ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.03.2026Справа № 910/16410/25
За позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі
Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквілібріум Трейд"
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Шевчук М.Д.
представники учасників справи:
від прокурора: Куцоконь О.О.
від позивача: Павлов Р.В.
від відповідача: Гуримський О.В.
В судовому засіданні 17.03.2026, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
До Господарського суду міста Києва з позовом звернувся Заступник керівника Київської міської прокуратури (прокурор) в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквілібріум Трейд" (далі - ТОВ "Еквілібріум Трейд", відповідач) про стягнення грошових коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ТОВ "Еквілібріум Трейд" ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в частині сплати пайової участі, що стосується об'єкту будівництва, а саме: "Будівництва житлового, готельно - офісного, торгівельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Надніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі м. Києва" (ІІ-XIV черги будівництва (3 пусковий комплекс, ІІ черга), зокрема, житлового будинку № 6, що розташований за адресою: м. Київ, Голосіївський район, Столичне шосе, 5-а), що будується на земельних ділянках, кадастрові номери: 8000000000:90:019:0038 та 8000000000:90:019:0040, в частині сплати коштів пайової участі.
У позові прокурор просить суд стягнути з відповідача кошти пайового внеску у сумі 12 231 386,64 грн., інфляційні втрати у сумі 1 137 518,96 грн. та 3 % річних у сумі 372 904,85 грн., що разом становить 13 741 810,45 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2026 вказаний позов був прийнятий до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Також судом встановлено, що як вбачається з інформації з Діловодства спеціалізованого суду, у провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/805/26 за позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ТОВ "Еквілібріум Трейд" про стягнення 9 032 439, 38 грн.
Позовні вимоги у справі № 910/805/26 прокурор також обгрунтовує порушенням ТОВ "Еквілібріум Трейд" ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який стосується того ж самого об'єкту будівництва, а саме: "Будівництва житлового, готельно - офісного, торгівельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Надніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі м. Києва" (2 пусковий комплекс, ІІ-XIV черги будівництва» (2 пусковий комплекс, ІІ черга), зокрема, житлового будинку № 5 з закладом дошкільної освіти з групами короткотривалого перебування дітей, що розташований за адресою: м. Київ, Голосіївський район, Столичне шосе, 3-а, будівництво якого здійснюється на земельних ділянках, кадастрові номери: 8000000000:90:019:0038 та 8000000000:90:019:0040, в частині несплати відповідачем пайової участі в межах другої черги будівництва.
У позові у справі № 910/805/26 прокурор просить суд стягнути з відповідача кошти пайового внеску у сумі 8 277 383,28 грн., інфляційні втрати у сумі 538 029,91 грн. та 3 % річних у сумі 217 026,19 грн., що разом становить 9 032 439,38 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 вказаний позов був прийнятий до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
09.02.2026 від ТОВ "Еквілібріум Трейд" надійшло клопотання про об'єднання даної справи та справи № 910/805/26, що знаходиться у провадженні Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2026 справи № 910/16410/25 та № 910/805/26 було об'єднано в одне провадження із присвоєнням об'єднаній справі № 910/16410/25.
10.02.2026 та 11.02.2026 ТОВ "Еквілібріум Трейд" було подане клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою, проведення якої просило доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Розглянувши вказане клопотання та заслухавши думку учасників провадження, суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 17.02.2026, вирішив у його задоволенні відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємосуперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
У даному випадку суд виходив з того, що для з'ясування обставин, що мають значення для правильного розгляду справи, відсутня необхідність у спеціальних знаннях, оскільки у матеріалах справи наявні достатньо доказів, які містять повну інформацію про техніко-економічні показники збудованих відповідачем об'єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію. Крім того, призначення у справі експертного дослідження та зупинення провадження у справі призведе до затягування процесу.
12.02.2026 від Київської міської прокуратури надійшла відповідь на відзив, а 16.02.2026 - від відповідача заперечення на відповідь на відзив, у яких сторони наполягали на своїй позиції по суті позовних вимог.
У підготовчому засіданні 17.02.2026 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/16410/25 до судового розгляду по суті.
Під час розгляду справи по суті прокурор свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.
Представник позивача позови прокурора просив задовольнити.
Представник відповідача проти позовних заперечив, просив відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників провадження, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Рішенням Київської міської ради від 20.12.2007 № 1466/4299 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Еквілібріум Трейд" земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного, торговельного комплексів з наземними та підземними паркінгами на Наддніпрянському шосе, 2-а у Голосіївському районі м. Києва:
- затверджено містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до містобудівної документації та визначення параметрів окремого об'єкта містобудування - будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного, торговельного комплексів з наземними та підземними паркінгами на Наддніпрянському шосе, 2-а у Голосіївському районі м. Києва;
- внесено зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, а саме: територію, яка передається відповідно до цього рішення, вилучено із зони зелених насаджень загального користування та переведено за функціональним призначенням до території житлової та громадської забудови;
- внесено зміни до Програми комплексного розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381, шляхом виключення з переліку озеленених територій загального користування м. Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам (таблиця 2), земельні ділянки площею 21,63 га у Голосіївському районі м. Києва;
- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "Еквілібріум Трейд" для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного, торговельного комплексів з наземними та підземними паркінгами на Наддніпрянському шосе, 2-а у Голосіївському районі м. Києва;
- припинено комунальному підприємству "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" право користування частиною земельної ділянки, відведеної згідно з рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 08.06.62 № 852 "Про дальше розширення зелених насаджень навколо м. Києва та поліпшення стану зеленої зони м. Києва", площею 3,53 га та віднесено цю земельну ділянку до земель запасу житлової та громадської забудови (лист-згода від 19.12.2007 № 645);
- передано товариству з обмеженою відповідальністю "Еквілібріум Трейд", за умови виконання пункту 8 цього рішення, у довгострокову оренду на 10 років земельні ділянки загальною площею 21,63 га для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного, торговельного комплексів з наземними та підземними паркінгами на Наддніпрянському шосе, 2-а у Голосіївському районі м. Києва, в тому числі:
ділянку № 1 площею 10,52 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування;
ділянку № 2 площею 11,11 га, зокрема площею 3,53 га - за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови; площею 7,58 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування;
Також у вказаному рішенні зазначено, що питання пайової участі вирішено до початку будівництва відповідно до рішення Київради № 271/431 від 27.02.2003 «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва».
06.03.2008 між Київрадою (орендодавець) та ТОВ «Еквілібріум Трейд» (орендар) був укладений договір оренди земельних ділянок, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. та зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів 28.03.2008 за № 79-6-00612.
Відповідно до п. п. 1.1, 2.1 договору орендодавець, на підставі рішення Київради від 20.12.2007 за № 1466/4299 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельні ділянки, визначені цим договором, а саме - з кадастровим номером 8000000000:90:019:0038 - 105168 кв.м, з кадастровим номером 8000000000:90:019:0040 - 110235 кв.м, для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного, торговельного комплексів з наземними та підземними паркінгами.
Строк дії договору 10 років (п. 3.1 договору).
Орендар зобов'язаний питання пайової участі вирішити до початку будівництва відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 № 271/431 (п. 8.4 договору).
25.07.2018 між Київрадою (орендодавець) та ТОВ «Еквілібріум Трейд» (орендар) був укладений договір про поновлення договору оренди земельних ділянок, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. 06.03.2008 за реєстровим номером № 854.
Відповідно до п. 8.4, в редакції вказаної додаткової угоди, орендар зобовязаний питання пайової участі та укладення з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міськради договору про пайову участь вирішувати в порядку та випадках, встановлених законодавством.
10.05.2017 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл № ІУ 115171302402 на виконання будівельних робіт по об'єкту будівництва "Будівництво житлового, готельно-офісного торговельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Наддніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі м. Києва". Замовником будівництва вказано ТОВ "Еквілібріум Трейд".
У подальшому, Державною інспекцією архітектури та містобудування України 06.12.2024 зареєстровано та видано сертифікат ІУ123241202213 про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів за проєктом «Будівництво житлово, готельно-офісного торговельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Наддніпрянському шосе, 2-а у Голосіївському районі м. Києва. II-XIV черги будівництва» (3 пусковий комплекс, II черга), зокрема, житловий будинок № 6, що розташований за адресою: м. Київ, Голосіївський район, Столичне шосе, 5-а. За змістом зазначеного сертифікату, датою початку будівництва житлового будинку визначено - травень 2017.
Також Державною інспекцією архітектури та містобудування України 27.01.2025 було зареєстровано та видано сертифікат ІУ123250113939 про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів за проєктом «Будівництво житлово, готельно-офісного торговельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Наддніпрянському шосе, 2-а у Голосіївському районі м. Києва. II-XIV черги будівництва» (2 пусковий комплекс, II черга), зокрема, житловий будинок № 5 з закладом дошкільної освіти з групами короткотривалого перебування дітей, що розташований за адресою: м. Київ, Голосіївський район, Столичне шосе, 3-а. За змістом зазначеного сертифікату, датою початку будівництва житлового будинку визначено - травень 2017 року.
03.07.2025 та 09.10.2025 Департамент листами звертався до ТОВ "Еквілібріум Трейд" з вимогою про необхідність сплатити кошти пайової участі у зв'язку з будівництвом вказаних вище об'єктів.
За результатами розгляду вимоги Департаменту від 03.07.2025, ТОВ "Еквілібріум Трейд" повідомило позивача про відсутність з 01.01.2020 у замовників будівництва обов'язку укладати з органом місцевого самоврядування договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Звертаючись з даним позовом до суду прокурор просить стягнути з відповідача кошти пайової участі у сумі 12 231 386,64 грн. у зв'язку з будівництвом житлового будинку № 6 літ. «Ж» у складі 3 пускового комплексу ІІ черги проекту та кошти пайової участі, а також кошти пайової участі у сумі 8 277 383,28 грн. у зв'язку з будівництвом житлового будинку № 5 з закладом дошкільної освіти з групами короткотривалого перебування дітей, що розташований за адресою: м. Київ, Голосіївський район, Столичне шосе, 3-а.
Так, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 вказаної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Згідно зі сталою правовою позицією Верховного Суду захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Водночас слід врахувати, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, тому прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).
Так, на адресу Київської міської прокуратури 28.11.2025 надійшов лист Департаменту економіки від 28.11.2025 № 050/08-4768, в якому Департамент зазначив, що вживає цивільно-правові заходи в межах бюджетних асигнувань, у той же час, просив прокуратуру звернутись з позовом до суду про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі.
Також з метою встановлення підстав для представництва за вказаним фактом Київська міська прокуратура на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» звернулась до Департаменту економіки (лист від 08.12.2025 № 15/2-1000вих-25), у тому числі щодо необхідності вжиття дієвих заходів, спрямованих на стягнення коштів належної до сплати пайової участі в даному випадку.
Проте, Департаментом економіки та інвестицій КМДА відповідні заходи реагування, спрямовані на захист інтересів держави, в даному випадку вжито не було (лист від 12.12.2025 № 050/08-5003).
Суд погоджується з доводами прокурора, що кошти пайової участі є джерелом наповнення місцевого бюджету, а тому вважає, що у даному випадку звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження вказаними коштами.
Оскільки Департамент економіки самостійно не звернувся до суду за захистом свого порушеного прав, суд вважає, що прокурором доведено наявність підстав для представництва інтересів держави у даному спорі.
Щодо суті заявленого позову судом встановлено наступне.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник будівництва (далі - замовник) - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/ або будівельних робіт. Дії, спрямовані на виконання функцій замовника будівництва, може виконувати особа, якій доручено вчинення дій з виконання підготовчих та/або будівельних робіт на підставі та у межах, встановлених договором доручення.
Відповідно до пункту 2.1. Розділу ІІ Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі Замовник - фізична або юридична особа, яка здійснює, має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об'єктів (будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин). Замовниками в розумінні цього Порядку також є особи, яким в установленому порядку делеговані функції замовника.
Суд зазначає, що станом на час виникнення спірних правовідносин була чинною ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" яка встановлювала, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону (ч. 1).
Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 2).
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3).
До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: 1) об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; 2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; 3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; 4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; 5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; 6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури; 7) об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; 8) об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; 9) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); 10) об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; 11) об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення; 12) об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель і споруд підприємств харчової промисловості; 13) об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції); 14) об'єктів, що споруджуються на виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (ч. 4).
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності (ч. 5).
Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків (ч. 6).
Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону (ч. 7).
Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.
У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь (ч. 8).
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін.
Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (ч. 9).
Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту (ч. 10).
Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації (ч. 11).
Однак, статтю 40 Закону № 3038-VI виключено на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (далі - Закон № 132-IX).
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-IX встановлено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Встановлено, що протягом 2020 замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
2) пайова участь не сплачується у разі будівництва: об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури; об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції).
Зі змісту ст. 40 Закону № 3038-VI, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, випливає, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов'язком забудовника.
За змістом Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" та Прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.
Разом з тим, передбачений "Прикінцевими та перехідними положеннями" Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для: - об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; - об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020.
У вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу 2 пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
Аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає: - для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020; - для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Щодо доводів прокурора про наявність у відповідача, як замовника будівництва обов'язку перерахувати органу місцевого самоврядування кошти пайової участі для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту у заявленому розмірі, суд зазначає наступне.
Так, згідно з ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлювала, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пунктами 2, 5, 6 ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: 2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; 5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; 6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури.
Крім того, підпунктом 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX також встановлено, що пайова участь не сплачується у разі будівництва, зокрема: будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури.
Тобто, якщо будуються об'єкти міської інфраструктури, то замовники таких об'єктів не сплачують кошти для створення і розвитку інфраструктури міста (бо вони вже беруть участь у створенні цієї інфраструктури шляхом фінансування будівництва відповідних об'єктів). Вказаний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 910/7196/24.
Так, судом встановлено, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/3310/24 за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ТОВ "Еквілібріум Трейд" про стягнення пайового внеску у сумі 28 052 300,20 грн. на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 у вказаній справі, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025, у вказаному позові Департаменту було відмовлено повністю.
Так, у вказаній справі судом було надано оцінку:
- експертному звіту (позитивний) № ЕКС01-01/04_НШ від 19.07.2024 (реєстраційний номер EX01:4928-3692-4915-8213) за коригуванням проєкту "Будівництво житлово, готельно-офісного, торговельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Наддніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі м. Києва", в якому зазначено, що проєктом передбачалося будівництво 23-ох багатоквартирних житлових будинків, які складаються з різновисоких секцій (від 10 до 26 поверхів), ТП і РП/ТП, двох підземних паркінгів, підземно-надземного паркінгу, а також ряду об'єктів соціальної інфраструктури. Кількість черг будівництва - 14, зокрема, - ІІ черга - житлові будинки № 4, 5, 6, вбудовані в житлові будинки № 4 і 5 групи короткотривалого перебування дітей (на 50 місць в кожному з будинків), ТП № 2: · 1 п.к. - Житловий будинок № 4, ТП № 1 поз. 303 по ГП; · 2 п.к. - Житловий будинок № 5; · 3 п.к. - Житловий будинок № 6.; - III черга будівництва - житлові будинки № 7 і 8: · 1 п.к. - Житловий будинок № 7; · 2 п.к. - Житловий будинок № 8; - ІV черга - житлові будинки № 9 і 10, вбудовані в житловий будинок № 9 групи короткотривалого перебування дітей на 50 місць, ТП № 3, ТП № 4; - V черга - житлові будинки № 11 і 12, вбудовані в житловий будинок № 12 дві окремі групи короткотривалого перебування дітей на 50 місць кожна; - VІ черга - житлові будинки № 13-16, вбудовані в житловий будинок № 16 групи короткотривалого перебування дітей на 50 місць, РП № 2; - VІІ черга - житлові будинки № 17 і 18; - VІІІ черга - житлові будинки № 19 і 20, вбудовані в житловий будинок № 20 групи короткотривалого перебування дітей на 50 місць, ТП № 5; - ІХ черга - житлові будинки № 21-23, ТП № 6; - Х черга - підземний паркінг на 1 958 машино-місць; - ХІ черга - підземний паркінг на 510 машино-місць; - ХІІ черга - загальноосвітній навчальний заклад; - ХІІІ черга - торгово-спортивний комплекс, ТП № 1; - ХІV черга - лікарня, киснева станція, будівля охорони лікарні, підземно-наземний паркінг на 130 м/м, ТП № 7, а також
- висновку експерта № Т867/02-2025 від 26.03.2025 відповідно до якого було встановлено, що за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, об'єкт будівництва: "Будівництво житлового, готельно-офісного, торгівельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Наддніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі м. Києва", на який видано дозвіл на виконання будівельних робіт та який споруджується на земельних ділянках (кадастрові номери: 8000000000:90:019:0038, 8000000000:90:019:0040), є новим будівництвом, будівельним об'єктом, комплексної забудови, будинки, будівлі та споруди якого, включно з об'єктами соціальної інфраструктури, пов'язані єдиним архітектурним рішенням та є майновим комплексом будівель житлового та громадського призначення.
ТОВ "Еквілібріум Трейд" на земельних ділянках (кадастрові номери: 8000000000:90:019:0038, 8000000000:90:019:0040), на яких здійснюється будівництво 23-ох багатоквартирних житлових будинків, які складаються з різновисоких секцій (від 10 до 26 поверхів), ТП і РП/ТП, двох підземних паркінгів, підземно-надземного паркінгу житлового, готельно-офісного, торгівельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Надніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі м. Києва, було передбачено одночасне спорудження ряду об'єктів соціальної інфраструктури 2, 4, 5, 6, 8, 10, 11, 12, 13 та 14 черг будівництва на цих земельних ділянках.
Отже, враховуючи викладене, судом у справі № 910/3310/24 було встановлено, що замовником об'єкта будівництва "Будівництво житлового, готельно-офісного торговельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Наддніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі міста Києва" здійснюється спорудження на земельних ділянках за кадастровими номерами 8000000000:90:019:0038, 8000000000:90:019:0040 в складі об'єкта будівництва (житлового комплексу) об'єктів соціальної сфери (інфраструктури). Тому суд дійшов висновку, що замовник не повинен залучатись до пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва на підставі підп. 2 п. 2 розд. ІІ Закону № 132-IX.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На підставі вказаної статті в даній справі суд приймає до уваги ту обставину, що у справі № 910/3310/24 судом було встановлено відсутність підстав залучення ТОВ "Еквілібріум Трейд" до пайової участі розвитку інфраструктури міста Києва у зв'язку зі спордуженням ним на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:90:019:0038, 8000000000:90:019:0040 об'єкта будівництва "Будівництво житлового, готельно-офісного торговельного комплексів з наземними та підземними паркінгами по Наддніпрянському шосе, 2-А у Голосіївському районі міста Києва", що також включає будівництво: ІІ-XIV черги будівництва (3 пусковий комплекс, ІІ черга), зокрема, житлового будинку № 6, що розташований за адресою: м. Київ, Голосіївський район, Столичне шосе, 5-а, та 2 пускового комплексу, ІІ-XIV черги будівництва» (2 пусковий комплекс, ІІ черга), зокрема, житлового будинку № 5 з закладом дошкільної освіти з групами короткотривалого перебування дітей, що розташований за адресою: м. Київ, Голосіївський район, Столичне шосе, 3-а.
Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Указані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Отже, оцінивши наявні у справі докази у сукупності із встановленими обставинами, суд вважає, що підстав для сплати заявлених коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту у сумі 12 231 386,64 грн. та у сумі 8 277 383,28 грн. відповідно до ст. 1212 ЦК України немає, а тому у цій частині позов прокурора задоволенню не підлягає.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 1 137 518,96 грн., 3 % річних у сумі 372 904,85 грн., інфляційних втрат у сумі 538 029,91 грн. та 3 % річних у сумі 217 026,19 грн., то суд зазначає, що вказані вимоги є похідними від позовних вимог 12 231 386,64 грн. та 8 277 383,28 грн., а тому, зважаючи на відмову у задоволенні основних вимог, похідні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних також задоволенню не підлягає.
Отже, у позові прокурора суд відмовляє у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі відмови у задоволенні позову усі витрати, пов'язані з розглядом спору, зокрема по сплаті судового збору, покладаються на прокурора, як платника судового збору.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 31 березня 2026 року.
Суддя О.В. Котков