65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"12" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4478/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Заступника керівника Хаджибейської окружної прокуратури міста Одеси (код ЄДРПОУ 03528552, 65091, м. Одеса, вул. Головківська, 1) в інтересах держави в особі
позивача-1: Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1)
позивача-2: Південного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477150, 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83)
до відповідача-1: Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 01999052, 65074, м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 61-А)
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (код ЄДРПОУ 43418783, 67300, Одеська обл., Березівський р-н, м.Березівка, вул. Пристанційна, 1)
про визнання додаткових угод до договору постачання електричної енергії недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів
за участю представників учасників провадження:
прокурор: Тетяна Кривельова
від позивача-1: не з'явився
від позивача-2: не з'явився
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: Катерина Швець
Заступник керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Південного офісу Держаудитслужби до відповідача-1 Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" про визнання додаткових угод до договору постачання електричної енергії недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів.
Ухвалою суду від 15.10.2024 позовну заяву заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 14.11.2024.
04.11.2024 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про призначення судової економічної експертизи.
12.11.2024 від прокурора надійшла відповідь на відзив та заперечення на заяву відповідача-2 про призначення експертизи.
13.11.2024 до суду від позивача-2 надійшли пояснення та заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника.
Ухвалою суду від 14.11.2024 відкладено підготовче засідання на 27.11.2024; клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" про призначення експертизи прийнято до розгляду; запропоновано учасникам провадження надати письмово викладену позицію щодо клопотання відповідача-2, надати питання, роз'яснення яких потребує висновку експерта та узгодити експерта або експертну установу для призначення експертизи.
22.11.2024 до суду від відповідача-2 надійшло заперечення у порядку статті 167 ГПК України та заперечення на заперечення прокурора щодо клопотання про призначення судової економічної експертизи.
25.11.2024 від прокурора до суду надійшло пояснення щодо клопотання відповідача-2 про призначення судової економічної експертизи.
26.11.2024 від прокурора надійшла відповідь на відзив.
У зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги підготовче засідання, призначене на 27.11.2024, не відбулося.
Ухвалою суду від 27.11.2024 призначено підготовче засідання на 04.12.2024.
03.12.2024 від прокурора надійшла заява про зміну предмета позову.
Ухвалою суду від 04.12.2024 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" про призначення судової економічної експертизи відмовлено; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; відкладено підготовче засідання на 19.12.2024.
Ухвалою суду від 04.12.2024 заяву заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси про зміну предмета позову залишено без руху; встановлено прокурору строк для усунення недоліків.
10.12.2024 до суду від прокурора надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 10.12.2024 клопотання заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси про продовження строку на подання заяви про усунення недоліків задоволено; продовжено прокурору строк на подання заяви про усунення недоліків до 16.12.2024.
13.12.2024 від прокурора надійшла заява про усунення недоліків заяви про зміну предмета позову.
Ухвалою від 19.12.2024 заяву заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси від 03.12.2024 про зміну предмету позову задоволено та прийнято до розгляду; постановлено здійснювати розгляд позову в редакції наступних позовних вимог:
- визнати недійною додаткову угоду №1 від 15.06.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021 між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та ТОВ "Оператор Енергії";
- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 01.07.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021 між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та ТОВ "Оператор Енергії";
- визнати недійсною додаткову угоду №3 від 14.07.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021 між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та ТОВ "Оператор Енергії";
- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 27.07.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021 між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та ТОВ "Оператор Енергії";
- визнати недійсною додаткову угоду №5 від 04.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021 між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та ТОВ "Оператор Енергії";
- визнати недійсною додаткову угоду №6 від 05.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021 між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та ТОВ "Оператор Енергії";
- визнати недійсною додаткову угоду №7 від 06.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021 між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та ТОВ "Оператор Енергії";
- визнати недійсною додаткову угоду №8 від 16.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021 між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та ТОВ "Оператор Енергії";
- визнати недійсною додаткову угоду №9 від 19.10.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021 між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та ТОВ "Оператор Енергії";
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Оператор Енергії" на користь територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 384146,45 грн.
Цією ж ухвалою встановлено відповідачам строк у десять днів з дня вручення даної ухвали для подання письмово викладеної позиції щодо заяви про зміну предмета позову; постановлено провести підготовче провадження у справі №916/4478/24 впродовж розумного строку та відкладено підготовче засідання на 16.01.2025.
27.12.2024 від відповідача-2 надійшло заперечення на заяву прокурора про зміну предмета позову.
Ухвалою від 16.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 29.01.2025.
В судовому засіданні 29.01.2025 оголошено перерву до 12.02.2025.
11.02.2025 прокурором подано пояснення щодо здійснення розрахунку суми, що необґрунтовано сплачена КНП "Міська клінічна лікарня №10" на користь ТОВ "Оператор Енергії".
В судовому засіданні 12.02.2025 оголошено перерву до 27.02.2025.
27.02.2025 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
У судовому засіданні 27.02.2025 господарський суд оголосив перерву до 06.03.2025.
Ухвалою від 06.03.2025 задоволено клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі, зупинено провадження у справі №916/4478/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та оприлюднення повного тексту постанови.
Ухвалою від 13.01.2026 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 29.01.2026.
Ухвалою від 29.01.2026 відкладено розгляд справи на 12.02.2026.
В судовому засіданні 12.02.2026 оголошено перерву до 05.03.2026.
12.02.2026 відповідач-2 звернувся до суду із клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою від 16.02.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" про залишення позову без розгляду у справі №916/4478/24 прийнято до розгляду в судовому засіданні 05.03.2026 та запропоновано прокурору до 02.03.2026 подати письмово викладену позицію щодо клопотання відповідача.
23.02.2026 прокурором подано до суду заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
05.03.2026 прокурором подано заяву щодо перейменування Малиновської окружної прокуратури міста Одеси на Хаджибейську окружну прокуратуру міста Одеси.
В судовому засіданні 05.03.2026 ухвалено по зміну найменування учасника провадження Малиновської окружної прокуратури міста Одеси на Хаджибейську окружну прокуратуру міста Одеси, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду, продовжено розгляд справи по суті та оголошено перерву до 12.03.2026, про що постановлено ухвалу без оформлення її окремим документом. Відповідно до положень ч.5 ст. 233 ГПК України, вказана ухвала занесена до протоколу судового засідання.
В судове засідання 12.03.2026 з'явились прокурор та представник відповідача-2.
Інші учасники провадження явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідач-1 звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.
Прокурор підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просить їх задовольнити.
Представник відповідача-2 проти позову заперечила та просить відмовити в його задоволенні.
У судовому засіданні в порядку абз.1 ч.1 ст.219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України проголосив скорочене рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників учасників провадження, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, 19.04.2021 Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради (відповідач-1) оголосило про проведення відкритих торгів ДК 021-2015 (CPV) 09310000-5 - на закупівлю електричної енергії з очікуваною вартістю 6940000,00 грн.
Запланований обсяг електричної енергії складав 2500000 кВт*год.
Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися: ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (ТОВ "ООЕК") з цінової пропозицією 4781788,00 грн. з ПДВ, ТОВ "Енерджі-агент" з ціновою пропозицією 4541790,00 грн. з ПДВ, ТОВ "Оператор Енергії" з ціновою пропозицією 4375000,00 грн. з ПДВ.
За результатами розгляду тендерних пропозицій, згідно з протоколом уповноваженої особи (з розгляду тендерних пропозицій та вибору переможця) №205 від 26.05.2021, визначено переможцем ТОВ "Оператор Енергії" (відповідач-2) з найменшою остаточною ціновою пропозицією 4375000,00 грн. з ПДВ.
07.06.2021 між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" укладено договір №120 про закупівлю електричної енергії.
Згідно п.1.1 договору, постачальник постачає споживачу електричну енергію, а споживач сплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Предметом закупвлі є: електрична енергія (код згідно ДК 021:2015:09310000-5).
Згідно п.2.3 договору, місце поставки товару:
- 65074, м.Одеса, вул.Маршала Малиновського, 61-а - 62Z5779423307507, 62Z5296672536420;
- 65074, м.Одеса, вул.Маршала Малиновського, 71/1 - 62Z1907116927679, 62Z7863293741389.
В розділі 4 договору сторони дійшли згоди щодо ціни, порядку обліку і оплати електричної енергії.
Так, згідно п.4.2, ціна цього договору становить 4375000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 729166,67 грн., додаток №3 до цього договору.
Відповідно до п.4.6, ціна за цим договором може змінюватися з дотриманням сторонами норм, передбачених частиною п'ятою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що оформлюється додатковою угодою. У разі, якщо споживач не приймає нові умови, він зобов'язаний протягом 20 днів з моменту отримання повідомлення про зміну ціни повідомити про свою незгоду постачальнику та ініціювати дострокове розірвання договору шляхом підписання та направлення постачальнику відповідної додаткової угоди.
За умовами п.4.7, ціна електричної енергії, ціна передачі має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (окремо по кожному ОСР) та актах прийняття-передачі електроенергії.
Відповідно до п.12.1, договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Згідно п.12.3, умови цього договору можуть бути змінені за згодою сторін у порядку, визначеному законодавством України, шляхом укладання сторонами додаткової угоди до цього договору.
Положеннями п.12.4 визначено, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім, в тому числі, зміни ціни за одиницю товару до 10 відсотків у разі коливання цін такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
У разі коливання ціни товару на ринку постачальник письмово звертається до споживача щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідками або листами (завіреними копіями довідок/листів) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, щодо розміру цін на товар на момент укладання договору та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій.
Згідно п.12.5, у разі внесення змін до договору на підставі п.п.1-8 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторона, з ініціативи якої пропонується внесення змін до договору, надає другій стороні документально підтверджений факт коливання ціни на ринку або зміни встановленого Регулятором (НКРЕКП) тарифу на передачу електричної енергії в кожному окремому випадку. Дані документи мають бути надані органами, установами, організаціями, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни електричної енергії на ринку.
До документів, що підтверджують законне внесення змін до договору, але не виключно, відносяться: Експертний висновок Торгово-промислової палати або Довідка, видана ДП "Держзовнішінформ", або Постанови Регулятора (НКРЕКП) та інші.
У разі необхідності внесення змін та доповнень до цього договору кожна із сторін має право звернутися до іншої з відповідною пропозицією. Якщо ці пропозиції викликані прийняттям нормативно-правових актів, які змінюють умови цього договору, сторони зобов'язуються до внесення відповідних змін до договору керуватися вимогами цих нормативних документів (п.12.6).
Згідно п.12.7, усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами обох сторін.
Договір підписано сторонами без жодних зауважень, підписи уповноважених представників скріплено печатками.
Згідно додатків до договору, обсяг електричної енергії за договором: 2500000 кВт*год, загальною вартістю 4375000,00 грн. з ПДВ ( тобто ціна 1 кВт*год складає 1,75 грн. з ПДВ.).
Заявою-приєднанням від 07.06.2021 КНП "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради приєдналося до договору про постачання електричної енергії споживачу.
В подальшому до договору №120 від 07.06.2021 між відповідачами укладено ряд додаткових угод, якими зменшено обсяги електричної енергії з урахуванням збільшення її ціни, а саме:
-додаткова угода №1 від 15.06.2021, на підставі якої з 15.06.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 1,75 грн. за 1 кВт*год до 1,889 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 2328058,31318 кВт*год, загальною вартістю 4375000,00 грн. Отже, ціну на товар за додатковою угодою №1 збільшено на 7,94%.
-додаткова угода №2 від 01.07.2021, на підставі якої з 01.07.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 1,889 грн. за 1 кВт*год до 2,042 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 2177976,63565 кВт*год, загальною вартістю 4375000,00 грн. Отже, ціну на товар за додатковою угодою №2 збільшено на 16,6% від первісної ціни та на 7,99% від ціни, встановленої додатковою угодою №1.
-додаткова угода №3 від 14.07.2021 на підставі якої з 15.07.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 2,042 грн. за 1 кВт*год до 2,21 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 2026037,34841 кВт*год, загальною вартістю 4375000,00 грн. Отже, ціну на товар за додатковою угодою №3 збільшено на 26,3% від первісної ціни та на 8,2% від ціни, встановленої додатковою угодою №2.
-додаткова угода №4 від 27.07.2021 на підставі якої з 01.08.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 2,21 грн. за 1 кВт*год до 2,39 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 1903142,7364 кВт*год, загальною вартістю 4375000,00 грн. Отже, ціну на товар за додатковою угодою №4 збільшено на 36,6% від первісної ціни та на 8,1% від ціни, встановленої додатковою угодою №3.
-додаткова угода №5 від 04.08.2021 на підставі якої з 04.08.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 2,39 грн. за 1 кВт*год до 2,59 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 1792778,91891 кВт*год, загальною вартістю 4375000,00 грн. Отже, ціну на товар за додатковою угодою №5 збільшено на 48% від первісної ціни та на 8,4% від ціни, встановленої додатковою угодою №4.
-додаткова угода №6 від 05.08.20212021 (тобто укладена наступного дня після укладання додаткової угоди №5) на підставі якої з 05.08.2021 підвищено ціну на електричну енергії з 2,59 грн. за 1 кВт*год. до 2,81 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 1687771,43772 кВт*год, загальною вартістю 4375000,00 грн. Отже, ціну на товар за додатковою угодою №6 збільшено на 60,57% від первісної ціни та на 8,5% від ціни, встановленої додатковою угодою №5.
-додаткова угода №7 від 06.08.2021 (тобто укладена наступного дня після укладання додаткової угоди №6), на підставі якої з 06.08.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 2,81 грн. за 1 кВт*год. до 3,05 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 1590994,43278 кВт*год, загальною вартістю 4375000,00 грн. Отже, ціну на товар за додатковою угодою №7 збільшено на 74,28% від первісної ціни та на 8,5% від ціни, встановленої додатковою угодою №6.
-додаткова угода №8 від 16.08.2021 на підставі якої з 16.08.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 3,05 грн. за 1 кВт*год до 3,319 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 1504305,15607 кВт*год, загальною вартістю 4375000,00 грн. Отже, ціну на товар за додатковою угодою №8 збільшено на 89,65% від первісної ціни та на 8,8% від ціни, встановленої додатковою угодою №7.
-додаткова угода №9 від 19.10.2021 на підставі якої з 19.10.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 3,319 грн. за 1 кВт*год до 3,65 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 1451444,1699 кВт*год, загальною вартістю 4375000,00 грн. Отже, ціну на товар за додатковою угодою №9 збільшено на 108,57% від первісної ціни та на 9,8% від ціни, встановленої додатковою угодою №8.
При цьому прокурор наполягає, що вказані додаткові угоди укладені з порушенням частини 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", суперечать інтересам держави, а тому мають бути визнані недійсними.
Зауважує, що цінові довідки Харківської торгово-промислової палати, на які посилався відповідач-2 звертаючись до відповідача-1 з пропозиціями укласти додаткові угоди, не можуть бути прийняті як належне обґрунтування підстав для укладення додаткових угод, оскільки вони не відображають факту коливання рівня середньозважених цін на електричну енергію на ринку "на добу наперед (РДН)" у торговій зоні ОЕС у спірні періоди.
Наголошує, що ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
За розрахунком прокурора, з огляду на укладення додаткових угод з порушенням приписів чинного законодавства, загальний розмір безпідставно надмірно сплачених КНП "МКЛ №10" ОМР бюджетних коштів на користь ТОВ "Оператор Енергії" складає 384146, 45 грн., які підлягають стягненню на користь Одеської міської ради.
Південний офіс Держадитслужби у поясненні по суті спору зазначив, що зверненню з цією позовною заявою передував лист Малиновської окружної прокуратури міста Одеси №51-4044ВИХ-24 від 13.05.2024 про надання інформації щодо вжитих в межах компетенції заходів реагування за процедурою відкритих торгів з публікацією англійською мовою за предметом закупівлі: ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія, яка проводилась Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня № 10" Одеської міської ради (оголошення про закупівлю оприлюднено в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2021-04-19-003537-b).
В свою чергу, Південним офісом було надано відповідь на адресу Малиновської окружної прокуратури міста Одеси №151531-17/2544-2024 від 06.06.2024, якою повідомлено, що у зв'язку з тим, що відповідно до інформації, яка оприлюднена в електронній системі закупівель, договір, укладений за результатами процедури закупівель UA-2021-04-19-003537-b, виконаний у повному обсязі, про що свідчить оприлюднений в системі Prozorro звіт про виконання договору про закупівлю, то відповідно відсутні правові підстави для проведення моніторингу вищезазначеної процедури закупівель. Також повідомлено, що планами Держаудитслужби та Південного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2024 року проведення заходів державного фінансового контролю у Замовника не передбачено. Крім того зазначено, що викладені у листі Малиновської окружної прокуратури міста Одеси факти в межах повноважень будуть враховані Південним офісом Держаудитслужби під час планування заходів державного фінансового контролю в Комунальному некомерційному підприємстві "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради.
Не погоджуючись з вимогами прокурора відповідач-2 у відзиві на позовну заяву та його представник в судовому засіданні зазначає, що підвищення ціни на електроенергію відбувалося сторонами з дотриманням порядку, передбаченого п.12.4. та п.12.5. договору, та за взаємною згодою сторін. Так, перед кожним підвищенням ціни та укладенням додаткової угоди, ТОВ "Оператор Енергії" зверталося до КНП "Міська клінічна лікарня № 10" ОМР з письмовою пропозицією щодо збільшення ціни за одиницю товару та документальним підтвердженням коливання ціни в бік збільшення, з чим споживач беззаперечно погоджувався та сторони підписували додаткові угоди. При цьому, обидві сторони діяли добросовісно, послідовно та з метою захисту економічного інтересу кожного, що позбавляє в подальшому можливості діяти всупереч своєї попередньої поведінки. В свою чергу, обидві сторони розуміли особливості функціонування ринку електроенергії (тобто постійне коливання цін, їх сезонне зростання-падіння), а тому, з урахуванням істотного збільшенні ціни на ринку електроенергії, дійшли взаємної згоди про внесення змін до договору пропорційно збільшенню ціни електроенергії на ринку. При цьому, таке збільшення було економічно обґрунтованим собівартості поставленого товару та виключало факт надмірної сплати грошових коштів з боку споживача, про що наразі заявляє прокуратура.
Зауважує, що відповідачем-2, з урахуванням постанов НКРЕКП, інформації щодо збільшення ціни електричної енергії, викладеної на сайті ДП "Оператор ринку", а також підтвердження Торгово-промислової палати, обґрунтовано було збільшено розмір ціни товару за 1 кВт/год, у зв'язку із чим за взаємною згодою сторін внесено зміни до договору про закупівлю.
Також, відповідач-2 не визнає факту надмірного отримання грошових коштів, оскільки вартість електроенергії, яка була сплачена споживачем в межах виконання спірного договору та додаткових угод до нього, була розрахована обґрунтовано - на підставі збільшення середньозваженої ціни на ринку електроенергії та документально підтверджених витрат.
Крім того, відповідач вважає, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню стаття 1212 ЦК України.
Зауважує, що в даному випадку між ТОВ "Оператор Енергії" та КНП "Міська клінічна лікарня №10" ОМР наявні договірні відносини, врегульовані договором №120 про закупівлю електричної енергії від 07.06.2021 та додатковими угодами до нього. Поставка електроенергії здійснювалася на підставі додаткових угод, а тому, у разі визнання недійсними додаткових угод до договору, до спірних правовідносин необхідно застосувати положення ст. 216 ЦК України, а до сторін - двосторонню реституцію, яка полягає в тому, що ТОВ "Оператор Енергії" повинно повернути КНП грошові кошти, сплачені за поставку електроенергії, а КНП - відшкодувати вартість отриманої електроенергії за цінами, які існують на момент відшкодування. Правовими наслідками визнання недійсною додаткової угоди до договору є повернення сторін до первинного стану, який існував до моменту укладення додаткової угоди. У такому разі вірним та справедливим було б застосування саме двосторонньої реституції, оскільки ТОВ "Оператор Енергії" не продовжував би постачання електричної енергії за первинною ціною та ініціював би процедуру розірвання договору.
Також, відповідач-2 звертає увагу на невірність здійсненого прокурором розрахунку заявлених до стягнення безпідставно отриманих коштів, про що надано власний контррозрахунок останніх.
Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в даній справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно із ч. 4, абз. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
За ч.ч.1-3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
У п. 37 - 40, 43 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Велика Палата ВС звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.
Суд зауважує, що оскільки інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає, в чому саме полягає порушення, і обґрунтовує необхідність судового захисту.
У даній справі порушення державних інтересів полягає у незаконному витрачанні бюджетних коштів, що були отримані лікарнею від Одеської міської ради.
Укладення оскаржуваних додаткових угод про збільшення ціни без належних підстав призвело до того, що замовник отримав значно менший обсяг електричної енергії, ніж планувалося за результатами тендеру. Дії сторін суперечать принципам максимальної економії та ефективності, визначеним ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Прокурор встановив, що органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у цих правовідносинах, є Південний офіс Держаудитслужби та Одеська міська рада.
Так, Малиновською окружною прокуратурою м.Одеси на адресу Південного офісу Держаудитслужби направлена інформація від 13.05.2024 за №51-4044вих-24, де окружна прокуратура повідомила, що за результатами розгляду справи №916/944/22, у задоволенні позову Малиновської окружної прокуратури міста Одеси рішенням Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 відмовлено; підставою для відмови у задоволенні позову стало те, що КНП "Міська клінічна лікарня № 10" Одеської міської ради не було залучено до участі у справі в якості відповідача.
Одночасно, у судовому рішенні суд першої інстанції не надав оцінку позовним вимогам окружної прокуратури в частині визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів.
Тобто, виявлені порушення законодавства під час виконання договірних відносини за проведеною закупівлею за бюджетні кошти UA-2021-04-19-003537-b на момент звернення окружної прокуратури до уповноваженого органу не усунуті.
У відповіді №151531-17/2544-2024 від 06.06.2024 Південний офіс Держаудитслужби повідомив, що планами Держаудитслужби та Південного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2024 року проведення заходів державного фінансового контролю у КНП "Міська клінічна лікарня № 10" Одеської міської ради не передбачено. Вказані у листі факти будуть враховані під час планування чергових заходів державного фінансового контролю у КНП "Міська клінічна лікарня № 10" Одеської міської ради.
З вказаного, за твердженням прокурора, вбачається, що порушення інтересів держави , яке полягає у надмірному та неефективному використанні бюджетних коштів, триватиме невизначений період часу. З урахуванням зазначеного, окружна прокуратура вважає, що з боку Південного офісу Держаудитслужби має місце неналежний захист порушених інтересів.
Відповідно до п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №266 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби", Південний офіс Держаудитслужби є міжрегіональним територіальним органом, який підпорядковується безпосередньо Держаудитслужбі України.
Управління Південного офісу Держаудитслужби є структурним підрозділом Офісу, який реалізує його повноваження на території відповідної області.
Основним завданням Офісу та його управлінь є реалізація повноважень щодо здійснення державного фінансового контролю. Відповідно до Положення про Держаудитслужбу та Положення про Південний офіс, цей контроль здійснюється через: державний фінансовий аудит; перевірку закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель.
Згідно Закону України "Про публічні закупівлі" та Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", орган державного фінансового контролю наділений такими правами: здійснює моніторинг закупівель на всіх стадіях - від проведення процедури до виконання договору; здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі та цільовим, ефективним використанням бюджетних коштів; має право перевіряти документи замовників, пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення порушень та вимагати відшкодування збитків.
Ключовим фактором, що визначає цей орган як уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є його права, визначені п.8, 10 ч.1 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", а саме: порушувати перед державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; права звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольна установа не забезпечила усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
З урахуванням наведеного, Держаудитслужба є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, у постановах Верховного Суду від 05.08.2021 у справі №911/1236/20, від 10.02.2022 у справі №927/284/21, від 31.05.2022 у справі №927/515/21.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду в інтересах держави в особі Одеської міської ради прокурор вказує, що відповідно до Статуту Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 5828-VII від 18.03.2020, КНП "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради є закладом охорони здоров'я, заснованим на комунальній власності територіальної громади м. Одеси та створене для здійснення некомерційної господарської діяльності відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України.
Пунктом 1.2 Статуту встановлено, що засновником КНП "Міська клінічна лікарня №10" є Одеська міська рада. Координацію діяльності підприємства здійснює уповноважений орган - Департамент охорони здоров'я Одеської міської ради
Також Статутом передбачено, що лікарня є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та органах Державної казначейської служби України, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, бланки та штампи, необхідні для організації своєї роботи. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями відповідно до чинного законодавства.
Статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним із основних принципів місцевого самоврядування визначено поєднання місцевих і державних інтересів.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Частиною 1 ст.17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Одеська міська рада виступає у якості суб'єкта владних повноважень, яка приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов'язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.
Згідно з положеннями ст.142 Конституції України, державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.
Згідно ст.62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.
У п.6 ч.1 ст.7 Бюджетного кодексу України закріплено принцип ефективності при складанні та виконанні бюджетів, який передбачає, що учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів. Ефективне використання бюджетних коштів, зокрема шляхом проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг у відповідності до вимог чинного законодавства, становить безумовний інтерес держави, оскільки безпосередньо впливає на її соціально-економічний розвиток, забезпечення гарантій у сфері охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення найбільш не захищених верств населення. У даному контексті публічні закупівлі відіграють ключову роль у забезпеченні раціонального, стійкого економічного зростання держави, як один із інструментів для створення умов до найбільш ефективного використання бюджетних коштів.
Відповідно до ст. 327 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.
Отже, правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність їх витрачання такому суспільному інтересу не відповідає. Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу виконавчої влади, що, в свою чергу, завдає шкоду інтересам держави, яка, згідно із ст. 6 Конституції України, здійснює свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Проведення процедури публічних закупівель та укладення додаткових угод, які суперечать вимогам законодавства, порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
Оскільки позовні вимоги окружної прокуратури ґрунтуються саме на факті неефективного витрачання підконтрольним Одеській міській раді комунальним некомерційним підприємством бюджетних коштів, тому цей орган місцевого самоврядування, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №905/1907/21, є суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, в розумінні статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Малиновська окружна прокуратура листом від 13.05.2024 №51-4045вих-24 повідомила Одеську міську раду про те, що за результатами розгляду справи №916/944/22 у задоволенні позову Малиновської окружної прокуратури міста Одеси рішенням Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 відмовлено. Разом з тим, підставою для відмови у задоволенні позову стало те, що КНП "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради не було залучено до участі у справі в якості відповідача.
При цьому, у судовому рішенні суд першої інстанції не надав оцінку позовним вимогам окружної прокуратури в частині визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів.
Тобто, виявлені порушення законодавства під час виконання договірних відносин за проведеною закупівлею за бюджетні кошти UA-2021-04-19-003537-b на момент звернення окружної прокуратури до Одеської міської ради, як представника територіальної громади міста Одеси, не усунуті.
Згідно відповіді Департаменту охорони здоров'я Одеської міської ради №01/01-37/403 від 13.06.2024, порушень законодавства при проведенні тендеру UA-2021-04-19- 003537-b, укладання та виконання договору №120 від 07.06.2021 та додаткових угод до вказаного договору не вбачається.
Отже, не дивлячись на наявність повноважень, наділених законодавцем з метою захисту інтересів держави, обізнаність про виявлені порушення законодавства та безпідставне витрачання бюджетних коштів, Одеська міська рада не вживала заходів для усунення порушень законодавства та інтересів держави при укладенні додаткових угод до договору постачання енергії, а також повернення надміру сплачених коштів до бюджету. Вказане свідчить про нездійснення Одеською міською радою (у тому числі Департаментом охорони здоров'я Одеської міської ради) захисту інтересів держави, яке проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
В свою чергу, порушення процедури державних закупівель унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів територіальної громади і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави та територіальної громади. Зволікання зі зверненням уповноважених органів до суду з вимогою про визнання недійсним внесення змін до договорів постачання електричної енергії щодо збільшення вартості одиниці товару призводить до зайвих витрат замовників та необґрунтованих прибутків постачальника, що, у свою чергу, завдає шкоди економічним інтересам держави у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів. Таким чином, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільнозначимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави у бюджетній сфері.
Усвідомлена пасивна поведінка уповноважених суб'єктів, які знають про порушення, мають повноваження для захисту, але не звертаються до суду, свідчить про їхню бездіяльність. Це покладає на прокурора обов'язок виконати субсидіарну роль і звернутися до суду для відновлення законності та захисту майнових інтересів держави.
Аналогічний висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, де вказано, що нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Таким чином, не дивлячись на наявність повноважень, наданих законодавцем, а також враховуючи обізнаність про порушення законодавства, позивачами у даній справі самостійно не вживались заходи для усунення виявлених порушень.
Враховуючи вищевикладене, нездійснення відповідними органами повноважень щодо захисту інтересів держави, їх бездіяльність, в тому числі протягом розумного строку після того, як їм стало відомо про можливе порушення інтересів держави, суд вважає достатньо обґрунтованою зі сторони прокуратури наявність підстав для представництва в суді інтересів держави відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" шляхом звернення до господарського суду з даним позовом.
На виконання вимог абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у зв'язку з нездійсненням захисту інтересів держави Малиновською окружною прокуратурою листом від 23.08.2024 №51-6825ВИХ-24 повідомлено Південний офіс Держаудитслужби та Одеську міська раду про встановлення підстав для представництва інтересів держави у суді шляхом подання відповідного позову до суду.
Таким чином суд вважає, що прокурор дотримався порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", при направленні вказаного позову до суду, та підтвердив підстави представництва інтересів держави в суді.
Щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" про залишення позову прокурора без розгляду.
Так, 12.02.2026 відповідач-2 звернувся до суду з клопотанням про залишення без розгляду позовної заяви прокурора.
Обґрунтовуючи клопотання товариство зауважує, що договір №120 про закупівлю електричної енергії від 07.06.2021 року та додаткові угоди до нього на даний момент також є предметом розгляду в межах справи №916/293/25 (суддя Желєзна С.П.). Предметом позовних вимог у справі № 916/293/25 є:
- визнання недійсними додаткових угод №№ 1-9 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021 року між КНП "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та ТОВ "Оператор Енергії";
- стягнення з ТОВ "Оператор Енергії" на користь Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів в сумі 1834972,73 грн., а також стягнення витрат на сплату судового збору.
Позивачем у справі № 916/293/25 є КНП "Міська клінічна лікарня № 10" Одеської міської ради, відповідачем - ТОВ "Оператор Енергії". Грошові кошти у розмірі 1834972,73 грн. позивач просить стягнути на свою користь, що обґрунтовується листом Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі від 13.09.2023 №02-06-25/1778, де зазначається, що бюджетні кошти за зобов'язаннями минулих бюджетних періодів мають бути повернуті на рахунок КНП "Міська клінічна лікарня №10" ОМР, з якого здійснювалась оплата у 2021 році. Даний лист також наявний в матеріалах даної справи №916/4478/24.
Сума у розмірі 384146, 45 грн. (предмет позову у даній справі № 916/4478/24), є складовою суми 1834972,73 грн. (предмет позову у справі № 916/293/25), інші позовні вимоги та підстави позову є ідентичними.
Отже, на переконання відповідача-2, КНП "Міська клінічна лікарня № 10" ОМР належним чином самостійно здійснює захист власних і державних інтересів у справі № 916/293/25, що відповідає сталій судовій практиці та нормам чинного законодавства, а тому наразі відсутні підстави для представництва інтересів держави прокуратурою в особі Одеської міської ради та Південного офісу Держаудитслужби у даній справі №916/4478/24.
В судовому засіданні 12.03.2026 судом розглянуто означене клопотання та відмовлено у його задоволенні.
Відмовляючи у задоволенні клопотання суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
За приписами ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1, 4 ч. 5, ч. 6 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи; суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
У постанові у справі № 912/2385/19 від 26.05.2020 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд встановить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).
Разом з тим, судом надано оцінку наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі, про що зазначено вище, та констатовано підставність звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби та Одеської міської ради.
Слід зазначити, що у категорії спорів щодо визнання недійсними положень договорів, укладених у межах публічних закупівель, звернення прокурора в інтересах осіб, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, має ґрунтуватися на визначенні того, яка саме особа є суб'єктом, що має безпосередній інтерес у захисті державних фінансових ресурсів та належного виконання договірних зобов'язань відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі".
З огляду на це, представництво прокурором інтересів держави може бути обґрунтовано внаслідок звернення:
- в інтересах власника юридичної особи, яка є стороною оспорюваного договору (зокрема, в статусі замовника, покупця), за рахунок якої здійснюється оплата такого договору. Такий суб'єкт наділений визначеними законодавством повноваженнями щодо здійснення контролю за належним функціонуванням підпорядкованого підприємства чи установи, забезпеченням ефективного та правомірного витрачання коштів відповідно до визначених процедур. При цьому джерело походження таких коштів (державний або місцевий бюджет, власні надходження підприємства чи інші фінансові ресурси) не є визначальним, оскільки обов'язок нагляду (контролю) за фінансово-господарською діяльністю юридичної особи покладено на її власника незалежно від джерел фінансування.
Відтак, у разі виявлення порушень під час укладення чи виконання договору, які можуть вплинути на дотримання законодавства у сфері фінансово-господарської діяльності, саме власник такої юридичної особи, як суб'єкт, наділений повноваженнями щодо контролю за її діяльністю (забезпечення законності фінансових операцій і цільового використання коштів), має правові підстави для звернення до суду в статусі належного позивача;
- в інтересах розпорядника бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалася оплата за оспорюваними правочинами. У такому випадку звернення обґрунтовується тим, що розпорядник коштів має безпосередній контрольний обов'язок щодо цільового та ефективного використання державних або місцевих фінансів, що є предметом відповідного договору. Його функції спрямовані на забезпечення дотримання вимог законодавства при здійсненні закупівель та використанні бюджетних коштів, а тому він може бути позивачем у справах, пов'язаних із їх нецільовим використанням;
- в інтересах органу державного фінансового контролю. Суд зазначає, що відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого згідно з постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016, Державна аудиторська служба України здійснює моніторинг та контроль за дотриманням бюджетної дисципліни, законністю витрачання коштів та укладення договорів у межах бюджетного фінансування.
Відповідно, звернення прокурора в інтересах такого органу є обґрунтованим, якщо спір стосується порушень, що входять до його компетенції.
В даному випадку позов заявлено прокурором в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби - як органу державного фінансового контролю, а також Одеської міської ради - як органу, що є власником покупця електричної енергії (КНП "Одеська міська клінічна лікарня №10"), а також розпорядником бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалася часткова оплата за оспорюваними правочинами.
Із заперечень прокурора слідує, що слідчим відділенням відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025163020000012 від 31.01.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Так, до Малиновської окружної прокуратури м.Одеси надійшов акт ревізії Південного офісу Держаудитслужби №151504-11/03 від 13.01.2025 окремих питань фінансово-господарської діяльності КНП "МКЛ № 10" ОМР за період з 01.01.2019 по 30.09.2024, відповідно до якого в результаті неналежного виконання службовими особами закладу своїх посадових обов'язків завдано збитки КНП "МКЛ № 10" ОМР. Лише після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом неналежного виконання службовими особами КНП "МКЛ № 10" ОМР своїх посадових обов'язків, що спричинило збитки закладу, Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради звернулось до суду з позовом до ТОВ "Оператор Енергії" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 1834972,73 грн.
Отже, наявність в провадженні Господарського суду Одеської області справи №916/293/25 за позовом КНП "Міська клінічна лікарня №10" до ТОВ "Оператор Енергії" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно надмірно сплачених коштів в сумі 1834972,73 грн. не є підставою для залишення позову прокурора без розгляду.
При цьому, в разі задоволення позову прокурора у справі №916/4478/24, відповідач-2 не позбавлений права звернутись до суду в межах провадження у справі №916/293/25 із відповідною заявою про закриття провадження у справі в частині вимог.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII.
Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону № 922-VIII, відносини, пов'язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 цього Закону, договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Закону №922-VIII, частиною першою якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частиною четвертою статті 41 Закону № 922-VIII визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (частина п'ята статті 41 Закону № 922-VIII). Однак зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. (п.88-90 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №922/2321/22 від 24.01.2024).
Такий правовий висновок неодноразово також був викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 922/433/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 918/779/23, від 06 лютого 2025 року у справі № 910/5182/24, від 18 лютого 2025 року у справі № 925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10% від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.
Отже, згідно з положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, зміна ціни в договорі закупівлі допускається за таких умов:
- збільшення ціни за одиницю товару до 10 %;
- збільшення ціни має бути пропорційне збільшенню ціни цього товару на ринку в разі коливання його ціни на ринку;
- така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
- така зміна може відбуватися не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю;
- обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
До того ж застосована законодавцем при формулюванні цієї норми конструкція "не частіше ніж один раз на 90 днів" фактично надає можливість вносити зміни до ціни товару неодноразово, але лише в межах дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10%. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 920/19/24 від 21 листопада 2025 року.
Судом встановлено, що додаткові угоди №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9 укладені з порушенням вимог ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", в порушення максимального 10% обмеження підвищення ціни, принципу пропорційності підвищення ціни, за відсутності коливання ціни на ринку електричної енергії в сторону збільшення та без належного обґрунтування і документального підтвердження зміни ціни, не доведенням, що підвищення ціни було непрогнозованим.
Оцінюючи укладені між сторонами додаткові угоди суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З огляду на викладене, кожна укладена між сторонами додаткова угода є окремим правочином, оскільки спрямована на зміну цивільних прав та обов'язків, зокрема на зміну ціни на електричну енергію, а тому і правова оцінка правомірності укладених додаткових угод має надаватися судом не у цілому, а кожній додатковій угоді окремо.
Так, на підставі додаткової угоди №1 від 15.06.2021 з 15.06.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 1,75 грн. за 1 кВт*год до 1,889 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за додатковою угодою №1 установлено в розмірі 2328058,31318 кВт*год, загальною вартістю 4375000,00 грн.
Разом з тим, зі змісту додаткової угоди №1 від 15.06.2021 не вбачається будь- якого обґрунтування необхідності внесення змін до договору №120 від 07.06.2021, так само відсутнє посилання на документ, який підтверджував факт коливання ціни товару на ринку.
ТОВ "Оператор Енергії", звертаючись до Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради з метою укладання додаткової угоди №1, у листі №48 від 15.06.2021 на підтвердження підстав для збільшення ціни за одиницю товару надало цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №1336/21 від 15.06.2021, яка підтверджує коливання ціни на електричну енергію на майданчику РДН за період з першої декади травня (01.05-10.05) 2021 року по першу декаду червня (01.06-10.06) 2021 року.
Проте, цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №1336/21 від 15.06.2021 не є належним обґрунтуванням необхідності внесення змін до основного договору, оскільки коливання цін на ринку електроенергії відбулось до виникнення між КНП "МКЛ №10" ОМР та ТОВ "Оператор Енергії" договірних зобов'язань за договором №120 від 07.06.2021.
За умовами додаткової угоди №2 від 01.07.2021 з 01.07.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 1,889 грн. за 1 кВт*год до 2,042 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за додатковою угодою №2 установлено в розмірі 2177976,63565 кВт*год, загальною вартістю 4375000,00 грн.
Разом з тим, зі змісту додаткової угоди №2 від 01.07.2021 не вбачається будь-якого обґрунтування необхідності внесення змін до договору №120 від 07.06.2021, так само відсутнє посилання на документ, який підтверджував факт коливання ціни товару на ринку.
ТОВ "Оператор Енергії", звертаючись до Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради з метою укладання додаткової угоди №2, у листі №59 від 25.06.2021 на підтвердження підстав для збільшення ціни за одиницю товару знову посилалось на цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №1336/21 від 15.06.2021, яка підтверджує коливання ціни на електричну енергію на майданчику РДН за період з першої декади травня (01.05-10.05) 2021 року по першу декаду червня (01.06-10.06) 2021 року. Разом з тим, цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №1336/21 від 15.06.2021 не є належним обґрунтуванням необхідності внесення змін до основного договору, оскільки коливання цін на ринку електроенергії відбулось до виникнення між КНП "МКЛ №10" ОМР та ТОВ "Оператор Енергії" договірних зобов'язань за договором №120 від 07.06.2021. Крім того, вказана цінова довідка не відображає факту коливання цін на ринку електроенергії з моменту укладання додаткової угоди №1 (15.06.2021) до моменту звернення ТОВ "Оператор Енергії" з листом про необхідність внесення змін до договору (25.06.2021) та укладання додаткової угоди №2 (01.07.2021).
На підставі додаткової угоди №3 від 14.07.2021 з 15.07.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 2,042 грн. 1 кВт*год до 2,21 грн. 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 2026037,34841 кВт*год, загальною вартістю 4375000,00 грн.
ТОВ "Оператор Енергії", звертаючись до Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради з метою укладання додаткової угоди №3, у листі №118 від 07.07.2021 на підтвердження підстав для збільшення ціни за одиницю товару знову посилалось на цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №1336/21 від 15.06.2021, яка підтверджує коливання ціни на електричну енергію на майданчику РДН за період з першої декади травня (01.05-10.05) 2021 року по першу декаду червня (01.06-10.06) 2021 року. Однак, як зазначалось вище, цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №1336/21 від 15.06.2021 не є належним обґрунтуванням необхідності внесення змін до основного договору, оскільки коливання цін на ринку електроенергії відбулось до виникнення між КНП "МКЛ №10" ОМР та ТОВ "Оператор Енергії" договірних зобов'язань за договором №120 від 07.06.2021. Крім того, вказана цінова довідка не відображає факти коливання цін на ринку електроенергії з моменту укладання додаткової угоди №2 (01.07.2021) до моменту укладання додаткової угоди №1 (14.07.2021).
Отже, відповідачами обрано період з першої декади травня (01.05-10.05) 2021 року у порівнянні з періодом першої декади червня (01.06.-10.06) 2021 року, тобто до укладення основного договору №120. А в подальшому обраний період використовувався при укладенні додаткових угод №1 від 15.06.2021, №2 від 01.07.2021 та № 3 від 14.07.2021. Внаслідок чого сторонами на підставі однієї тієї ж цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №1336/21 від 15.06.2021, яка охоплює період до укладення договору закупівлі електричної енергії №120 від 07.06.2021, укладено 3 додаткові угоди, а ціна на електроенергію підвищена на 26,3% від первісної ціни.
На підставі додаткової угоди №4 з 01.08.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 2,21 грн. за кВт*год до 2,39 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 1903142,7364 кВт*год, загальною вартістю 4375000,00 грн.
Згідно цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №1639/21 від 21.07.2021, середньозважена ціна на майданчику ринку "на добу наперед (РДН)" у торговій зоні ОЕС (об'єднана енергетична система) України, у порівнянні між періодом з 06.07 -10.07.2021 та періодом 11.07.-15.07.2021 року зросла на 24,31%.
При цьому, ціну на електричну енергію за додатковою угодою №4 змінено з 2,21 грн. за кВт*год до 2,39 грн. за кВт*год, виходячи з ціни на електричну енергію, встановлену додатковою угодою №3 від 14.07.2021.
За додатковою угодою №5 від 04.08.2021 з 04.08.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 2,39 грн. за кВт*год до 2,59 грн. кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 1792778,91891 кВт*год, загальною вартістю 4375000,00 грн.
ТОВ "Оператор Енергії", звертаючись до Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради з метою укладання додаткової угоди №5, у листі №149 від 03.08.2021 та безпосередньо в умовах додаткової угоди № 5 від 04.08.2021 в якості обґрунтування необхідності внесення змін до договору №120 від 07.06.2021 послалось на цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №1757/21 від 03.08.2021. Згідно цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №1757/21 від 03.08.2021, середньозважена ціна на майданчику ринку "на добу наперед (РДН)" у торговій зоні ОЕС (об'єднана енергетична система) України, у порівнянні між періодом з 01.07-31.07.2021 та періодом 01.08.-03.08.2021 року зросла на 63,56%. Саму довідку до додаткової угоди не долучено.
Разом з тим, вказана довідка не могла бути врахована відповідачами як підстава для укладення додаткових угод, оскільки попередня цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №1639/21 від 21.07.2021, на підставі якої укладено додаткову угоду №4 від 27.07.2021, вже передбачала період з 06.07 -10.07.2021 та період 11.07-15.07.2021.
Таким чином, цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №1757/21 від 03.08.2021 не відображає факту коливання рівня середньозважених цін на електричну енергію на ринку "на добу наперед (РДН) " у торговій зоні ОЕС ні за період з 16.07 по 31.07.2021 року (тобто період, який не охоплено ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №1639/21 від 21.07.2021), ні за період з моменту укладення додаткової угоди №4 від 27.07.2021 до моменту укладення додаткової угоди №5 від 04.08.2021.
На підставі додаткової угоди №6 від 05.08.2021 з 05.08.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 2,59 грн. за 1 кВт*год. до 2,81 грн. 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 1687771,43772 кВт*год, загальною вартістю 4375000,00 грн.
Так, 04.08.2021, тобто в день укладення додаткової угоди №5 від 04.08.2021, ТОВ "Оператор Енергії" листом №157 від 04.08.2021 звернулося до Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради з метою укладення додаткової угоди №6. У листі №157 від 04.08.2021 та в умовах додаткової угоди № 6 від 05.08.2021 в якості обґрунтування необхідності внесення змін до договору №120 від 07.06.2021 міститься посилання на цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №1757/21 від 03.08.2021. Згідно цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №1757/21 від 03.08.2021, середньозважена ціна на майданчику ринку "на добу наперед (РДН) " у торговій зоні ОЕС (об'єднана енергетична система) України, у порівнянні між періодом з 01.07-31.07.2021 та періодом 01.08-03.08.2021 року зросла на 63,56%. Саму довідку до додаткової угоди не долучено.
Разом з тим, вказана довідка не могла бути врахована відповідачами як підстава для укладення додаткових угод, оскільки попередня цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №1757/21 від 03.08.2021, на підставі якої укладено додаткову угоду №4 від 27.07.2021, вже передбачала період з 06.07 -10.07.2021 та період 11.07-15.07.2021.
Крім того, цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №1757/21 від 03.08.2021 не відображає факту коливання ціни на електричну енергію з моменту укладення додаткової угоди №5 від 04.08.2021 до моменту звернення ТОВ "Оператор Енергії" з листом №157 від 04.08.2021 про необхідність підвищення ціни на електроенергію, так само як і не відображає факту коливання ціни на електроенергію за період з моменту укладення додаткової угоди №5 від 04.08.2021 до моменту укладення додаткової угоди №6 від 05.08.2021.
Наступного дня після укладення додаткової угоди №6 відповідачами було укладено додаткову угоду №7 від 06.08.2021, на підставі якої з 06.08.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 2,81 грн. 1 кВт*год. до 3,05 грн. 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 1590994,43278 кВт*год, загальною вартістю 4375000,00 грн.
05.08.2021, тобто в день укладення додаткової угоди №6 від 05.08.2021, ТОВ "Оператор Енергії" листом №161 від 05.08.2021 звернулося до Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради з метою укладення додаткової угоди №7. У листі №161 від 05.08.2021 та в умовах додаткової угоди № 7 від 06.08.2021 знову в якості обґрунтування необхідності внесення змін до договору №120 від 07.06.2021 міститься посилання на цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №1757/21 від 03.08.2021. Згідно цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №1757/21 від 03.08.2021 середньозважена ціна на майданчику ринку "на добу наперед (РДН) " у торговій зоні ОЕС (об'єднана енергетична система) України, у порівнянні між періодом з 01.07-31.07.2021 та періодом 01.08-03.08.2021 зросла на 63,56%. Саму довідку до додаткової угоди не долучено.
Як зазначалось вище, цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №1757/21 від 03.08.2021 не може бути прийнята як належне обґрунтування підстав для укладення додаткової угоди №7 від 06.08.2021, оскільки не відображає факту коливання рівня середньозважених цін на електричну енергію на ринку "на добу наперед (РДН)" у торговій зоні ОЕС за період з 16.07 по 31.07.2021 року, та не відображає факту коливання ціни на електроенергію за період з моменту укладення додаткової угоди №6 від 05.08.2021 до моменту укладення додаткової угоди №7 від 06.08.2021.
На підставі додатковї угоди №8 від 16.08.2021 з 16.08.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 3,05 грн. за 1 кВт*год до 3,319 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 1504305,15607 кВт*год, загальною вартістю 4375000,00 грн.
Так, 15.08.2021 ТОВ "Оператор Енергії" листом №171 від 15.08.2021 звернулся до Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради з метою укладення додаткової угоди №8. У листі №171 від 15.08.2021 та в умовах додаткової угоди № 8 від 16.08.2021 в якості обґрунтування необхідності внесення змін до договору №120 від 07.06.2021 знову містилося посилання на цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №1757/21 від 03.08.2021. Згідно цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №1757/21 від 03.08.2021 середньозважена ціна на майданчику ринку "на добу наперед (РДН)" у торговій зоні ОЕС (об'єднана енергетична система) України, у порівнянні між періодом з 01.07-31.07.2021 та періодом 01.08-03.08.2021 року зросла на 63,56%. Разом з тим, цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №1757/21 від 03.08.2021 не може бути прийнята як належне обґрунтування підстав для укладення додаткової угоди №8 від 16.08.2021, оскільки не відображає факту коливання рівня середньозважених цін на електричну енергію на ринку "на добу наперед (РДН)" у торговій зоні ОЕС за період з 16.07 по 31.07.2021 року. В тому числі, не відображає факту коливання ціни на електроенергію за період з моменту укладення додаткової угоди №7 від 06.08.2021 до моменту укладення додаткової угоди №8 від 16.08.2021.
19.10.2021 між відповідачами укладено додаткову угоду №9, на підставі якої з 19.10.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 3,319 грн. за 1 кВт*год до 3,65 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 1451444,1699 кВт*год, загальною вартістю 4375000,00 грн. Отже, ціну на товар за додатковою угодою №9 збільшено на 108,57% від первісної ціни та на 9,8% від ціни, встановленої додатковою угодою №8.
Для обґрунтування необхідності внесення змін до додаткової угоди №9 від 19.10.2021 долучено цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №2592/21 від 19.10.2021, згідно якої середньозважена ціна на майданчику ринку "на добу наперед (РДН)" у торговій зоні ОЕС (об'єднана енергетична система) України, у порівнянні між періодом з 01.09-30.09.2021 та періодом 01.10-15.10.2021 року зросла на 19,33%.
Ціну на електричну енергію за додатковою угодою №9 змінено до 3,65 грн. за 1 кВт*год, виходячи з цін на електричну енергію, встановлених додатковими угодами №1 від 15.06.2021, №2 від 01.07.2021, №3 від 14.07.2021, №4 від 27.07.2021, №5 від 04.08.2021, №6 від 05.08.2021, №7 від 06.08.2021, №8 від 16.08.2021.
Так, відповідно до п.2 додаткової угоди № 9 від 19.10.2021, пункт 4.2. договору №120 від 07.06.2021 викладено у новій редакції, з якої вбачається, що:
1. за період 07.06-14.06.2021 - отримано 163333 кВт*год по ціні 1,75 грн. з ПДВ, а всього на загальну суму 285832,75грн. з ПДВ;
2. за період 15.06-30.06.2021 - отримано 33802 кВт*год по ціні 1,889 грн. з ПДВ, а всього на загальну суму 63851,98 грн. з ПДВ;
3. за період 01.07-14.07.2021 - отримано 98565 кВт*год по ціні 2,042 грн. з ПДВ, а всього на загальну суму 201269,73 грн. з ПДВ;
4. за період 15.07-31.07.2021- отримано 130497кВт*год по ціні 2,21 грн. з ПДВ, а всього на загальну суму 288398,37 грн. з ПДВ;
5. за період 01.08.-03.08.2021 - отримано 19000 кВт*год по ціні 2,39 грн. з ПДВ, а всього на загальну суму 45410,00грн. з ПДВ;
6. з 04.08.2021 - отримано 6350 кВт*год по ціні 2,59 грн. з ПДВ, а всього на загальну суму 16446,5 грн. з ПДВ;
7. з 05.08.2021 - отримано 6350 кВт*год по ціні 2,81 грн. з ПДВ, а всього на загальну суму 17843,5 грн. з ПДВ;
8. за період 06.08-15.08.2021 - отримано 63500 кВт*год по ціні 3,05 грн. з ПДВ, а всього на загальну суму 193675,00 грн. з ПДВ;
9. за період 16.08-18.10.2021 - отримано 400000 кВт*год по ціні 3,319 грн. з ПДВ, а всього на загальну суму 1327600,00 грн. з ПДВ;
10. з 19.10.2021 - отримано 530047,1699 кВт*год по ціні 3,65 грн. з ПДВ, а всього на загальну суму 1934627,17 грн. з ПДВ.
Отже, додатковою угодою №9 від 19.10.2021 також регламентуються ціни на електричну енергію, встановлені додатковими угодами №№1-8 до договору №120 від 07.06.2021.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Проте, виходячи зі змісту вказаної статті, необхідною умовою застосування ч. 3 ст.631 ЦК України є наявність неврегульованих договором відносин між сторонами, які мали місце до укладання договору, а не під час дії іншого договору або іншої редакції цього ж договору, а тому вказані приписи не надають право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або окремого договору, які змінюють вже врегульовані договірні відносини.
Разом з тим, застосування нових цін до правовідносин, які виникли до моменту укладення додаткової угоди, суперечить імперативним вимогам нормативно-правових актів, які регулюють постачання електричної енергії споживачам, зокрема:
- п.4 ч.3 ст.57 Закону України "Про ринок електричної енергії" - електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов'язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови;
- п. 11 ч. 1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" - споживач має право отримувати від відповідного електропостачальника повідомлення про його наміри внести зміни до будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до внесення та у разі незгоди із запропонованими змінами розірвати договір з електропостачальником у визначеному договором порядку;
- п. 3.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) - у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Аналогічні положення про необхідність повідомлення споживача не пізніше ніж за 20 днів до застосування змін умов договору про постачання електричної енергії викладені у п. 13.2 Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу, який є додатком № 5 до ПРРЕ.
Також суд враховує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Аналогічна позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21, від 21 листопада 2025 року у справі № 920/19/24.
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).
Незважаючи на те, що Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (постанова Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19).
Отже, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку коливання ціни такого товару на ринку, яке повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим та відповідати запропонованим змінам.
При цьому, укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі" (вказаний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Як передбачено ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
За ст.236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №920/330/18 від 18.06.2019.
Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанови Верховного Суду: від 12.11.2024 у справі №910/19784/23, від 10.09.2024 у справі №918/703/23, від 02.07.2024 у справі №910/13579/23, від 14.05.2024 у справі №917/1010/22).
Висновок Верховного Суду щодо застосування положень п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" є сталим і послідовним, зокрема він сформований і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.
Передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Споживач, як сторона договору, розпоряджався коштами, в тому числі виділеними Одеською міською радою. Дана обставина не спростовує того, що таке розпорядження грошовими коштами було неефективним, здійсненим з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами). Для того, щоб за таких обставин не був розірваний уже укладений договір і щоб не проводити новий тендер закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.
Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість усім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.
Втім, додатковими угодами до договору №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9 вартість 1кВт/год електроенергії зросла з 1,75 грн до 3,65 грн (з урахуванням ПДВ), що призвело до значного підвищення ціни, а саме на 108,57%, тобто з перевищенням максимального ліміту у 10%, а також за відсутності належного документального обґрунтування, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021 року, укладеного між КНП "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та ТОВ "Оператор Енергії", є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно стягнення з відповідача-2 безпідставно надмірно сплачених коштів у розмірі 384146,45 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, що набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).
Із застосуванням ст. 1212 ЦК України, як правової підстави для повернення коштів, одержаних на підставі недійсних додаткових угод про збільшення ціни товару в договорі про закупівлю, погодилась і Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 під час перегляду справи №922/2321/22.
Враховуючи визнання судом правомірними вимог прокурора щодо визнання додаткових угод №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 до договору недійсними, зазначені додаткові угоди не породжують правових наслідків.
Предметом даного спору, в тому числі, є стягнення з ТОВ "Оператор Енергії" на користь Одеської міської ради безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів, які за розрахунком прокурора складають 384146,45 грн.
У постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування.
Дослідивши наведений прокурором розрахунок безпідставно сплачених коштів, суд
не погоджується з наведеним прокурором розрахунком та розміром заявлених до стягнення коштів, та зауважує наступне.
Так, відповідно до інформації Управління ДКС України у м. Одесі Одеської області №02-06-25-06/1703 від 31.08.2023, КНП "Міська клінічна лікарня №10" за договором №120 від 07.06.2021 перераховано на рахунок ТОВ "Оператор Енергії" бюджетні кошти в розмірі 934037,86 грн. з рахунку місцевого бюджету UA878201720344320004000032005.
При цьому, згідно з актом приймання - передачі №1164 вiд 30.06.2021 КНП "Міська клінічна лікарня №10" отримало:
-163333 кВт*год за ціною 1,75 грн. за 1 кВт*год (1,458333+20% ПДВ);
- 33802 кВт*год за ціною 1,889 грн. за 1 кВт*год (1,574167+20% ПДВ), що встановлена додатковою угодою №1 від 15.06.2021 до договору №120 від 07.06.2021.
Відповідно до платіжного доручення №1664 від 09.07.2021 з рахунку, відкритому у Держказначейській службі України м. Києва, на користь ТОВ "Оператор Енергії" з місцевого бюджету перераховано 349684,73 грн.
Разом з тим, враховуючи, що додаткова угода №1 від 15.06.2021 до договору №120 від 07.06.2021 визнана недійсною, то КНП "МКЛ №10" ОМР за 33802 кВт*год електричної енергії мало б за тарифом 1,75 грн. за 1 кВт*год перерахувати 344986,25 грн.
Отже, на підставі платіжного доручення №1164 від 09.07.2021 було зайво сплачено 4698,48 грн. з місцевого бюджету (349684,73 грн. - 344986,25 грн.).
Згідно з актом приймання - передачі №1433 від 16.08.2021 постачальником - ТОВ "Оператор Енергії" поставлено КНП "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради наступний обсяг електричної енергії:
- 98565 кВт*год за ціною 2,042 грн. за 1 кВт*год (1,701667+20% ПДВ), що встановлена додатковою угодою №2 від 01.07.2021 до договору №120 від 07.06.2021.
- 130497 кВт*год за ціною 2,21 грн. за 1 кВт*год (1,841667+20% ПДВ), що встановлена додатковою угодою №3 від 14.07.2021 до договору №120 від 07.06.2021.
Всього за вказаним актом КНП "МКЛ №10" ОМР отримало 229062 кВт*год на загальну суму 489668,2 грн.
Однак, з урахуванням того, що додаткові угоди №2 від 01.07.2021 та №3 від 14.07.2021 до договору №120 від 07.06.2021 підлягають визнанню недійсними, то КНП "МКЛ №10" ОМР за 229062 кВт*год електричної енергії мало б сплатити 400858,5 грн. (229062*1,75= 400858,5).
Отже, загалом переплата за актом приймання - передачі №1433 від 16.08.2021 складає 88809,70 грн. (489668,00 грн. - 400858,50 грн.).
Відповідно до платіжного доручення №191 від 16.08.2021 КНП "МКЛ №10" ОМР за актом приймання - передачі №1433 від 16.08.2021 на користь ТОВ "Оператор Енергії" перераховані бюджетні кошти у розмірі 261495,94 грн., а відповідно до платіжного доручення №2111 від 16.08.2021 КНП "МКЛ №10" ОМР за актом приймання - передачі №1433 від 16.08.2021 на користь ТОВ "Оператор Енергії" перераховані власні кошти у розмірі 228172,26 грн.
У відсотковому відношенні фактична оплата складає:
1) 261495,94 х 100 : 489668,20 = 53,40% з місцевого бюджету;
2) 228172,26 х 100 : 489668,20 = 46,60 % з бюджету лікарні.
Отже, з місцевого бюджету за актом приймання - передачі №1433 від 16.08.2021 було зайво сплачено 47424,38 грн. (88809,70 х 53,40 :100), з бюджету лікарні - 41385,32 грн. (888809,70 х 46,60 : 100).
Згідно з актом приймання - передачі №1685 вiд 17.09.2021 постачальником ТОВ "Оператор Енергії" поставлено КНП "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради наступний обсяг електричної енергії:
- 19000 кВт*год за ціною 2,388 за 1 кВт*год (1, 991667+20% ПДВ), що встановлена додатковою угодою №4 від 27.07.2021 до договору №120 від 07.06.2021.
- 6350 кВт*год за ціною 2,59 грн. за 1 кВт*год (2,158334+20% ПДВ), що встановлена додатковою угодою №5 від 04.08.2021 до договору №120 від 07.06.2021.
- 6350 кВт*год за ціною 2,81 грн. за 1 кВт*год (2,341666+20% ПДВ), що встановлена додатковою угодою №6 від 05.08.2021 до договору №120 від 07.06.2021.
- 63500 кВт*год за ціною 3,05 грн. за 1 кВт*год (2,54166666+20% ПДВ), що встановлена додатковою угодою №7 від 06.08.2021 до договору №120 від 07.06.2021.
- 117185 кВт*год за ціною 3,319 грн. за 1 кВт*год (2,76583333 + 20% ПДВ), що встановлена додатковою угодою №8 від 16.08.2021 до договору №120 від 07.06.2021.
Фактично, КНП "Міська клінічна лікарня №10" за актом приймання - передачі №1685 вiд 17.09.2021 отримало 212385 кВт*год.
Однак, з урахуванням того, що додаткові угоди №3 від 14.07.2021, №4 від 27.07.2021, №5 від 04.08.2021, №6 від 05.08.2021, №7 від 06.08.2021, №8 від 16.08.2021 до договору №120 від 07.06.2021 визнано недійсними, то КНП "МКЛ №10" ОМР за 212385 кВт*год електричної енергії мало б сплатити 371673,75 грн. (212385*1,75=371673,75).
Відповідно до платіжного доручення №214 від 20.09.2021 КНП "МКЛ №10" ОМР за актом приймання - передачі №1685 від 17.09.2021 на користь ТОВ "Оператор Енергії" перераховані бюджетні кошти у розмірі 322857,19 грн.
Також, відповідно до платіжного доручення №2285 від 30.09.2021 КНП "МКЛ №10" ОМР за актом приймання - передачі №1685 від 17.09.2021 на користь ТОВ "Оператор Енергії" перераховані власні кошти у розмірі 59911,56 грн.
Згідно платіжного доручення №2289 від 04.10.2021 КНП "МКЛ №10" ОМР за актом приймання - передачі №1685 від 17.09.2021 на користь ТОВ "Оператор Енергії" перераховані власні кошти у розмірі 279543,27 грн.
Таким чином, загальна сума переплати за актом приймання - передачі №1685 вiд 17.09.2021 складає 290638,27 грн. (662312,02 грн. - 371673,75 грн.).
У відсотковому відношенні фактична оплата складає:
1) 322857,19 х 100 : 662312,02 = 48,7% з місцевого бюджету;
2) 339454,83 х 100 : 662312,02 = 51,3% з бюджету лікарні.
Отже, з місцевого бюджету за актом приймання - передачі №1685 вiд 17.09.2021 було зайво сплачено 141540,84 грн. (290638,27 х 48,7 : 100), з бюджету лікарні - 149097,43 грн. (290638,27 х 51,3 : 100).
З урахуванням зазначеного, загальний розмір безпідставно надмірно сплачених КНП "МКЛ №10" ОМР бюджетних коштів на користь ТОВ "Оператор Енергії" складає 193663,70 грн.
Отже, вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача-2 безпідставно надмірно сплачених коштів в розмірі 193663,70 грн. У задоволенні решти вимог в сумі 190482,75 грн. слід відмовити за необґрунтованістю.
Що стосується тверджень ТОВ "Оператор Енергії" відносно того, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню стаття 1212 ЦК України, а має бути застосована двостороння реституція, суд зауважує наступне.
Так, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 висловлено позицію, що вимоги особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 Цивільного кодексу України) та застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо повернення майна його відчужувачу не відновлює права позивача, то судом може бути застосований інший ефективний спосіб захисту порушеного права в рамках заявлених позовних вимог.
Верховний Суд у постанові від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15, роз'яснюючи застосування статей 215, 216 Цивільного кодексу України, зазначив, що двостороння реституція є необхідним правовим наслідком визнання правочину недійсним і не може бути проігнорована сторонами. Повернення всього отриманого за таким правочином є юридичним обов'язком, що виникає безпосередньо з норм закону та факту недійсності правочину.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, розглядаючи спір щодо визнання недійсним договору, укладеного в порядку Закону України "Про публічні закупівлі", та повернення сплачених коштів, зазначила, що грошові кошти, отримані відповідачем у вигляді різниці між ціною за одиницю товару, передбаченою договором, і ціною, встановленою додатковою угодою, є такими, що були безпідставно набуті. Оскільки правова підстава їх отримання відпала, відповідач зобов'язаний їх повернути відповідно до приписів статей 216 та 1212 Цивільного кодексу України.
За приписами частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Враховуючи, що спірні додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків щодо збільшення ціни електричної енергії, то внаслідок виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань фінансового характеру за додатковими угодами до договору, ТОВ "Оператор Енергії" безпідставно отримало грошові кошти з місцевого бюджету у розмірі 193663,70 грн., а тому відповідач-2 зобов'язаний їх повернути до місцевого бюджету на користь позивача-1, в порядку статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
У зв'язку із частковим задоволенням позову витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 15.06.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021, укладеному між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії".
3. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 01.07.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021, укладеному між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії".
4. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 14.07.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021, укладеному між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії".
5. Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 27.07.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021, укладеному між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії".
6. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 04.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021, укладеному між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії";
7. Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 05.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021, укладеному між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії";
8. Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 06.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021, укладеному між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії".
9. Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 16.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021, укладеному між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії".
10. Визнати недійсною додаткову угоду №9 від 19.10.2021 до договору про постачання електричної енергії №120 від 07.06.2021, укладеному між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії".
11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (код ЄДРПОУ 43418783, 67300, Одеська обл., Березівський р-н, м.Березівка, вул. Пристанційна, 1) на користь територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1) безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 193663 (сто дев'яносто три тисячі шістсот шістдесят три) грн. 70 коп.
12. У задоволенні решти позову відмовити.
13. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 01999052, 65074, м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 61-А) на користь Одеської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 03528552, 65026, м.Одеса, вул. Пушкінська, 3) - 10900 (десять тисяч дев'ятсот) грн. 80 коп. судового збору.
14. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Оператор Енергії" (код ЄДРПОУ 43418783, 67300, Одеська обл., Березівський р-н, м. Березівка, вул. Пристанційна, 1) на користь Одеської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 03528552, 65026, м.Одеса, вул. Пушкінська, 3) - 13224 (тринадцять тисяч двісті двадцять чотири) грн. 76 коп. судового збору.
15. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2285,80 грн. покласти на прокурора.
16. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя М.Б. Сулімовська
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
У зв'язку із перебуванням головуючого у справі судді у відпустці за сімейними обставинами у період з 23.03.2026 по 27.03.2026, повне рішення складено і підписано 30 березня 2026 р.