Справа № 396/2757/25
Провадження № 2/396/389/26
Іменем України
24.03.2026 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Цесельської О.С., за участі секретаря судових засідань Кравченко І.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі суду в м. Новоукраїнка цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Представник ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Представник позивача позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.01.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 485376-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». 22.01.2024 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 485376-КС-002 про надання кредиту. Цього ж дня відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору, на умовах визначених пропозицією (офертою). Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-4447, на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений останнім у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий ним було введено/відправлено - було укладено договір про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 5000 грн. шляхом перерахування на банківську картку.
Зважаючи на ті обставини, що відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання за кредитним договором, у нього станом на 01.12.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 16120, 72 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5000 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 10370, 72 грн; прострочених платежів за комісією - 750 грн.
Тому представник позивача просила стягнути з відповідача на користь позивача зазначену заборгованість та судові витрати.
Ухвалою суду від 06.01.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за наявними у справі матеріалами. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
У свою чергу, відповідач відзив на позовну заяву не подав, повідомлявся про час та місце розгляду справи судовою повісткою за місцем її реєстрації.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з викладеного, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті на підставі наявних у матеріалах справи письмових матеріалів, доказів наданих до суду сторонами та їх представниками, за відсутності належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи представника позивача, відповідача.
Дослідивши письмові матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 22.01.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 485376-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». 22.01.2024 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено Колпаку Д.А. пропозицію (оферту) укласти договір № 485376-КС-002 про надання кредиту. Цього ж дня відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору, на умовах визначених пропозицією (офертою). Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-4447, на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений останнім у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий ним було введено/відправлено - було укладено договір про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Разом із зазначеними вище документами відповідачем також підписано електронним цифровим підписом Паспорт споживчого кредиту, в якому також визначено умови кредитування щодо суми кредиту, загальної суми кредиту, яка підлягає поверненню, витрат за кредитом, строку кредитування та ін.
За умовами вищевказаного договору позичальнику надані грошові кошти в розмірі 5000 грн. на засадах строковості, платності, зворотності. Процентна ставка за кредитом є фіксованою та відповідає максимальному розміру денної процентної ставкивідповідно до ч.5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування».
Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За приписами статті 11 зазначеного Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми)про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Виходячи з вищевикладених положень, суд відхиляє доводи про недоведеність підписання кредитного договору.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачкою кредитний договір не був би укладений сторонами, суд приходить до висновку, що цей правочин відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, які, відповідно до вимог частини 4 статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З огляду на неналежне виконання відповідачкою взятих на себе зобов'язань за договором, суд вважає, що сума тіла кредиту у розмірі 16000 грн. підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Умови договору щодо нарахування загальної суми заборгованості та витрат за договором у межах встановленого строку кредитування узгоджені сторонами, отже позов підлягає до задоволення.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню 2242, 4 грн у рахунок відшкодування сплаченого судового збору під час подачі позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (зареєстроване місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок № 26, офіс № 411, ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором № 485376-КС-002 від 22.01.2024 року про надання кредиту, заборгованість у розмірі 16120, 72 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5000 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 10370, 72 грн; прострочених платежів за комісією - 750 грн та 2662, 4 гривень витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Суддя: О. С. Цесельська