30 березня 2026 року Справа № 915/2194/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬПО-ФУД", пр.Павла Тичини, 1В, каб.188, м.Київ, 02152,
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ КОР-БУД", вул.Радянська, 3/1, м.Миколаїв, 54001,
електронна пошта: dikorbud@gmail.com
про: стягнення 252 000,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЛЬПО-ФУД" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 29.12.2025 (вх.№19205/25 від 29.12.2025) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ КОР-БУД" коштів у розмірі 252 000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що між позивачем та відповідачем 01.04.2024 року було укладено Договір про виконання робіт на об'єктах нерухомості №3/4, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання по виконанню аварійно відновлювальних робіт поточного ремонту, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення), модернізації, виконання монтажних, пусконалагоджувальних робіт на Об'єктах (надалі по тексту Роботи), а саме: загально-будівельні роботи, електротехнічні роботи, сантехнічні роботи. Позивач вказує, що 27.09.2024 на підставі рахунку №28 від 26.09.2024 сплатив на рахунок відповідача аванс у розмірі 252 000,00 грн., проте відповідачем роботи протягом 2024-2025 року виконані не були. ТОВ "СІЛЬПО-ФУД" направило на адресу відповідача лист вих.№ПдР-08/710 від 10.11.2025 з проханням виконати роботи за які було сплачено передоплату згідно рахунку № 28 від 26.09.2025 в строк до15 грудня 2025 року. Проте відповідач роботи по ремонту під'їзної колії, влаштування зливки за адресою: м. Херсон, пр-кт Ушакова, 49, не виконав. Вказує, що 16.12.2025 направив на адресу ТОВ «ДІ КОР-БУД» лист вих. №ПдР-08/770 від 16.12.2025 року з вимогою повернути грошові кошти в сумі 252 000 на поточний рахунок ТОВ «СІЛЬПО ФУД» в строк до 26 грудня 2025 року. Позивач вказує, що відповідач грошові кошти не повернув, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.12.2025 позовну заяву №б/н від 29.12.2025 (вх.№19205/25 від 29.12.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬПО-ФУД" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивач через систему "Електронний суд" подав заяву про усунення недоліків №б/н від 09.01.2026 (вх.№432/26) згідно якої на виконання вимог ухвали суду надає копії Додатків до Договору №3/4 від 01.04.2024. Стосовно надіслання виконавцю заявки про необхідність проведення робіт із зазначенням виду робіт, строків виконання та об'єкту, на якому виконуватимуться роботи, як то визначено п.1.6.1 Договору № 3/4 від 01.04.2024, вказує, що заявка не збереглася. Проте в електронній пошті інженера ТОВ "СІЛЬПО-ФУД" Гнуташенка Юрія Леонтійовича зберігся електронний лист від відповідача від 11.06.2024, яким ТОВ "ДІ КОР-БУД" надсилало на погодження кошториси в тому числі і для виконання робіт, які відображені в рахунку №28 від 26.09.2024.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Ухвалено провести розгляд справи №915/2194/25 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті справи.
Вказана ухвала була направлена в електронний кабінет відповідача системи «Електронний суд» та отримана останнім 14.01.2026, про що свідчить довідка про доставку документа в кабінет електронного суду, яка наявна в матеріалах справи.
05.02.2026 представник відповідача через систему «Електронний суд» подав заяву б/н від 04.02.2026 (вх.№1646/25) про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та внесення даних про представника відповідача, яке судом задоволено та надано доступ представнику відповідача до матеріалів справи через систему "Електронний суд".
Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
01 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІЛЬПО-ФУД" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІ КОР-БУД" (далі - виконавець) було укладено Договір №3/4 про виконання робіт на об'єктах нерухомості (далі - Договір), у відповідності до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню аварійно-відновлювальних робіт поточного ремонту, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення), модернізації, виконання монтажних, пусконалагоджувальних робіт, на об'єктах, а саме: загально-будівельні роботи, електротехнічні роботи, сантехнічні роботи (п.1.1 Договору).
Згідно п.1.3 Договору, орієнтовний перелік робіт, їх вартість зазначаються сторонами в Додатку №2. Фактичний перелік робіт зазначається в заявці замовника. Вартість робіт, не перерахованих у Додатку №2, визначається розрахунком у програмному комплексі АВК-5, з застосуванням вартісних показників, що наведені у Додатку №5 (п.1.4 Договору).
У відповідності до п.1.5 Договору, вартість будь-яких робіт та вартість матеріалів узгоджується сторонами шляхом погодження Кошторису, зразок якого наведений у Додатку №4, та узгоджується сторонами у порядку, визначеному в пп.1.6 цього Договору.
Відповідно до п.1.6 Договору, кошторис та строк виконання робіт погоджується з замовником наступним чином:
1.6.1. Замовник надсилає виконавцю заявку про необхідність проведення певних робіт із зазначенням виду робіт, строків виконання та об'єкту, на якому виконуватимуться роботи за допомогою ресурсу «OMNITRACKER» (ОМНІТРЕКЕР) з дотриманням вимог, які визначені у цьому Договорі. В екстрених ситуаціях заявка може бути подана в усній формі за номером телефону виконавця з обов'язковою її наступною передачею за допомогою ресурсу «OMNITRACKER» протягом 1 календарного дня з моменту подання усної заявки.
Факт надсилання замовником заявки через ресурс «OMNITRACKER» та отримання її виконавцем підтверджується даними з вказаного ресурсу. Сторони домовились, що обмін інформацією в ресурсі «OMNITRACKER» є належним, в зв'язку з чим мають право посилатись на дані вказаного ресурсу як на відомості та факти, що мають юридичну силу. Виконавець підтверджує наявність в нього всієї необхідної для роботи ресурсом «OMNITRACKER» програмної та апаратної бази.
1.6.2. Протягом 2 -х календарних днів з моменту отримання заявки замовника, виконавець надсилає замовнику електронною поштою на адресу замовника кошторис (зразок наведений у Додатку №4 до цього Договору), який повинен містити перелік робіт, матеріалів та їх вартість.
1.6.3. У разі незгоди замовника з Кошторисом з будь-яких підстав, замовник має право надіслати свої зауваження до нього на електронну пошту виконавця. Кошторис, до якого було надіслано зауваження замовника, вважається не узгодженим. Виконавець повинен усунути зауваження, або надати обґрунтоване пояснення застосування розцінок. Кошторис вважається узгодженим замовником у разі надіслання на електронну пошту виконавця підтвердження про узгодження кошторису.
Згідно п.2.1 Договору, термін прибуття представника виконавця на об'єкт для проведення робіт та строк виконання робіт визначається залежно від пріоритету заявки замовника:
- Низький - виконання робіт протягом 14 календарних днів з дати подання заявки замовником. Час прибуття фахівців виконавця не повинен перевищувати 2 календарних днів з моменту подання такої заявки замовником.
- Середній - виконання робіт протягом 6 календарних днів з дати подання заявки замовником. Час прибуття фахівців виконавця для обстеження не повинен перевищувати 2 календарних днів з моменту подання такої заявки замовником.
- Високий - час прибуття фахівців виконавця не повинен перевищувати 2-х годин з часу подання заявки замовником, а усунення несправностей здійснюється виконавцем здійснюється виконавцем протягом 1 доби з моменту подання такої заявки замовником, за умови, що роботи по виконанню такої заявки не потребують додаткового погодження з замовником та/або купівлі складного технологічного обладнання (складне технологічне обладнання - це обладнання, вартість якого перевищує 5 тис.грн. в тому числі ПДВ), попередня згода на купівлю якого надається замовником.
У відповідності до п.3.1 Договору, факт виконання робіт, надання послуг відповідно до умов Договору підтверджується сторонами Актом здачі-приймання виконаних робіт, який оформлюється в наступному порядку:
3.1.1. Виконавець не пізніше ніж через 10 календарних днів від дати складання ТАВРу в системі OMNITRACKER формує Кошторис та надсилає його разом з ТАВР на електронну пошту замовника.
3.1.2. Замовник, отримавши ТАВР та Кошторис до нього протягом 5 календарних днів перевіряє та підтверджує обсяги та якість виконаних робіт. Після цього замовник за допомогою OMNITRACKER узгоджує Кошторис. Погодження кошторисів відбувається у відповідності до порядку, описаного в п.п.1.6.1 - 1.6.3 Договору. У разі відсутності зауважень кошторисна вартість має бути погоджені замовником не пізніше ніж через 12 календарних днів від дати отримання ТАВРу та Кошторису.
3.1.3. Після отримання повідомлення про погодження Кошторису виконавець формує повний пакет документів (ППД), який включає Акт здачі-приймання виконаних робіт, рахунок, ТАВР, кошторис до ТАВРу і надає підписаний зі своєї сторони ППД замовнику для подальшого підписання та оплати. Термін надання ППД замовнику не повинен перевищувати 10 календарних днів від дати отримання повідомлення про погодження замовником відповідного Кошторису.
Акт здачі-приймання виконаних робіт оформлюється виконавцем на підставі заповнених сторонами за допомогою ресурсу «OMNITRACKER» ТАВРів на виконання робіт. Форму ТАВРу на виконання робіт наведено у Додатку №3 до Договору.
Відповідно до п.3.2 Договору, замовник зобов'язаний оплатити вартість виконаних робіт, вказаних в підписаному ним Акті здачі-приймання виконаних робіт протягом 14 календарних днів з моменту підписання сторонами цього Акту здачі - приймання виконаних робіт.
Згідно п.9.1 Договору, договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до 31 грудня 2024 року. Якщо жодна із сторін, не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору, письмово не повідомить іншу сторону про небажання продовжувати дію цього Договору на новий строк, дія цього Договору вважається продовженою на кожний наступний рік. На таких умовах автоматичне продовження строку дії цього Договору відбувається щороку без обмеження кількості таких пролонгацій.
У пункті 9.2 Договору сторони домовились, що цей договір може бути достроково розірвано за ініціативи замовника або виконавця в односторонньому порядку, за умови повідомлення виконавця або замовника про наміри розірвати Договір за 30 календарних днів до дня, зазначеного в повідомленні як передбачена дата розірвання Договору.
Договір містить підписи та печатки сторін.
Також, між сторонами було складено та підписано Додаток №1 «Перелік об'єктів замовника» до Договору, Додаток №2 «Перелік та вартість робіт» до Договору, Додаток №3 «Зразок Технічного акту виконаних робіт» до Договору, Додаток №4 «Зразок кошторису на виконання робіт» до Договору, Додаток №5 «Показники для розрахунку вартості робіт, не передбачених у Додатку №2» до Договору, Додаток №6 «Вимога щодо застосування неустойки за порушення строків надання документів» до Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2024 позивач на підставі рахунку №28 від 26.09.2024 перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІ КОР-БУД" грошові кошти у розмірі 252 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №9618002 від 27.09.2024 (призначення платежу - рах.№28 від 26.09.2024 ремонт колії/аванс ПДВ 42000,00 ((9618002)).
Вказані обставини відповідачем не спростовані та не заперечені.
Позивач зазначає, що відповідач протягом 2024 року та 2025 року роботи не виконав.
У подальшому, позивач 20.11.2025 направив на адресу відповідача лист №ПдР-08/710 від 20.11.2025 в якому вимагав у строк до 15.12.2025 виконати ремонт під'їзної колії, влаштування зливки на об'єкті нерухомості ТОВ «Сільпо-Фуд» погоджені шляхом узгодження кошторису на ресурсі «OMNITRACKER» в рахунок оплати яких ТОВ «Сільпо-Фуд» було сплачено 252 000,00 грн.
Надсилання вказаного листа підтверджується копією опису вкладення у цінний лист від 20.11.2025, накладною Укрпошти №6508000209789 та фіскальним чеком.
У подальшому, позивач направив на адресу відповідача лист №ПдР-08/770 від 16.12.2025, в якому повідомив про те, що відмовляється від виконання робіт по ремонту під'їзної колії, влаштування зливки та вимагав у строк до 26.12.2025 повернути на рахунок ТОВ «Сільпо-Фуд» грошові кошти у розмірі 252 000,00 грн.
Надсилання вказаного листа підтверджується копією опису вкладення у цінний лист від 16.12.2025, накладною Укрпошти №6508000230249 та фіскальним чеком.
Втім, відповідач відповіді на вимогу не надав, грошові кошти не повернув.
Враховуючи неповернення відповідачем сплачених позивачем коштів за виконання робіт, останній звернувся з відповідним позовом до суду.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1-3 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони.
Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд зазначає, що за своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором підряду.
Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Як убачається з матеріалів справи, 27.09.2024 позивач на підставі рахунку №28 від 26.09.2024 перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІ КОР-БУД" грошові кошти у розмірі 252 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №9618002 від 27.09.2024 (призначення платежу - рах.№28 від 26.09.2024 ремонт колії/аванс ПДВ 42000,00 ((9618002)).
Положеннями ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Положеннями ст. 615 ЦК України установлено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
У пункті 9.2 Договору сторони домовились, що цей договір може бути достроково розірвано за ініціативи замовника або виконавця в односторонньому порядку, за умови повідомлення виконавця або замовника про наміри розірвати Договір за 30 календарних днів до дня, зазначеного в повідомленні як передбачена дата розірвання Договору.
Підстави для реалізації замовником права на односторонню відмову від договору підряду визначено також положеннями ч.ч. 2-4 ст. 849 ЦК України.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені ст. 849 ЦК України, відповідно до якої: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь - який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Правовий аналіз частин 2-4 статті 849 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.
Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.
Позивач вказує, що відповідач на виконання умов Договору протягом 2024 року та 2025 року роботи не виконав.
Виходячи з умов п.3.1 Договору, факт виконання робіт, надання послуг відповідно до умов Договору підтверджується сторонами Актом здачі-приймання виконаних робіт.
Згідно з положеннями п.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Проте, матеріали справи не містять, а відповідачем, у свою чергу, не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження виконання робіт за Договором №3/4 про виконання робіт на об'єктах нерухомості.
Як було зазначено вище, 20.11.2025 позивач направив на адресу відповідача лист №ПдР-08/710 від 20.11.2025 в якому вимагав у строк до 15.12.2025 виконати ремонт під'їзної колії, влаштування зливки на об'єкті нерухомості ТОВ «Сільпо-Фуд» погоджені шляхом узгодження кошторису на ресурсі «OMNITRACKER» в рахунок оплати яких ТОВ «Сільпо-Фуд» було сплачено 252 000,00 грн.
У подальшому, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору в частині виконання робіт, позивачем було направлено на адресу відповідача лист №ПдР-08/770 від 16.12.2025 в якому з посиланням на ч.2 ст.849 ЦК України повідомив про те, що відмовляється від виконання робіт по ремонту під'їзної колії, влаштування зливки, силами ТОВ «ДІ КОР-БУД» та вимагав у строк до 26.12.2025 повернути на рахунок ТОВ «Сільпо-Фуд» грошові кошти у розмірі 252 000,00 грн. Тобто позивач скористався своїм правом на відмову від договору в односторонньому порядку.
Враховуючи, що така одностороння відмова від договору, з огляду на положення ст. 653, 849 ЦК України, не потребує узгодження з відповідачем, то договір підряду від 01.04.2024 №3/4 є припиненим.
Докази сплати відповідачем на рахунок позивача суми попередньої оплати в розмірі 252 000,00 грн. в матеріалах справи відсутні.
Суд зазначає, що аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).
З припиненням дії договору підряду грошова сума (аванс) втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави (постанова Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17).
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача
Згідно з ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Частинами 2, 3 ст.1212 Цивільного кодексу України передбачено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов'язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї норми за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Аналогічні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, на які посилається скаржник.
При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст.1212 ЦК можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов'язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18).
Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов'язання на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.
З огляду на викладене, у зв'язку з відмовою замовника від договору правова підстава для утримання відповідачем суми невикористаної попередньої оплати за договором, відпала, таким чином відповідні грошові кошти повинні бути повернути на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України позивачу.
Подібних правових висновків щодо застосування положень ст. 849 ЦК України та можливість стягнення з підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду на підставі ст.1212 ЦК України дійшов Верховний Суд у постановах від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16, від 16.03.2021 у справі №910/10233/20, від 01.06.2021 у справі № 916/2368/18, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20, від 04.10.2022 у справі № 910/13391/20, від 19.05.2025 у cправі №910/2026/24.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За умовами ч.ч.1, 2 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Проте, всупереч принципу змагальності, відповідачем не надано будь-яких доказів того, що відповідач своєчасно і в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості, тобто обґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ КОР-БУД" (вул.Радянська, 3/1, м.Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 34510974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬПО-ФУД" (пр.Павла Тичини, 1В, каб.188, м.Київ, 02152, код ЄДРПОУ 40720198) кошти у розмірі 252 000,00 грн. та судовий збір у розмір 3024,00 грн.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України
Суддя Н.О. Семенчук