вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення зустрічної позовної заяви
31.03.2026м. ДніпроСправа № 904/7518/25
Суддя Панна С.П. , розглянувши матеріали
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САФ ЕСТЕЙТ", 49000, м. Дніпро, вул.Мудрого Ярослава князя, буд.68, каб. 525А, код ЄДРПОУ 44803555
до Дніпровської міської ради, 49000, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514
про визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва
Керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "САФ ЕСТЕЙТ" в якій просить:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "САФ ЕСТЕЙТ" усунути перешкоди Дніпровській міській раді у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпро, вулиця Моніторна, 2Г, площею 0,0189 га та повернути земельну ділянку, шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва - будівлі, літ.А1 - будівля, І - замощення, площею 173,7 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2615957112020);
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "САФ ЕСТЕЙТ" на об'єкт нерухомого майна - будівлю, площею 173,7 кв. м, розташовану за адресою: м. Дніпро, вулиця Моніторна, 2Г (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2615957112020), проведену 11.06.2024 державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (номер відомостей про речове право 48806325) із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна 2615957112020.
Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про те, що земельна ділянка за адресою: м. Дніпро, вулиця Моніторна, 2Г, у власність чи користування будь-яким фізичним чи юридичним особам не передавалась, розпорядчий документ, на підставі якого об'єкту нерухомості, розташованому на земельній ділянці присвоєно адресу у м. Дніпрі, вулиця Моніторна, 2Г, станом на момент проведення первинної державної реєстрації права власності не видавався, що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки комунальної власності, чим грубо порушено право комунальної власності територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради.
Ухвалою суду від 05.01.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.02.2026р. о 10:30год.
Ухвалою суду від 05.01.2026р. встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання до суду відзиву на позовну заяву.
В матеріалах справи наявне поштове повернення від 23.01.2026 (зареєстроване 27.01.2026), відповідно до якого "адресат відсутній за вказаною адресою".
Отже, останнім днем подання зустрічної позовної заяви є 11.02.2026р.
Згідно з частиною 8 статті 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим за п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
23.03.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява. Клопотання щодо продовження або поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви в прохальній частині не заявлено.
Таким чином зустрічний позов, який надійшов до суду 23.03.2026р., подано із пропуском встановленого процесуального строку.
У зустрічній позовні заяви, відповідач зазначає, що воєнний стан і війна, яка відбуваються у даний час в Україні, а також регулярні тривоги, артилерійські, ракетні, дронні та авіаційні обстріли території міста Дніпра, які здійснює рф, відключення електричної енергії, відсутність електроенергії понад 14 годин на добу, також унеможливлювали вчасну підготовку ТОВ "САФ ЕСТЕЙТ" зустрічної позовної заяви. Відповідач потребував більше часу для проведення відповідного аналізу при підготовки зустрічного позову, ніж той строк, який встановлений процесуальним законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 2 статті 119 ГПК України визначено, що встановлений судом процесуальний може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному вчиненню певної процесуальної дії, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Положення ГПК України не визначають конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому, з огляду на вимоги статей 13, 74 ГПК України заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні (постанова Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 873/56/22).
Постановою від 25.10.2022 у справі за № 585/2494/18 Верховний Суд звернув увагу, що відповідно до усталеної судової практики під поважними причинами пропуску строку слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
При цьому, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України", на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні із 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який надалі був продовжений.
Звичайно, введення воєнного стану є обставиною, яка не залежить від волевиявлення особи і в певних випадках може створити перешкоди та труднощі, що унеможливлюють чи ускладнюють можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Однак, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
З наведених міркувань, суд приходить до висновку, що Відповідачем хоча і підтверджено існування на певній території обставин, які можуть перешкоджати своєчасному вчиненню процесуальних дій, але не доведено, що такі обставини в дійсності створили перешкоди для подачі Відповідачем зустрічного позову та відзиву на позовну заяву.
Частиною 6 статті 180 ГПК України передбачено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність повернення зустрічного позову заявнику на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 118, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "САФ ЕСТЕЙТ" - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.П. Панна