Єдиний унікальний номер 205/1580/26
Номер провадження 1-кп/205/615/26
30 березня 2026 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025042120001384 від 05.11.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, малолітніх дітей, або непрацездатних осіб на утриманні не має, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за контрактом, в посаді стрільця другої роти четвертого відділу військової частини НОМЕР_1 , відрядженого до військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», раніше неодноразово судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, з неповною базовою середньою освітою, навчається у 9-Б класі Комунального закладу освіти «Дніпровська гімназія №87» ДМР», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимої
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_5
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6
захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_7
законного представника обвинуваченої ОСОБА_4 - ОСОБА_8
представника органу опіки та піклування - ОСОБА_9
У провадженні суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025042120001384 від 05.11.2025 року за обвинуваченням обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
У судовому засіданні прокурором ОСОБА_10 заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У клопотанні прокурор зазначив про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років, та з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Обвинувачений не одружений, утриманців не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків. Крім того, обвинувачений проходить військову службу, та у зв'язку із військовою агресією РФ проти України може бути залучений у будь-який час до виконання службових обов'язків на територіях проведення активних бойових дій, у зв'язку з чим під приводом виконання службових обов'язків може не з'являтися до суду та неналежно виконувати процесуальні обов'язки обвинуваченого.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_3 з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема шляхом залякування або погроз схиляти їх до зміни наданих показань або відмови від них під час досудового розслідування та судового розгляду. Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження обвинуваченому стало відомо анкетні дані та місце проживання потерпілої та свідків. Крім цього, потерпілою у даному кримінальному провадженні є особа похилого віку, місце проживання якої відоме обвинуваченому, а свідком є неповнолітня особа, яка особисто знайома з обвинуваченим. З огляду на зазначені обставини потерпіла та свідок належать до вразливої категорії та можуть піддаватися тиску з боку обвинуваченого.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, обвинувачений може вчинити нове кримінальне правопорушення, у тому числі передбачене ст. 407 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби), а також залишити територію України, що, у свою чергу, може утворювати склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 408 КК України. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, має не зняту та не погашену судимість, а також, за версією обвинувачення, вчинив кримінальне правопорушення під час строку умовно-дострокового звільнення.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_10 підтримала, посилаючись на доводи, викладені у клопотанні. Зазначила, що з урахуванням наведених обставин застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не забезпечить належного виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, вказував на тривале перебування під вартою та необхідність повернення до військової служби. .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 , адвокат ОСОБА_6 , підтримала свого підзахисного, заперечувала проти задоволення клопотання прокурора та просила змінити запобіжний захід на ОСОБА_3 на домашній арешт.
Обвинувачена ОСОБА_4 , її законний представник ОСОБА_11 та захисник - адвокат ОСОБА_7 віднесли вирішення питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу на розсуд суду.
Представник органу опіки та піклування ОСОБА_9 підтримала клопотання прокурора та просила продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у клопотанні прокурора, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілу, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, визначені в зазначеній статті.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках та за встановленою процедурою, а також той факт, що тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання особи під вартою.
Разом з тим, за положеннями ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.
Суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на значний строк. Суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, його вік, стан здоров'я та інші дані про особу.
Також судом враховано, що обвинувачений не одружений, утриманців не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків. Крім того, обвинувачений проходить військову службу та може бути залучений до виконання службових обов'язків у районах проведення бойових дій, що може ускладнити забезпечення його явки до суду.
Крім того, суд бере до уваги ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків, з урахуванням того, що потерпіла є особою похилого віку.
Також суд враховує наявність ризику незаконного впливу на неповнолітню обвинувачену ОСОБА_4 , яка знайома з обвинуваченим ОСОБА_3 .
Суд також враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , зокрема наявність у нього не знятої та не погашеної судимості, а також те, що, за версією сторони обвинувачення, кримінальне правопорушення вчинено під час строку умовно-дострокового звільнення, що свідчить про підвищений ризик вчинення нового кримінального правопорушення.
Суд критично оцінює доводи сторони захисту щодо можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу та вважає їх такими, що не спростовують наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
З огляду на наведене, суд доходить висновку, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 інших, більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належного запобігання встановленим ризикам.
Окрім того, враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення із застосування насильства до потерпілої, а також враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який має низку судимостей за вчинення злочинів аналогічного складу, суд, у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає недоцільним визначення йому розміру застави, в якості альтернативного запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк продовження тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
З урахуванням наведеного, а також практики Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 331, 177, 183, 194, 197, 199 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24 год. 00 хв. 27 травня 2026 року включно, без визначення розміру застави в якості альтернативного запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_12