Ухвала від 30.03.2026 по справі 905/169/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

УХВАЛА

30.03.2026р. Справа № 905/169/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі Кравець А.Є., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про грошові вимоги до боржника у сумі 197203,00 грн. (вх.№ 2702/25 від 24.04.2025), -

у справі № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519),

розпорядник майна - арбітражний керуючий Карауш Ю.В., -

за участю представників: не з'явились, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 у справі №905/169/25, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та постановою Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 24.09.2025, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном строком 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну; вирішені інші процедурні питання.

На офіційній сторінці Верховного суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (№ 75623 від 26.03.2025).

22.04.2025, тобто в межах строку, визначеного частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Трун Ольга Валентинівна, подано заяву про грошові вимоги до боржника у сумі 197203,00 грн. (вх.№ 2702/25 від 24.04.2025), що складається з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати за період з 03.03.2023 по 16.09.2024 року (в тому числі компенсація невикористаної відпустки), яка стягнута рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2025 року по справі №199/7974/24.

На підтвердження вимог надано суду наступні документи: правовстановлюючі документи представника заявника, довідка від 16.09.2024, паспортні дані та довідка про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 , адвокатський запит від 15 вересня 2024 року з доказами направлення з описом вкладення, виписка АТ КБ «ПриватБанк» про рух коштів по рахунку, витяг з електронного реєстру листків непрацездатності від 23.11.2024, витяг з реєстру територіальної громади, довідки, сформовані засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України від 09.10.2024 та 23.11.2024, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.03.2025 по справі №199/7974/24 (провадження №2/199/591/25), витяг з трудової книжки НОМЕР_2 , ухвала від 01.01.2025 по справі №199/9656/24.

Ухвалою від 30.04.2025 судом відкладено вирішення питання щодо прийняття заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника до повернення матеріалів справи № 905/169/25 на адресу Господарського суду Донецької області.

Згідно ухвали суду від 23.06.2025 прийнято заяву ОСОБА_1 із вимогами на суму 197203,00 грн. (вх.№ 2702/25 від 24.04.2025) до боржника та призначено її до розгляду у попередньому засіданні.

Попереднє засідання відкладалось та оголошувались перерви з постановлянням відповідних ухвал суду. Згідно ухвали від 23.03.2026 оголошено перерву у попередньому засіданні до 30.03.2026, визнано явку представників сторін не обов'язковою, вирішені інші процедурні питання.

Про хід справи та про дату судового засідання учасники справи повідомлені в системі "Електронний суд" та шляхом оприлюднення на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-портала Судова влада України відповідних оголошень, що підтвержується наявними в матеріалах справи доказами.

Також, всі процесуальні акти суду у цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного перегляду згідно Закону України "Про доступ до судових рішень", що свідчить про наявність додаткової можливості у сторін ознайомитись із судовими рішеннями у даній справі.

Боржником подано до суду додаткові пояснення у справі щодо заяви про грошові вимоги кредитора (вх.№ 01-41/10518/25 від 10.11.2025), в яких вказує, зокрема у пункті 69, що частково визнає грошові вимоги кредитора на загальну суму 147216,61 грн. (заборгованість по заробітній платі), а заявлена кредитором сума у розмірі 197203,00 грн. значно перевищує фактичну заборгованість.

На підтвердження аргументів ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" надано суду правовстановлюючі документи підписанта та квитанції про надсилання цих пояснень іншим учасникам справи в зареєстровані електронні кабінети в системі «Електронний суд».

Також, у своїх додаткових поясненнях (вх.№ 7085/25 від 17.11.2025) ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» між іншим зазначає, що представником ОСОБА_1 - адвокатом Трун О.В. не було надано належних доказів наявності повноважень виступати від імені заявника з кредиторськими вимогами у даній справі, тому просить залишити таку заяву з кредиторськими вимогами без розгляду або відмовити у їх визнанні через відсутність належного підтвердження представництва.

Розпорядником майна подано до суду повідомлення про результати розгляду грошових вимог кредитора до боржника (вх.№ 01-41/11528/25 від 15.12.25), в якому зокрема в пункті 54 зазначено, що частково визнано грошові вимоги ОСОБА_1 на загальну суму 147216,61 грн. (заборгованість по заробітній платі).

В судовому засіданні 30.03.2026 сторони участі не приймали, письмових пояснень чи доказів додатково не подавали, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що за умовами ч.1 ст. 202 ГПК України не перешкоджає розгляду заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника у цьому попередньому засіданні за наявними документами.

Розглянувши клопотання боржника, викладене у додаткових поясненнях (вх.№ 7085/25 від 17.11.2025), зокрема про залишення заяв з кредиторськими вимогами без розгляду через відсутність належного підтвердження представництва, суд не знаходить підстав для його задоволення, оскільки матеріалами справи спростовуються наведені ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» аргументи. Як свідчать матеріали справи, повноваження представника ОСОБА_1 - адвоката Трун О.В. підтверджуються копією ордеру серії АН № 1673117 від 20.04.2025 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 4119 від 22.03.2019, поданими разом із заявою про кредиторські вимоги до боржника, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 60 ГПК України.

Згідно ч.2 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. (Абзац шостий частини другої статті 45 КУзПБ).

Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, стосовно яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Кодексом (частина 7 ст. 45 КУзПБ).

Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. Господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.

Як встановлено судом з наданих документів, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у період з 03.03.2023 по 16.09.2024 працював за сумісництвом в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним підземним днем в шахті, 16.09.2024 був звільнений.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.03.2025 по справі № 199/7974/24 (провадження №2/199/591/25) позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 03.03.2023 по 16.09.2024 та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 197203 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь держави судовий збір у розмірі 1972 грн. 03 коп.

Як свідчать відомості Єдиного державного реєстру судових рішень офіційного веб-портала Судова влада України, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.03.2025 по справі № 199/7974/24 (провадження №2/199/591/25) сторонами не оскаржувалось, нечинним повністю чи частково у встановленому порядку не визнавалось та набрало законної сили. Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд у постанові від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18 зазначив про те, що згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Дійсно, преюдиційність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Таким чином, обставини, встановлені рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.03.2025 по справі № 199/7974/24 (провадження №2/199/591/25), що набрало законної сили, не підлягають доказуванню у справі, що розглядається.

Відповідно до частини 6 статті 41 КУзПБ під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.

Абзацом першим частини п'ятої статті 41 КУзПБ унормовано, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється зокрема на вимоги про виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів.

Станом на дату судового засідання до матеріалів справи боржником не надано доказів повного чи часткового виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.03.2025 по справі № 199/7974/24 (провадження №2/199/591/25), не подано належних доказів відсутності заборгованості перед заявником у розмірі 197203,00 грн.

Зміст наданих ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» додаткових пояснень (вх.№ 01-41/10518/25 від 10.11.2025), в яких останній вказує, зокрема у пункті 69, що частково визнає грошові вимоги кредитора на загальну суму 147216,61 грн., не містить будь-якого обґрунтування та відповідних доказів на їх підтвердження, також ані у самих поясненнях ані окремим документом боржник не повідомляв про неможливість подати відповідні докази у встановленому порядку. Відтак, судом до уваги не приймаються вказані пояснення боржника.

Положеннями частини 6 статті 45 КУзПБ унормовано, що за результатами розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 14, ч.4 ст. 74 ГПК України).

Сукупність доказів, які містяться в матеріалах справи №905/169/25, підтверджують обґрунтованість вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для визнання його кредитором боржника - ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в інтересах якого діє адвокат Трун О.В., до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) в розмірі 197203,00 грн.

Ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство набирають законної сили з моменту їх прийняття та можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала підписана 31.03.2026.

Суддя Н.В. Величко