"30" березня 2026 р.
м. Черкаси
Справа № 925/414/26
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,
1. 27.03.2026 ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) звернулася до Господарського суду Черкаської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.
2. Заявник просить суд забезпечити позов, який буде нею подано до Виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області, державного реєстратора Виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області Яжемчук О.А., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину, визнання протиправними дій та скасування рішення про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.
3. Заявник просить суд до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили забезпечити позов шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКОРНС" (ідентифікаційний код 41395864, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. М.Залізняка 138/11, оф.4).
4. Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову до подання позову, заявник стверджує, що відповідно до Статуту ТОВ "ЮНІКОРНС" в редакції 2025 року товариство діє згідно з чинним законодавством України на підставі підприємницької ініціативи громадян України: ОСОБА_4 , частка якої у статному капіталі 59%, ОСОБА_2 , частка якого у статному капіталі 1%, ОСОБА_5 , частка якого у статутному капіталі 40 %.
26.03.2026 державний реєстратор виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області Яжемчук О.А. здійснив державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме змінив відомості про засновників (учасників) юридичної особи, у підтвердження чого заявник подав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 26.03.2026 №37176447.
25.03.2026 ОСОБА_2 вийшов зі складу учасників ТОВ "ЮНІКОРНС" та не повідомив заявника про намір та умови продажу частки статутного капіталу ТОВ "ЮНІКОРНС".
Отже, заявник ствердив про порушення ОСОБА_2 гарантованого статтею 362 Цивільного кодексу України та статтею 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" переважного права ОСОБА_5 (40%) та ОСОБА_4 , які є власниками часток (59%) у статутному капіталі ТОВ "ЮНІКОРНС" на купівлю частки в статутному капіталі ТОВ "ЮНІКОРНС".
Заявник вважає, що існує велика імовірність вчинення ОСОБА_3 правочинів щодо відчуження часток ТОВ "ЮНІКОРНС", що знівелює судове рішення у випадку задоволення позову та виникне необхідність подальшого звернення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до суду з метою захисту порушених прав.
Отже, на думку заявника, дії ОСОБА_2 свідчать про свідоме ігнорування встановленої законом процедури, що є підставою для визнання відповідних правочинів недійсними або застосування інших способів судового захисту, зокрема переведення прав та обов'язків покупця на учасників товариства. Крім того, існує обґрунтована та реальна загроза подальшого відчуження часток ОСОБА_3 на користь третіх осіб. Вказане призведе до істотного ускладнення або навіть унеможливлення виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову, оскільки предмет спору може неодноразово змінити власника.
5. За подання заяви про забезпечення позову заявник сплатив судовий збір у розмірі 1664,00 грн.
6. Розглянувши заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, дослідивши додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.
7. Судовий захист цивільного права та інтересу є однією із загальних засад цивільного законодавства.
8. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
9. Захист цивільних прав це застосування компетентним органом передбачених законом способів захисту цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
10. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
11. Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
12. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
13. Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
14. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
15. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" суд наголошує, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними.
16. Європейський суд з прав людини у справі "Каіч та інші проти Хорватії" у рішенні від 17.07.2008 вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
17. Обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
18. Згідно з пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
19. Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
20. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
21. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
22. Вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, у разі задоволення позову.
Такого висновку дійшла Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
23. Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові №6-605цс16 від 25.05.2016, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
24. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
25. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
26. Згідно з частиною 1 та 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
27. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
28. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
29. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
30. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
31. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
32. Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
33. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Такий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
34. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини", заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
35. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
36. Умовою для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення щодо ймовірності вчинення відповідних дій.
37. Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
38. У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
39. Предметом позову, з яким заявник має намір звернутися до відповідачів до Виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області, державного реєстратора Виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області Яжемчук О.А., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є немайнові вимоги про визнання недійсним правочину, визнання протиправними дій та скасування рішення про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.
40. Підставами позову, з яким позивач має намір звернутися до відповідачів, є обставини, якими позивач обґрунтовує продаж іншим учасником товариства належної йому частки у статутному капіталі товариства з порушенням переважного права позивача на придбання частки у статутному капіталі товариства.
41. Метою забезпечення позову, за змістом заяви заявника, є забезпечення можливості реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
42. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Такий висновок сформувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17.
43. Згідно з статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
44. Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
45. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
46. Відповідно до частини першої ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
47. Згідно із п. 2 частини першої ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій.
48. Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
49. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №915/508/19, від 12.03.2020 у справі №916/3479/19, від 24.06.2020 у справі №902/1051/19.
50. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
51. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №914/2072/20.
52. Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
53. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
54. Враховуючи предмет та підстави позову, зміст позовних вимог позивача, забезпечення позову шляхом заборони проводити реєстраційні дії та вносити зміни до статуту товариства щодо розміру статутного капіталу є співмірними із предметом позовних вимог, з якими заявник має намір звернутися до відповідачів, заходами забезпечення позову.
55. Заявником належним чином доведено наявність фактичних обставин, з якими пов'язується можливість застосування відповідного заходу забезпечення позову та зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову (забороною вчиняти дії) і предметом позовних вимог, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову з предметом позову.
56. Заборона державним реєстраторам будь-яких органів, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКОРНС" має на меті збереження існуючого status quo та забезпечить можливість виконання рішення суду про визнання недійсним правочину, визнання протиправними дій та скасування рішення про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, у разі задоволення позову.
57. Згідно з частиною 1 та 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
58. Вжиття заходів зустрічного забезпечення за ініціативою суду за відсутності клопотання учасника справи, є правом суду, а не обов'язком.
59. Враховуючи, що забезпечення позову не впливає на майновий стан відповідачів господарський суд не вважає за доцільне застосовувати зустрічне забезпечення.
60. Суд звертає увагу відповідачів на їх право, передбачене статтею 145 Господарського процесуального кодексу України, подати клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 136-140, 141, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви задовольнити.
2. Заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКОРНС" (ідентифікаційний код 41395864, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. М.Залізняка 138/11, оф.4).
Ухвала суду, з урахуванням пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Ухвала суду набирає законної сили з дати її підписання суддею.
Ухвала суду набрала законної сили - 30.03.2026.
Строк пред'явлення ухвали суду до виконання - 30.03.2029.
Стягувач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІКОРНС" (ідентифікаційний код 41395864, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. М.Залізняка 138/11, оф.4).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання суддею.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя А.І. Гладун