номер провадження справи 19/34/26
30.03.2026 Справа №908/744/26
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко Ірина Вікторівна, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-НОВА" (вул. Василя Стуса, буд. 5А, м. Запоріжжя, 69123, ідентифікаційний код 39525016)
до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «МУРАД КОНСТРУКШН-2007» (MURAD CONSTRUCTION-2007 LLC, Азербайджан, м. Баку, район Сурахани, селище Говсан, будинок 4, кв.67, індекс поштовий AZ1089, ідентифікаційний код 1900973221)
про стягнення 43 143,50 доларів США
До Господарського суду Запорізької області через підсистему “Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-НОВА" до Товариства з обмеженою відповідальністю «МУРАД КОНСТРУКШН-2007», Азербайджан про стягнення 43 143,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати придбаного товару за контрактом № 01/09 від 01.09.2025 вартістю 43 1473,50 доларів США.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 25.03.2026, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/744/26 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
За змістом ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження у справі судом не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 250 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами загального або спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
За змістом ч. 3 ст. 247 ГПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи.
Враховуючи, що позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача загальної суми 43143,50 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 17.03.2026 еквівалентно 1 901 778,42 грн, яка перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 (332 800,00 грн), зважаючи на предмет та підстави позову, склад учасників справи, відповідачем в якій визначено іноземну особу, суд дійшов до висновку, що дану справу необхідно розглядати за правилами загального позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України “Про міжнародне приватне право», Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч.ч. 1, 2 ст. 11 ГПК України).
За змістом ст.ст. 7, 365, 366 ГПК України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.
Відповідно до приписів ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Статтею 76 Закону України “Про міжнародне приватне право» зокрема визначено, що суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України (п. 7 ч. 1 ст. 76 Закону України “Про міжнародне приватне право»).
В обґрунтування підстав звернення з даним позовом до Господарського суду Запорізької області, позивач посилається на приписи ст. 76 Закону України “Про міжнародне приватне право», ст. 4 Закону України “Про міжнародне приватне право», а також на невиконуваність арбітражного застереження, передбаченого розділу 9 Контракту.
Позивач вказує, що відповідно до розділу 9 Контракту сторони визначили, що вирішують спори шляхом переговорів (п. 9.1), якщо сторони не можуть дійти спільної згоди протягом 30 робочих днів з моменту виникнення спору, то за письмовим запитом однієї із Сторін справа має бути розглянута відповідно до Правил Арбітражного Суду Міжнародної Торгової Палати у Відні, Австрія, англійською мовою. Рішення Арбітражного Суду є остаточним та обов'язковим для обох Сторін.
Проте, за твердженням позивача, зі змісту розділу 9 Контракту вбачається, що арбітражне застереження не містить назви самої арбітражної установи, у якій має вирішуватися справа, а лише міститься посилання на правила установи за якими має розглядатися спір, що не є тотожнім. Як стверджує позивач, установи з назвою «Арбітражний суд Міжнародної Торгової Палати у Відні» не існує. У місті Відні, Австрія існує арбітражна установа з назвою «Віденський міжнародний арбітражний центр» (Vienna International Arbitral Centre), скорочено (VIAC), який є постійно діючою міжнародною арбітражною установою при Федеральній палаті економіки Австрії, а не при Міжнародній Торговій Палаті, як зазначено у Контракті. Також, позивач вказує, що із загальнодоступних джерел мережі Інтернет встановив, що установи з офіційною назвою Міжнародна Торгова Палата у Відні не існує.
На думку позивача, наведене в сукупності дає підстави вважати арбітражне застереження невиконуваним.
Згідно зі ст. 19 Закону України “Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
За приписами ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право», право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. Якщо згідно з частиною першою цієї статті неможливо визначити право, що підлягає застосуванню, застосовується право, яке має більш тісний зв'язок із приватноправовими відносинами. Визначене згідно з частиною першою цієї статті право, як виняток, не застосовується, якщо за всіма обставинами правовідносини мають незначний зв'язок з визначеним правом і мають більш тісний зв'язок з іншим правом. Це положення не застосовується, якщо сторони (сторона) здійснили вибір права відповідно до частини першої цієї статті. Правила цього Закону про визначення права, що підлягає застосуванню судом, поширюються на інші органи, які мають повноваження вирішувати питання про право, що підлягає застосуванню. Визначення права, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин на підставі колізійних норм, не здійснюється, якщо міжнародним договором України передбачено застосування до відповідних відносин матеріально-правових норм.
В частині 1 статті 80 Закону України “Про міжнародне приватне право» визначено, що у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.
Відповідно до статті 367 ГПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі ? іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено ? Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
29 грудня 2023 року для України припинила дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до неї 1997 року.
Правове співробітництво у цивільних і кримінальних справах з Азербайджаном, Вірменією, Казахстаном, Киргизстаном, Молдовою, Таджикистаном, Туркменістаном, Узбекистаном та Грузією здійснюватиметься на підставі двосторонніх міжнародних договорів України з відповідними державами, а також багатосторонніх міжнародно-правових інструментів, що діють в рамках Ради Європи, ООН, Гаазької конференції з міжнародного приватного права, чинних у відносинах з відповідними державами.
Співробітництво з питань вручення документів у відносинах з Азербайджаном, Вірменією, Казахстаном, а також Молдовою та Грузією можливо здійснювати на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.
Порядок вручення іноземним підприємствам та організаціям судових документів у господарських справах врегульовано Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15 листопада 1965 року (далі - Конвенція).
Відповідно до ст. 1 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах - ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном. Ця Конвенція не застосовується, якщо адреса особи, якій необхідно вручити документ, невідома.
Згідно зі ст. 2 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.
Положеннями ст. 3 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
Статтею 7 Конвенції передбачено, що типові умови формуляру, доданого до цієї Конвенції, у всіх випадках обов'язково мають бути складені французькою або англійською мовами. Вони можуть при цьому бути складені офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуючої Держави.
Згідно зі статтею 15 Конвенції кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Порядок опрацювання доручень про вручення документів, отримання доказів, вчинення інших процесуальних дій, а також клопотань про визнання і виконання судових рішень на виконання чинних міжнародних договорів України з питань надання правової допомоги в цивільних справах визначений в Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 02 липня 2008 за №573/15264 (далі - Інструкція). Ця Інструкція використовується у разі наявності міжнародного договору з питань надання правової допомоги в цивільних справах, чинного у відносинах між Україною та іноземною державою (п.1.2 розділу І Інструкції).
Згідно з п. 2.1, п. 2.1.5, п. 2.3 Розділу ІІ Інструкції визначено: якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном. Доручення підписується суддею та скріплюється гербовою печаткою суду України, який складає доручення. Доручення та документи, що до нього додаються складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.
Відповідно до п. 6.7. Інструкції суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції, напряму.
Як вбачається з інформації, розміщеної на офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права, Центральним органом Азербайджанської Республіки згідно Конвенції від 15.11.1965 про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах є Міністерство юстиції Азербайджанської Республіки (1 Inshaatchilar Avenue, Baku City (проспект Іншаатчілар, 1, місто Баку) AZ1073, Азербайджанська Республіка).
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про необхідність звернення для надання правової допомоги та направлення судових документів до Міністерства юстиції Азербайджанської Республіки, для подальшого вручення судових документів відповідачу у справі.
При цьому документи, що підлягають врученню відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «МУРАД КОНСТРУКШН-2007» згідно з дорученням Господарського суду Запорізької області, слід складати та вручати в нотаріально засвідченому перекладі на азербайджанську мову.
У разі надіслання судом України доручення для виконання за кордоном цивільна справа, у зв'язку з якою складається доручення, призначається до розгляду з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном (п. 2.2 розділу ІІ Інструкції).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача здійснити дії, необхідні для звернення судом із дорученням про вручення документів, а саме: надати Господарському суду Запорізької області засвідчений офіційним перекладачем або нотаріусом переклад на азербайджанську мову (прошитий, пронумерований та скріплений мокрою печаткою) наступних документів:
- позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-НОВА»;
- даної ухвали Господарського суду Запорізької області від 30.03.2026 про відкриття провадження справі № 908/744/26;
- доручення про вручення документів, формуляру підтвердження про вручення документів, виклику (повідомлення) про день судового розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
З огляду на вищевикладені обставини, у зв'язку з необхідністю надання достатнього часу для вчинення дій з метою належного повідомлення учасника судового процесу, що є суб'єктом господарювання іноземної держави, шляхом вручення за кордоном судових документів, суд вважає за необхідне призначити підготовче засідання на 03.11.2026.
На підставі п. 4 ч. 1 ст. 228 ГПК України провадження у справі № 908/744/26 необхідно зупинити до дати підготовчого засідання.
Керуючись ст., ст. 12, 176, 181, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №908/744/26. Присвоїти справі номер провадження 19/34/26.
2. Розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
3. Підготовче судове засідання призначити на 03.11.2026 о 13 год. 45 хв.
Справа буде розглядатися в приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: 69001, м. Запоріжжя, Гетьманська, 4, корпус № 1, каб. № 220 (про відповідний зал судового засідання буде повідомлено додатково). Телефон контакт-центру 0-800-501-492.
4. Звернутися до Міністерства юстиції Азербайджанської Республіки із дорученням про надання правої допомоги шляхом вручення документів відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «МУРАД КОНСТРУКШН-2007» (MURAD CONSTRUCTION-2007 LLC, Азербайджан, м. Баку, район Сурахани, селище Говсан, будинок 4, кв.67, індекс поштовий AZ1089, ідентифікаційний код 1900973221)
5. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Т-НОВА» у строк до 01.05.2026 надати суду засвідчений офіційним перекладачем або нотаріусом переклад на азербайджанську мову (прошитий, пронумерований та скріплений мокрою печаткою) наступних документів:
- позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-НОВА»;
- даної ухвали Господарського суду Запорізької області від 30.03.2026 про відкриття провадження справі № 908/744/26;
- доручення про вручення документів, формуляру підтвердження про вручення документів, виклику (повідомлення) про день судового розгляду.
6. Зупинити провадження у справі № 908/744/26 до 03.11.2026 у зв'язку зі зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави.
7. Відповідно до ст. 165 ГПК України запропонувати відповідачу подати (направити) до суду протягом 20 днів з дня отримання ухвали суду від 30.03.2026 про відкриття провадження у даній справі відзив з документальним обґрунтуванням (доказами); надати в матеріали справи документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо). Одночасно з надісланням (наданням) до суду відзиву та доданих до нього документів - направити їх копії позивачу, докази направлення/вручення надати суду (додати до відзиву).
8. Суд зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
9. Суд наголошує, що копії заяв по суті справи та заяв процесуальних питань, що подаються до суду, - одночасно надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи (докази направлення/вручення надаються суду).
Електронна адреса господарського суду Запорізької області:inbох@zp.arbitr.gov.ua.
Отримати інформацію про стан розгляду справи можливо на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/. Ознайомитись з процесуальними документами у справі - в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала підписана 31.03.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя І.В. Давиденко