вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
26.03.2026м. ДніпроСправа № 904/3579/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Примак С.А. за участю секретаря судового засідання Скорик Н.О., розглянувши справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Свободи 47"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВА-ОК"
про визнання недійсними та незаконними рішення
Представники:
від позивача: Коротченко Д.С., адвокат;
від відповідача: Унжакова І.В., керівник;
від третьої особи: Львов Г.Г., керівник.
03.07.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 надійшла позовна заява до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Свободи 47" про визнання недійсними та незаконними рішення.
11.07.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 22.07.2025 на 11:40.
17.07.2025 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА-ОК" надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.
22.07.2025 ухвалою господарського суду продовжено строк підготовчого провадження у справі строком на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 09.10.2025 на 12:40. Задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВА-ОК» про залучення ТОВ “НОВА-ОК» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. Залучено ТОВ “НОВА-ОК» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
09.10.2025 ухвалою господарського суду відкладено підготовче засідання у справі в межах розумного строку на 04.11.2025 на 12:45.
04.11.2025 ухвалою господарського суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.11.2025 о 12:55.
27.11.2025 ухвалою господарського суду відкладено розгляд справи по суті на 19.02.2026 на 12:20.
19.02.2026 ухвалою господарського суду відкладено розгляд справи по суті на 26.03.2026 о 12:25.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарським процесуальним кодексом України.
З приводу дотримання судом прав відповідача під час розгляду даної справи слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Враховуючи вказане, ухвала суду від 11.07.2025 була направлена відповідачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду від 11.07.2025 вважається врученою відповідачу 14.07.2025, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Так, ухвалою суду від 11.07.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (14.07.2025), граничним строком, з урахуванням частин 1, 2, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, для подання відзиву на позовну заяву було 29.07.2025.
Судом враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Отже, у визначений судом строк, з урахуванням часу на поштовий перебіг кореспонденції та обмежень, пов'язаних із запровадженням воєнного стану, відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
Слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.03.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд встановив.
Позивач обґрунтовує заявлені вимоги тим, що 09.09.2023 відбулися загальні збори ОСББ "БУЛЬВАР СВОБОДИ 47", на яких розглянуто питання щодо звіту голови правління за 2021-2022 роки, звіту ревізійної комісії, визначення способу управління будинком та обрання уповноваженої особи для підписання відповідних документів; водночас позивач вважає, що рішення, оформлені протоколом №1 від 23.09.2023, є незаконними та підлягають визнанню недійсними, оскільки загальні збори проведено з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема порядку їх скликання.
На підтвердження права власності на квартиру АДРЕСА_1 , позивачем долучено до матеріалів справи Договір № б/н від 26.05.1998 купівлі - продажу нерухомого майна.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Водночас, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.
Отже, вирішуючи даний спір, суд насамперед встановлює, чи доведено позивачем наявність порушеного права або охоронюваного законом інтересу саме у зв'язку з прийняттям рішень загальних зборів співвласників від 09.09.2023, оформлених протоколом №1 від 23.09.2023, а також чи вплинули наведені позивачем порушення порядку скликання та проведення зборів на можливість позивача реалізувати право на участь в управлінні об'єднанням та на результати голосування за відповідними питаннями порядку денного.
У постанові Верховного Суду від 07.11.2023 р. у справі № 920/1261/21 зазначено, що застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються виключно зборами співвласників.
Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 07.11.2023 р. у справі № 916/3574/21 дійшов висновку, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлене у заявлений спосіб. Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суд має враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються виключно загальними зборами співвласників.
Також Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 у справі № 916/2929/22 зазначив, що, заявляючи позов про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, позивач має довести (підтвердити) в установленому законом порядку протиправність рішення та яким чином оспорюване ним рішення порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.
Отже, суд має з'ясувати чи було порушено право позивача, і у чому саме полягає таке порушення, та яким чином воно може бути відновлено у цьому спорі, і у залежності від встановлених обставин справи вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для його захисту.
Верховний Суд у постанові від 15.11.2023 у справі № 917/1891/21 за позовом співвласника багатоквартирного будинку до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку щодо оскарження рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. При цьому Верховний Суд констатував, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються загальними зборами співвласників. Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/8311/20.
У постанові від 08.02.2022 у справі № 918/964/20 Верховний Суд вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні об'єднанням і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 р. у справі № 924/1225/21.
Верховний Суд у постановах від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20, від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ щодо оскарження рішення загальних зборів ОСББ зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів.
Таким чином, порушення під час проведення загальних зборів можна поділити на безумовні, тобто ті, які мають наслідком безумовне визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, і ті, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.
Отже, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів співвласників об'єднання. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.02.2022 у справі №914/807/20, від 26.10.2022 у справі № 916/1010/21 та від 15.03.2023 у справі №916/2914/21.
Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поряд з цим, під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення; та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та бути адекватним наявним обставинам.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення, або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (наведений висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц).
Відповідно до ст. 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Зазначений Закон визначає, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
За приписами частини 4 статті 4 Закон України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 462/2646/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Частиною 1 статті 4 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Згідно з абзацом 2 статті 14 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник має право брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання.
Співвласники мають право брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника (пункт 2 частини першої статті 6 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Поряд з цим згідно зі статтею 10 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
За приписами статті 10 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції станом на час прийняття спірних рішень) кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів “за» або “проти», встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів “за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування (“за» чи “проти»).
Відповідно до положень статті 10 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів “за» або “проти», проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів “за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням.
Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти “за», “проти» або “утримався». Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.
Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання “так», “ні» або “утримався», особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.
За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.
У ч. 14 статті 10 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції станом на час прийняття спірних рішень) визначено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.02.2022 р. у справі №910/5179/20 виснувала, що за приписами частини 14 статті 10 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Отже, для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників, порядку управління та користування спільним майном, судам належить, поряд із приписами частини 14 статті 10 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», застосовувати положення статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по таким питанням, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначені питання будуть вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.
Аналогічний висновок щодо необхідності поряд із приписами частини 14 статті 10 Закону застосовувати положення Статуту ОСББ викладено у постановах Верховного Суду від 16.07.2021 у справі № 209/2128/19, від 20.07.2022 у справі № 908/1445/21, від 14.09.2022 у справі № 914/3112/20.
Суд зазначає, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", серед іншого, внесено зміни до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", згідно із якими, зокрема, скасовано поняття кворуму на загальних зборах для прийняття рішень.
Тобто, згідно з чинною (у тому числі - на час проведення спірних загальних зборів) редакцією Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", скільки б співвласників не взяло участь у загальних зборах - загальні збори є правомочними і голосування проводиться. Вказаний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 911/4261/16, від 18.04.2023 у справі № 916/3278/21, від 01.06.2023 у справі № 914/596/22.
За умовами пункту 1 розділу ІІІ Статуту ОСББ, затвердженого рішенням Установчих зборів ОСББ, оформленим протоколом від 02.04.2016 № 1 (далі - Статут) органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об'єднання.
Кожна квартира або нежитлове приміщення під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Кожен співвласник (або його представник) має право прийняти участь у голосуванні від своєї квартири та/або нежитлового приміщення, незалежно від кількості співвласників цієї квартири чи нежитлового приміщення. Загальна кількість голосів, поданих співвласниками кожної квартири чи нежитлового приміщення, що враховуються при підрахунку на загальних зборах, обмежується лише часткою загальної площі цієї квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах (пункт 7 розділу ІІІ Статуту).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Статуту визначено, що рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього отримано не менш як дві третини загальної кількості голосів від всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього отримано більше половини загальної кількості голосів від всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування (“за», “проти» чи “утримався»). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
Рішення загальних зборів об'єднання може бути прийнято шляхом виключно письмового опитування співвласників. Рішення, прийняте в результаті письмового опитування, має силу рішення загальних зборів. Рішення про необхідність вирішення питань шляхом письмового опитування співвласників може приймати правління об'єднання, ревізійна комісія або ініціативна група з не менш як трьох співвласників. У випадку прийняття рішення про проведення письмового опитування ініціатор скликання зборів затверджує термін проведення письмового опитування, складає проект рішення об'єднання, який виноситься для письмового опитування, погоджує відповідальних осіб з числа співвласників, які проводитимуть письмове опитування. Інформація про проведення письмового опитування містить перелік питань для голосування, терміни проведення письмового опитування, відповідальних осіб, проекти рішень та розміщується на дошках оголошень до початку проведення письмового опитування. Протягом затвердженого терміну з моменту оприлюднення інформації про проведення письмового опитування відповідальні особи об'єднання шляхом поквартирного обходу пропонують співвласникам дати відповідь на питання, викладені у вигляді анкети, порядку денного або листа голосування, та розглянути відповідні проекти рішень. Співвласник будинку, одержавши такі питання, зазначає “за», “проти» або “утримався» щодо запропонованих проектів рішень, винесених на письмове опитування, та ставить власноручний підпис у протоколі голосування. Протягом п'яти календарних днів по закінченню строку для голосування ініціатор опитування проводить своє засідання, на якому розглядає результати проведеного опитування. Рішення загальних зборів у формі письмового опитування викладається письмово у вигляді протоколу та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування (“за», “проти» чи “утримався»). Рішення вважається прийнятим, якщо набрана кількість голосів “за» або “проти», встановлена пунктом 8 цього розділу. В іншому разі вирішується питання щодо проведення повторного опитування або про скликання загальних зборів. Складений протокол підписує голова правління або ініціатор опитування. Загальні збори можуть визначити інший порядок проведення письмового опитування співвласників (пункт 11 розділу ІІІ Статуту).
Пунктом 9 розділу ІІІ Статуту передбачено, що якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів “за» або “проти», встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правління або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.
Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування (пункт 10 розділу ІІІ Статуту).
Відповідно до абзацу 1 пункту 11 розділу ІІІ Статуту, рішення загальних зборів об'єднання може бути прийнято шляхом виключно письмового опитування співвласників. Рішення, прийняте в результаті письмового опитування, має силу рішення загальних зборів.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління об'єднання. Загальні збори своїм рішенням можуть у будь-який час скасувати або визнати таким, що втратило чинність, рішення будь-якого іншого статутного органу об'єднання, зокрема правління та ревізійної комісії (ревізора) об'єднання. Рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку. Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити з них копії та виписки. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
Отже, для того щоб рішення загальних зборів від 09.09.2023, оформлені протоколом №1 від 23.09.2023, вважалися прийнятими, за них має бути подано необхідну кількість голосів співвласників, що визначається пропорційно до частки загальної площі належних їм квартир та/або нежитлових приміщень у загальній площі будинку, а саме не менш як дві третини загальної кількості голосів - з питань, визначених законом та статутом; або більше половини загальної кількості голосів - з інших питань порядку денного.
Відповідно до протоколу №1 від 23.09.2023 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 зазначено, що загальні збори 09.09.2023. не були проведені по процедурі до логічного завершення. Тому голосування за пропозиції, які розглядались на Загальних зборах 09.09.2023, проведено в період з 10.09.2023 по 23.09.2023 письмовим опитуванням згідно Статуту пункт 11 розділу ІІІ.
Прийняли участь в опитуванні 60 співвласників, площа квартир яких складає 3022,60 кв. м або 58,04%.
Згідно розділу ІІІ, п. 7 Статуту ОСББ (редакція 2016) кожна квартира має голос, пропорційний до частки загальної площі квартири.
На загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 прийнято наступні рішення:
- з питання першого порядку денного: затверджено звіт голови Правління ОСББ “Бульвар Свободи 47» за 2021-2022 роки, голосували за 60 співвласників (3022,66 кв.м, або 58,04%), проти 0;
- з питання другого порядку денного: визнано фінансово-господарську діяльність ОСББ такою, що проводилась з порушеннями до 14.07.2021 в період головування ОСОБА_2 . В період головування ОСОБА_3 господарська діяльність велась без порушень та зловживань, голосували за 59 співвласників (2970,3 кв.м, або 57,04%), проти 1 співвласник (52,3 кв.м);
- з питання третього порядку денного: передано управління будинком управляючій компанії "Нова-ОК", голосували за 55 співвласників (2782,6 кв.м, або 53,43%), проти 5 співвласників (240.0 кв.м);
- з питання четвертого порядку денного: уповноважено голову ОСББ "Бульвар Свободи 47" ОСОБА_3 підписати необхідні документи по передачі будинку в управління управляючій компанії "Нова-ОК", голосували за 55 співвласників (2782,6 кв.м, або 53,43%), проти 5 співвласників (240.0 кв.м);
Оцінюючи порядок визначення результатів голосування, суд враховує, що відповідно до вимог законодавства та Статуту ОСББ кількість голосів співвласників визначається пропорційно до площі належних їм квартир.
Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що зазначені недоліки свідчать про недостовірність результатів голосування, викривлення фактичного волевиявлення співвласників або вплинули на прийняття оспорюваних рішень.
Самі по собі недоліки оформлення протоколу, у тому числі відсутність окремих реквізитів чи неповнота відображення результатів голосування, за відсутності доказів їх впливу на результати голосування, не є безумовною підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними.
Щодо доводів позивача про порушення порядку повідомлення про проведення загальних зборів, суд зазначає, що позивачем не доведено, що такі порушення призвели до позбавлення його можливості взяти участь у голосуванні або могли вплинути на результати прийнятих рішень. Відтак такі доводи не свідчать про істотність порушень та не є підставою для визнання рішень недійсними.
Крім того, позивачем не доведено, що оспорювані рішення на момент розгляду справи продовжують порушувати його права чи законні інтереси, а також не обґрунтовано, яким чином їх скасування призведе до реального відновлення таких прав.
Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п.119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, істотності порушень при скликанні та проведенні загальних зборів, а також їх впливу на результати голосування, що виключає підстави для задоволення позову.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Також відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене та наявні матеріали по справі господарський суд вирішив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позовних вимог за позовом ОСОБА_1 до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Свободи 47", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВА-ОК" про визнання недійсними та незаконними рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено - 30.03.2026.
Суддя С.А. Примак