Справа номер 171/2167/25
Номер провадження 3/171/426/26
Іменем України
27.03.26 м.Апостолове
Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Шкарлат Я.Ю., за участю секретаря судового засідання Бахтіяровій Н.В., захисника Васильченка Н.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 10 Криворізького районного управління поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
за ч. 5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу серії ЕПР 1 №351745, складеного 05.06.2025 року о 06:56:51 інспектором відділення поліції №10 (м. Зеленодольськ) Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ст.лейтенантом поліції Тітовим Олександром Борисовичем, зазначено, що 05.06.2025 06:24:00 ДОРОГА Т-04-19 05.06.2025 року о 06:24 годині водій гр. ОСОБА_1 керував ТЗ Рено ДНЗ НОМЕР_1 у Криворізькому районі по автодорозі Т-04-19 біля с. Українка в сторону м. Зеленодольськ, в ході об'їзду дорожньої вибоїни не переконався в безпеці виконання маневру, та не надав перевагу ТЗ Рено ДНЗ 044005 що здійснював обгін, чим спричинив створення аварійної обстановки, а саме примусив водія ТЗ Рено ДНЗ 044005 різко змінити швидкість руху, застосуванням гальм. Зафіксовано на БК 799054, чим порушив Р02030500, за що передбачена відповідальність за ст.122 ч.5 КУпАП.
Судовий розгляд справи було призначено на 27.03.2026 року о 11:30 год.
27.03.2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від ОСОБА_2 надійшло клопотання про закриття провадження про адміністративне правопорушення за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовує клопотання, наступним. ОСОБА_1 порушив Р02030500, тоді як такого пункту в Правилах дорожнього руху не існує. А отже незрозуміло, що саме мав на увазі ОСОБА_3 , при складанні протоколу відносно її підзахисного, в якому по суті не вказано пункту Правил дорожнього руху, який було порушено ОСОБА_1 .В разі прийняття до уваги зміст частин з першої по четверту статті 122 КУпАП, порушення яких передбачає відповідальність за частиною 5 ст.122 КУпАП, відповідно до змісту протоколу, ймовірно працівник поліції мав на увазі порушення ч.3 вказаної статті, зокрема, ненадання переваги в русі транспортному засобу поліції, яким є ТЗ Рено ДНЗ 044005. Натомість, в даному випадку, якщо мало місце виконання невідкладного службового завдання, водій транспортного засобу Рено ДНЗ 044005 повинен був рухатись за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу, які не було увімкнено ним, чим порушено п.3.1. ПДР. Крім того, якщо ТЗ Рено ДНЗ 044005 мав наміри здійснити обгін транспортного засобу Рено ДНЗ НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , тому згідно пункту 9.2.б ПДР, водій ТЗ Рено ДНЗ 044005 перед перестроюванням, повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку, зокрема при намірі виконати обгін, увімкнути покажчик лівого повороту інформуючи про свої наміри як водіїв, що рухаються позаду, так і водія, що рухається попереду, яким був ОСОБА_1 , чого не було виконано водієм ТЗ Рено ДНЗ 044005, що підтверджено показами свідка ОСОБА_4 та відсутні будь-які докази, які б спростували цей факт. В даному випадку, відповідно до п.9.4.ПДР, водій автомобілю Рено ДНЗ 044005 повинен був подати сигнал покажчиками повороту або рукою завчасно до початку маневру з обгону (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 150-200 м, оскільки рухався поза населеного пункту та ще й зі швидкістю значно більшою, ніж Рено ДНЗ НОМЕР_1 ,яким керував ОСОБА_1 . Пунктом 9.6. ПДР передбачено, що для привертання уваги водія транспортного засобу, який обганяться, можна застосовувати перемикання світла фар, а поза населеними пунктами і звуковий сигнал. Оскільки водій ТЗ Рено ДНЗ 044005 жодних попереджувальних сигналів, ні світлових ні звукових не подав, не скористався поданням спеціальних сигналів, якими обладнаний вказаний транспортний засіб, тим більше. що цей ТЗ є поліцейським автомобілем, тому ОСОБА_1 не мав можливості зрозуміти про наміри водія ТЗ Рено ДНЗ 044005 вчинити маневр щодо обгону ТЗ Рено ДНЗ НОМЕР_1 . Про відсутність будь-яких сигналів, які б свідчили про наміри поліцейського ТЗ обігнати автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , що підтверджено показами свідка ОСОБА_4 , який перебував на пасажирському сидінні в ТЗ Рено ДНЗ НОМЕР_1 . Відеозапис ING_4637 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого нормами процесуального права. У зв'язку із чим просить закрити справу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причину неявки не повідомив. Зважаючи на правила ст.ст. 268, 277 КУпАП, у зв'язку з тим, що в справі є достатні дані про обізнаність особи зі своїми правами, суд вирішив розглядати справу у відсутності ОСОБА_1 , вважаючи, що за наведених обставин його право на захист порушено не буде.
Захисник Васильченко Наталя Григорівна в судовому засіданні підтримала своє клопотання, наполягала на його задоволенні, зауважила, що в діях ОСОБА_1 відсутні події і склад адміністративного правопорушення.
Разом з тим, судом встановлено, що справа №171/2167/27, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , надійшла до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області у провадження судді Шкарлат Я.Ю., поза межами строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з п.1,2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч. 5 ст. 122 КУпАП встановлена відповідальність за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
За порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП
Частиною 3 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
За перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину відповідальність передбачена ч. 4 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до протоколу про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №351745 від 05.06.2025 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КУпАП зазначено, що вказане правопорушення мало місце 05.06.2025 року.
Отже, станом на дату розгляду справи минув, встановлений ч. 6 ст. 38 КУпАП, строк накладення на особу адміністративного стягнення, який відповідає одному року з дня вчинення правопорушення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, зокрема з рішення у справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, вбачається, що у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
Крім того, за узагальненим науково-консультативним висновком Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України від 07.11.2017 року, вбачається, що при закритті провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
В силу ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Відповідно до п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
При цьому п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративне правопорушення, а є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, положення п.7 ч. 1 ст.247 КУпАП виключають можливість здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яке включає в себе дослідження доказів на предмет наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення, з підстав закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38КУпАП.
Тобто приписи ст.247 КУпАП є імперативними, а отже вказують на те, що суд у разі закінчення строків повинен лише закрити справу і не вирішувати жодних інших питань, в тому числі щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, винуваті чи невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у скоєнні правопорушення, яке ставиться їй у провину.
Крім того, тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП).
Таким чином при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
За таких обставин, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що оскільки на день розгляду справи закінчились встановлені ст.38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає закриттю.
Враховуючи викладене та керуючись, ст.38,122ч.5,247ч.1п.7,283,284 ч. 1 п. 3 КУпАП,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП і може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Яна Юріївна Шкарлат
Дата документу 27.03.2026