вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
м. Київ
"12" березня 2026 р. Справа № 911/544/26
Суддя Т.П. Карпечкін, розглянувши позовну заяву і додані до неї документи
Товариства з обмеженою відповідальністю «РСП РІАЛ ІСТЕЙТ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСАЙКЛІНГ ПАРК КОРЖІ»
про захист ділової репутації та визнання недостовірною інформацію поширену відповідачем
Встановив:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РСП РІАЛ ІСТЕЙТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСАЙКЛІНГ ПАРК КОРЖІ» про захист ділової репутації та визнання недостовірною інформацію поширену відповідачем.
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 року, який набрав чинності 21.07.2023 року та введений в дію 18.10.2023 року, яким внесено зміни законодавчих актів України, зокрема Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно приписів ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Судом встановлено, що всупереч встановленому ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України обов'язку, позивачем не зареєстровано електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), а також не надано жодних відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, його представника та відповідача
Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, на професійну правничу допомогу.
У ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Натомість надання відповідного розрахунку та доказів, зокрема на стадії судових дебатів або після ухвалення рішення суду відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, обмежить права іншої сторони щодо підготовки та доведення неспівмірності таких витрат у розрізі п. 7 ч. 3 ст. 165, ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та унеможливить порівняння судом попередніх (орієнтовних) з фактичними обсягами і вартістю надання адвокатом послуг у призмі ч. 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, зазначення позивачем у позовній заяві про те, що він очікує понести судові витрати за ведення справи в суді у розмірі 40 000,00 грн. не може вважатись виконанням позивачем вимог ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно з частиною 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Згідно з п. п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року встановлено, що про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Як доказ відправлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами позивачем до позовної заяви додано тільки фіскальний чек № 247 від 26.02.2026 року, який підтверджує лише факт здійснення операції щодо надіслання поштового відправлення на адресу відповідача, проте, яка саме поштова кореспонденція направляється адресату, вбачається лише з опису вкладення поштового відправлення, який в матеріалах поданої позовної заяви відсутній.
Таким чином, позовна заява подана з порушенням ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін;
- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- доказів надсилання позовної заяви з додатками на юридичну адресу відповідача.
3. На підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України встановити позивачу десятиденний строк на усунення недоліків, перебіг якого, в силу положень ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, розпочинається з дня наступного за днем вручення даної ухвали.
4. Зобов'язати позивача заяву про усунення недоліків разом з доданими до неї документами надіслати відповідачу, докази надіслання надати суду.
5. Довести до відома сторін, що всі документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо) подаються через систему "Електронний суд" із застосуванням кваліфікованого електронного підпису після реєстрації своїх офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Для осіб, які зареєстровані в системі "Електронний суд", повідомлення, повістки, судові рішення та інші процесуальні документи надсилаються в електронному вигляді автоматично.
6. Копію ухвали Господарського суду Київської області надіслати позивачу.
7. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
8. Відповідно до приписів ст. 255 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Т.П. Карпечкін