Справа № 396/22/26
Провадження № 2/396/494/26
Іменем України
25.03.2026 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Цесельської О.С., за участю секретаря судового засідання Трохимчук Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новоукраїнка справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ "ФК "ЕЙС" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7656249 від 06.03.2024 року у розмірі 21840 грн., а також понесених судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 06.03.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7656249 від 06.03.2024 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. 23.10.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23.10/24-Ф, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. 16.05.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 16/05/25-Е, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 27200 грн, з яких 6000 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 15840 грн - сума заборгованості за відсотками, 5360 грн заборгованість за штрафними санкціями.
Заборгованість за кредитним договором не погашається, проценти за користування кредитними коштами позичальником не сплачуються, в результаті чого утворилась прострочена заборгованість.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за кредитним договором, відповідач порушив норми законодавства та умови кредитного договору.
На підставі наведеного, позивач просить суд, стягнути з відповідача в свою користь заборгованість за договором, а також суму понесених судових витрат.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчать поштові повідомлення. Про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив.
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та враховуючи те, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.
Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 06.03.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7656249 від 06.03.2024 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. 23.10.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23.10/24-Ф, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. 16.05.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 16/05/25-Е, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 27200 грн, з яких 6000 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 15840 грн - сума заборгованості за відсотками, 5360 грн заборгованість за штрафними санкціями.
Таким чином, ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до відповідача за кредитним договором № 7656249 від 06.03.2024 року.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтями 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений строк (термін), відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За положеннями ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Стосовно стягнення штрафних санкцій (пені, штрафів) у розмірі 5360 гривень, суд приходить до висновку, що в цій частині позовних вимог слід відмовити, з огляду на наступне.
Оскільки відповідно до Закону «2120-ІХ «Про внесення до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України» щодо дії норм на період воєнного стану «неустойка» (штрафи, пеня) та інші платежі, сплатити яких передбачені договором про споживчий кредит нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткові виконання) за таким договором підлягають списанню кредитодавцем.
Також у відповідності до цього закону у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк його припинення або скасування у разі прострочення за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком, або інших кредитодавців (позикодавців) позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України а також від обов'язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штраф, пені) за таке прострочення.
Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідним договором, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором підлягають списанню кредитодавцем(позикодавцем).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення суми заборгованості по тілу кредиту та процентах - в загальній сумі 21840 гривень.
Крім того, позивачем заявлена вимога на відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн., на підтвердження яких надані наступні докази: копія договору про надання правової допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, копія додаткової угоди № 25771172463 від 11.09.2025 року до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, копія акту прийому-передачі наданих послуг з описом виконаних робіт до договору № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року.
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
21840 грн х 100 / 27200 грн = 80, 29 % (розмір задоволених позовних вимог);
2662, 40 грн х 80, 29% = 2137, 64 грн (розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).
Керуючись статтями 3 12, 13, 81, 133, 141, 158, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, 525, 526, 625, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, Закону України "Про електронну комерцію", суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Ейс" заборгованість по кредитному договору № 7656249 від 06.03.2024 року у розмірі 21840 гривень та судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 2137, 64 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя: О. С. Цесельська