Рішення від 18.03.2026 по справі 927/774/24

РІШЕННЯ

Іменем України

18 березня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/774/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В.,

за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження

за позовом: керівника Чернігівської окружної прокуратури

вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114

в інтересах держави в особі:

позивача: Державної екологічної інспекції у Чернігівській області

вул. Пантелеймонівська, м. Чернігів, 14017, код ЄРДПОУ 38053846,

до відповідача: Приватного підприємства “Будмірантарінвест»

вул. Київська, 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34654311,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Чернігівська міська рада, вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 34339125

про приведення земельної ділянки у попередній стан

представники учасників справи:

прокуратури: Трутень О.О.

позивача: Мисник С.В.

відповідача: Підгорний К.Є.

третьої особи: Гурбик А.О.

Дії суду щодо розгляду справи.

Керівником Чернігівської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Приватного підприємства “Будмірантарінвест» про зобов'язання відповідача вчинити дії по усуненню порушень вимог природоохоронного законодавства та приведення у попередній стан частини земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707, розташованої на перехресті Київського шосе та вул. Лісковицької у місті Чернігові, шляхом прибирання будівельних відходів від руйнувань пошкодженого (зруйнованого) об'єкту нерухомості (бетон, цегла, плитка, кераміка) на площі 226 кв.м.

Ухвалою суду від 15.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.09.2024, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Чернігівську міську раду, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. що підтверджено довідками про доставку 15.08.2025 електронного листа до електронних кабінетів прокуратури, позивача та третьої особи та рекомендованим повідомленням №0600952989402 про вручення 20.08.2025 відповідачу поштового відправлення.

04.09.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

09.09.2024 від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

10.09.2024 від прокуратури надійшла відповідь на відзив.

У зв'язку з терміновою відпусткою судді Моцьора В.В. з 11.09.2024 по 12.09.2024 підготовче засідання 12.09.2024 не відбулося. Ухвалою суду від 10.09.2024 повідомив учасників справи про те, що підготовче засідання відбудеться 10.10.2024.

16.09.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

08.10.2024 від позивача надійшли письмові пояснення.

09.10.2024 від прокуратури надійшли письмові пояснення.

10.10.2024 суд задовольнив усне клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 31.10.2024.

22.10.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі щодо порядку використання відходів згідно чинного законодавства.

30.10.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

31.10.2024 відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, в якому, зокрема, просить поновити строк для подання доказів оскільки на момент подання відзиву на позовну заяву ці докази у відповідача були відсутні, у зв'язку з чим їх подання разом з відзивом було фізично неможливим.

Суд задовольнив клопотання відповідача, поновив строк для подання доказів по справі та долучив документи до матеріалів справи.

31.10.2024 суд задовольнив усне клопотання прокурора про відкладення підготовчого засідання та постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 06.11.2024.

04.11.2024 від прокурора надійшли додаткові пояснення по справі та клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, в якому прокурор просить поновити пропущений строк для подання висновку експерта СЕ-19/125-24/5814-ФХЕД від 29.10.2024, зробленого у кримінальному провадженні №42024272020000088 від 11.04.2024.

Суд задовольнив клопотання прокурора, поновив прокурору строк для подання доказів по справі та долучив документи до матеріалів справи.

06.11.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження на призначення справи до судового розгляду по суті на 15.11.2024.

14.11.2024 від відповідача надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 620/13241/24 за позовом Приватного підприємства “Будмірантарінвест» до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про визнання дій протиправними.

15.11.2024 судове засідання не відбулося у зв'язку з оголошенням у м. Чернігові повітряної тривоги. Ухвалою суду від 15.11.2024 суд повідомив учасників справи про те, що судове засідання відбудеться 09.12.2024.

06.12.2024 від прокурора надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, в яких просить відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки останнім не зазначено обставин об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Ухвалою від 09.12.2024 суд задовольнив клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого засідання та зупинення провадження у справі, постановив повернутися на стадію підготовчого провадження у справі, провадження у справі № 927/774/24 зупинити до набрання законної сили рішенням у справі № 620/13241/24 за позовом Приватного підприємства «Будмірантарінвест» до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про визнання дій протиправними.

09.10.2025 від прокурора надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у зв'язку з усуненням обставин, що зумовлювали зупинення провадження у справі № 927/774/24, до якого додано Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 620/13241/24.

Ухвалою від 20.10.2025 суд поновив провадження у справі № 927/774/24, підготовче засідання призначив на 06.11.2025.

06.11.2025 судове засідання не відбулося у зв'язку з оголошенням у м. Чернігові повітряної тривоги. Ухвалою суду від 06.11.2025 суд повідомив учасників справи про те, що судове засідання відбудеться 27.11.2025.

26.11.2025 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів додаткових документів, а саме: листа Держекоінспекції у Чернігівській області від 02.09.2025 №02/2536 та листа Чернігівського НДЕКЦ від 03.09.2025 № 19/125/14 щодо уточнення висновку. Суд клопотання задовольнив, документи долучив до матеріалів справи.

27.11.2025 від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку для подання додаткових доказів та долучення доказів до матеріалів справи: постанови про закриття кримінального провадження від 30.06.2025; постанови про накладення адміністративного стягнення від 06.08.2025 № 115/02; рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.11.2025 у справі № 750/11329/25; актів відбору проб ґрунтів від 12.05.2025 № 1 та від 12.05.2025 № 2, протоколу випробувань від 22.05.2025 № 98; ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.01.2025 у справі № 750/493/25; ухвали Верховного Суду від 29.10.2025 у справі № 620/13241/24.

Суд поновив відповідачу строк для подання доказів та долучив їх до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 27.11.2025 суд оголосив перерву до 28.11.2025.

28.11.2025 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №750/11329/25 за позовом Губської Тетяни Олександрівни, яка є директором Приватного підприємства «Будмірантарінвест», до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що Деснянським районним судом м. Чернігова під час розгляду справи № 750/11329/25 було фактично перевірено дотримання Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області норм чинного законодавства України під час огляду (обстеження) земельної ділянки з кадастровим номером № 7410100000:01:039:0024 та зроблено висновок про те, що такий огляд (обстеження) проведено з порушенням вимог Порядку організації та проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії російської федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2023 № 783, Закону України № 877-V від 05.04.2007 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану».

Оскільки особа, відносно якої в рамках справи № 750/11329/25 рішенням суду першої інстанції вже встановлено наведені вище обставини порушення вимог чинного законодавства України під час огляду (обстеження) земельної ділянки з кадастровим номером № 7410100000:01:039:0024, а саме - Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, є позивачем у справі № 927/774/24, а також, враховуючи, що за наслідком наведеного вище огляду (обстеження) земельної ділянки складено документи, якими прокурор обґрунтовує позовні вимоги у справі № 927/774/24, а відповідач у своїх запереченнях посилається у тому числі на порушення позивачем вимог чинного законодавства України під час огляду (обстеження) земельної ділянки з кадастровим номером № 7410100000:01:039:0024 та незаконне внаслідок цього одержання документів, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, відповідно, розгляд справи № 927/774/24 є об'єктивно неможливим до набрання законної сили рішенням у справі № 750/11329/25.

Розглянувши у підготовчому засіданні 28.11.2025 клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд відмовив у його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Суд зазначає, що предметом позову у справі №750/11329/25 є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за фактом несанкціонованого розміщення відходів будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024. Тоді як предметом спору у даній справі є зобов'язання відповідача вчинити дії по усуненню порушень вимог природоохоронного законодавства та приведення у попередній стан шляхом прибирання будівельних відходів частини іншої земельної ділянки, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707.

Проаналізувавши доводи учасників справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи №750/11329/25, оскільки зібрані докази дозволяють суду встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

28.11.2025 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.12.2025.

У судовому засіданні 18.12.2025 суд оголосив перерву до 22.01.2026.

22.01.2026 суд задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи для можливості прибуття у наступне судове засідання для надання пояснень старшого державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища Федоренка О.Д. та постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 05.02.2026.

У судовому засіданні 05.02.2026 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища Федоренком О.Д. надано пояснення та відповіді на питання суду та представника відповідача.

Судом оголошено перерву в судовому засіданні до 18.02.2026.

18.02.2026 від відповідача надійшли письмові пояснення щодо пояснень Федоренка О.Д., наданих в судовому засіданні 05.02.2026, які долучено судом до матеріалів справи.

18.02.2026 суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 12.03.2026.

12.03.2026 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 16.03.2026.

13.03.2026 від прокуратури та позивача надійшли письмові пояснення по справі, які долучено судом до матеріалів справи.

16.03.2026 від відповідача надійшли письмові пояснення по справі щодо письмових пояснень прокуратури та позивача від 13.03.2026, які також долучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.03.2026 суд розглянув справу по суті, перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

У судовому засіданні 18.03.2026 суд проголосив скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).

Суд вважає за необхідне також зауважити, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку “розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття “розумного строку» не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах “Савенкова проти України» від 02.05.2013, “Папазова та інші проти України» від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк» в рішенні у справі “Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити “розумним», не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Разом з цим, на підставі Указів Президента України починаючи з 24.02.2022 і по теперішній час на території України діє режим воєнного стану.

Згідно з ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ. По можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження. Виважено підходити до встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

З огляду на зазначені вище обставини, враховуючи тривалі повітряні тривоги у місті Чернігові, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Позиції учасників справи.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що спеціалістами Державної екологічної інспекції у Чернігівській області із залученням інженера - землевпорядника ПП “Елітзем» Бойка Д.О., та представника ПП “Будмірантарінвест» 09.04.2024 проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024, в ході якого встановлено дві локації звалищ будівельних відходів невідомого складу в межах вказаної земельної ділянки та одну локацію звалища відходів в межах земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707 площею засмічення 226 кв.м. В ході перевірки спеціалістами Державної екологічної інспекції у Чернігівській області відібрано проби ґрунтів. За результатами лабораторних досліджень встановлено перевищення гранично допустимої концентрації сульфатів. Враховуючи, що на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707, що розташована на перехресті Київського шосе та вул. Лісковицької у місті Чернігові, розпорядником якої є Чернігівська міська рада, наявні невідсортовані будівельні відходи без оформлення відповідних дозволів, серед яких згідно з Національним переліком відходів, затвердженим постановою КМУ від 20.10.2023 № 1102, є небезпечні, то така земельна ділянка є засміченою.

Позивач у письмових поясненнях вважає позовні вимоги законними і обґрунтованими, зазначаючи, що Акт, складений за результатами проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії російської федерації від 09.04.2024 №28/02 є належним документом, який підтверджує факт забруднення та засмічення земель. Відповідач не надав документи, що підтверджують проведення лабораторних досліджень стосовно відсутності небезпечних властивостей відходів будівництва та знесення, які розміщуються на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707, що межує із земельною ділянкою 741010000:01:039:0024, наданою в користування відповідачу на підставі договору оренди земельної ділянки №3749 від 14.03.2024, що свідчить про наявність юридичних підстав вважати, що на земельній ділянці за кадастровим номером 7410100000:01:043:0707 розміщуються будівельні відходи, які є небезпечними.

Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, що земельну ділянку з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707 було сформовано як об'єкт цивільних прав 20.03.2024. Відповідачем не могло бути порушено будь-які права на земельну ділянку із кадастровим номером 7410100000:01:043:0707, оскільки доставка, передача та розвантаження поставленого за договором купівлі-продажу № 04.03/24-01 від 04.03.2024 товару мало місце до формування вказаної земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав, та державної реєстрації права постійного користування нею.

Будівельні відходи в результаті діяльності ПП «Будмірантарінвест» не утворювалися, а були придбані відповідачем з метою використання в якості матеріалу для підсипки заїздів та внутрішніх доріг земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024. Це майно не є відходами у розумінні Закону України «Про управління відходами», під визначення відходів не підпадає, оскільки ПП «Будмірантарінвест», як власник цього майна, його не позбувається, не має наміру та не повинне його позбутися. Управління відходами від руйнувань не потребує дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів відповідно до Закону України "Про управління відходами". Відходи від руйнувань є цілком придатними для мети, для якої вони придбавалися відповідачем, а саме для використання їх як вторинних матеріальних ресурсів для підсипки заїздів та внутрішніх доріг земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024.

Захід державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, проводився без відома та участі керівника відповідача та уповноважених ним осіб. Відповідач був позбавлений свого права брати участь в проведенні даного заходу, можливості направити своїх представників для участі в його проведенні, надати відповідні документи та пояснення.

Акт огляду одержано з численними грубими порушеннями норм чинного законодавства України, він та складені на його підставі документи в силу приписів ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 2 ст. 77 ГПК України в якості доказів прийматися не можуть.

Позивачем порушено встановлений порядок відбору проб ґрунтів, а отже складені в процесі та за наслідками такого відбору проб документи належними і допустимими доказами по даній справі теж бути не можуть.

Будь-яких доказів того, що у будівельних відходах від руйнувань пошкодженого (знищеного) об'єкту нерухомості, придбаних відповідачем в якості матеріалу для підсипки заїздів та внутрішніх доріг земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024, наявні сульфати, ні прокурором ні позивачем не надано. Причинно-наслідкового зв'язку між придбанням цих будівельних відходів та підвищенням рівня сульфатів у ґрунті жодним належним і допустимим доказом не доведено.

У доданих до позовної заяви матеріалах, а саме Акті огляду, актах відбору проб ґрунтів та протоколах вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів мова йде лише про земельну ділянку з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024, а тому твердження у позовній заяві про засмічення земельної ділянки із кадастровим номером 7410100000:01:043:0707 є безпідставним. Засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707 відповідачем допущено не було, з боку власника земельної ділянки - Чернігівської міської ради претензії та вимоги щодо усунення порушень його прав на землю відсутні.

Доказів того, що з вини відповідача створені перешкоди для використання цієї земельної ділянки відповідно до категорії земель «Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення», за її цільовим призначенням «Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства», та видом використання «Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства», прокурором не надано.

Прокурор у відповіді на відзив та письмових поясненнях зазначає, що договір купівлі-продажу № 04.03/24-01 від 04.03.2024 не містить посилання на мету використання придбаних відповідачем будівельних відходів. Проект організації дорожнього руху з влаштування тимчасового заїзду та виїзду на період виконання робіт для будівництва готельно-оздоровчого комплексу на орендованій земельній ділянці за місцем розташування перехрестя просп. Миру (Київське шосе) та вул. Лісковицької в м. Чернігів, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, затверджені рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 360 від 16.12.2011, не містять посилання на необхідність здійснення підсипання будівельними відходами на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024.

Згідно з Порядком поводження з відходами, що утворилися у зв'язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 № 1073, управління відходами від руйнувань передбачає, комплекс організаційно-технічних заходів та робіт (операцій), що здійснюються з метою забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, відновлення, видалення таких відходів; не допускається зберігання відходів від руйнувань поза межами визначених місць їх тимчасового зберігання або об'єктів поводження з відходами.

Наявність засмічення земельної ділянки підтверджено матеріалами кримінального провадження № 42024272020000089 від 11.04.2024, у тому числі протоколом огляду місця події від 13.04.2024; висновком судової інженерно-екологічної експертизи від 29.10.2024; матеріалами проведення топографо-геодезичних робіт ПП «ЕЛІТЗЕМ» та даними Національного центру управління та випробувань космічних засобів (лист з тематичними картами від 21.05.2024).

Третя особа у письмових поясненнях повідомила, що Чернігівська міська рада, як власник земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707, листом від 15.07.2024 №182-1 просила ТОВ «Будмірантарінвест» вжити заходів з усунення виявленого порушення природоохоронного законодавства та приведення у належний стан земельної ділянки, шляхом прибирання будівельного сміття площею 0, 0226 га.

Відповідач у запереченнях та письмових поясненнях зазначає, зокрема, що Проектом організації дорожнього руху з влаштування тимчасового заїзду та виїзду на період виконання робіт для будівництва готельно-оздоровчого комплексу на орендованій земельній ділянці за місцем розташування перехрестя просп. Миру (Київське шосе) та вул. Лісковицької в м. Чернігів, передбачено облаштування заїздів на територію земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024 на перехресті Київського шосе та вул. Лісковицької в м. Чернігові. Проектом підготовчих робіт, що входить до складу робочого проекту «Нове будівництво будівлі охорони на земельній ділянці розташованій на перехресті Київського шосе та вул. Лісковицької в м. Чернігові» передбачено, що планування території будівельного майданчика на етапі підготовчих робіт включає в себе попереднє вирівнювання площадки під плямою забудови; засипання виїмок, канав; переміщення привозного грунту або цегляного бою, уламків бетонних та залізобетонних конструкцій, уламків мурувальних та опоряджувальних розчинів в межах будмайданчика до місць зі значним пониженням території; поверхневе планування з метою відведення дощових вод до існуючих зелених зон. Для заповнення рельєфу, влаштування основ та покриття доріг замість ґрунту допускається (рекомендується) використовувати цегляний бій, уламки бетонних та залізобетонних конструкцій, уламки мурувальних та опоряджувальних розчинів. Пунктом 14 «Обсяги основних робіт» Проекту підготовчих робіт передбачено підсипання ґрунту/влаштування шарів основи та покриття дорожнього одягу, заповнення рельєфу для організації ландшафтних робіт з уламків з/б конструкцій цегляного бою, уламків мурувальних та оздоблювальних розчинів» у кількості 15000 мЗ.

Земельні ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707 та з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024 спільної межі не мають, а тому не є суміжними земельними ділянками. Заїзд до земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024 здійснюється з проїжджої частини загального користування, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707. Будь-яким іншим способом облаштування цього заїзду є неможливим адже заїзд на земельну ділянку з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024 має у будь-якому випадку відбуватися з проїжджої частини та узбіччя загального користування.

Відповідач наголошує, що стосовно використання та охорони земельної ділянки із кадастровим номером 7410100000:01:043:0707 заходи державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області не проводились, акти перевірки (огляду) у матеріалах справи відсутні. Старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Федоренком О. Д. підтверджено, що огляд (обстеження) земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707 не здійснювався, проб ґрунту на цій земельній ділянці не відбиралося, аналізу на вміст сульфатів не проводилося.

Обставини справи встановлені судом.

Рішенням Чернігівської міської ради від 30.03.2010 «Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою» Приватному підприємству «Будмірантарінвест» затверджено проект відведення та передано в короткострокову оренду, строком на 2 роки, земельну ділянку з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024, площею 1,1500 га, розташовану на перехресті Київського шосе та вул. Лісковицької у місті Чернігові для будівництва готельно-оздоровчого комплексу.

18.05.2010 між Чернігівською міською радою, як Орендодавцем, та Приватним підприємством «Будмірантарінвест», як Орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки № 3749, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку в місті Чернігові для будівництва готельно- оздоровчого комплексу на перехресті Київського шосе та вул. Лісковицької загальною площею 1,1500 га.

Договір укладено до 30.03.2012. У подальшому цей договір неодноразово поновлювався.

Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради видано Приватному підприємству «Будмірантарінвест» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 28.12.2011 № 418, згідно яких об'єктом будівництва за адресою: перехрестя Київського шосе та вул. Лісковицької є готельно-оздоровчий комплекс.

14.03.2024, на підставі п.61, п.114 рішення Чернігівської міської ради № 37/VIIІ-40 від 08.02.2024 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам» та п. 11 рішення Чернігівської міської ради від 05.03.2024 № 38/VІІІ-22 «Про внесення змін до рішень Чернігівської міської ради та договорів оренди земельних ділянок», між Чернігівською міською радою (Орендодавцем) і ПП «Будмірантарінвест» (Орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки № 3749, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,1500 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024, яка розташована в місті Чернігові на перехресті Київського шосе та вул. Лісковицької , без розроблення проекту її відведення, строком до 08.02.2026.

04.03.2024 між ПрАТ «АТП-2550», як Продавцем, та ПП «Будмірантарінвест», як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу № 04.03/24-01, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця будівельні відходи від руйнувань пошкодженого (зруйнованого) об'єкту Продавця (бетон, цегла, плитка, кераміка) (надалі іменуються «Товар»), а Покупець зобов'язався прийняти Товар та своєчасно оплатити його в порядку і строки, встановлені сторонами цього Договору.

В п. 1.2 Договору купівлі-продажу № 04.03/24-01 від 04.03.2024 зазначено, що під будівельними відходами від руйнувань у цьому Договорі мається на увазі частини (уламки) пошкодженого (знищеного) об'єкту нерухомості, а також матеріали/предмети (бетон, цегла, кераміка, кахельна плитка та інші), які утворились внаслідок пошкодження (знищення) об'єкта та в ході проведення демонтажних робіт будівлі готелю «Україна» за адресою м. Чернігів, просп. Миру, 33.

На виконання умов Договору купівлі-продажу № 04.03/24-01 від 04.03.2024 ПрАТ «АТП 2550» здійснювало транспортування будівельних відходів на земельну ділянку ПП «Будмірантарінвест» за адресою: м. Чернігів, перехрестя Київського шосе та вулиці Лісковицької.

09.04.2024, за зверненням №001450 Орішко І., яке надійшло до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області в електронній формі засобами «ЕкоЗагроза», спеціалістами Державної екологічної інспекції у Чернігівській області із залученням інженера-землевпорядника ПП «Елітзем» Бойка Д.О. та представника ПП «Будмірантарінвест» - адвоката Титаренко Т.Г. проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024, про що складено Акт за результатами проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації №28/02 від 09.04.2024.

За результатами огляду (обстеження) земельної ділянки виявлено факт порушення вимог зберігання будівельних відходів, що створює небезпеку для навколишнього природного середовища та ризик забруднення ґрунтів. Локації, на яких розміщено будівельні відходи, визначено сертифікованим інженером-землевпорядником ПП «ЕЛІТЗЕМ» Бойком Д.О. шляхом проведення GNSS-зйомки території, розрахування площі засмічених земель і обсягів відходів. Так, звалища відходів утворено на трьох окремих локаціях земельної ділянки: дві локації звалищ будівельних відходів невідомого складу та походження в межах вказаної земельної ділянки загальною площею засмічення 800 кв.м (ділянка №1, №2) (розрахунковий обсяг відходів 279 куб.м) та одну локацію звалища відходів (ділянка №3) площею засмічення 226 кв.м (розрахунковий обсяг відходів 130 куб.м).

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 01.05.2024 №8-25-0.2-2644/2-24 засмічена ділянка №3 (координати 51.475160, 31.302139) перебуває в межах сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707.

Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку та листа Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 01.05.2024 земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707, площею 11,6988 га віднесена до категорії земель «Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення», з цільовим призначенням « 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства», вид використання «Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства», розпорядником землі є Чернігівська міська рада.

В ході перевірки спеціалістами Державної екологічної інспекції у Чернігівській області відібрано проби ґрунтів, про що складено акти відбору проб ґрунтів від 04.04.2024 №38/09-24 та №39/09-24.

Згідно з протоколами вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів від 10.05.2024 №38/09-24 та №39/09-24 за результатами лабораторних досліджень встановлено перевищення гранично допустимої концентрації сульфатів.

Чернігівською окружною прокуратурою розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024272020000089 від 11.04.2024 за фактом забруднення та псування земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024, площею 1,1500 га, розташованої на перехресті Київського шосе та вул. Лісковицької у місті Чернігові, речовинами та будівельними відходами, та іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей та довкілля, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.

13.04.2024 слідчим СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області в кримінальному провадженні № 42024272020000089 проведено огляд місця події, про що складено Протокол огляду місця події від 13.04.2024. При огляді земельної ділянки з кадастровим номером: 7410100000:01:039:0024 було встановлено, що з вулиці Київське шосе та вулиці Лісковиця в м. Чернігові наявні заїзди на територію вказаної земельної ділянки. На території земельної ділянки наявні будівельні відходи, а саме: суміш бетону, окремі фракції цегли, облицювальної плитки та кераміки, ґрунт знятий із забруднених ділянок, каміння.

У межах вказаного кримінального провадження була проведена судова інженерно-екологічна експертиза. Відповідно до висновку експерта Чернігівського НДЕКЦ МВС України від 29.10.2024 №СЕ-19/125-24/5814-ФХЕД в результаті дій господарської (антропогенної) діяльності відбулося забруднення ґрунту земельної ділянки з кадастровим номером: 7410100000:01:039:0024, яка розташована біля перехрестя вулиці Київське шосе та вулиці Лісковиця в м. Чернігів, внаслідок накопичення (збільшення) вмісту (фактичних концентрацій) фосфатів, що перевищують їх встановлений рівень гранично допустимої концентрації. Перевищення фактичних концентрацій фосфатів відносно їх гранично допустимої концентрації та перевищення величини щільного залишку водної витяжки (мінералізації) відносно фонового значення є шкідливими для довкілля.

Матеріали справи місять матеріали проведення топографо-геодезичних робіт ПП «ЕЛІТЗЕМ» території засмічення та дані Національного центру управління та випробувань космічних засобів.

Прокурор у позові зазначає, що оскільки на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707, що розташована на перехресті Київського шосе та вул. Лісковицької у місті Чернігові наявні невідсортовані будівельні відходи без оформлення відповідних дозволів, серед яких згідно Національного переліку відходів, затвердженого постановою КМУ від 20.10.2023 № 1102 є небезпечні, то така земельна ділянка є засміченою.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, якої о компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «Інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № З-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім: з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме, відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі. № 806/1000/17.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність - об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 12.10.2020 у справі № 916/1033/20, від 08.10.2020 у справі № 904/5912/18.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Статтею 16 Конституції України обов'язком держави визначено забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України.

З цією метою питання щодо захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища врегульовано на законодавчому рівні шляхом прийняття Лісового, Водного, Повітряного кодексів та Кодексу Законів України про надра, а також галузевих законів.

Основним завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, згідно з ст. ст. 1, 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», є збереження природних ресурсів, у тому числі землі.

Згідно із ст.3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» основними принципами охорони навколишнього природного середовища є, зокрема, пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Екологічні права громадян забезпечуються, у тому числі проведенням широкомасштабних державних заходів щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану навколишнього природного середовища; обов'язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об'єктів економіки (ст. 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Згідно ст. 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Частиною 3 статті 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» врегульовано, що порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України. Отже, з вказаного слідує, що саме Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» є спеціальним у регулюванні державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища (ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (зі змінами), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з Положенням (п.7) Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Територіальним органом Держекоінспекції на території м. Чернігова та Чернігівської області є Державна екологічна інспекція у Чернігівській області.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 45 від 01.03.2023, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону земель, надр, зокрема щодо: виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, зокрема в оренду, земельних ділянок; здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами; додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель; з питань поводження з відходами, зокрема щодо: дотримання вимог документів дозвільного характеру на здійснення операцій у сфері поводження з відходами; складення і ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, реєстру місць видалення відходів; збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів (у тому числі недопущення змішування та захоронення відходів, які можуть бути утилізовані); дотримання вимог екологічної безпеки під час транспортування, зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних речовин і відходів; своєчасного та повного здійснення заходів із захисту земель від засмічення та забруднення відходами.

Згідно із п.п. 3, 6 Положення Інспекція звертається до суду із позовом про визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

До повноважень Інспекції також належить вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступ позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи, в тому числі й Державна екологічна інспекція та її територіальні органи, звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 925/929/19 від 01.06.2021).

Отже, Державна екологічна інспекція України у Чернігівській області є уповноваженим органом щодо реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Чернігівською окружною прокуратурою до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області направлено лист в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо надання інформації про вжиття заходів щодо усунення порушень природоохоронного законодавства, у тому числі шляхом пред'явлення до суду позовної заяви про зобов'язання ПП «Будмірантарінвест» привести у попередній стан частину земельної ділянки за кадастровим номером 74101000000:01:043:0707, розташовану на перехресті Київського шосе та вул. Лісковицька у місті Чернігові шляхом прибирання будівельних відходів від руйнувань пошкодженого (зруйнованого) об'єкту нерухомості (бетон, цегла, плитка, кераміка) на площі 226 кв.м.

Відповідь від Держекоінспекції у Чернігівській області на адресу Чернігівської окружної прокуратури не надходила, заходів щодо усунення порушення вимог законодавства Держекоінспекцією у Чернігівській області не вжито.

Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту інтересів держави, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

За таких обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Держекоінспекції у Чернігівській області, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.

Нормативно-правове обґрунтування та оцінка аргументів. Висновки суду.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Використання права на землю не може погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Статтею 2 Закону України «Про охорону земель» визначено, що об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Згідно із ч. 6 ст. 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66 Конституції України).

У відповідності до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі тощо.

Статтею 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, які полягають у здійсненні заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища, здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.

У ст. 1 Закону України "Про відходи" зазначено, що відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Вимоги щодо зберігання та видалення відходів встановлені ст. 33 Закону України "Про відходи".

Так, згідно із приписами ч. 4, 7 ст. 33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України.

Згідно з ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за: а) порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; и) невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди; ї) порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Статтею 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходами державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Підставами для здійснення позапланових заходів, відповідно до ст. 6 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

За приписами статті 7 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч. 1). На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою (ч. 2).

У ч. 6 статті 7 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Згідно положень ч. 7 статті 7 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 9 вказаної статті закону передбачено, що розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про відходи", яка кореспондується зі ст. 56 Закону України "Про охорону земель", підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності, встановлює Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом №171 від 27.10.1997 Міністерства охорони навколишнього природного середовища (у редакції наказу №149 04.04.2007 Мінприроди) (далі - Методика).

Відповідно до п. 1.3. Методики вона застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Згідно п.п. 3.2. 3.3, 3.5, 3.5.1 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

Об'єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

Розділом 2 зазначеної Методики визначені поняття засмічення та забруднення земель.

Так, засміченням земель є наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів, а забрудненням земель є накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Як встановлено судом, 09.04.2024 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024, про що складено Акт за результатами проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації №28/02 від 09.04.2024.

У ході огляду (обстеження) земельної ділянки встановлено три локації звалищ будівельних відходів невідомого складу та походження, зокрема на ділянці №3 (координати 51.475160, 31.302139), що перебуває в межах сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707, площею засмічення 226 кв.м.

Згідно Національного переліку відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2023 № 1102 відходи, які виявлені Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області в ході обстеження території на перехресті Київського шосе та вулиці Лісковицької в місті Чернігові, класифіковано наступним чином:

Класифікаційне угруповання «Відходи будівництва та знесення (включаючи ґрунт, знятий із забруднених ділянок)» (код групи 17), види відходів:

- код 17 01 06* - суміші або окремі фракції бетону, цегли, облицювальної плитки та кераміки, що містять небезпечні речовини;

- код 17 01 07 - суміші або окремі фракції бетону, цегли, облицювальної плитки та кераміки інші, ніж зазначені за кодом 17 01 06*;

- код 17 05 03* - ґрунт та каміння, що містять небезпечні речовини;

- код 17 05 04 - ґрунт та каміння інші, ніж зазначені за кодом 17 05 03;

- код 17 08 01* - будівельні матеріали на основі гіпсу, що містять небезпечні речовини;

- код 17 08 02 - будівельні матеріали на основі гіпсу інші, ніж зазначені за кодом 17 08 01; - код 17 09 03*

- інші відходи будівництва і знесення будівель (включаючи змішані відходи), що містять небезпечні речовини;

- код 17 09 04 - змішані відходи будівництва і знесення будівель інші, ніж зазначені за кодами 17 09 01,17 09 02, 17 09 03, де

* дзеркальні коди одного і того самого виду відходів, які є небезпечними.

Порядком класифікації відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2023 № 1102 (далі Порядок), визначено значення терміну «дзеркальні коди» - пов'язані коди відходів одного виду, де один код визначає небезпечні відходи, а інший визначає відходи як такі, що не є небезпечними, залежно від складу відходів.

Пунктом 13 цього Порядку передбачено, що утворювач відходів в разі наявності дзеркальних кодів для тих відходів, які можуть бути класифіковані як за кодами небезпечних відходів, так і за кодами відходів, що не є небезпечними, залежно від наявності чи відсутності небезпечних речовин у них може:

1) прийняти рішення не проводити оцінювання небезпечних властивостей відходів і класифікувати відходи за кодом, який позначений символом «*», тобто визнати, що цей вид відходів є небезпечним;

2) класифікувати відходи за кодом без позначення символом «*» тільки за умови надання протоколів лабораторних досліджень, що засвідчують відсутність небезпечних властивостей.

Під час проведення обстеження документів, що підтверджують проведення лабораторних досліджень стосовно відсутності небезпечних властивостей відходів будівництва та знесення, які розміщуються на земельній ділянці відповідачем надано не було.

Відповідач вказує, що будівельні відходи в результаті діяльності ПП «Будмірантарінвест» не утворювалися, а були придбані відповідачем з метою використання в якості матеріалу для підсипки заїздів та внутрішніх доріг земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024.

Відповідно до вимог Закону України «Про управління відходами» власник відходів - фізична особа, юридична особа, яка утворює відходи або яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами.

Враховуючи, що ПП «Будмірантарінвест» придбав у ПрАТ «АТП 2550» будівельні відходи від руйнувань пошкодженого (зруйнованого) об'єкту нерухомості (бетон, цегла, плитка, кераміка) відповідно до договору купівлі-продажу № 04.03/24-01 від 04.03.2024, останній в силу вимог Закону України «Про управління відходами» є власником відходів.

Разом з тим, зазначений договір не містить посилання на мету використання придбаних відповідачем будівельних відходів, а тому твердження відповідача про те, що він не є власником будівельних відходів, а придбав товар призначений для підсипки заїздів та внутрішніх доріг земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024 є необґрунтованим.

Крім того, ні Проект організації дорожнього руху з влаштування тимчасового заїзду та виїзду на період виконання робіт для будівництва готельно-оздоровчого комплексу на орендованій земельній ділянці за місцем розташування перехрестя просп. Миру (Київське шосе) та вул. Лісковицької в м. Чернігів, ні містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, затверджені рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 360 від 16.12.2011 не містять посилання на необхідність здійснення підсипання будівельними відходами на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024.

Не заслуговують на увагу твердження відповідача про те, що підсипання будівельними відходами земельної ділянки здійснювалось, як вирівнювання площадки під забудовою при плануванні території будівельного майданчика на етапі підготовчих робіт нового будівництва будівлі охорони на земельній ділянці розташованій на перехресті Київського шосе та вул. Лісковицької в м. Чернігові, оскільки ПП «Будмірантарінвест» лише у червні 2024 року отримало містобудівні умови та обмеження для проектування зазначеного будівництва будівлі охорони.

У пункті 4 Порядку поводження з відходами, що утворилися у зв'язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 № 1073 зазначено, що управління відходами від руйнувань передбачає, комплекс організаційно-технічних заходів та робіт (операцій), що здійснюються з метою забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, відновлення, видалення таких відходів.

Відповідно до зазначеного Порядку відходи від руйнувань можуть бути використані для використання їх як вторинних матеріальних ресурсів за умови виконання операцій з поводження з відходами від руйнувань, передбачених п. 15 Порядку.

Пункт 15 зазначеного Порядку передбачає наступні операції з поводження з відходами від руйнувань: первинне розчищення територій (збирання відходів від руйнувань, зокрема за можливості - сортування окремих компонентів відходів від руйнувань); перевезення (транспортування) відходів від руйнувань від місця їх утворення до об'єктів поводження з відходами або місць тимчасового зберігання; остаточне (після виконання робіт з демонтажу пошкоджених (зруйнованих) об'єктів) розчищення та прибирання територій (у разі потреби); зберігання відходів від руйнувань на місцях тимчасового зберігання або на інших об'єктах поводження з відходами (до їх утилізації чи видалення); оброблення (перероблення) відходів від руйнувань та/або їх знешкодження (у разі потреби); утилізація відходів від руйнувань (використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів); видалення відходів від руйнувань, включаючи їх захоронення.

Не допускається зберігання відходів від руйнувань поза межами визначених місць їх тимчасового зберігання або об'єктів поводження з відходами.

Також відповідач вказує, що у матеріалах справи, а саме Акті огляду, актах відбору проб ґрунтів та протоколах вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів мова йде лише про земельну ділянку з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024, а тому твердження у позовній заяві про засмічення земельної ділянки із кадастровим номером 7410100000:01:043:0707 є безпідставним. Засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707 відповідачем допущено не було.

В ході проведення огляду (обстеження) місця події щодо фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайної події виявлено засмічення земель, забруднення ґрунтів, знищення та пошкодження дерев та рослин за координатами: 51.475089464926; 31.300700472343, зазначеними в електронному зверненні ОСОБА_1 № 001450. З використанням прикладних програм для смартфонів, доступних сервісів Google та Національного порталу НІГД з'ясовано, що розміщення відходів здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024, орендованій ПП «Будмірантарінвест».

Заміри площ засмічених земель та обсягів розміщених відходів проведено сертифікованим інженером-землевпорядником «ПП «ЕЛІТЗЕМ» Бойком Д.О. та відображені в документі: «Схема розташування земельної ділянки Чернігівська область, місто Чернігів, перехрестя Київського шосе та вул. Лісковицької». Із вказаного документа вбачається розміщення будівельного сміття частково в межах земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024, частково за її межами.

Відповідно, в Акті №28/02 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області зафіксовано, що звалища відходів утворено на трьох окремих локаціях: ділянка №1 - площа 319 кв. м, розрахунковий обсяг відходів - 110 куб.м; ділянка №2 - площа 481 кв. м, розрахунковий обсяг відходів - 169 куб.м; ділянка №3 - площа 226 кв. м, розрахунковий обсяг відходів - 130 куб.м.?

З план-схему, зображеної в Акті №28/02, вбачається умовне розмежування звалища відходів на ділянках №2 та №3, де ділянка №2 з будівельними відходами, розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024, інша частина відходів (ділянка №3) розташована за межами земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024. План-схему в акті виконано на підставі замірів сертифікованого інженера-землевпорядника «ПП «ЕЛІТЗЕМ» Бойка Д.О.

На момент складання Акта №28/02 у Державної екологічної інспекції у Чернігівській області була відсутня інформація про кадастровий номер та власника засміченої земельної ділянки, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024 та узбіччям автомобільної дороги М01 (Київське шосе).

Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області листом від 01.05.2024 №8-25-0.2-2644/2-24 повідомлено, що за вказаними в листі координатами сформована земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707, категорія земель - «Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення», цільове призначення земельної ділянки « 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства». Інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня.

У подальшому, як вбачається із матеріалів справи, на запит прокурора від 07.08.2024, згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку вбачається, що суб'єктом права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707 є Чернігівська міська рада. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване 12.06.2024.

Отже, відповідачем внаслідок розміщення будівельних відходів було засмічено як орендовану земельну ділянку з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024, так і суміжну з нею земельну ділянку.

З огляду на викладене, суд вважає, що надані у справі докази щодо засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:039:0024 (Акт № 28/02 від 09.04.2024; Акти відбору проб ґрунтів від 04.04.2024; Протоколи вимірювань та показників складу та властивостей ґрунтів від 10.05.2024; лист Державної екологічної інспекції у Чернігівській області від 13.05.2024 №02/1285; протоколом огляду місця події (кримінальне провадження № 42024272020000089 від 11.04.2024); матеріалами проведених топографо-геодезичних робіт ПП «ЕЛІТЗЕМ» та космічного знімання території засмічення) безпосередньо пов'язані та підтверджують факт засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707.

Крім того, у межах вказаного кримінального провадження була проведена судова інженерно-екологічна експертиза. Проведення судової експертизи доручено завідувачу відділу будівельних, земельних, екологічних досліджень та оціночної діяльності Чернігівського НДЕКЦ МВС Лапотку Максиму Геннадійовичу, який має вищу освіту за спеціальністю «Екологія», кваліфікацію судового експерта з правом проведення інженерно-екологічної експертизи за експертною спеціальністю 10.19 «Дослідження обставин та організаційно-технічних причин і наслідків впливу техногенних джерел на об'єкти довкілля» (свідоцтво № 18445, видане ЕІСК МВС 13.12.2021), стаж експертної роботи - з 2019 року.

Експерта попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків за статтями 384, 385 КК України.

Відповідно до висновку експерта Чернігівського НДЕКЦ МВС України від 29.10.2024 №СЕ-19/125-24/5814-ФХЕД в результаті дій господарської (антропогенної) діяльності відбулося забруднення ґрунту земельної ділянки з кадастровим номером: 7410100000:01:039:0024, яка розташована біля перехрестя вулиці Київське шосе та вулиці Лісковиця в м. Чернігів, внаслідок накопичення (збільшення) вмісту (фактичних концентрацій) фосфатів, що перевищують їх встановлений рівень гранично допустимої концентрації. Перевищення фактичних концентрацій фосфатів відносно їх гранично допустимої концентрації та перевищення величини щільного залишку водної витяжки (мінералізації) відносно фонового значення є шкідливими для довкілля.

Відповідно до ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 6 ст. 98 ГПК України зазначений висновок має усі необхідні відомості, зокрема стосовно експерта (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, кваліфікації та стаж судового експерта), коли і де проведена експертиза, на якій підставі була проведена експертиза, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав.

При цьому експерт, який виконував дослідження, що оформлено висновком обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 щодо застосування ч. 7 ст. 98 ГПК України.

Отже, усі необхідні вимоги, що визначені у ст. 98 ГПК України були дотримані.

Проведення експертизи та оформлення їх результатів детально описано у згаданому висновку експертизи, відтак останній у повній мірі відповідає вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.

У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі №461/3675/17 зазначено, що висновок експерта оцінюється судом разом із іншими доказами. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Верховний Суд у справі № 910/21067/17 (постанова від 12.02.2020) зазначив, що системний аналіз процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його (висновку експертизи) як доказу здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами.

Таким чином, висновок експерта Чернігівського НДЕКЦ МВС України від 29.10.2024 №СЕ-19/125-24/5814-ФХЕД не містить будь-яких порушень положень законодавства та методології при його складенні, а відтак він є належним та допустимим доказом у справі, який узгоджується з іншими долученими до справи доказами як окремо, так і у їх сукупності.

Відповідно до п. 3 ст. 13 Закону України «Про управління відходами» утворювачі або власники відходів, які не є суб'єктами господарювання у сфері управління відходами, зобов'язані забезпечувати зберігання відходів у спосіб, що є безпечним для здоров'я людини та навколишнього природного середовища, та передавати відходи суб'єктам господарювання у сфері управління відходами протягом одного року з моменту їх утворення.

Частиною 2 ст. 16 Закону України утворювачі відходів, крім утворювачів відходів домогосподарств, зобов'язані класифікувати свої відходи відповідно до Національного переліку відходів та Порядку класифікації відходів, обробляти відходи самостійно, за наявності дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, або передавати їх для оброблення суб'єктам господарювання у сфері управління відходами, які мають такий дозвіл, відшкодовувати шкоду, заподіяну здоров'ю та майну громадян України, навколишньому природному середовищу, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил управління відходами, відповідно до закону.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про охорону земель», юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Аналогічні за змістом норми закріплені у ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Згідно із п. в ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Згідно із ч. 1 ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.10.2020 у справі № 910/17533/19, від 21.04.2020 у справі №904/3189/19.

Як вбачається з матеріалів справи, у діях відповідача наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, яка виражається у засміченні земельної ділянки з кадастровим номером 74101000000:01:043:0707, розташованої на перехресті Київського шосе та вул. Лісковицька у місті Чернігові; безпосередній причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, оскільки шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства. При цьому вина відповідача полягає у засміченні земельної ділянки з кадастровим номером 74101000000:01:043:0707, що підтверджується наявними у справі доказами.

Водночас, відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частина 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачає способом захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, також відновлення становища, яке існувало до порушення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до вимог ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку та листа Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 01.05.2024 земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707, площею 11,6988 га віднесена до категорії земель «Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення», з цільовим призначенням « 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства», вид використання «Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства», розпорядником землі є Чернігівська міська рада.

Чернігівська міська рада, як власник земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707, листом від 15.07.2024 №182-1 просила ПП «Будмірантарінвест» вжити заходів з усунення виявленого порушення природоохоронного законодавства та приведення у належний стан земельної ділянки, шляхом прибирання будівельного сміття площею 0,0226 га.

Разом із тим, доказів приведення ПП «Будмірантарінвест» земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707 у придатний для подальшого її використання стан матеріали справи не містять.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Подібні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2022 у справі №910/366/21 від 19.06.2019 у справі №910/4055/18, від 16.04.2019 у справі №925/2304/14.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

Вимоги щодо вірогідності доказів визначені статтею 79 ГПК України. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі наведених норм судом здійснено оцінку доказів, які надані прокурором на підтвердження своєї правової позиції. Оцінивши кожен доказ окремо та наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку про те, що вони відповідають вимогам наведених вище норм процесуального права щодо їх належності, достовірності та вірогідності.

У підсумку зібрані у справі докази підтверджують факт засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707, розташованої на перехресті Київського шосе та вул. Лісковицької у місті Чернігові. На теперішній час є необхідним приведення земельної ділянки до придатного для подальшого її використання стану шляхом прибирання будівельних відходів від руйнувань пошкодженого (зруйнованого) об'єкту нерухомості (бетон, цегла, плитка, кераміка) на площі 226 кв.м.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вимога прокурора зобов'язати відповідача вчинити дії по усуненню порушень вимог природоохоронного законодавства та відновити становище, яке існувало до порушення, а саме привести у попередній стан частину земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707, розташованої на перехресті Київського шосе та вул. Лісковицької у місті Чернігові, шляхом прибирання будівельних відходів від руйнувань пошкодженого (зруйнованого) об'єкту нерухомості (бетон, цегла, плитка, кераміка) на площі 226 кв.м. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах “Трофимчук проти України», “Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

Виходячи з викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1. ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення вимог прокурора у повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Приватне підприємство “Будмірантарінвест» (вул. Київська, 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34654311) вчинити дії по усуненню порушень вимог природоохоронного законодавства та приведення у попередній стан частини земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:043:0707, розташованої на перехресті Київського шосе та вул. Лісковицької у місті Чернігові, шляхом прибирання будівельних відходів від руйнувань пошкодженого (зруйнованого) об'єкту нерухомості (бетон, цегла, плитка, кераміка) на площі 226 кв.м.

3. Стягнути з Приватного підприємства “Будмірантарінвест» (вул. Київська, 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34654311) на користь Чернігівської обласної прокуратури (одержувач: Чернігівська обласна прокуратура, рахунок UA248201720343140001000006008, код ЄДРПОУ 02910114, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ) сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 31.03.2026.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор