Справа № 191/7074/25
Провадження № 3/191/2092/25
16 березня 2026 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Форощук О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який займає посаду керівника ТОВ «ПТАХОФАБРИКА ТРАВНЕВА», код ЄДРПОУ 41840023, юридична адреса: Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Луб'янка, вул. Травнева, буд. 1,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП,-
У протоколі про адміністративне правопорушення № 65955/04-36-04-12/41840023 від 8 грудня 2025 року зазначено, що за результатами перевірки ТОВ «ПТАХОФАБРИКА ТРАВНЕВА», код ЄДРПОУ 41840023, юридична адреса: Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Луб'янка, вул. Травнева, буд. 1, проведеної головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у класі вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Лисенко Т.А., встановлено, що керівником ТОВ «ПТАХОФАБРИКА ТРАВНЕВА» ОСОБА_1 несвоєчасно надано платіжні доручення до установ банку на перерахування належного до сплати податку на нерухоме майно , відмінне від земельної ділянки, згідно з Додатком 2 Податкової декларації з податку на нерухоме майно за 2025 рік №9109553383 від 23.01.2025 року: за ІІ квартал 2025 року по терміну сплати 29.07.2025 року сума заборгованості склала 3435,49 грн., фактично заборгованість повністю сплачено 21.08.2025 року із затримкою на 23 календарні дні.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.163-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. В матеріалах справи наявне клопотання представника Кривко С.М. про закриття провадження у справі про закриття провадження у справі про адмінправопорушення відповідно до ст. 38 КУпАП та розгляд справи без участі ОСОБА_1 .
Суддя, ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зазначає наступне.
Диспозиція ч.1 ст.163-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Викладені у протоколі про адмінправопорушення обставини цілком відповідають диспозиції ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, а саме: ОСОБА_1 є керівником ТОВ «ПТАХОФАБРИКА ТРАВНЕВА» та з огляду з наданих матеріалів, зокрема результатів камеральної перевірки від 24.11.2025 року порушив термін сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за землю.
Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений уповноваженою на те особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами.
Проте, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах третій шостій цієї статті.
До протоколу долучено акт перевірки від 24.11.2025 року, відповідно до якого термін сплати сум податкового зобов'язання з плати за землю становив 29.07.2025 року.
Виходячи з наведеного, днем вчинення адміністративного правопорушення є наступний день за днем настання граничного строку сплати грошового зобов'язання, тобто 30.07.2025 року.
В протоколі зазначена дата вчинення правопорушення 24.11.2025 року, що є датою камеральної перевірки та датою складання акту.
Але, суд не може погодитися, що зазначена дата є дійсно датою вчинення адміністративного правопорушення, суть якого викладена в протоколі, і саме з цієї дати відраховується строк накладення стягнення, визначений ч.2 ст.38 КУпАП.
Так, чинним законодавством передбачено, що зазначений строк з дня виявлення правопорушення починає свій відлік у разі скоєння триваючого правопорушення.
Триваючим адміністративним правопорушенням є порушення, пов'язані з довготривалим, безперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила які-небудь встановлені дії або бездіяльність, і далі перебуває в стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан триває протягом значного часу, і весь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
Триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок, зокрема, при виявленні таких порушень як відсутність обліку доходів і витрат, для яких встановлено обов'язкову форму обліку, бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування, ведення його з порушенням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших правопорушень, пов'язаних з нарахуванням податків, які можливо встановити тільки в ході документальної перевірки на підставі первинних документів.
Стягнення за такі адміністративні правопорушення може бути накладене у термін не пізніше, ніж через три місяці з дня його виявлення (з дати складання і підписання акта перевірки).
Відповідно до позиції Верховного Суду України у застосуванні ст 38 КУпАП наголошується на суворому дотриманні строків накладення стягнень (3 місяці з дня вчинення). Для триваючих правопорушень строк обчислюється з дня їх виявлення, а закінчення строків є обов'язковою підставою для закриття справи, навіть якщо факт порушення доведено. Закриття справи через закінчення строків не означає реабілітацію особи (не визначає її невинуватою), але унеможливлює накладення адміністративного стягнення (штрафу).
Разом з тим, до адміністративних правопорушень, що мають разовий характер, належать такі проступки: несвоєчасне подання декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення платежів до бюджетів та державних цільових фондів, подання звіту з ЄСВ тощо.
Отже, адміністративне правопорушення, що викладене в протоколі стосовно ОСОБА_1 , яке полягає в несвоєчасному поданні платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), не відноситься до триваючого правопорушення, і відповідно стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Як зазначалося вище, днем вчинення цього адміністративного правопорушення є 31.07.2025 року, саме з нього почався перебіг строку, визначений ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Таким чином, як на час складання протоколу, так і на час надходження протоколу до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, закінчилися строки накладення адміністративного стягнення.
Згідно ч.1 п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в порушенні провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.
Виходячи зі змісту статті 38 КУпАП «Строки накладення адміністративного стягнення», таке стягнення накладається лише на винну особу. Відповідно, ця норма (можливість застосування строків накладення адміністративного стягнення) повинна застосовуватись лише у випадку встановлення вини особи у вчиненні правопорушення.
Тим більше, за своєю правовою природою звільнення від відповідальності у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення не є реабілітуючою обставиною.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) підтверджує цю правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення».
З точки зору матеріального (сутнісного) підходу реабілітуючими визнаються обставини, за яких особа вважається непричетною до адміністративного правопорушення (у зв'язку із чим відновлюються її добре ім'я, репутація), а нереабілітуючими - обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.
Поділ підстав закриття провадження на реабілітуючі і нереабілітуючі має, насамперед, практичне значення щодо наслідків такої форми закінчення провадження у справі. Визнання обставини реабілітуючою / нереабілітуючою впливає на права та інтереси особи, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення.
Крім того, стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати низку обставин, в тому числі чи винна особа в його вчиненні.
Водночас стаття 284 КУпАП не містить обмежень при винесенні постанови про закриття справи встановити вину особи.
Таким чином, наявні підстави визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП. Однак, оскільки передбачений ст. 38 КУпАП трьохмісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження на момент розгляду справи минув, тому у відповідності до ст. 247 п.7 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збору провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою уразі винесення судом (суддею) постанови про накладення на цю особу адміністративного стягнення.
У зв'язку з тим, що провадження по справі підлягає закриттю, судовий збір не сплачується.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, ч. 1 ст. 163-2, 247, 283, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП.
Адміністративну справу у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП провадженням закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О. В. Форощук