79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
31.03.2026 Справа № 914/395/26
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАЛЬСПЕЦМОНТАЖ 21», м. Харків,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “ЄВРОТРАНСБУД», с. Буянів Львівської області,
про стягнення 58'867,90 грн. заборгованості.
Суддя Б. Яворський.
Справа розглядалася без виклику учасників процесу.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю “СТАЛЬСПЕЦМОНТАЖ 21» через систему “Електронний суд» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “ЄВРОТРАНСБУД» про стягнення 58'867,90 грн. заборгованості за договором №5 про надання послуг від 19.10.2023, з яких: 45'600,00 грн. основний борг, 10190,84 грн інфляційних втрат та 3077,06 грн 3% річних.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06.02.2026 справу № 914/395/26 передано на розгляд судді Б. Яворському
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників процесу; надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі та встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву; встановлено відповідачу строк для подання заперечень - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомлено сторін, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Ухвала про відкриття провадження у справі та прийняття справи до розгляду була надіслана за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та згідно інформації сайту «Укрпошта» отримана ним 20.02.2026, докази про що знаходяться в матеріалах справи.
24.03.2026 позивач подав додаткові пояснення, де інформував суд, що заборгованість не погашена і він підтримує позов.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов укладеного договору про надання послуг було здійснено перерахування коштів авансового платежу, проте відповідач не приступив до виконання робіт в обумовлені договором терміни; авансовий платіж відповідач повернув лише частково, залишок заборгованості становить 45'600,00 грн. За неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань позивачем нараховано 10190,84 грн інфляційних втрат та 3077,06 грн 3% річних, які просить стягнути з відповідача.
Аргументи відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, доказів спростування наведених позивачем обставин до матеріалів справи не надав.
Стаття 114 ГПК України визначає, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.248 ГПК України).
За ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з ч.2 та ч.8 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться. З моменту відкриття провадження у справі минуло більше 30 днів, відповідач повідомлявся про наявність даного спору, однак відзиву на позовну заяву не подав. Зважаючи на це суд розглянув справу за наявними матеріалами.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
19 жовтня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю “СТАЛЬСПЕЦМОНТАЖ 21» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “ЄВРОТРАНСБУД» (виконавець) укладено договір №5 про надання послуг, відповідно до умов якого замовник замовляє, а виконавець зобов'язується надати замовнику послуги власною технікою - краном «КС - 5363», а замовник зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх на умовах, вказаних в даному договорі.
Найменування і вартість послуг, що надаються по цьому договору, погоджується сторонами додатково і зазначаються в додатках, які є невід'ємною та складовою частиною цього договору (п.1.2 договору).
Відповідно до п.2.1 договору виконавець надає послуги, вказані в п.1.1 договору, на підставі поданої замовником заявки.
Ціна договору та порядок розрахунків погоджена сторонами у розділі 3 договору. Так, п.3.3 договору передбачено, що оплата послуг вказаних в п. 1.1 договору здійснюється авансом згідно виставлених рахунків виконавцем протягом 3 банківських днів, після підписання договору. Замовник зобов'язується провести остаточний розрахунок за надані послуги протягом 2 банківських днів, після підписання актів приймання-передачі наданих послуг (п.3.4 договору).
Згідно з п. 4.1.1 договору виконавець зобов'язується надати замовнику техніку в справному стані.
Термін дії договору погоджений сторонами у розділі 8 договору.
У додатку №1 до договору сторони узгодили вартість наданих послуг.
24.10.2023 року позивач на підставі виставленого рахунку-фактури № СФ-0000003 від 20.10.2023 здійснив попередню оплату у розмірі 111 840,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1013, копія якої долучена до матеріалів справи.
Позивач стверджує, що відповідач послуги передбачені договором не виконав, з підстав несправності техніки. Вказане підтверджується доповідною запискою виконавця робіт ОСОБА_1 від 25.10.2023, у якій зазначено, що кран «КС - 5363» перебуває в технічно несправному стані, послуги відповідно до укладеного договору не надані.
26.10.2023 ТОВ «Стальспецмонтаж 21» направлено відповідачу вимогу №26/10/23-1 про повернення коштів, виплачених як попередня оплата. 30.11.2023 ТОВ «БК «ЄВРОТРАНСБУД» повернуто 66240,00 грн. попередньої оплати. Залишок заборгованості складає 45'600,00 грн. За неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань позивачем нараховано 10190,84 грн інфляційних втрат та 3077,06 грн 3% річних, які також просить стягнути з відповідача.
ОЦІНКА СУДУ.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування.
Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.626 ЦК України).
Договір, відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору №5 про надання послуг від 19.10.2023 з додатком №1 до нього. Доказів розірвання чи визнання його недійсним матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).
Судом встановлено, що 24.10.2023 позивач у повному обсязі виконав прийняті на себе зобов'язання щодо оплати за роботи, які повинні були бути виконані відповідачем згідно із п.1.1 договору. Останній не виконав своїх зобов'язань за договором, а також не повернув суму попередньої оплати у повному обсязі. Так, за умовами договору виконавець зобов'язався надати замовнику техніку у справному стані та забезпечити належне виконання робіт з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій. Натомість, матеріали справи свідчать, що в порушення умов договору відповідач не дотримався передбачених договором зобов'язань (докази, що сторонами підписано акт виконаних робіт, відсутні). Вказане свідчить про неналежне виконання договірних зобов'язань зі сторони відповідача, що також підтверджується доповідною запискою від 25.10.2023.
З огляду на вище вказане, обставини щодо порушення відповідачем умов договору є такими, що підтверджуються матеріалами справи та відповідачем не спростовані.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Відтак, вимога про стягнення з відповідача 45600,00 грн. здійсненої попередньої оплати є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань, суд зазначає наступне.
Приписами ч.1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов'язано його початок (ст.253 ЦК України).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням здійснення визначених позивачем дат, суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягає заявлені ним 10190,84 грн інфляційних втрат, а також 3073,32 грн 3% річних. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити
З урахуванням викладеного суд відзначає правомірність позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 45'600,00 грн, 10190,84 грн інфляційних втрат та 3073,32 грн 3% річних.
Оскільки відповідач доводів позивача не спростував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №377 від 03.02.2026 на суму 2'662,40 грн.
Відповідно до ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки спір виник з вини відповідача, суд застосовує ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України при розподілі судових витрат і судовий збір у розмірі 2'662,40 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 46, 73-80, 123, 129, 221, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія “ЄВРОТРАНСБУД» (81746, Львівська область, Стрийський район, с. Буянів, вул. Лесі Українки, 19; ідентифікаційний код 40423151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАЛЬСПЕЦМОНТАЖ 21» (61003, м. Харків, пров Слюсарний, 1/11; ідентифікаційний код 38280458) 45'600,00 грн, 10190,84 грн інфляційних втрат, 3073,32 грн 3% річних та 2'662,40 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Яворський Б.І.