Справа № 932/3003/26
Провадження № 1-кс/932/1616/26
26 березня 2026 року м. Дніпро
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у приміщенні суду м. Дніпра клопотання слідчої СВ ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042150000347 від 13.03.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 350 КК України, про арешт майна, -
До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання слідчої СВ ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042150000347 від 13.03.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 350 КК України, про арешт майна, вилученого під час огляду за адресою: пр. Пилипа Орлика, буд. 3, м. Дніпро, який проводився 14.03.2026 року, а саме на належний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , транспортний засіб «Renault Trafic» державний номерний знак НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_2 , а також на ключі, які упаковані до спец.пакету № NPU 6066364 шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження ними.
В обґрунтування свого клопотання зазначає, що 13 березня 2026 року приблизно о 20:00 годині, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , будучи військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі за текстом ІНФОРМАЦІЯ_8 ), яким присвоєно військові звання «видано військовий квиток, наділено службовими повноваженнями з метою виконання мобілізаційних завдань та призову на військову службу по мобілізації в особливий період, а саме оповіщення військовозобов'язаних на території міста Дніпра, здійснили виїзд для проведення оповіщення та вручення повісток, та відповідно до Наказу начальника Відділу поліції № 2 Дніпровського районного управлення поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області (далі за текстом ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області) № 289 від 12.03.2026 перебували у складі групи оповіщення спільно з дільничним офіцером поліції ВП № 2 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_11 та поліцейським -водієм ВП № 2 старшим сержантом поліції ОСОБА_12 , де на перехресті вул. Наукової та вул. Панікахі у м. Дніпрі, зупинилися для перевірки військово - облікових документів ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , які згідно інформаційного порталу Національної поліції України рахується військовослужбовцями, які самовільно залишили військову частину, на підставі вимог частин 3 статті 38 ЗУ « Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 підлягають доставки до військової служби правопорядку (ВСП) ЗСУ у АДРЕСА_1 для подальшого несення служби.
Так, 13 березня 2026 року приблизно о 20:29 годині на підставі вказаної інформації ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , добровільно прослідували до службового транспортного засобу представників РТЦК та СП та працівників поліції, на якому здійснювалось оповіщення Renault Master, номерний знак НОМЕР_3 , білого кольору, слідуючи по вулиці Старокодацька у м. Дніпрі на вищевказаному транспортному засобі у складі групи оповіщення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_11 , та співробітників поліції ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , в цей час військовослужбовець ОСОБА_15 діючи умисно за попередньою змовою групою осіб спільно з військовослужбовцями військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , та ОСОБА_19 достовірно знаючи, що потерпілі які рухалися у службовому транспортному засобі Renaut Master, номерний знак НОМЕР_3 , білого кольору, перебувають при виконанні службових обов'язків, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою припинення законної діяльності вказаних представників РТЦК та СП, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, загородивши проїзну частину транспортним засобом Renault Trafic, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , почали вчиняти активні протиправні дії, зокрема, відчинивши бокові двері службового транспортного засобу представників ІНФОРМАЦІЯ_11 , навмисно почали наносити хаотично тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Своїми умисними діями ОСОБА_18 за попередньою змовою групою осіб спільно з військовослужбовцями військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 та ОСОБА_19 спричинили потерпілим тілесні ушкодження, а саме ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді ВЧМТ, СГМ, перелому кісток носу, забійної рани тім'яної ділянки зліва, забійного садна лобної ділянки зліва, ОСОБА_8 - ЧМТ, СГМ, забійної рани потиличної ділянки, ОСОБА_9 - правобічного пневмотораксу, ЧМТ, СГМ.
14.03.2026 року за адресою: пр. Пилипа Орлика, неподалік будинку 3, оглянуто транспортний засіб, який використовувався в момент вчинення злочину, марки «Renault Trafic» державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , в салоні виявлені ключі від вказаного транспортного засобу. Транспортний засіб опечатано, ключі поміщено до спец.пакету № NPU 6066364 та вилучено до ВП № 4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області.
Транспортний засіб марки «Renault Trafic» державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , 2003 року випуску на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
14.03.2026 року слідчим винесено постанову про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні № 1202604215000347 від 13.03.2026 року.
Метою арешту в даному випадку є забезпечення кримінального провадження та збереження слідів, які підлягають доказуванню.
У судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялися належним чином, додавши заяви про розгляд клопотання без їх участі.
Власник майна у судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього докази, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Поряд з цим, статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Арешт майна, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими СВ ВП № 4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 1202604215000347 від 13.03.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 350 КК України.
14.03.2026 року за адресою: пр. Пилипа Орлика, неподалік будинку 3, оглянуто транспортний засіб, який використовувався в момент вчинення злочину, марки «Renault Trafic» державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , в салоні виявлені ключі від вказаного транспортного засобу. Транспортний засіб опечатано, ключі поміщено до спец.пакету № NPU 6066364 та вилучено до ВП № 4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області.
14.03.2026 року слідчим винесено постанову про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні № 1202604215000347 від 13.03.2026 року.
Відповідно до ст. 94 КПК, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Заходи забезпечення кримінального провадження, до яких згідно ст. 131 КПК України відноситься арешт майна, у системному тлумаченні з функціями слідчого судді відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження під судовим контролем за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб в порядку, визначеному процесуальним законом.
Особливий порядок застосування арешту майна визначається у 17 главі КПК України, за правилами якої передбачена у п. 2 ч. 3 ст. 132 цього Кодексу легітимною метою втручання у право власності визнається завдання запобігання можливості приховування такого майна, його пошкодженні, псуванні, знищенні, перетворенні чи відчуженні, а його суть згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України полягає в обмеженні особи у здійсненні і реалізації свого конституційного права власності.
ОСОБА_20 від 06.11.2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», будь-яке втручання органу влади у безперешкодне володіння майном повинно бути «законним»: друге речення § 1 передбачає, що позбавлення майна можливе лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визнає, що держави мають право контролювати використання майна шляхом введення «законів». Питання, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи стає значимим, якщо встановлено, що під час втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.
Відповідно до статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Дослідивши клопотання та додатки до нього, вважаю, що необхідно відмовити у задоволенні клопотання, оскільки слідчим не доведено, що зазначені у клопотанні речі були знаряддям вчинення чи зберегли на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 350 КК України.
Також слідчий суддя зазначає, що санкція ст.ст. 345, 350 КК України не передбачає додаткового покарання як конфіскація майна.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
У відповідності до ч. 3 ст. 169 КПК України, слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Враховуючи сукупність обставин, зокрема неповноту матеріалів клопотання, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна, в зв'язку з чим у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 98, 131, 132, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчої СВ ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042150000347 від 13.03.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 350 КК України, про арешт майна - відмовити.
Зобов'язати слідчого СВ ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026042150000347 від 13.03.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 350 КК України повернути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тимчасово вилучене під час огляду майно у вигляді транспортного засобу «Renault Trafic» державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , а також ключі, які упаковані до спец.пакету № NPU 6066364.
Копію ухвали направити прокурору, слідчому та власнику майна
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Копія ухвали надсилається слідчому, прокурору, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1