просить суд: розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за актовим записом №24 від 21.01.2021 року Московським районним у м. Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 21.01.2021 року було укладено шлюб. Від шлюбу спільних дітей сторони не мають. З перших днів подружнього життя у сторін була дружня сім'я. З часом почуття любові, поваги та розуміння згасли і поступово стосунки зіпсувались. Між сторонами стали виникати сварки та конфліктні ситуації внаслідок того, що кожен із них має через релігійне віросповідання різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин у січні місяці 2022 року. Позивач вважає, що подальше спільне життя, як подружжя і збереження шлюбу є неможливим, так як відповідач вже тривалий час співмешкає з іншою жінкою, а позивач проживає з іншим чоловіком, а тому позивач вирішила розірвати шлюб, так як вважає, що за відсутності спільного сімейного життя, подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам та суперечить моральним засадам суспільства. Примирення між сторонами неможливе. На теперішній час між сторонами відсутній спір з приводу розподілу спільного майна. Позивач вимушена звернутись до суду із позовом про розірвання шлюбу, так як відповідач на його прохання розірвати шлюб в органах РАЦС ніяк не відреагував.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 16.12.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
18.12.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ісоєва М.Н. до суду надійшов оригінал свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, від представника позивача - адвоката Ісоєва М.Н. через підсистему «Електронний суд» надійшла заява, з проханням розглянути справу без участі позивача та її представника у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення за наявності законних підстав не заперечують.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові документи та матеріали справи, причину неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, чи будь-яких письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надав. Окрім цього, виклику відповідача також здійснювався через офіційний веб-портал судової влади України.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки визнані судом неповажними, і тому неявка відповідача не може бути перешкодою для заочного розгляду судом справи, що відповідає положенням частини 1 статті 280 ЦПК України.
Відповідно до статті 280 ЦПК України, якщо відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням вказаної статті.
Як встановлено матеріалами справи, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Московським районним у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 21.01.2021 року зареєстровано шлюб, актовий запис №24, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Подружні стосунки між позивачем та відповідачем на даний час фактично припинені, не проживає однією сім'єю, збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивача та відповідача.
Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини 2 статті 104, частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т. ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 109 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до частини 2 статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до частини 2 статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно із пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд встановив справжнє прагнення позивача до розірвання шлюбу, а відтак приходить до переконання, що подальше спільне життя подружжя і збереження їх шлюбу суперечитиме інтересам сторін, окрім того збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, при наявності бажання обох сторін. Підстав для вжиття заходів щодо примирення подружжя суд не знаходить.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбупідлягає задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
В позовній заяві не міститься вимога про стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат по справі.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
При таких обставинах суд вважає необхідним при вирішенні питання про розподіл судових витрат по справі, не застосовувати приписи статті 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 11-13, 81, 142, 265, 280-284, 289 ЦПК України, ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за актовим записом №24 від 21.01.2021 року Московським районним у м. Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дзержинського районного суду м. Харкова. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення ухвали до Харківського апеляційного суду.
Позивач має право оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя: