Справа № 191/2375/25
Провадження 2/172/1366/25
Іменем України
30.03.2026 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Філіппова Є.Є. за участі секретаря судового засідання Голубенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма "АГРО" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 06.12.2021 року між Приватним підприємством сільськогосподарська виробнича фірма «АГРО» та ОСОБА_1 було укладено договір позики, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач Г.М. та зареєстрований в реєстрі за № 3339.
За умовами Договору, позивач передав, а відповідач прийняв грошові кошти у розмірі 141 800,00 грн., які перераховуються позивачем відповідачу до 31.12.2021 року. Позичка є безпроцентною, проценти не нараховуються (пункт 1 Договору).
На виконання умов Договору позивачем на розрахунковий рахунок відповідача були перераховані обумовлені кошти у розмірі 141 800, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5110 від 16.12.2021 року.
Відповідач зобов'язується повернути позивачу позичку у розмірі 141 800, 00 грн. до 31.12.2024 року. У порушенням умов Договору відповідач не виконав свій обов'язок щодо повернення позичених коштів. Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 141 800, 00 грн. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма «АГРО» грошові кошти у розмірі 141 800, 00 грн. та судові витрати.
Ухвалою судді від 01.12.2025 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача адвокат Бондаренко Я.О. надав суду заяву в якій вказав, що позовні вимоги підтримує повністю і просить суд їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
У зв'язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики ) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ч. 1 ст. 1050 ЦК України визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 545 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 06.12.2021 року між Приватним підприємством сільськогосподарська виробнича фірма «АГРО» та ОСОБА_1 було укладено договір позики, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач Г.М., реєстровий №3326, за умовами якого Приватне підприємство сільськогосподарська виробнича фірма «АГРО» передало, а ОСОБА_1 прийняв грошові кошти у розмірі 141 800, 00 грн., які перераховуються позивачем відповідачу до 31.12.2021 року.
Відповідно до п. 2 Договору позики, позичальник зобов'язується повернути позикодавцю зазначений у п.1 цього Договору борг до 31.12.2024 року включно.
Згідно Платіжної інструкції №5110 від 16.12.2021 року вбачається, що ПП СВФ «АГРО» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 141 800, 00 грн., призначення платежу зазначено договір позики №3339 від 06.12.2021 року.
При цьому, у визначену у договорі дату сума позики відповідачем повернута не була.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно правових висновків Верховного Суду України, висловлених в постановах від 18 вересня 2013 р. по справі № 6-63цс13, від 11 листопада 2015р. по справі № 6-1967цс15, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Даних, які б свідчили про повернення відповідачем суми заборгованості позивачу судом не встановлено, в силу положень ч. 3 ст. 545 ЦК України.
Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором позики від 06.12.2021 року у розмірі 141 800, 00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 525, 526, 545, 610, 612, 625, 1046, 1048, 1050, Прикінцевими та перехідними положеннями ЦК України, суд, -
1. Позов Приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма "АГРО" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користьприватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма «АГРО» (код ЄДРПОУ: 30877035) грошові кошти за договором позики №3339 від 06.12.2021 року у розмірі 141 800 (сто сорок одна тисяча вісімсот) гривень 00 копійок.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма «АГРО» (код ЄДРПОУ: 30877035) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Є.Є.Філіппов